Справа № 570/4815/20
номер провадження 1-кп/570/80/2022
18 жовтня 2022 року м.Рівне
Рівненський районний суд Рівненської області
в особі судді ОСОБА_1
з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3
захисника ОСОБА_4 ,
законного представника особи, яка
вчинила суспільно небезпечне діяння ОСОБА_5 ,
потерпілої ОСОБА_6 ,
особи, яка вчинила суспільно
небезпечне діяння ОСОБА_7
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Рівному кримінальне провадження №12020180180000908 за клопотанням про застосування примусових заходів виховного характеру щодо
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Великий Олексин, Рівненського району, Рівненської області, який зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , громадянина України, українця, учня 10-го класу Великоолексинського ліцею,раніше не судимого,
- за ч. 1 ст. 119 КК України,
ОСОБА_7 , 11 вересня 2020 року, близько 01.00 год., перебуваючи на зупинці громадського транспорту, яка розташована напроти будинку АДРЕСА_2 , не маючи умислу на заподіяння ОСОБА_8 смерті, не передбачаючи можливості настання суспільно небезпечних наслідків свого діяння, хоча міг і повинен був їх передбачити, наніс один удар внутрішньою стороною долоні правої руки в область щелепи ОСОБА_8 , в наслідок удару, останній впав на тверде асфальтне покриття дороги та вдарився головою об тверду поверхню дороги, у результаті чого останній отримав тілесне ушкодження у вигляді внутрішньо-черепної травми у вигляді крововиливів в речовину та під оболонки головного мозку, яка в своєму клінічному перебігу ускладнилася розвитком набряку-набухання головного мозку з наступною його компресією, в наслідок чого ОСОБА_8 помер на місці події.
Внутрішньо-черепна травма, у вигляді крововиливу у тім'яно-потиличній ділянці, крововиливів в речовину та під оболонки головного мозку була небезпечною для життя в момент отримання та відноситься до категорії тяжких тілесних ушкоджень та перебуває у причинно-наслідковому зв'язку з настанням смерті ОСОБА_8 . Такі дії органом досудового розслідування кваліфіковані за ч. 1 ст. 119 КК України, як вбивство, вчинене через необережність.
У судовому засіданні прокурор підтримала клопотання, просила суд застосувати до неповнолітнього ОСОБА_7 примусові заходи виховного характеру.
Захисник ОСОБА_4 в судовому засіданні вказав, що ОСОБА_7 вину у вчиненні ним суспільно-небезпечного діяння визнає повністю, у вчиненому щиро розкаюється та просить застосувати до нього примусові заходи виховного характеру у виді передачі під нагляд батькам.
Особа, яка вчинила суспільно небезпечне діяння та її законний представник не заперечують проти передачі ОСОБА_7 під нагляд батькам.
Потерпіла в судовому засіданні не заперечує проти задоволення клопотання та вказала, що моральна та матеріальна шкода їй відшкодована, претензій до ОСОБА_7 вона не має.
Вислухавши думку учасників судового провадження, дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до ч. 1 ст. 498 КПК України кримінальне провадження щодо застосування примусових заходів виховного характеру, передбачених законом України про кримінальну відповідальність, здійснюється внаслідок вчинення особою, яка після досягнення одинадцятирічного віку до досягнення віку, з якого може наставати кримінальна відповідальність, вчинила суспільно небезпечне діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність.
Згідно з приписами ч. 1 ст. 501 КПК України під час постановлення ухвали в кримінальному провадженні щодо застосування примусових заходів виховного характеру суд з'ясовує такі питання: 1) чи мало місце суспільно небезпечне діяння; 2) чи вчинено це діяння неповнолітнім у віці від 11 років до настання віку, з якого настає кримінальна відповідальність за це діяння; 3) чи слід застосувати до нього примусовий захід виховного характеру і якщо слід, то який саме.
Судом встановлено, що на момент вчинення суспільно небезпечного діяння ОСОБА_7 не виповнилося 16 років, тобто згідно ст. 22 КК України останній не досяг віку, з якого настає кримінальна відповідальність за вчинене суспільно небезпечне діяння, що передбачене ч. 1 ст. 119 КК України.
При вирішенні питання про застосування примусових заходів виховного характеру суд враховує, що ОСОБА_7 за час навчання показав переважно низький рівень знань, проявив себе як недисциплінований учень. ОСОБА_7 проживає у неповній сім'ї зі своєю матір'ю, сестрою, дідусем та бабусею, рідний батько приймає певну участь у вихованні сина. На обліках у лікарів психіатра та нарколога не перебуває.
Враховуючи обставини, які характеризують особу неповнолітнього, а також конкретні обставини вчиненого суспільно небезпечного діяння, суд приходить до переконання, що до ОСОБА_7 необхідно застосувати примусові заходи виховного характеру у вигляді застереження та передачі під нагляд матері, які будуть мати вплив на його виправлення та попередження нових суспільно небезпечних діянь, будуть достатніми для його перевиховання, відповідатимуть даним про особу неповнолітнього, а також характеру вчиненого ним суспільно небезпечного діяння та меті виправлення неповнолітнього.
Керуючись ст. 105 КК України, ст.ст. 498-501, ч.15 ст. 615 КПК України, суд
ОСОБА_7 визнати виннуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 119 КК України.
На підставі п.п. 1, 3 ч. 2 ст. 105 КК України застосувати до ОСОБА_7 примусові заходи виховного характеру у виді застереження та передачі під нагляд матері ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка зареєстрована та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , до досягнення ним повноліття.
Речові докази по справі, які перебувають в матеріалах кримінального провадження, залишити в матеріалах кримінального провадження, велосипед синього кольору - повернути законному власнику.
Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Рівненського апеляційного суду через Рівненський районний суд протягом тридцяти днів з дня її оголошення.
Суддя ОСОБА_1