Справа № 638/13604/21
Провадження № 2/638/2607/22
17 жовтня 2022 року м. Харків
Дзержинський районний суд м. Харкова в складі:
головуючого судді Рибальченко Л.М.,
за участю секретаря судового засідання Почерніної А.Д.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі судових засідань в приміщенні Дзержинського районного суду м. Харкова цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок залиття квартири, -
встановив:
ОСОБА_1 звернулась до Дзержинського районного суду м.Харкова із позовом до ОСОБА_2 , в якому просить стягнути з відповідача матеріальну шкоду у розмірі 57600 грн., суму судового збору, витрати на залучення суб'єкта оціночної діяльності та витрати на надання правової допомоги.
В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що ОСОБА_1 , є власницею трикімнатної квартири, що розташована на другому поверсі дев'ятиповерхового багатоквартирного будинку, за адресою АДРЕСА_1 . 26 лютого 2021 року відбулося залиття зазначеної квартири, гарячою водою з системи опалення, вищерозташованою квартирою АДРЕСА_2 , власником якої є - ОСОБА_3 26 лютого 2021 року комісією у складі інженера дільниці №7 Мигуля О.О. та майстра дільниці №7 Зимовець С.В. КП “Жилкомсервіс” було складено акт №2 обстеження житлового приміщення після залиття, де зазначено, зокрема: "...26.02.202 о 13:00 на: момент огляду комісією квартири АДРЕСА_2 , що розташована на 3 поверсі, виявлений прорив опалювального приладу (радіатор системи центрального опалення) та витікання теплоносія з системи центрального опалення. Висновком комісії було встановлено: "...26.02.2021 р. сталося залиття квартири АДРЕСА_3 відбулося з квартири АДРЕСА_2 , розташованої на 3 поверсі над квартирою АДРЕСА_3 , по причині втручання до системи опалення (переобладнання, заміна радіаторів, трубопроводів) власника/мешканців квартири АДРЕСА_2 у систему центрального опалення, застосування неякісних матеріалів, внаслідок чого сталося зруйнування на радіаторі крана для розповітрювання…" 10 червня 2021 року було проведено оцінку вартості матеріального збитку, що нанесено шляхом залиття. Висновком суб'єкта оціночної діяльності - ФОП ОСОБА_4 що діє згідно договору №04/06-2021 від 04 червня 2021 року, укладеного між ФО-П ОСОБА_4 та ОСОБА_1 , на проведення незалежної оцінки матеріального збитку, що нанесено залиттям гарячою водою з системи опалення власнику трикімнатної квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , зазначено наступне: "...Вартість матеріального збитку, що нанесено залиттям гарячою водою з системи опалення власнику трьохкімнатної квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , станом на 10 червня 2021 року становить: 57600 грн.". 06 липня 2021 року позивач направила претензію власниці вищерозташованої квартири АДРЕСА_2 - ОСОБА_3 , щодо відшкодування завданої шкоди, внаслідок залиття квартири. В якій просила, відшкодувати матеріальну шкоду, завдану внаслідок залиття квартири у розмірі 57600 грн. та вартість послуг суб'єкта оціночної діяльності ФОП ОСОБА_4 у розмірі 1400 грн. Однак відповідач ніяким чином не відреагувала на вказану претензію, у зв'язку з чим позивач була змушена звернутися до суду з вказаним позовом.
Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 25 жовтня 2021 року провадження по справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження.
В судове засідання позивач не з'явився, про дату, час та місце повідомлявся. Представником позивача до суду надана заява про розгляд справи за їх відсутності.
Відповідач в судове засідання повторно не з'явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений у встановленому законом порядку шляхом направлення судової повістки на адресу зареєстрованого місця проживання, причини неявки суду не повідомив, відзив на позов не надав.
У відповідності до приписів ст. 280 ЦПК України суд вважає за можливе ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.
Судом встановлено, що згідно копії договору купівлі-продажу від 08 липня 2004 року ОСОБА_1 на праві спільної приватної власності належить ⅔ частки квартири АДРЕСА_4 .
Згідно копії акта №2 від 26 лютого 2021 року, складеного комісією у складі: інженер дільниці №7 КП “Жилкомсервіс” Мигуля О.О. та майстер дільниці № 7 КП “Жилкомсервіс” 26 лютого 2021 року о 13:00 год. сталося залиття квартири АДРЕСА_4 . Залиття відбулося з квартири АДРЕСА_5 , по причині втручання до системи опалення (переобладнання, заміна радіаторів, трубопроводів) власника/мешканців квартири АДРЕСА_2 у систему центрального опалення, застосування неякісних матеріалів, внаслідок чого сталося руйнування радіаторів крана для розповітрювання. Вказані системи центрального опалення, розташовані у квартирі АДРЕСА_2 (радіатор та трубопровід) не входять до складу спільного майна багатоквартирного будинку.
