Справа № 638/5096/22
Провадження № 3/638/2268/22
19 жовтня 2022 року суддя Дзержинського районного суду міста Харкова Семіряд І.В., розглянувши адміністративний матеріал відносно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає АДРЕСА_1
про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130, ст. 124 КУпАП,-
встановив:
15.09.2022 до Дзержинського райсуду м. Харкова з УПП в Хо Департаменту патрульної поліції надійшов адміністративний матеріал у відношенні ОСОБА_1 по факту скоєння правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, в якому вказувалось, що 02.09.2022 о 22-15 год. у м. Харкові по вул. Університетській, 16/1 водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Фольксваген, державний номер НОМЕР_1 в стані алкогольного сп'яніння. Огляд пройшов на місці зупинки та добровільної згоди у встановленому законом порядку на законну вимогу поліцейського за допомогою приладу Драгер, результат позитивний 1,88 проміле, з результатами згоден, огляд проводився за допомогою безперервної фіксації.
15.09.2022 до Дзержинського районного суду м. Харкова з УПП в Хо Департаменту патрульної поліції надійшов адміністративний матеріал у відношенні ОСОБА_1 по факту скоєння правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, в якому вказувалось, що 02.09.2022 о 22-15 год. водій ОСОБА_1 , керував транспортним засобом Фольксваген, державний номер НОМЕР_1 у м. Харкові по вул. Університетська, 16/1, був неуважним, не врахував дорожньої обстановки та не слідкував за її зміною, не обрав безпечної швидкості руху, внаслідок чого допустив наїзд на паркан. Внаслідок ДТП авто та паркан отримали механічні пошкодження, чим завдана матеріальна шкода.
28.09.2022 постановою Дзержинського районного суду м. Харкова зазначені матеріали об'єднані в одне провадження.
Захисник ОСОБА_1 адвокат Носенко А.Ю. у судовому засіданні зазначив, що при складанні протоколу було порушення процедуру фіксації , а саме відеозапис події здійснювався не за допомогою нагрудних камер. Долучений до матеріалів справи диск не є належним доказом, оскільки відеофайли були записані на власний мобільний пристрій. Крім того, надані відеофайли не були підписані ЕЦП. Інспектором на відео не запропоновано ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп'яніння у закладі охорони здоров'я із проведенням лабораторних досліджень зразків біологічних середовищ сечі або крові ОСОБА_1 . Не було залучено свідків. У зв'язку з чим захисник просив закрити провадження у справі за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Щодо ст. 124 КУпАП зазначив, що ОСОБА_1 вину у скоєнні правопорушення визнає, просить застосувати мінімальне стягнення.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, вважаю, що вина ОСОБА_1 у скоєнні правопорушення, передбаченого ст. 130 ч. 1 КУпАП не знайшла своє підтвердження, тому провадження у справі підлягає закриттю у зв'язку наступним:
Відповідно до приписів ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком ) визнається протиправна та лише винна (умисна або необережна ) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
За змістом ст.ст. 245, 251, 252 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її у точній відповідності з законом.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи та інших обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення.
Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Відповідно до ст.ст. 279, 280 КУпАП розгляд справи про адміністративне правопорушення суддею про водиться в межах тих обставин, які зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення.
Згідно до п. 24 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті » від 23.12.2005 звертається увага суддів на неприпустимість спрощеного підходу до судового розгляду справ про адміністративні правопорушення на транспорті та ігнорування прав осіб, яких притягають до відповідальності, потерпілих, їх законних представників і захисників.
Відповідно до приписів ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також цими особами.
У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання.
При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснюються його права і обов'язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі.
З досліджених в судовому засіданні протоколу про вчинення адміністративного правопорушення серії ААБ№ 285225, складеного 02.09.2022 уповноваженою особою патрульної поліції, про вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ст. 130 ч. 1 КУпАП вбачається, що його складено за порушення п. 2.9-а ПДР України.
Протокол містить підпис ОСОБА_1 .
Відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП України передбачена у зв'язку з керуванням транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до пункту 2 розділу І «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» (далі Інструкція), огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Проте, у протоколі поліцейським не зазначено, які самі ознаками алкогольного сп'яніння були у ОСОБА_1 , що дали підстави вважати, що останній перебуває у стані сп'яніння.
Огляд на стан сп'яніння проводиться поліцейськими на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом або лікарем закладу охорони здоров'я (пункт 6 розділу І Інструкції).
Відповідно до пункту 1 розділу ІІ Інструкції, за наявності ознак, передбачених пунктом 3 розділу І цієї Інструкції, поліцейський проводить огляд на стан сп'яніння за допомогою спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом.
Відповідно до пункту 6 розділу ІІ Інструкції, огляд на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу проводиться в присутності двох свідків.
Разом з тим, свідків залучено не було.
Відповідно до пункту 7 розділу І Інструкції, у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 КУпАП.
Відповідно до частин 2, 3 статті 266 КУпАП, огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних технічних засобів поліцейським у присутності двох свідків.
