Справа № 308/13537/22
1-кс/308/4110/22
12 жовтня 2022 року м. Ужгород
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі :
слідчого судді ОСОБА_1 ,
секретар судового засідання ОСОБА_2
у складі учасників справи:
прокурора ОСОБА_3
підозрюваного ОСОБА_4
захисника ОСОБА_5
перекладач ОСОБА_6
розглянувши клопотання слідчого СВ ВП №1 Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області лейтенанта поліції ОСОБА_7 погоджене прокурором Ужгородської окружної прокуратури ОСОБА_3 у кримінальному провадженні № 12022071170000551 відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 10.10.2022 року за підозрою
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Концово, Ужгородського району, громадянин України, офіційно не працюючого, неодруженого, на утриманні троє неповнолітніх дітей зі слів, який фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого в порядку ст. 89 КК України, -
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 345 Кримінального кодексу України, -
встановив:
12 жовтня 2022 року до слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області надійшло клопотання слідчого СВ ВП №1 Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області лейтенанта поліції ОСОБА_7 , погоджене прокурором Ужгородської окружної прокуратури ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 345 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, 09 жовтня 2022 року о 20 годині 00 хвилин, працівники сектору реагування патрульної поліції відділу поліції №1 Ужгородського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області, в складі екіпажу «ГРПП 3 - друга зміна», а саме: інспектор сектору реагування патрульної поліції ОСОБА_8 та інспектор сектору реагування патрульної поліції ОСОБА_9 , - відповідно до розроблених маршрутів та графіку чергування, затверджених начальником відділу поліції №1 Ужгородського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області підполковником поліції ОСОБА_10 , заступили на добове чергування для здійснювалося патрулювання, нагляд за дорожнім рухом та забезпечення громадської безпеки в Ужгородському районі, Закарпатській області на службовому транспортному засобі марки «Skoda» моделі «Rapid» з спеціальний номерним знаком на синьому фоні 0647.
10 жовтня 2022 року близько 07 годин 05 хвилин на службовий планшет через спеціальну лінію «102» Головного управління Національної поліції України в Закарпатській області надійшло повідомлення про те, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , вчиняє домашнє насильство за адресою: Ужгородський район, село Концово.
Відповідно до Наказу №357 від 27.04.2020 «Про затвердження Інструкції з організації реагування на заяви і повідомлення про кримінальні, адміністративні правопорушення або події та оперативного інформування в органах (підрозділах) Національної поліції України» екіпаж «ГРПП 3 - друга зміна» у складі ОСОБА_8 та ОСОБА_9 прийняли службове завдання та негайно виїхали на місце події за вищевказаною адресою.
Прибувши на місце події працівниками СРПП ВП №1 Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_8 та ОСОБА_9 було виявлено ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який перебував у стані наркотичного сп'яніння, поводив себе неадекватно, висловлювався в сторону працівників поліції та інших осіб нецензурною лексикою та почав чіплятися за формений одяг інспектора СРПП В №1 Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області лейтенанта поліції ОСОБА_8 та не реагував на законні вимоги працівників поліції, внаслідок чого ОСОБА_8 було повідомлено ОСОБА_11 про застосування відносно нього спеціальних засобів передбачених п. 1, 3 ч. З ст. 45 Закону України «Про національну поліцію України», а саме «кайданки» та «засіб споряджений речовинами сльозогінної та дратівливої дії» ОСОБА_8 застосував до Сурмая IX вищевказані спеціальні засоби.
Надалі, близько 07 годині 20 хвилин громадянин Сурмай IX перебуваючи за адресою: АДРЕСА_2 , а саме біля паркану, будучи у стані наркотичного сп'яніння, маючи на меті порушення громадської безпеки та невиконання законних вимог працівників поліції, взяв правою рукою металеву кружку, яка знаходилася на землі та умисно, тобто усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх наслідки та бажаючи їх настання, керуючись хуліганським мотивом та маючи на меті перешкодити працівникам правоохоронного органу виконати свої службові обов'язки, розуміючи, що гр. ОСОБА_8 перебуває у форменому одязі, виконує свої службові обов'язки, зі всієї сили кинув у останнього, а саме в область обличчя вищенаведену кружку внаслідок чого спричинив ОСОБА_8 тілесні ушкодження, згідно травматологічної довідки КНП «Ужгородська міська багатопрофільна клінічна лікарня» Ужгородської міської ради, у вигляді травматичної екстракції п'яти зубів та забійно - рваної рани верхньої губи, тим самим перешкодив нормальній діяльності правоохоронного органу - Національній поліції України, та завдав шкоди авторитету Національної поліції України.
