Справа № 712/4520/22
Провадження № 1-кс/712/3395/22
14 жовтня 2022 року слідчий суддя Соснівського районного суду м. Черкаси ОСОБА_1 , за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , власника майна ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні м. Черкаси клопотання ОСОБА_5 про скасування арешту майна в кримінальному провадженні № 12022255330000802 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 290 КК України, -
21 вересня 2022 року ОСОБА_5 звернувся до слідчого судді з указаним клопотанням.
Просить скасувати арешт на майно, накладений ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 28 червня 2022 року у справі № 712/4520/22, а саме: автомобіль марки BMW 320d, синього кольору, днз НОМЕР_1 , який відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 належить ОСОБА_6 .
Клопотання обґрунтовано тим, що він не є підозрюваним в рамках кримінального провадження № 12022255330000802 від 23.06.2022 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 290 КК України, у кримінальному провадженні відсутні відомості про причетність до вчинення злочину, з приводу якого проводиться досудове розслідування у вищенаведеному кримінальному провадженні.
Окрім того, відповідно до висновку судової експертизи комплексного дослідження транспортного засобу, яка на даний час проведена, даний автомобіль не має відношення до кримінального провадження № 12022255330000802 від 23.06.2022 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ст. 290 КК України, так як, номера і агрегати кузова не змінювались. Тому, підстав чи розумних підозр вважати, що це майно є доказом злочину, немає і не може бути речовим доказом в порядку ст. 98 КПК України.
Просить врахувати, що арешт накладено на майно вже протягом тривалого часу (з 28.06.2022 року), тому спричиняє негативні наслідки для нього як для власника та спричинює порушення прав власника на володіння своїм майном та обмежує його право щодо розпорядження своїм майном та призводить до позбавлення на нормальне існування, адже на даний час він позбавлений єдиного способу на виживання, так як за допомогою вищевказаного автомобіля на місцевих ринках продавав продукцію, яку самостійно вирощував на своїй городній ділянці. Тобто обмеження у користуванні вищевказаним автомобілем позбавляє його єдиного заробітку та в подальшому можливості на нормальне існування.
Враховуючи викладене, ОСОБА_5 звернувся до слідчого судді з указаним клопотанням.
У судовому засіданні заявник клопотання підтримав, з підстав викладених у клопотанні.
Прокурор та слідчий заперечували проти задоволення клопотання.
Заслухавши пояснення учасників судового засідання, дослідивши додані до клопотання матеріали, слідчий суддя дійшов наступних висновків.
Статтею 131 КПК України передбачено, що одним із заходів забезпечення кримінального провадження визначено арешт майна.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Згідно із ч. ч. 2, 3 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення:1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди. У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Судом установлено, що Черкаським районним управлінням поліції ГУНП в Черкаській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №12022255330000802 від 23.06.2022 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 290 КК України.
Ухвалою слідчого судді Соснівського районного суду м. Черкаси від 28 червня 2022 року накладено арешт автомобіль марки «BMW 320d» синього кольору, д.н.з. НОМЕР_1 , що відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного серії НОМЕР_2 належить ОСОБА_6 . Даний транспортний засіб поміщено на штраф майданчик, який знаходиться за адресою: м. Черкаси, вул. Пастерівська, 104.
Накладаючи арешт на вищевказане майно, слідчий суддя виходив з того, що це майно відповідає ознакам речових доказів, передбачених сг. 98 КПК України, та з необхідності проведення судових експертиз.
Відповідно до ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Розглядаючи клопотання про скасування арешту, слідчий суддя встановлює обґрунтованість/необґрунтованість накладеного арешту та наявність/відсутність підстав для його подальшого застосування в залежності від того, на яку підставу вказує заявник. В даному випадку заявник вказує на необґрунтованість накладення арешту.
Так, обґрунтованість арешту обумовлюється наявністю підстав для накладення арешту; дотриманням законодавчих приписів при вирішенні питання про арешт; співвідношенням майна, на яке накладено арешт, з заявленою у клопотанні метою; зв'язком майна з обставинами, що розслідуються (крім конфіскації та відшкодування шкоди); обґрунтованістю належності майна певній особі (особливо після обшуку); належним мотивуванням застосованого заходу забезпечення кримінального провадження в ухвалі слідчого судді про накладенні арешту; розумністю і співмірністю арешту.
Зважаючи на приписи ст. 309 та ст. 174 КПК України, у випадку, коли особа (підозрюваний, інший власник або володілець майна) вважає накладення арешту необґрунтованим, він може: 1) оскаржити відповідну ухвалу слідчого судді в апеляційному порядку, або 2) заявити клопотання про скасування арешту такого майна на підставі ст. 174 КПК України. Однак одна і та ж підстава не може бути предметом неодноразового розгляду різними судами (слідчими суддями).
Слід звернути увагу, що реалізація права на звернення до слідчого судді з клопотанням про скасування арешту майна обумовлена не тим, що відповідний суб'єкт не погоджується із застосованим заходом забезпечення кримінального провадження протягом його дії. Інститут скасування арешту пов'язаний з наявністю двох умов, закріплених у ст. 174 КПК України - необґрунтованістю його накладення та відсутності подальшої потреби в ньому.
Звертаючись до слідчого судді з указаним клопотанням, заявник вказує на необґрунтованість накладення арешту на майно та відсутність обставин, які свідчать про необхідність у продовженні накладення арешту на майно.
Водночас, надаючи оцінку доводам клопотання ОСОБА_5 необхідно зауважити, що арешт на автомобіль накладений обґрунтовано, оскільки автомобіль відповідає ознакам речових доказів і на даний час досудове розслідування триває.
Всупереч положень ч.1 ст.174 КПК України ОСОБА_1 не надано слідчому судді доказів на підтвердження того, що на теперішній час відпала потреба у подальшому застосуванні накладеного арешту.
За таких обставин, клопотання не підлягає задоволенню внаслідок відсутності умов, визначених статтею 174 КПК для скасування арешту майна, про які зазначає заявник.
Керуючись ст. ст. 100, 174 КПК України, слідчий суддя, -
У задоволенні клопотання ОСОБА_5 про скасування арешту майна в кримінальному провадженні № 12022255330000802 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 290 КК України - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя: ОСОБА_1