Справа №: 630/454/22 Провадження №: 1-кс/630/96/22
Іменем України
20 жовтня 2022 року м. Люботин
Слідчий суддя Люботинського міського суду Харківської області ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора Харківської окружної прокуратури Харківської обласної прокуратури ОСОБА_3 від 20 жовтня 2022 року про арешт майна у кримінальному провадженні № 12022221320000142 від 20 жовтня 2022 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України,
Прокурор звернулась до суду з клопотанням про накладення арешту на майно, вилучене в під час огляду місця події 19 жовтня 2022 року в період часу з 22-00 год. до 22-08 год., а саме: предмет, ззовні схожий на корпус гранати з маркуванням «386 34-90 Т» та приєднаний до нього пристрій, ззовні схожий на УЗРГМ з маркуванням «87-89 УЗРГМ-2 11», без можливості користування, розпорядження або відчуження вказаного майна до прийняття процесуального рішення по суті справи; та з визначенням місця зберігання вказаного майна в камері зберігання речових доказів відділення поліції № 2 Харківського РУП № 1 ГУНП в Харківській області.
В обґрунтування поданого клопотання прокурор вказала, що у провадженні СВ відділення поліції № 2 Харківського РУП № 1 ГУНП в Харківській області знаходиться кримінальне провадження № 12022221320000142 від 20 жовтня 2022 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України. В цьому провадженні було встановлено, що 19 жовтня 2022 року в період часу з 22-00 год. до 22-08 год. за адресою: Харківська область, Харківський район, смт. Пісочин, пров. Комарова, 9, був виявлений та вилучений предмет, ззовні схожий на корпус гранати з маркуванням «386 34-90 Т» та приєднаний до нього пристрій, ззовні схожий на УЗРГМ з маркуванням «87-89 УЗРГМ-2 11».
Вилучені предмети постановою слідчого від 20 жовтня 2022 року визнані речовими доказами та мають істотне значення для встановлення усіх обставин кримінального правопорушення, так як можуть бути використані в якості доказу факту та обставин, що встановлюються піж час досудового розслідування кримінального провадження. Тому накладення арешту на вказане вище майно сприятиме забезпеченню доказової бази у кримінальному провадженні.
Прокурор Харківської окружної прокуратури ОСОБА_3 в судове засідання не з'явилась, але подала заяву про підтримання клопотання та просила проводити судовий розгляд за її відсутності.
У зв'язку із викладеним, згідно положень ч. 4 ст. 107 КПК України, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
Слідчий суддя, дослідивши надані матеріали, приходить до висновку, що клопотання є обґрунтованим та підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як вбачається з наданих матеріалів, в провадженні СВ відділення поліції № 2 Харківського РУП № 1 ГУНП в Харківській області перебуває кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022221320000142 від 20 жовтня 2022 року, за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст.263 КК України.
Відповідно до короткого викладу обставин, зазначених у витязі з ЄРДР від 20 жовтня 2022 року, вказано, що 19 жовтня 2022 року до Чергової частини відділення поліції № 2 Харківського РУП № 1 ГУНП в Харківській області надійшло повідомлення про те, що в смт. Пісочин Харківського району Харківської області на вулиці знаходиться чоловік, який має при собі вибуховий пристрій.
Згідно протоколу огляду від 19 жовтня 2022 року було проведено в період часу з 22-00 год. до 22-08 год. огляд місця події, яким є відкрита ділянка місцевості поблизу будинку АДРЕСА_1 , де присутній у той час гр. ОСОБА_4 повідомив, що викинув у кущі поряд з будинком вибуховий пристрій. У вказаному ним місці слідчий під час огляду були виявлені та вилучені предмет, ззовні схожий на корпус гранати з маркуванням «386 34-90 Т» та приєднаний до нього пристрій, ззовні схожий на УЗРГМ з маркуванням «87-89 УЗРГМ-2 11».
Вказані предмети постановою слідчого від 20 жовтня 2020 року визнано речовими доказами у кримінальному провадженні № 12022221320000142 від 20 жовтня 2022 року.