У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
Отже, відповідно до вимог статті 266 КУпАП, пункту 7 розділу І Інструкції, огляд у закладі охорони здоров'я проводиться лише у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейськими.
До матеріалів справи долучений диск, який судом переглянуто.
Разом з тим, як вбачається з листа УПП у Хо від 09.09.2022 №450аз/41/14/02-2022 , який надано на запит захисника, відеофіксація за допомогою нагрудних відеореєстраторів, працівниками управління поліції , які 02.09.2022 були присутні під час події за участю громадянина ОСОБА_1 не велась.
В той же час, листом УПП в Хо від 09.09.2022 №449аз/41/14/02-2022 повідомлено, що під час події 02.09.2022 та при складанні протоколу ААБ №285225 за ч. 1 ст. 130 КУпАП у відношенні ОСОБА_1 були присутні два екіпажі патрульної поліції у складі 9 інспекторів патрульної поліції, які мали в наявності 9 персональних відеореєстраторів.
За правилами ст. 40 Закону України «Про Національну поліцію» Поліція для виконання покладених на неї завдань та здійснення повноважень, визначених законом, може застосовувати такі технічні прилади, технічні засоби та спеціалізоване програмне забезпечення фото- і відеотехніку, у тому числі техніку, що працює в автоматичному режимі, технічні прилади та технічні засоби з виявлення та/або фіксації правопорушень. поліція може закріплювати на однострої, у/на безпілотних літальних апаратах, службових транспортних засобах, суднах чи інших плавучих засобах, у тому числі тих, що не мають кольорографічних схем, розпізнавальних знаків та написів, які свідчать про належність до поліції, а також монтувати/розміщувати їх по зовнішньому периметру доріг і будівель.
Разом з тим, поліцейським було, для відеофіксування події, було використано власні засоби, а саме телефон.
Зазначені порушення при складанні протоколу про адміністративне правопорушення є суттєвими, тому суд вважає, що вказаний протокол про вчинення адміністративного правопорушення, складено з грубим порушенням приписів ст. 256 КУпАП.
При таких обставинах справи, суд вважає, що в матеріалах адміністративної справи відсутні докази, з точки зору їх допустимості, достовірності та достатності, які б підтверджували порушення ОСОБА_1 п. 2.9-а ПДР України.
Згідно ч. 3 ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», зобов'язано суди застосовувати при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерела права, а ЄСПЛ притримується у своїх рішення позиції того, що суд вправі обґрунтовувати свої висновки лише доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумція факту (рішення Європейського суду з прав людини, справа « Коробов проти України » № 39598/03 від 21.07.2011 ), тобто таких, що не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the UnitedKingdom), п. 161, Series A заява № 25).
Конституційний Суд України у своєму Рішенні від 22 жовтня 2010 року № 23-рп/2010 зазначив (п. 4), що Конституція України визначає основні права і свободи людини і громадянина та гарантії їх дотримання і захисту, зокрема: юридична відповідальність особи має індивідуальний характер; обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях; усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Конституційний Суд України на підставі наведеного дійшов висновку, що адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правових презумпція, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні.
З урахуванням цього, при вирішенні даної справи суд виходить з принципу презумпції невинуватості особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
За таких обставин, вважаю, що в судовому засіданні не доведено факт порушення ОСОБА_1 п. 2.9-а ПДР України, у зв'язку з чим відсутні підстави для його притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 130 ч. 1 КУпАП, тому провадження по справі підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, так як, відповідно до приписів зазначеної статті, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, зокрема у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Разом з тим, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, вважаю, що вина ОСОБА_1 у скоєнні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП знайшла своє підтвердження, у зв'язку наступним.
Вина правопорушника підтверджується матеріалами справи, які були досліджені у суді, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ААБ№114773від 02.09.2022, схемою місця ДТП, поясненнями.
Суддя, прийшов до висновку про винність ОСОБА_1 у скоєнні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, вивчивши матеріали справи, дані про особу правопорушника, вважає за можливе застосувати до останнього стягнення у вигляді штрафу на користь держави в межах, передбачених санкцією ст. 124 Кодексу України про адміністративне правопорушення.
Згідно п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, сплачується судовий збір в розмірі 0,2 розміру мінімальної заробітної плати, що станом на момент вчинення адміністративного правопорушення становило 496,20 грн, які підлягають стягненню з правопорушника.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 9, 245, 247, 251-252, 256, 266, 279-280 КУпАП суддя, -
Провадження по справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за вчинення адміністративного правопорушень, передбачених ст. 130 ч. 1 КУпАП, - закрити, у зв'язку з відсутністю в її діях складу вказаного адміністративного правопорушення.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у скоєнні правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення та призначити адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави у розмірі 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь держави судовий збір у розмірі 496 (чотириста дев'яносто шість) грн 20 коп.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду через Дзержинський районний суд міста Харкова протягом 10 днів з дня її ухвалення.
Суддя Семіряд І.В.