Дата документу 20.10.2022Справа № 554/10081/22
Провадження № 1-кп/554/1164/2022
іменем України
20.10.2022 року Октябрський районний суд м. Полтави у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
та обвинуваченого - ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції у залі суду у м. Полтаві кримінальне провадження за обвинувальним актом, внесеним до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022221170001945 від 21.06.2022 року відносно
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Дептівка Конотопського району Сумської області, громадянина України, освіта професійно-технічна, не працюючого, не одруженого, не судимого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185КК України,
ОСОБА_4 16.04.2022 року близько 11 год. 50 хв., в період дії на території України воєнного стану, введеного 24.02.2022 року Указом Президента України за № 64/2022, строк дії якого було продовжено Указом Президента України від 14.03.2022 року за № 133/2022, перебував у приміщенні відділенні № 6 ТОВ «Нова пошта», розташованого по вул. Академіка Павлова, 120 у м. Харкові, де він працював на посаді старшого фахівця приймальника, до службових обов'язків якого входило, у тому числі, приймання та розподіл вантажу. ОСОБА_4 побачив посилку з ЕН № 59000798426989, із позначкою, що в посилці знаходиться мобільний телефон ТМ «ІPhone 11» 128 Gb Black, який призначався для повернення відправнику, та за який на момент здійснення повернення несе відповідальність ТОВ «Нова Пошта». ОСОБА_4 маючи умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, діючи з корисливих мотивів, шляхом вільного доступу, впевнившись у тому, що за його діями ніхто не спостерігає, скориставшись тим, що вказаний мобільний телефон вже підготовлений для відправлення, таємно викрав посилку, всередині якої знаходився вказаний мобільний телефон, відправлення якого здійснив ОСОБА_5 , вартістю 15100 грн. 00 коп., який сховав до власної сумки. Після чого, ОСОБА_4 з місця вчинення кримінального правопорушення зник, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд, спричинивши ТОВ «Нова пошта»матеріальну шкоду на вищевказану суму.
Суд кваліфікує дії ОСОБА_4 за ч. 4 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене в умовах воєнного стану.
Допитаний під час судового розгляду обвинувачений ОСОБА_4 свою провину в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні визнав повністю, в скоєному щиро розкаявся. Фактичні обставини справи не оспорював, пояснивши, що він з вересня 2020 року працював на посаді старшого фахівця приймальника ТОВ «Нова пошта», відділення № 6. 16.04.2020 року о 11 год. 50 хв. він перебував на робочому місці по вул. Академіка Павлова, 120. Він побачив посилку, в якій знаходився мобільний телефон ТМ «ІPhone 11», вирішив його вкрасти, для чого, переконавшись, що його ніхто не бачить, поклав посилку до сумки та згодом покинув приміщення відділення. Він розумів, що вказаний телефон йому не належав, дозволу забирати його у нього не було. Вартість викраденого телефону у сумі 15100 грн. 00 коп. не оспорює. Розумів, що вчиняє крадіжку під час дії в Україні воєнного стану. Цивільний позов ТОВ «Нова пошта» визнав у повному обсязі, не заперечував проти його задоволення та стягнення з нього 15500 грн. 00 коп. на відшкодування матеріальної шкоди, оскільки ТОВ «Нова пошта» фактично відшкодувала власнику телефону саме 15500 грн. 00 коп.
Пояснення ОСОБА_4 є послідовними, логічними і не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин кримінального правопорушення, добровільності та істинності його позиції.
Враховуючи те, що обвинувачений в повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення при обставинах, визнаних судом встановленими та викладених у вироку, беручи до уваги, що обвинувачений та інші учасники судового розгляду не оспорювали фактичні обставини справи, правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності та істинності їх позиції, роз'яснивши положення ст. 349 КПК України про те, що в такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини справи в апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового розгляду, які не заперечували проти розгляду кримінальної справи в порядку, передбаченого ст. 349 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, та розглядає справу у відповідності до ст. 349 КПК України.
Окрім цього, відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують Європейську конвенцію з прав людини та основоположних свобод, а також практику Європейського суду з прав людини, як джерело права.
У своїх рішеннях «Ірландія проти Сполученого Королівства» від 18.01.1978 року, «Коробов проти України» від 21.10.2011 року, Європейський суд з прав людини повторює, що при оцінці доказів, суд як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом», така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків.
Таким чином, суд приходить до висновку про те, що було вчинено кримінальне правопорушення, в якому обвинувачується ОСОБА_4 , кримінальне правопорушення було вчинено обвинуваченим, в діяннях обвинуваченого є склад кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, а тому вина ОСОБА_4 «поза розумним сумнівом» знайшла своє повне підтвердження в ході судового розгляду кримінального провадження - таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене в умовах воєнного стану.
