Вирок від 20.10.2022 по справі 451/418/22

Справа № 451/418/22

Провадження № 1-кп/451/109/22

ВИРОК

іменем України

20 жовтня 2022 року місто Радехів

Радехівський районний суд Львівської області в складі:

головуючого судді - ОСОБА_1

секретаря - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Радехів обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12022142280000035 від 09 травня 2022 року про обвинувачення

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Новостанці Радехівського району Львівської області, українця, громадянина України, освіта середня, непрацюючого, неодруженого, дітей на утриманні не має, не адвокат, не нотаріус та не депутат, який зареєстрований та фактично проживає в АДРЕСА_1 , згідно ст.89 КК України не судимого,

за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.125 КК України,-

де сторонами виступають з боку:

обвинувачення - прокурор ОСОБА_4

потерпілий ОСОБА_5 , захисник ОСОБА_6

захисту - обвинувачений ОСОБА_3

за участю прокурора, обвинуваченого, потерпілого та його захисника

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 обвинувачується в тому, що 6 травня 2022 року, близько 12:00 години, перебуваючи в приміщенні житлового будинку, що в АДРЕСА_2 , під час словесного конфлікту з ОСОБА_5 , що виник на грунті неприязних відносин, умисно наніс один удар правою рукою по обличчю останньому, внаслідок чого ОСОБА_5 втратив рівновагу та впав на ліжко, після чого ОСОБА_3 умисно наніс п'ять ударів правою рукою в ділянку щелепи, лівого ока та по обличчі та два удари правою рукою по голові, спричинивши при цьому потерпілому тілесні ушкодження по одному садну у тім'яній, лобній та лівій скроневій ділянках голови, по одному синцю на передній на задній поверхнях лівої вушної мушлі, синець у лівій навколо очній ділянці, крововилив у білкову оболонку лівого ока, два садна на слизових оболонках верхньої та нижньої губ, дефект коронкових частин 22 та 45 зубів, один синець на шиї, з переходом на ділянку проекції грудини та ліву соскоподібну ділянку голови, одне садно на задній поверхні шиї, одне садно у ліктьовій ділянці зліва, одне садно на правому зап'ясті та два садна на лівому зап'ясті та одне садно на лівій гомілці, що згідно висновку експерта відносяться травма 22 та 45 зубів - до легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров'я; синці та садна - до легких тілесних ушкоджень.

Дії ОСОБА_3 органом досудового розслідування кваліфіковані за ч.2 ст.125 КК України як спричинення умисних легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров”я.

Судовий розгляд проведено в межах обвинувачення відповідно до ч. 1 ст. 337 КПК України.

Допитаний в судовому засіданні ОСОБА_3 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.125 КК України визнав повністю, визнав всі фактичні обставини вчинення кримінального правопорушення, як вони пред'явлені в обвинуваченні, та дав показання, що він 6 травня 2022 року в приміщенні житлового будинку, що в АДРЕСА_2 , під час словесного конфлікту з ОСОБА_5 , що виник на грунті неприязних відносин наніс йому удари в різні ділянки тіла. Щиро розкаюється у вчиненому, просив призначити найменшу міру покарання, оскільки усвідомив вчинене. В судовому засіданні просив вибачення у потерпілого, який прийняв вибачення. Цивільний позов визнав.

Захисник ОСОБА_6 просив суд задовольнити цивільний позов, оскільки обвитнувачений повністю визнав свою вину.

Потерпілий ОСОБА_5 прийняв вибачення в обвинуваченого, погодився із позицією прокурора щодо призначення обвинуваченому покарання у виді штрафу, просив цивільний позов задовольнити.

Відповідно до ст.349 КПК України, за згодою всіх учасників судового розгляду, суд визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються. При цьому судом з'ясовано, чи правильно учасники судового розгляду розуміють зміст цих обставин, чи добровільною та істинною є їх позиція, а також їм роз'яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини у апеляційному порядку.

Відповідно до положень ст.50 КК України до особи, визнаної винною за вироком суду у вчиненні кримінального правопорушення застосовується покарання, яке є заходом примусу і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого.

Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

Згідно з ч.1 ст.65 КК України суд призначає покарання: в межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення, за винятком випадків, передбачених ч.2 ст.53 цього Кодексу; відповідно положень Загальної частини цього Кодексу; враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особи винного, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Дослідивши матеріали кримінального провадження, суд робить висновки, що вина обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правоворушення, передбаченого ч.2 ст.126 КК України як спричинення умисних легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров”я доведена повністю встановленими органом досудового розслідування обставинами та встановлена в судовому засіданні .

Обставиною, яка пом'якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_3 , у відповідності до ст.66 КК України, суд визнає щире каяття.

Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 , у відповідності до ст.67 КК України, судом не встановлено.

Досліджуючи дані, які характеризують особу обвинуваченого ОСОБА_3 суд бере до уваги, що він згідно ст.89 КК України не судимий, за місцем проживання характеризується позитивно на обліку у лікаря нарколога та лікаря - психіатра не перебуває та вважає за необхідне призначити покарання в межах санкції обвинувачення без ізоляції від суспільства статті у виді штрафу.

Суд робить висновки, що така міра покарання сприятиме вихованню особи в дусі додержання законів України, тобто формування у неї звички законослухняної поведінки і не бажання в майбутньому повторювати дії, які мають наслідком встановлення зазначених обмежень.

