Справа № 638/18605/21
Провадження № 1-кп/638/918/22
20 жовтня 2022 року Дзержинський райсуд м. Харкова у складі : головуючого судді ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12021226240001544 від 22.09.2021 у відношенні :
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , народженого в м. Харків, громадянина України, українця, з середньою освітою, військовозобов'язаного, не одруженого, не працюючого, який зареєстрований та мешкає за адресою : АДРЕСА_1 , раніше судимого :
- 21.09.2021 вироком Дзержинського райсуду м. Харкова за ст. 309 ч. 1 КК України до 1 року обмеження волі з застосуванням ст.ст. 75, 76 КК України з звільненням від відбування покарання з випробуванням та встановленням іспитового строку 1 рік та покладенням відповідних обов'язків,
обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ст. 185 ч. 2 КК України, -
за участю :
прокурорів ОСОБА_4 , ОСОБА_5
підсудного ОСОБА_3
Підсудний ОСОБА_3 21 вересня 2021 року, близько 14 годині прибув до приміщення магазину «Київстар», розташованого в будинку № 60 по пр-ту Перемоги в Шевченківському районі м. Харкова з метою здійснення особистих покупок.
Знаходячись у торговельному залі підсудний ОСОБА_3 , приблизно о 14 годині 05 хвилин звернув увагу, що на торгівельному прилавку знаходиться тимчасово залишений потерпілим ОСОБА_6 гаманець в середині якого знаходилися належні потерпілому грошові кошти, а саме : 100 гривен; 1300 Євро, що згідно офіційного курсу НБУ станом на 21.09.2021 становить еквівалент 40651 гривни 13 копійок; 10 доларів США, що згідно офіційного курсу НБУ станом на 21.09.2021 становить еквівалент 267 гривен 07 копійок, а всього на загальну суму 41018 гривен 20 копійок, на таємне викрадення якого у нього виник злочинний умисел.
Після чого, підсудний ОСОБА_3 , діючи умисно, розуміючи протиправний характер своїх дій, переслідуючи корисливий мотив та мету незаконного збагачення за рахунок чужого майна, реалізуючи свій злочинний умисел направлений на таємне викрадення чужого майна, а саме належного потерпілому ОСОБА_6 вказаного гаманця з грошима, скориставшись тим, що за його діями ніхто з сторонніх осіб не спостерігає, шляхом вільного доступу, таємно викрав належний потерпілому ОСОБА_6 гаманець з грошима у вищезазначеній сумі, який сховав у своєму одязі та з місця вчинення кримінального правопорушення з викраденим зник, заподіявши потерпілому ОСОБА_6 матеріальну шкоду у вказаній сумі.
У судовому засіданні підсудний ОСОБА_3 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення - кримінального проступку, передбаченого ст. 185 ч. 1 КК України визнав повністю. При цьому, підсудний ОСОБА_3 показав, що дійсно, при вищевказаних обставинах, викладених в обвинувальному акті, він 21.09.2021, близько 14 годині прибув до приміщення магазину «Київстар», розташованого в будинку № 60 по пр-ту Перемоги в м. Харкові з метою здійснення особистих покупок. Знаходячись у торговельному залі, він звернув увагу, що на торгівельному прилавку потерпілий ОСОБА_6 залишив гаманець з грошима у вказаній в обвинувальному акті сумі, який він, скориставшись тим, що за його діями ніхто з сторонніх осіб не спостерігає, таємно викрав, сховав в своєму одязі та з місця вчинення злочину зник. Гроші використав на власні потреби. Викрадений гаманець був вилучений співробітниками поліції. Кримінальне правопорушення вчинив у зв'язку з тяжким матеріальним становищем. Свою провину визнає в повному обсязі, кається у скоєному, шкодує про те, що трапилось.
Оскільки підсудний ОСОБА_3 та інші учасники судового провадження у судовому засіданні не оспорювали вказані вище фактичні обставини справи, суд відповідно до вимог ст. 349 ч. 3 КПК України визнав недоцільним дослідження доказів щодо цих обставин, які ніким не оспорюються.
Органом досудового розслідування підсудному ОСОБА_3 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ст. 185 ч. 2 КК України по факту таємного викрадання належних потерпілому ОСОБА_6 грошових коштів в загальній сумі 41018 гривен 83 копійки.
Суд вважає за необхідне з обвинувачення підсудного ОСОБА_3 виключити з загальної суми вартості викраденого майна - 63 копійки, яка була зазначена помилково, так як виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленим, свідчать про вчинення підсудним ОСОБА_3 таємного викрадення належних потерпілому ОСОБА_6 грошових коштів, саме в загальній сумі 41018 гривен 20 копійки, що також знайшло своє підтвердження в ході судового розгляду. Крім того, органом досудового розслідування підсудному ОСОБА_3 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ст. 185 ч. 2 КК України по факту таємного викрадання належних потерпілому ОСОБА_6 грошових коштів, з посиланням на вчинення зазначених дій за ознакою повторності.
