Справа №463/5991/22
Провадження №1-кп/463/544/22
20 жовтня 2022 р. Личаківський районний суд м. Львова
в складі: головуючого судді ОСОБА_1
з участю секретаря ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Львові клопотання прокурора Галицької окружної прокуратури м. Львова Львівської області про закриття кримінального провадження № 12013150040003801 від 06.12.2013 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.121 КК України, у зв'язку з не встановленням особи, яка вчинила кримінальне правопорушення та закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності -
Прокурор Галицької окружної прокуратури м. Львова Львівської області звернувся до суду з клопотанням про закриття кримінального провадження № 12013150040003801 від 06.12.2013 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.121 КК України, у зв'язку з не встановленням особи, яка вчинила кримінальне правопорушення та закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.
Мотивує тим, що в провадженні органу досудового розслідування перебуває вказане кримінальне провадження.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 02.12.1995 в 14.05 год. у чергову частину Личаківського РВ ЛМУ ГУ МВС України у Львівській області надійшло повідомлення від оператора 102 про те, що на АДРЕСА_1 , виявлено труп ОСОБА_3 , 1937 р.н.
21.02.1996 слідчим прокуратури Личаківського району міста Львова порушено кримінальну справу №182-0012 за фактом смерті ОСОБА_3 , 1937 р.н, за ч.3 ст.101 КК України.
Відповідно до висновку експерта №1095/95 від 27.12.1995 смерть ОСОБА_3 , 58 років, настала біля 3-х діб до експертизи його трупа, внаслідок закритої тупої черепно-мозкової травми у вигляді крововиливів під оболонки і в речовину головного мозку, що привело до стискання головного мозку кров'ю і набряку головного мозку. При експертизі трупа ОСОБА_3 були виявлені пошкодження: крововилив під оболонки і в речовину правої півкулі головного мозку в варолієвому мосту. Садна, кровопідтьок на лиці зліва, забійна рана нижньої губи справа, кровопідтьок на лиці справа. Кровопідтьок в лівій підреберній ділянці. Садна на колінах, на тилі правої китиці. Вказані пошкодження спричинені від неодноразової вдаряючої дії тупих предметів в проміжку часу від 20 хвилин до 1 години. По ступеню важкості черепно-мозкова травма відноситься до важких по ознаці загрози для життя в час спричинення, в даному випадку привела до настання смерті. Решта пошкоджень, виявлених по експертизі трупа ОСОБА_3 відноситься до легких. Перелом 5-6 ребер справа виявлені при експертизі трупа ОСОБА_3 утворилися від вдаряючої дії тупого предмету, за декілька діб до настання смерті, по ступеню важкості відносяться до середніх, по ознаці тривалості розладу здоров'я. Маловірогідним є утворення черепно-мозкової травми при падінні ОСОБА_3 з висоти власного росту. При судово-токсилогічному дослідженні крові і сечі з трупа виявлено етанол в крові 1,5%, в сечі - 2,2%. Вказана концентрація етанолу в крові з трупа може відповідати середньому ступеню алкогольного сп'яніння. При експертизі трупа виявлено ознаки хронічного захворювання печінки - цирозу і серця - кардіосклероз, які не є у причиновому зв'язку з настанням смерті.
Допитано в процесуальному статусі потерпілої ОСОБА_4 , 1947 р.н., прож.: АДРЕСА_1 , яка повідомила, що проживає за вищевказаною адресою разом із чоловіком ОСОБА_3 , 01.12.1995 він пішов на роботу як завжди, а вона поїхала в село до своєї мами. Повернулася 02.12.1996 близько 14.00, зайшла в квартиру, чоловік лежав на підлозі мертвий. Що сталося ій невідомо, ворогів він не мав, а якщо і мав, то їй про це нічого невідомо, він хворів, тілесні ушкодження на ньому були, однак, він їх отримав кілька тижнів до того, падав, оскільки полюбляв випити. Квартира була зачинена зсередини, усі речі були на своїх місцях, чоловік був врівноваженим, неконфліктним, спокійним, не думає, щоб його хтось міг побити. Розмовляла про цей випадок з сусідами, іншими людьми, нікому невідома жодна інформація, щоб чоловік мав з кимось сварки, суперечки, щоб його хтось бив чи ображав. Хто б міг хотіти його смерті їй невідомо. Допитано у процесуальному статусі свідка ОСОБА_5 , 1942 р.н., прож.: АДРЕСА_2 , яка повідомила, що з нею по сусідству проживала сім'я ОСОБА_6 . Без дітей, чоловік та дружина. ОСОБА_7 був хорошим чоловіком, однак полюбляв випити, за характером врівноважений, жартівливий, приязний, була в нього кличка « ОСОБА_8 ». 02.12.1996 свідок поралася по хазяйству, аж раптом почула крик, кричала сусідка ОСОБА_9 : « ОСОБА_10 , що ти мені наробив?». Коли свідок заглянула у їх квартиру, то побачила, що ОСОБА_7 лежить на підлозі, на кухні, мертвим. Обличчя було синім, одітим був у верхній одяг. Тоді його дружина розказала свідку, що близько 06.00 год. ранку 01.12.1996 чоловік провів її на вокзал, а сам пішов на роботу. З 15.00 год. 01.12.1996 свідок була дома, жодного шуму чи криків не чула. Допитано у процесуальному статусі свідка ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який повідомив, що працював із ОСОБА_7 на роботі, на залізній дорозі, у відносинах перебували товариських, здружилися, 01.12.1996 після роботи, близько 16.00 випили горілки з хлопцями, та розійшлися по домам, ОСОБА_7 пішов на базар, а він з друзями у напрямку вулиці Широкої. Що з ним сталося, йому невідомо, про його смерть довідався від працівників міліції, нікого не підозрює.