Таким чином, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України - умисне заподіяні працівникові правоохоронного органу легких тілесних ушкоджень, у зв'язку з виконанням цим працівником службових обов'язків.
10 жовтня 2022 року ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 було затримано.
10 жовтня 2022 року ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України.
Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні інкримінованого ОСОБА_4 злочину повністю підтверджується зібраними в кримінальному провадженні доказами, а саме:
- заявою від ОСОБА_8 про залучення до провадження як потерпілого від 10 жовтня 2022 року;
- довідкою з КНП «Ужгородська міська багатопрофільна клінічна лікарня» Ужгородської міської ради від 10 жовтня 2022 року;
- супровідним листом в травмпункт №1130 від 10 жовтня 2022 року;
протоколом огляду місця події від 10 жовтня 2022 року;
- протокол пред'явлення особи впізнання з потерпілим ОСОБА_8 від 10 жовтня 2022 року;
- протокол пред'явлення особи впізнання зі свідком ОСОБА_9 від 10 жовтня 2022 року;
- показання потерпілого ОСОБА_8 від 10 жовтня 2022 року;
- показання свідка ОСОБА_9 від 10 жовтня 2022 року;
- показання свідка ОСОБА_4 , від 10 жовтня 2022 року;
- показання свідка ОСОБА_12 від 10 жовтня 2022 року;
Застосування більш м'яких запобіжних заходів особисте зобов'язання, особиста порука, домашній арешт та застава, на думку сторони обвинувачення, будуть не достатньо ефективними запобіжними заходами для запобігання ризикам порівняно із взяттям під варту, а тому, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 злочину, передбаченого ч.2 ст.345 КК України, а також наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України та недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначених у клопотанні, дає підстави для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
З огляду на викладене, сторона обвинувачення просить застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_4 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, без визначення розміру застави.
При розгляді клопотання в судовому засіданні прокурор підтримав подане клопотання та просив його задовольнити та обрати підозрюваній ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Захисник підозрюваного ОСОБА_13 - адвокат ОСОБА_5 у судовому засіданні відносно застосування, щодо ОСОБА_13 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою заперечив. Вважає, що відповідну процесуальну поведінку, цілком може забезпечити більш м'який запобіжний захід. Зазначив, що його підзахисний визнає вину і не має наміру перешкоджати органу досудового розслідування. Також зазначив, що ОСОБА_13 має стійкі соціальні зв'язки, має трьох дітей. Також, вважає, що підозрюваний не може впливати на свідків в даному кримінальному провадженні.
Підозрюваний ОСОБА_13 в судовому засіданні, підтримав свого захисника та заперечив проти задоволення клопотання прокурора про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Просив застосувати більш м'який запобіжний захід.
Дослідивши клопотання сторони обвинувачення, заслухавши прокурора, підозрюваного, захисника з приводу заявленого клопотання, суд дійшов наступних висновків.
Як встановлено з матеріалів клопотання та у судовому засіданні, ОСОБА_13 інкримінується вчинення злочину, передбаченого ч.2 ст.345 КК України, який відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії нетяжких злочинів.
Як вбачається з пояснень сторони обвинувачення, підставою обрання запобіжного заходу в виді тримання під вартою було обґрунтованість підозри, вагомість доказів, а також наявність ризиків, передбачених п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, як і відомості щодо особистості ОСОБА_13 ..
Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Згідно з ч. 1 ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст.177 КПК України суд зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, в тому числі тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обвинувачується.
У відповідності до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:
1.переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2.знищити, сховати або спотворити будь яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3.незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4. перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5.вчинити інше кримінальне правопорушення
Як вже зазначено вище, з пояснень сторони обвинувачення вбачається, що підставою застосування запобіжного заходу в виді тримання під вартою щодо ОСОБА_14 було обґрунтованість підозри, вагомість доказів, а також наявність ризиків, передбачених п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Аналогічні посилання, як підставу застосування запобіжного заходу, наведено прокурором і у клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, враховуються обставини, передбачені ст.178 КПК України: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.