Суд вважає за необхідне з обвинувачення підсудного ОСОБА_3 за ст. 185 ч. 2 КК України, виключити кваліфікуючу ознаку повторності, так як на час вчинення вказаного злочину, ОСОБА_3 є особою, яка не судима в силу ст. 89 КК України, з урахуванням приписів ст.ст. 80, 90 КК України та такою, що не вчиняла злочину за ознакою, зазначеною в п. 1 примітки до ст. 185 КК України, у зв'язку з чим його протиправні дій підлягають перекваліфікації з ст. 185 ч. 2 КК України на ст. 185 ч. 1 КК України з наступних підстав.
У судовому засіданні встановлено, вироком Дзержинського райсуду м. Харкова від 24.03.2017, який набрав законної сили 25.04.2017, підсудний ОСОБА_3 був засуджений за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 185 ч. 1 КК України до штрафу на користь держави в розмірі п'ятдесяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 850 гривен, та на час розгляду зазначеного кримінального провадження, вирок суду у встановленому порядку не виконано.
Згідно до приписів ст. 80 КК України, особа звільняється від відбування покарання, якщо з дня набрання чинності обвинувальним вироком його не було виконано у строк два роки у разі засудження до покарання менш суворого, ніж обмеження волі.
Зазначена норма кримінального закону передбачає нормативне регулювання інституту звільнення від відбування покарання у зв'язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку та встановлює імперативні строки, сплив яких є безумовною підставою для звільнення засудженого від відбування призначеного йому покарання.
При цьому судом зазначається, що правова природа вказаного виду звільнення від відбування призначеного покарання зумовлюється одностороннім обов'язком держави примусово реалізувати через спеціально уповноважені нею органи призначене особі покарання протягом певних строків. Особа, засуджена до певного виду покарання, не несе правового обов'язку застосовувати правообмеження, які входять до його змісту, сама до себе - це виключна одностороння компетенція спеціальних державних органів, які виконують покарання. Водночас засуджена до певного виду покарання особа не може перебувати в потенційному очікуванні виконання покарання невизначений проміжок часу, у зв'язку із чим законодавчо встановлюються імперативні строки, сплив яких припиняє наявні між державою і засудженою особою кримінальні правовідносини, а отже, унеможливлює виконання покарання.
Відповідно до приписів ч. 3 ст. 80 КК України, перебіг давності зупиняється, якщо засуджений ухиляється від відбування покарання. У цих випадках перебіг давності відновлюється з дня з'явлення засудженого для відбування покарання або з дня його затримання, а строки давності, передбачені пунктами 1-3 частини 1 цієї статті, подвоюються. Вказані положення свідчать, що держава втрачає право на виконання призначеного засудженому покарання лише у тих випадках, коли засуджений своєю поведінкою не перешкоджав процедурі його виконання.
За таких обставин застосування статті 80 КК України передбачає дослідження та встановлення судом терміну, протягом якого обвинувальний вирок не виконувався, збігу строку давності його виконання та факту ухилення засудженим від його відбування, що є підставою для зупинення перебігу такого строку давності.
Проте ухилення від відбування покарання, як підстава для зупинення строків давності виконання обвинувального вироку, є особливим юридичним фактом, питання вирішення якого належить до компетенції суду, а отже, цей факт слід встановлювати з дотриманням вимог процесуальної форми, а саме лише після набрання законної сили обвинувальним вироком суду, яким особа буде визнана винною в ухиленні від відбування покарання.
З матеріалів кримінального провадження вбачається, що факт ухилення
ОСОБА_3 від виконання покарання, призначеного за вироком Дзержинського райсуду м. Харкова від 24.03.2017, який набрав законної сили 25.04.2017, за належною процедурою судом встановлено не було, а тому підстави для зупинення перебігу строку виконання зазначеного вироку суду та як наслідок цього - врахування вказаного вироку суду для кваліфікації дій ОСОБА_3 по дійсному кримінальному провадженню за ознакою вчинення таємного викрадання належного потерпілому ОСОБА_6 за кваліфікуючою ознакою вчинення протиправних дій «повторно», відсутні.
При таких обставинах, суд вважає, що підсудний ОСОБА_3 , на час вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення, а саме - 21.09.2021, з урахуванням приписів ст.ст. 80, 89, 90 КК України, був особою, що не мала судимості.