Відповідно до ч. 5 ст. 237 КПК України при проведенні огляду дозволяється вилучення лише речей і документів, які мають значення для кримінального провадження, та речей, вилучених з обігу. Усі вилучені речі і документи підлягають негайному огляду і опечатуванню із завіренням підписами осіб, які брали участь у проведенні огляду.
Відповідно до ст. 167 КПК України тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним його майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення.
Положення п. 1 ч. 5 ст. 171 КПК України передбачає, що клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено.
Відповідно до ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове позбавлення підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, можливості відчужувати певне його майно за ухвалою слідчого судді або суду до скасування арешту майна у встановленому цим Кодексом порядку. Відповідно до вимог цього Кодексу арешт майна може також передбачати заборону для особи, на майно якої накладено арешт, іншої особи, у володінні якої перебуває майно, розпоряджатися будь-яким чином таким майном та використовувати його. Слідчий суддя, суд під час судового провадження накладає арешт на майно у вигляді речей, якщо є достатні підстави вважати, що вони відповідають критеріям, зазначеним у частині другій статті 167 цього Кодексу.
Арешт може бути накладено на нерухоме і рухоме майно, майнові права інтелектуальної власності, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковому вигляді, цінні папери, корпоративні права, які перебувають у власності підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, i перебувають у нього або в інших фізичних, або юридичних осіб з метою забезпечення можливої конфіскації майна або цивільного позову.
Згідно вимог п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
За змістом ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 цього Кодексу, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.
Згідно ч. 1 ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу).
Відповідно до ч. 11 ст. 170 КПК України, заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
З матеріалів кримінального провадження вбачається, що предмети, ззовні схожі на корпус гранати і детонатор, являються речовими доказами у кримінальному провадженню, та зберегли на собі сліди злочину або можуть містити інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
Накладення арешту на предмети, які є речовими доказами по кримінальному провадженню, дозволить стороні обвинувачення здійснити повне, об'єктивне та неупереджене досудове розслідування з метою встановлення об'єктивної істини по суті, в тому числі шляхом призначення і проведення необхідних судових експертних досліджень.
Беручи до уваги вищевикладене та враховуючи, що вилучене майно має суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні, необхідно накласти на нього арешт для проведення подальших процесуальних та слідчих дій.
В зв'язку з викладеним, клопотання прокурора слідчий суддя вважає обґрунтованим.
Щодо вимоги прокурора про визначення місця зберігання речового доказу, слідчий суддя звертає увагу, що положення КПК України та Порядку зберігання речових доказів стороною обвинувачення, їх реалізації, технологічної переробки, знищення, здійснення витрат, пов'язаних з їх зберіганням і пересиланням, схоронності тимчасово вилученого майна під час кримінального провадження, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 листопада 2012 року № 1104, саме на сторону кримінального провадження, якій надані речові докази, покладено під час досудового розслідування обов'язок організувати належне збереження таких речових доказів та забезпечити їх схоронність.
Виходячи з наведеного, вирішення питання про визначення місця зберігання речового доказу не входить до компетенції слідчого судді, всі питання щодо зберігання речових доказів під час досудового розслідування мають прийматися стороною обвинувачення з урахування норм законодавства.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 107, 110, 131, 167-175, 309 КПК України, слідчий суддя
Клопотання прокурора Харківської окружної прокуратури Харківської обласної прокуратури ОСОБА_3 від 20 жовтня 2022 року про арешт майна у кримінальному провадженні № 12022221320000142 від 20 жовтня 2022 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України - задовольнити.
Накласти арешт на вилучені в під час огляду місця події 19 жовтня 2022 року в період часу з 22-00 год. до 22-08 год. поблизу будинку АДРЕСА_1 , а саме: предмет, ззовні схожий на корпус гранати з маркуванням «386 34-90 Т» та приєднаний до нього пристрій, ззовні схожий на УЗРГМ з маркуванням «87-89 УЗРГМ-2 11», заборонивши користування, розпорядження або відчуження вказаного майна до прийняття процесуального рішення по суті справи.
В іншій частині клопотання залишити без задоволення.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення, а особами які не були присутні при проголошенні ухвали в той же строк з моменту отримання копії цієї ухвали.
Слідчий суддяОСОБА_1