463/10783/20
1-кп/463/173/22
20.10.2022 Личаківський районний суд м.Львова
в складі: головуючого судді - ОСОБА_1
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3
з участю секретаря - ОСОБА_4
прокурора ОСОБА_5
захисників ОСОБА_6 , ОСОБА_7
обвинуваченого Дзагнідзе Гіги
перекладача ОСОБА_8
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 120201400400000808 від 22.05.2020 про обвинувачення ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина Грузії, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст. 115 КК України -
Згідно направленого на адресу суду обвинувального акта, затвердженого прокурором Львівської місцевої прокуратури № 1 11.11.2020, ОСОБА_9 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст. 115 КК України.
В судовому засіданні прокурором заявлено клопотання про продовження тримання обвинуваченого під вартою без визначення розміру застави з підстав, що останній обвинувачується у вчиненні умисного особливо тяжкого злочину, за який передбачено покарання до 15 років позбавлення волі, а саме в умисному протиправному заподіянні смерті ОСОБА_10 . Обгрунтованість підозри, на думку прокурора, стверджується зібраними по справі доказами та повністю відповідає вимогам Європейського суду з прав людини щодо поняття «обґрунтованості» та «розумності». Вважає, що в діях обвинуваченого наявні ризики, передбачені ст.177 КПК України для продовження строку вказаного виду запобіжного заходу, а саме: є достатні підстави, що обвинувачений може переховуватися від суду, оскільки тяжкість вчиненого злочину і покарання за таке, на думку прокурора, вже самі по собі є підставою та мотивом для обвинуваченого переховуватись від суду. Крім того, в обвинуваченого відсутні міцні соціальні зв'язки, оскільки обвинувачений не працює, на утриманні неповнолітніх та непрацездатних осіб не має, а також є громадянином іншої держави. Може незаконно впливати на свідків у даному кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та вчинити інше кримінальне правопорушення. Жоден інший більш м'який запобіжний захід не зможе запобігти зазначеним ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.
Обвинувачений та захисники заперечили проти клопотання. Подали клопотання про зміну запобіжного заходу на домашній арешт. Покликаються на те, що судом досліджено всі письмові докази, які вказують на необґрунтованість підозри, обвинувачений має міцні соціальні зв'язки, оскільки тут перебуває його сім'я і він не має наміру покидати постійне місце проживання.
Розглянувши клопотання, заслухавши думку учасників судового розгляду, суд приходить до наступних висновків.
У відповідності до ст. 331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.
Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
Незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та направляється уповноваженій службовій особі місця ув'язнення.
До спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, обвинуваченому ОСОБА_9 ухвалою слідчого судді від 23.05.2020 обрано запобіжний захід - тримання під вартою на строк до 20.07.2020 без визначення розміру застави. Надалі строк тримання під вартою продовжено ухвалами слідчого судді та суду, востаннє 29.08.2022 на строк до 29.10.2022.
Відповідно до ч. 3 ст. 199 КПК України, на стадії судового розгляду, клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою.
У пункті 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» зазначено, що «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Факти, що підтверджують обґрунтовану підозру, не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок.
Як вбачається з матеріалів провадження, наявна обґрунтована підозра про вчинення ОСОБА_9 особливо тяжкого злочину проти життя особи, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі. Обгрунтованість підозри підтверджується зібраними в ході досудового розслідування доказами, що встановлено ухвалами слідчого судді та суду.
Тому в межах розгляду цього клопотання суд не вбачає необхідності повторно надавати правову оцінку доказам, якими прокурор підтверджує обґрунтованість підозри. Тим більше докази в повному обсязі не досліджені судом.
Окрім цього, такими ухвалами встановлено наявність ризиків передбачених ст. 177 КПК України, а саме можливість обвинуваченого переховуватися від суду, залишити територію України, незаконно впливати на свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Метою продовження строку тримання під вартою, є запобігання ризикам, які передбачені у ст. 177 КПК України.
Суд погоджується з доводами прокурора, що такі ризики є обґрунтовані. Так, обвинувачений обґрунтовано підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, внаслідок якого заподіяно смерть особі, йому загрожує покарання виключно у виді позбавлення волі на строк від семи до п'ятнадцяти років, він не працює, немає постійного заробітку (доходу), є громадянином іншої держави, немає утриманців, тому може переховуватися від суду, а також впливати на свідків, які ще не допитані в судовому засіданні.
Ризики враховані судом при обранні запобіжного заходу та його продовженні надалі продовжують існувати, такі не відпали і не зменшилися, що також доведено прокурором відповідно до вимог ч. 3 ст. 199 КПК України. Тому суд вважає за доцільне продовжити тримання обвинуваченого під вартою на строк два місяці. Відповідно у задоволенні клопотання сторони захисту про зміну запобіжного заходу належить відмовити.
Щодо доводів сторони захисту, повторно суд звертає увагу, що в силу ст. 94 КПК України жоден доказ не має наперед встановленої сили, суд оцінює як кожен доказ, такі і всі докази в сукупності. Судовий розгляд у справі продовжується, зокрема зі стадії допиту свідків, показання яких є одним із доказів у справі. Тому твердження на даний час про відсутність доказів, які б вказували на винуватість ОСОБА_9 є передчасним. Щодо можливості обвинуваченого переховуватися від суду, то з врахуванням вище наведеного, такий ризик не виключається, як і можливість покинути територію України поза межами пункту пропуску, втому числі із сім'єю. З приводу впливу на свідків то при встановленні наявності ризику впливу на свідків, слід враховувати, що суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК).
За таких обставин ризик впливу на свідків існує на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом. В даному випадку свідки судом не допитані, тому ризик впливу на свідків продовжує існувати. Крім цього, стороною захисту також заявлено про можливий допит свідків, а такі є близькими особами для обвинуваченого, тому існує ризик впливу і на цих свідків.
Відтак, доводи сторони захисту не зменшують наведені ризики і більш м'які запобіжні заходи не можуть забезпечити належну поведінку обвинуваченого та виконання ним обов'язків передбачених ст. 177 КПК України.
З огляду на викладене, керуючись ст. ст. 183, 196, 197, 199, 331, 372 КПК України, суд -
У задоволенні клопотання сторони захисту відмовити.
Клопотання прокурора задовольнити.
Продовжити дію запобіжного заходу обрану Дзагнідзе Гіга у виді тримання під вартою у Львівській установі виконання покарань № 19 УДПтСУ у Львівській області на строк два місяці, починаючи з 20 жовтня 2022 року до 20 грудня 2022 року, без визначення розміру застави.
Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного суду через Личаківський районний суд м. Львова.
Головуючий суддя: ОСОБА_1
Судді: ОСОБА_2
ОСОБА_3