Відповідно до ч. 1 та п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України. Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
При дослідженні доданих до клопотання доказів, не вирішуючи питання про доведеність вини та правильність кваліфікації дій, суд приходить до висновку про наявність обґрунтованої підозри про причетність гр. ОСОБА_13 до вчинення інкримінованого їй кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.345 КК України.
Слідчий суддя зазначає, що нормами чинного КПК України не закріплено поняття обґрунтованості пред'явленої підозри, в зв'язку з чим при вирішенні такого питання слід звертатися до практики ЄСПЛ, оскільки кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (ч. 5 ст. 9 КПК України).
Так, стандарт доказування «обґрунтована підозра» передбачає існування фактів чи інформації, які б переконали об'єктивного спостерігача, що відповідна особа могла вчинити кримінальне правопорушення (п. 32 рішення ЄСПЛ у справі Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom, п. 175 рішення ЄСПЛ у справі Нечипорук і Йонкало проти України, п. 161 рішення ЄСПЛ у справі Selahattin Demirtaє v. Turkey, п. 88 рішення ЄСПЛ у справі Ilgar Mammadov v. Azerbaijan, п. 51 рішення ЄСПЛ у справі Erdagoz v. Turkey).
Зважаючи на дані, які містяться в наданих слідчому судді матеріалах, а також приймаючи до уваги вищевказані рішення ЄСПЛ, слідчий суддя вважає доведеним у судовому засіданні наявність обґрунтованої підозри за фактом можливого вчинення ОСОБА_13 кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.345 КК України.
При цьому, слідчий суддя акцентує увагу, що слідчий суддя не вирішує питання винуватості особи у вчиненні тих чи інших кримінальних правопорушень, а лише на підставі долучених до клопотання доказів, вирішує питання наявності обґрунтованої підозри за фактом можливого вчинення таких кримінальних правопорушень.
Обставини кримінального правопорушення та причетність ОСОБА_13 до даного кримінального правопорушення, обґрунтованість підозри підтверджується:
- заявою від ОСОБА_8 про залучення до провадження як потерпілого від 10 жовтня 2022 року;
- довідкою з КНП «Ужгородська міська багатопрофільна клінічна лікарня» Ужгородської міської ради від 10 жовтня 2022 року;
- супровідним листом в травмпункт №1130 від 10 жовтня 2022 року;
протоколом огляду місця події від 10 жовтня 2022 року;
- протокол пред'явлення особи впізнання з потерпілим ОСОБА_8 від 10 жовтня 2022 року;
- протокол пред'явлення особи впізнання зі свідком ОСОБА_9 від 10 жовтня 2022 року;
- показання потерпілого ОСОБА_8 від 10 жовтня 2022 року;
- показання свідка ОСОБА_9 від 10 жовтня 2022 року;
- показання свідка ОСОБА_4 , від 10 жовтня 2022 року;
- показання свідка ОСОБА_12 від 10 жовтня 2022 року;
Обґрунтованість підозри містить у собі два аспекти. Перший стосується питання права: підозра має стосуватися правопорушення, передбаченого законом. Другий стосується питання факту: мають бути доведені обставини, які за розумного та неупередженого тлумачення викликають підозру щодо причетності певної особи до певного кримінального правопорушення. У Рішенні Нечипорук і Йонкало проти України(п. 175) ЄСПЛ вкотре повторив, що термін обґрунтована підозра означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. При цьому тлумачення поняття «обґрунтованості» буде залежати від усіх обставин справи (Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom (Фокс, Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства).
Сукупність фактичних даних, які містяться в наведених матеріалах кримінального провадження, дає підстави вважати пред'явлену ОСОБА_13 підозру у вчиненні даного кримінального правопорушення обґрунтованою, а обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні вже під час подальшого досудового розслідування, що не виключає можливості застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Слідчий суддя, вважає встановленим та доведеним стороною обвинувачення існування ризиків, передбачених п.п.1, 3, 4, 5 ч.1 ст.177 КПК України: можливість переховуватися від органів досудового розслідування, суду, можливість незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, можливість перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та вчинити інші кримінальні правопорушення.
Враховуючи, що кримінальні правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_13 , за ступенем тяжкості відноситься до нетяжких злочинів (ч.2 ст.345 КК України) злочину, зважаючи на вид та розмір покарання, яке загрожує ОСОБА_13 у разі визнання його винним у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення (до 5 років позбавлення волі), остання може переховуватися від органу досудового розслідування та суду, що свідчить про існування ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а відповідно до рішення Європейського суду з прав людини (надалі - ЄСПЛ) у справі «Ілійков проти Болгарії» від 26.07.2001 «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування».