Вивченням даних про особу обвинуваченого ОСОБА_4 встановлено, що він несудимий, має середню-спеціальну освіту, не працює, неодружений, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває.
Обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченого, суд, відповідно до ст. 66 КК України, визнає його щире каяття.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, судом не встановлено.
Призначаючи покарання обвинуваченому, суд керується ст. 65 КК України та практикою Європейського суду з прав людини, яка застосовується як джерело права.
Як у справі «Бакланов проти Росії» (рішення від 09.062005 року), так і у справі «Фрізен проти Росії» (рішення від 24.03.2005 року) Європейський суд зазначив, що «досягнення
справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу «законності» і воно не було свавільним». У справі «Ізмайлов проти Росії» (п. 38 рішення від 16.10.2008 року) Європейський суд вказав, що «для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистого надмірного тягаря для особи».
Враховуючи практику Європейського суду щодо призначення покарання, приймаючи до уваги наявність пом'якшуючої та відсутність обтяжуючих покарання обставин, а також відомості про особу обвинуваченого ОСОБА_4 , критичну оцінку ним своєї протиправної поведінки, враховуючи умови його життя, думку прокурора, яка вважала за доцільне призначення покарання у виді позбавлення волі із звільненням від його відбування з випробуванням, суд приходить до висновку, що виправлення та перевиховання ОСОБА_4 можливе без реального відбування покарання у виді позбавлення волі, при застосуванні ст. 75 КК України - звільнення від відбування покарання з випробуванням, з покладенням на нього додаткових обов'язків, передбачених ст. 76 КК України при звільненні від відбування покарання з випробуванням.
Такий висновок узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини, який зазначив, що складовим елементом принципу верховенства права є очікування від суду застосування до кожного злочинця такого покарання, яке законодавець вважає пропорційним («Скоппола проти Італії» від 17.09.2009 року).
Звертаючись до суду із позовною заявою про відшкодування матеріальної шкоди, ТОВ «Нова пошта» просило стягнути на його користь зі ОСОБА_4 матеріальну шкоду у розмірі 15500 грн. 00 коп.
Відповідно до вимог п. 3 ч. 1 ст. 91 КПК України, вид і розмір шкоди завданої кримінальним правопорушенням підлягає доказуванню у кримінальному провадженні.
Відповідно до ч. 1 ст. 128 КПК України, особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред'явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.
Згідно положень ст. 129 КПК України, ухвалюючи обвинувальний вирок, суд, залежно від доведеності підстав і розміру позову, задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.
Частиною першою ст. 1166 ЦК України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
При визначенні розміру матеріальної шкоди ТОВ «Нова пошта», суд враховує обставини вчинених обвинуваченим діянь. Виходячи із засад справедливості, виваженості та розумності, враховуючи матеріальне становище обвинуваченого, повне визнання ним заявлених позовних вимог, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, стягненню з обвинуваченого на користь потерпілого 15500 грн. 00 коп. матеріальної шкоди.
При цьому суд враховує, що визнання ОСОБА_4 позову не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.
Процесуальні витрати відсутні.
Доля речових доказів вирішується у відповідності до положень ст. 100 КПК України.
Ухвала слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтави від 15.08.2022 року про застосування запобіжного заходу у виді особистого зобов'язання щодо ОСОБА_4 до 08.10.2022 року припинила свою дію, запобіжний захід на теперішній час скасований, у відповідності до вимог ст. 203 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 100, 124, 349, 368, 370 КПК України, суд -
ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України і призначити покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п'ять) років.
У відповідності до ст. 75 КК України ОСОБА_4 звільнити від відбування призначеного за даним вироком покарання з іспитовим строком три роки.
У відповідності до ст. 76 КК України зобов'язати ОСОБА_4 в період іспитового строку періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Цивільний позов ТОВ «Нова пошта» - задовольнити у повному обсязі.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь ТОВ «Нова пошта» матеріальну шкоду у розмірі 15500 (п'ятнадцять тисяч п'ятсот) грн. 00 коп.
Речові докази - експрес - накладну № 59000800790234, копію претензії щодо втрати посилки ЕН № 59000800790234, розпечатані скріншоти комп'ютерного екрану, копію пояснення від ОСОБА_4 , диск DVD-R 4.7 Gb - приєднані до матеріалів кримінального провадження - залишити в матеріалах кримінального провадження.
Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 349 КПК України, до Полтавського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Октябрський районний суд м. Полтави протягом 30 днів з дня його проголошення, а засудженим в той же строк з часу отримання копії вироку.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Головуючий -