06.03.1996 слідчим СВ Личаківського РВ ЛМУ УМВСУ у Львівській області ОСОБА_12 , в провадженні якого перебувала дана кримінальна справа, скеровано доручення начальнику Личаківського РВ ЛМУ УМВСУ у Львівській області шляхом оперативно-розшукових заходів встановити, чине були отримані наявні у померлого тілесні ушкодження внаслідок дій невідомих осіб, або при яких обставинах могли бути нанесені ці тілесні ушкодження і чине могли вони бути результатом падіння.
29.04.1996 отримано відповідь, з якої вбачається, що ВКР Личаківського РВ ЛМУ УМВСУ у Львівській області проведеними оперативно-розшуковими заходами встановити особу, яка б могла заподіяти потерпілому тілесні ушкодження не виявилось можливим. Даних, які б свідчили, що тілесні ушкодження спричинені від падіння, або спричинені посторонніми особами здобути також не вдалося.
30.04.1996 слідчим СВ Личаківського РВ ЛМУ УМВСУ у Львівській області ОСОБА_12 винесено постанову про зупинення провадження по кримінальній справі №182-0012, якою зупинено провадження до встановлення особи, яка скоїла даний злочин.
Окрім цього, у ході досудового розслідування інших свідків, очевидців вказаного кримінального правопорушення не встановлено, будь-яких інших доказів вчинення вказаного кримінального правопорушення не здобуто.
06.12.2013 відомості про кримінальну справу №182-0012 внесено в ЄРДР за №12013150040003801 за ч.2 ст.121 КК України.
Впродовж років оперативному підрозділу скеровувалися доручення з приводу встановлення інформації, яка б становила оперативний інтерес у провадженні, однак, жодної інформації не здобуто.
В судове засідання прокурор не прибув, хоча повідомлявся про час та місце розгляду вказаного клопотання належним чином. Однак, від нього на адресу суду надійшла заява про розгляд вказаного клопотання без її участі та прохання задоволити його.
Інші учасники кримінального провадження в судове засідання не з'явилися, хоча належним чином повідомлялися про час та місце розгляду справи, їх участь не є обов'язковою, тому неявка не перешкоджає розгляду даного клопотання.
Заслухавши пояснення учасників справи, перевіривши матеріали клопотання та матеріали кримінального провадження суд приходить до наступних висновків.
У відповідності п.3-1 ч.1 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається в разі, якщо не встановлено особу, яка вчинила кримінальне правопорушення, у разі закінчення строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, крім випадків вчинення особливо тяжкого злочину проти життя чи здоров'я особи або злочину, за який згідно із законом може бути призначено покарання у виді довічного позбавлення волі.
Згідно з ч.2 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається судом з підстави, передбаченої п.3-1 ч.1 ст. 284 КК України.
Відповідно до п.4 ч.1 ст. 49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минуло десять років.
У відповідності до ст. 12 КК України тяжким злочином є передбачене КК України діяння (дія чи бездіяльність), за вчинення якого передбачене основне покарання у виді позбавлення волі на строк не більше десяти років.
Так, санкцією ч.1 ст. 121 КК України передбачено максимальне покарання у виді позбавлення волі строком до десяти років.
Таким чином, злочин вчинений відносно ОСОБА_3 є кримінальним правопорушенням, строки притягнення особи до кримінальної відповідальності у вказаному кримінальному правопорушенні закінчилися, а особу, яка вчинила кримінальне правопорушення не встановлено.
Відтак, наявні правові підстави для задоволення клопотання та закриття кримінального провадження судом.
Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 369-372, 503, 512, 513 КПК України, ст.ст. 92-95 КК України, суд -
Клопотання задовольнити.
Закрити кримінальне провадження № 12013150040003801 від 06.12.2013 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.121 КК України, у зв'язку з не встановленням особи, яка вчинила кримінальне правопорушення та закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.
Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного суду через Личаківський районний суд м. Львова протягом семи днів з дня її оголошення.
Суддя: ОСОБА_1