Слідчий суддя, беручи до уваги обставини вчиненого правопорушення, вважає, що ОСОБА_13 , перебуваючи на волі може вплинути на свідків, які вже встановлені, у даному кримінальному провадженні з метою дачі, зміни ними показань на його користь, що свідчить про існування ризику передбаченого п.3 ч.1 ст.177 КПК України.
Знаходячись на волі ОСОБА_13 може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, зокрема, підшукуючи осіб, що можуть надати вигідні для нього неправдиві показання, що свідчить про наявність ризику передбаченого п.4 ч.1 ст.177 КПК України.
Крім того, ОСОБА_13 може вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки раніше неодноразово був притягнутий до кримінальної та адміністративної відповідальності.
Слідчим суддею оцінювалась можливість застосування більш м'якого запобіжного заходу відносно ОСОБА_13 для запобігання вищезазначених ризиків.
Так, відповідно до характеристики ОСОБА_13 , останній є працездатним, тяжкими захворюваннями, які б перешкоджали його утриманню під вартою, не страждає, однак слідчий суддя враховує той факт, що усвідомлюючи неминучість покарання за вчинення тяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі до п'яти років та враховуючи те, що ОСОБА_13 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, має можливості впливу на потерпілого та свідків, що були встановлені у кримінальному провадженні та тих, що можуть бути встановлені надалі.
Посилання захисника на наявність міцних соціальних зв"язків, суд сприймає критично, оскільки ОСОБА_13 офіційно не одружений, наявність на утриманні трьох дітей випливає лише з його слів, крім того останній в судовому засіданні зазначив, що ніде не працює, та утримує дітей за рахунок коштів які отримує від Держави.
Згідно практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
При вирішенні питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою суд враховує й вимоги пунктів 3 і 4 статті 5 Конвенції про захист прав людини основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливо лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування підозрюваного, обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватись виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику.
Вагомою підставою для вирішення питання про необхідність ув'язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому, небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосудді може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв'язками з державою, у якій його переслідують та міжнародними контрактами.
На підставі викладеного, а також враховуючи дані про особу обвинуваченого в їх сукупності, суд приходить до висновку про доведеність прокурором у клопотанні ризиків можливості обвинуваченого переховуватися від суду, а також незаконного впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні, оскільки достатні стримуючі фактори, які б свідчили про протилежне в матеріалах провадження відсутні.
Отже, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є співмірним існуючим ризикам, відповідає особі ОСОБА_13 та тяжкості пред'явленого йому обвинувачення, а відтак є необхідним за даних обставин та відповідає характеру кримінального провадження та суспільному інтересу.
Таким чином, за наведених вище обставин, суд вважає за доцільне обрати підозрюваній запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 60 днів.
Відповідно до вимог ч.1 та ч.2 ст.197 КПК України строк дії ухвали слідчого судді про обрання запобіжного заходу в вигляді тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів, при цьому строк тримання під вартою обчислюється з моменту взяття під варту, а якщо взяттю під варту передувало затримання підозрюваного, обвинуваченого, - з моменту затримання.
Згідно протоколу затримання ОСОБА_13 затримано 10 жовтня 2022 року, а тому строк його тримання під вартою слід обчислювати з моменту затримання.
Відповідно до ч.4 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні: щодо злочину, який вчинений із застосувіанням насильства.
За вищевказаних обставин, враховуючи вчинення ОСОБА_13 кримінального правопорушення, із застосуванням насильства, слідчий суддя прийшов до висновку, про неможливість визначення розміру застави у вказаному кримінальному провадженні.
На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 177, 178, 183, 187, 193, 196, 197, 309 КПК України,-
постановив:
Клопотання задовольнити.
Застосувати щодо ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 345 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів.
Строк тримання під вартою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 обчислювати з 10 жовтня 2022 року до 07 грудня 2022 року включно.
Встановити строк дії ухвали до 07 грудня 2022 року включно.
Копію ухвали вручити підозрюваному, захиснику та прокурору.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Закарпатського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Ухвала підлягає до негайного виконання після її оголошення.
Повний текст ухвали було виготовлено та проголошено 17 жовтня 2022 року о 16 год. 30 хв.
Слідчий суддя Катерина ДЕГТЯРЕНКО