Позивачем було долучено до матеріалів справи звіт від 10 червня 2021 року про оцінку матеріального збитку трикімнатної ізольованої квартири, загальною площею 65,9 кв.м , розташованої на другому поверсі. Відповідно до висновку вказаного звіту, вартість матеріального збитку, що нанесено залиттям гарячою водою з системи опалювання власнику трьохкімнатної квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , станом на 10 червня 2021 року становить 57600 грн.
06 липня 2021 року позивачем було направлено претензію щодо відшкодування шкоди завданої внаслідок залиття квартири ОСОБА_2 на адресу: АДРЕСА_6 .
Належних доказів добровільного відшкодування відповідачем завданої позивачу шкоди або проведення за рахунок коштів відповідача ремонтних робіт матеріали справи не містять та не надано їх в судовому засіданні.
Відповідно до ч.ч. 1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
У частинах першій, другій статті 22 ЦК України визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками, зокрема, є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
Стягнення збитків є одним із видів цивільно-правової відповідальності, для застосування якої потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками і вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає. При цьому такі витрати мають бути необхідними для відновлення порушеного права та перебувати у безпосередньому причинно-наслідковому зв'язку з порушенням
Відповідно до частини 1 статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
За правилами статті 1192 ЦК України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Цивільне законодавства в деліктних зобов'язаннях передбачає презумпцію вини, якщо в процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди.
Матеріальними збитками в розумінні закону є, в тому числі, витрати, які особа мусить зробити для відновлення свого порушеного права, тобто в цьому випадку витрати, пов'язані із виконанням ремонтно-будівельних робіт.
Таким чином, під збитками необхідно розуміти фактичні втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, витрати, які мають бути ним зроблені. При цьому такі витрати мають бути безпосередньо, а не опосередковано пов'язані з відновленням свого порушеного права, тобто з наведеного випливає, що без здійснення таких витрат неможливим було б відновлення свого порушеного права особою.
Цивільним кодексом України закріплено загальний принцип повного відшкодування збитків, що випливає з частини третьої статті 22 цього кодексу, якою визначено, що збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.
З огляду на вказане, виходячи із встановлених обставин справи та підстав пред'явлених позивача вимог, беручи до уваги, що дії відповідача призвели до завдання позивачу матеріальних збитків, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача в частині стягнення з відповідача суми матеріальних збитків в розмірі 57600 грн. підлягають задоволенню.
Крім того, згідно копії акту №04/06/2021 здачі-прийняття робіт (надання послуг) позивачем були понесені витрати із залученням суб'єкта оціночної діяльності ФО-П ОСОБА_4 у розмірі 1400 грн.
Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи.
Згідно з ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.
Враховуючи задоволення позовних вимог позивача в частині стягнення матеріальної шкоди з відповідача у розмірі 57600 грн. суд дійшов висновку про стягнення з відповідача на користь позивача витрат пов'язаних з залученням суб'єкта оціночної діяльності у розмірі 1400 грн.
Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача на його користь суми понесених витрат на правничу допомогу, суд зазначає наступне.
Згідно з ч. ч. 1, 3ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат пов'язаних з розглядом справи, до яких в числі інших належать і витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ч.1, 2 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові на позивача.
Згідно ч. ч. 3, 8 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує чи пов'язані ці витрати з розглядом справи, чи є розмір таких витрат обґрунтованим та доведеним.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою (ч. 2ст. 137 ЦПК України).
Статтею 137 ЦПК України встановлено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язані зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою: 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Отже зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16 (провадження № 11-562ас18) зроблено висновок, що склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмету доказування в справі, що свідчить про те, що витрати на правову допомогу повинні бути обґрунтовані належними та допустимими доказами.
Між тим, позивачем не долучено до матеріалів справи жодного доказу понесення ним витрат на правову допомогу, тому в задоволенні позовних вимог в цій частині слід відмовити.
Сума судового збору у розмірі 908 грн. відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України підлягає стягненню з відповідача на корсить позивача
Керуючись ст.ст. 141, 259, 263, 265, 268, 273, 352, 354 ЦПК України, суд, -
ухвалив:
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок залиття квартири - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду у розмірі 57600 (п'ятдесят сім тисяч шістсот) грн.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 908 (дев'ятсот вісім) грн. та витрати на залучення суб'єкта оціночної діяльності у розмірі 1400 (одна тисяча чотириста) грн.
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи за вебадресою: http://dg.hr.court.gov.ua/sud2011/на Офіційному вебпорталі судової влади України.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду протягом 30 днів з дня виготовлення повного тексту рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Позивач: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ).
Відповідач: ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ).
Повний текст судового рішення складено 20 жовтня 2022 року.
Суддя Л.М. Рибальченко