Потерпілим ОСОБА_5 по справі заявлений цивільний позов про стягнення з ОСОБА_3 майнової шкоди в розмірі 3129 гривень та 15000 моральної шкоди, завданої внаслідок протиправних дій цивільного відповідача (а.с.38-40).

Відповідно ж до ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана майну фізичної чи юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

За правилами ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Статтею 1177 ЦК України передбачено, що шкода, завдана фізичній особі, яка потерпіла від кримінального правопорушення, відшкодовується відповідно до закону.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

У відповідності до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше, як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

В силу ч.1,2 ст.127 КПК України підозрюваний, обвинувачений, а також за його згодою будь-яка інша фізична чи юридична особа має право на будь-якій стадії кримінального провадження відшкодувати шкоду, завдану потерпілому, територіальній громаді, державі внаслідок кримінального правопорушення. Шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.

Відповідно до вимог частини 5 ст.128 КПК України, цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв'язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми ЦПК України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

За правилами ч. 1 та ч. 2 ст.22 ЦК України, особа, якій завдано збитків в результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушено (упущена вигода).

Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав та полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Суд встановив, що майнова шкода, в силу ст.1166 ЦК України, внаслідок винних дій обвинуваченого, доведена в судовому засіданні.

Вказане також підтверджується копіями квитанцій від 12 травня 2022 року на суму 463 гривень 67 копійок, від 13 травня 2022 року на суму 540 гривень 28 копійок, від 21 травня 2022 року на суму 476 гривень 80 копійок, від 11 травня 2022 року на суму 191 гривня 75 копійок, від 11 травня 2022 року на суму 278 гривень 02 копійки, від 10 травня 2022 року на суму 306 гривень 04 копійки, від 12 травня 2022 року на суму 789 гривень 78 копійок (а.с.52-53).

Статтею 12 ЦПК України визначено що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ч.4 ст.12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до частини 2 ст.13 ЦПК України збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до частин 1, 3 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Відповідно до ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

За правилами ч.4 ст.206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Оскільки відповідач визнав позов, суд вважає доведеним факт завдання майнової шкоди в розмірі 3129 гривень.

Відповідно до ст.22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитками, зокрема, є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

За змістом ст.1167 Цивільного кодексу моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

При визначенні розміру відшкодування моральної шкоди, що підлягає стягненню з обвинуваченого на користь потерпілого, суд враховує тяжкість вчиненого кримінального правопоругшення та ступень їх вини, а також те, що злочинні дії обвинуваченого фактично погіршили стан здоров'я потерпілого і вимагали від нього додаткових зусиль для відновлення та нормалізації свого життя.

Враховуючи визнання цивільним відповідачем позову, суд приходить до висновку про стягнення з обвинуваченого на користь ОСОБА_5 15 000 гривень моральної шкоди.

Згідно вимог ч.6 ст.141 ЦПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно ст.141 ЦПК України судовий збір необхідно стягнути із цивільного відповідача ОСОБА_3 в розмірі 992 гривень 40 копійок.

Керуючись ст.ст. 373, 374 КПК України,ст.ст.22,23,1167,1177 ЦК України, ст.ст.13,60,81,141,206 ЦПК України, суд,-

ухвалив:

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.125 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі п”ятдесят неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п"ятдесят) гривень.

Цивільний позов ОСОБА_5 задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає в АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , жителя АДРЕСА_3 3 129 гривень майнової шкоди та 15 000 моральної шкоди, всього 18129 ( вісімнадцять тисяч сто двадцять дев”ять) гривень.

Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає в АДРЕСА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 992 (дев”ятсот дев”яносто дві) гривні 40 (сорок) копійок.

Вирок може бути оскаржений до Львівського апеляційного суду через Радехівський районний суд Львівської області шляхом подачі апеляції учасниками судового провадження протягом тридцяти днів з дня його проголошення в порядку, передбаченому ст.395 КПК України з врахуванням особливостей, передбачених ст.394 КПК України.

Вирок, якщо інше не передбачено КПК України, набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити засудженому та прокурору.

Головуючий суддяОСОБА_1

Вирок суду виготовлено в нарадчій кімнаті 20 жовтня 2022 року.

Попередній документ
106858182
Наступний документ
106858184
Інформація про рішення:
№ рішення: 106858183
№ справи: 451/418/22
Дата рішення: 20.10.2022
Дата публікації: 17.01.2023
Форма документу: Вирок
Форма судочинства: Кримінальне
Суд: Радехівський районний суд Львівської області
Категорія справи: Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти життя та здоров'я особи; Умисне легке тілесне ушкодження
Розклад засідань:
07.07.2022 12:00 Радехівський районний суд Львівської області
30.08.2022 15:00 Радехівський районний суд Львівської області
15.09.2022 17:00 Радехівський районний суд Львівської області
20.10.2022 11:00 Радехівський районний суд Львівської області
Учасники справи:
головуючий суддя:
СЕМЕНИШИН О З
суддя-доповідач:
СЕМЕНИШИН О З
захисник:
Сопронюк Г.М.
обвинувачений:
Парфинюк Віталій Володимирович
потерпілий:
Апонюк Богдан Олегович