Аналізуючи вищевикладені докази суд вважає про те, що дії підсудного ОСОБА_3 підлягають кваліфікації за ст. 185 ч. 1 КК України, так як він своїми умисними діями вчинив таємне викрадення чужого майна ( крадіжку ).
При визначенні підсудному ОСОБА_3 виду та розміру покарання суд враховує суспільну небезпечність та характер вчиненого кримінального правопорушення - кримінального проступку, данні про особу підсудного, який не судимий в силу ст. 89 КК України, не працює у зв'язку з військовою агресією РФ проти України, має міцні сімейні та соціальні зв'язки, на диспансерному обліку в ОНД та МПНД не перебуває, за місцем мешкання характеризується з задовільної сторони.
У відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 66 КК України, обставиною, яка пом'якшує покарання підсудного ОСОБА_3 судом визнається щире каяття.
Крім того, судом також враховується та обставина, що в результаті протиправних дій підсудного ОСОБА_3 наслідків, які могли бути віднесені до категорії тяжких не настало.
Обставин, які, відповідно до ст. 67 КК України, обтяжують покарання підсудного ОСОБА_3 судом не встановлено.
На підставі викладеного, суд приходить до висновку про необхідність призначити підсудному ОСОБА_3 покарання, у межах санкцій ст. 185 ч. 1 КК України, а саме у виді обмеження волі на відповідний строк.
Однак, враховуючи приписи ст. 50 КК України, згідно яких покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами, приймаючи до уваги вищевказані обставини вчинення кримінального правопорушення - кримінального проступку, вартість майна, яке викрав підсудний, дані які характеризують особу підсудного ОСОБА_3 , враховуючи наявність обставини, яка пом'якшує покарання підсудного, а саме - щире каяття, відсутність обставин, які обтяжують покарання підсудного, наявність міцних сімейних та родинних зв'язків, обставини які є причиною вчинення кримінального правопорушення та наслідки протиправної діяльності підсудного, відсутності у потерпілого ОСОБА_6 до підсудного матеріальних та моральних претензій, зважаючи на те, що протиправні діяння підсудного ОСОБА_3 були зумовлені саме вказаними обставинами, а саме тяжким матеріальним положенням та не носили систематичний характер, суд вважає, що виправлення та перевиховання підсудного ОСОБА_3 можливо без ізоляції його від суспільства, з застосування до нього положень ст. 75 КК України, звільнивши його від відбування покарання з випробуванням та покладанням відповідних обов'язків, передбачених ст. 76 КК України.
Суд вважає, що таке покарання відповідатиме гуманності й справедливості, та не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягається до кримінальної відповідальності, забезпечуватиме співрозмірність діяння та кари, відповідатиме таким принципам Європейської конвенції захисту прав людини і основоположних свобод як пропорційність обмеження прав людини, легітимна мета та невідворотність покарання.
Підсудний ОСОБА_3 вироком Дзержинського райсуду м. Харкова від 21.09.2021 був засуджений за вчинення кримінального правопорушення - кримінального проступку, передбаченого ст. 309 ч. 1 КК України до 1 року обмеження волі з застосуванням ст.ст. 75, 76 КК України з звільненням від відбування покарання з випробуванням та встановленням іспитового строку 1 рік та покладенням відповідних обов'язків.
Зазначений обвинувальний акт по кримінальному провадженню був розглянутий Дзержинським райсудом м. Харкова 21.09.2021, відповідно до приписів ст. 381КПК України, в порядку спрощеного провадження щодо кримінальних проступків, без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, з постановлення вироку за результатами розгляду - 21.09.2021 о 15 годині 30 хвилин.
Приймаючи до уваги, що підсудний ОСОБА_3 до постановлення вироку по вищезазначеному кримінальному провадженню, вчинив вказане кримінальне правопорушення - кримінальний проступок, суд вважає за необхідне остаточне покарання підсудному ОСОБА_3 призначити, у відповідності до ч. 4 ст. 70 КК України, за сукупністю вчинених кримінальних правопорушень, шляхом часткового складення призначених покарань за цим вироком та вироком Дзержинського райсуду м. Харкова від 21.09.2021.
Запобіжний захід у відношенні підсудного ОСОБА_3 , на час судового розгляду, не обирався.
Цивільний позов по кримінальному провадженню потерпілим ОСОБА_6 не заявлений.
Процесуальні витрати по кримінальному провадженню відсутні.
Ухвалою слідчого судді Дзержинського райсуду м. Харкова від 27.09.2021, з метою забезпечення збереження речових доказів, було накладено арешт на належне потерпілому ОСОБА_6 майно, а саме : гаманець, посвідчення особи Республіки Сенегал на ім'я ОСОБА_6 ; належні підсудному ОСОБА_3 ноутбук ТМ «Acer Aspire one ZA3» з серійним номером 92203013125, зарядний пристрій до ноутбуку, пластиковий кейс, всередині якого знаходиться стартовий пістолет з маркуванням «Retay X1», серійний номер НОМЕР_1 та магазин споряджений 7 патронами.
Приймаючи до уваги, що належне потерпілому ОСОБА_6 майно, а саме : гаманець, посвідчення особи Республіки Сенегал на ім'я ОСОБА_6 , а також належне підсудному ОСОБА_3 майно, а саме : ноутбук ТМ «Acer Aspire one ZA3», зарядний пристрій до ноутбуку, пластиковий кейс, всередині якого знаходиться стартовий пістолет з маркуванням «Retay X1» та магазин споряджений 7 патронами не відповідає ознакам майна, визначеним в ч. 1 ст. 96-2 КК України, як таке, що підлягає спеціальної конфіскації, а також зокрема те, що зазначене майно належить потерпілому ОСОБА_6 та підсудному ОСОБА_3 , суд вважає за необхідне, відповідно до приписів ч. 4 ст. 174 КПК України, скасувати арешт щодо зазначеного майна та в подальшому визначити долю речових доказів наступним чином.
Речові докази, які зберігаються у камері зберігання речових доказів УЛ та МТЗ ГУ НП в Харківської області : викрадений підсудним ОСОБА_3 у потерпілого ОСОБА_6 гаманець, а також посвідчення особи Республіки Сенегал на ім'я ОСОБА_6 , - повернуто потерпілому за належністю; належне підсудному ОСОБА_3 майно, а саме : ноутбук «Acer Aspire one ZA3» з серійним номером 92203013125, зарядний пристрій до ноутбуку, пластиковий кейс, всередині якого знаходиться стартовий пістолет з маркуванням «Retay X1», серійний номер НОМЕР_1 та магазин споряджений 7 патронами, - підлягають поверненню підсудному за належністю.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 373, 374 КПК України суд, -
ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення - кримінального проступку, передбаченого ст. 185 ч. 1 КК України та призначити йому покарання, на підставі цього закону у виді 1 року 6 місяців обмеження волі.
У відповідності до ст. 70 ч. 4 КК України, за сукупністю вчинених кримінальних правопорушень, шляхом часткового складання призначених покарань за цим вироком та вироком Дзержинського райсуду м. Харкова від 21.09.2021, остаточно ОСОБА_3 , призначити до відбуття покарання у виді 2 років обмеження волі.
На підставі ст. 75 КК України засудженого ОСОБА_3 звільнити від відбування вказаного покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк тривалістю в 2 роки, якщо він протягом іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на неї обов'язки.
На підставі ст. 76 КК України покласти на засудженого ОСОБА_3 наступні обов'язки : періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання, не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації,виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою.
Запобіжний захід у відношенні засудженого ОСОБА_3 , на час судового розгляду, не обирався.
Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Дзержинського райсуду м. Харкова від 27.09.2021 на належні потерпілому ОСОБА_6 гаманець, посвідчення особи Республіки Сенегал на ім'я ОСОБА_6 ; належні засудженому ОСОБА_3 ноутбук ТМ «Acer Aspire one ZA3» з серійним номером 92203013125, зарядний пристрій до ноутбуку, пластиковий кейс, всередині якого знаходиться стартовий пістолет з маркуванням «Retay X1», серійний номер НОМЕР_1 та магазин споряджений 7 патронами.
Речові докази, які зберігаються у камері зберігання речових доказів УЛ та МТЗ ГУ НП в Харківської області : належні потерпілому ОСОБА_6 гаманець, посвідчення особи Республіки Сенегал на ім'я ОСОБА_6 , - повернуто потерпілому ОСОБА_6 за належністю; належні засудженому ОСОБА_3 ноутбук «Acer Aspire one ZA3» з серійним номером 92203013125, зарядний пристрій до ноутбуку, пластиковий кейс, всередині якого знаходиться стартовий пістолет з маркуванням «Retay X1», серійний номер НОМЕР_1 та магазин споряджений 7 патронами, - повернути засудженому ОСОБА_3 за належністю.
Вирок відповідно до ст.ст. 393, 395 КПК України може бути оскаржений до Харківського апеляційного суду, через Дзержинський райсуд м. Харкова, протягом 30 діб з моменту проголошення, з урахуванням особливостей, передбачених ст. 394 КПК України.
Згідно зі ст. 376 КПК України копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору. Учасники судового провадження мають право отримати в Дзержинському райсуді м. Харкова копію цього вироку, подавши відповідну заяву.
Вирок постановлено в нарадчої кімнаті в одному примірнику.
Суддя ОСОБА_1