Провадження № 1-кп/243/533/2022
Справа № 243/2852/22
20 жовтня 2022 року
Слов'янський міськрайонний суд Донецької області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні, в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів на підставі наказу № 29 про впровадження дистанційної роботи Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 10 травня 2022 року кримінальне провадження внесене до ЄРДР за № 62022050010000434 від 21 липня 2022 року за обвинуваченням
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Островське Первомайського р-ну АР Крим, зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 402 КК України,
сторони кримінального провадження та інші учасники судового провадження:
прокурор ОСОБА_4 ,
захисник ОСОБА_5 ,
обвинувачений ОСОБА_3 ,
В провадженні Слов'янського міськрайонного суду Донецької області перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 402 КК України.
Дане кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 402 КК України підсудне Слов'янському міськрайонному суду Донецької області.
Підстав для прийняття рішень передбачених п. п. 1 - 4 ч. 3 ст. 314 КПК України не встановлено.
Досудову доповідь суд вважає за необхідне не складати, оскільки сторони кримінального провадження не наполягають на її складанні.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 315 КПК України, з метою підготовки до судового розгляду судом визначено дату та місце проведення судового засідання, з'ясовано, що слід здійснювати судовий розгляд у закритому судовому засіданні, з'ясоване питання про склад осіб, які братимуть участь у судовому розгляді.
Вирішено питання про виклик свідків та витребування матеріалів, зібраних під час досудового розслідування.
Під час підготовки до судового розгляду судом встановлено, що ухвалою слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 16 вересня 2022 року продовжено відносно ОСОБА_3 запобіжний захід у виді тримання під вартою строком до 21 жовтня 2022 року з внесенням застави.
Прокурором у судовому засіданні заявлено клопотання про застосування відносно обвинуваченого ОСОБА_3 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, мотивоване тим, що останній обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 402 КК України, покарання за яке передбачене у виді позбавлення волі, та є тяжким злочином, також існують всі підстави для обрання відносно нього запобіжного заходу у виді тримання під вартою, що обумовлюється відповідними ризиками, передбаченими ст. 177 КПК України. Зокрема зазначила, що метою обрання запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спроб: переховуватися від органу досудового розслідування та суду; незаконно впливати на свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та вчинити інше кримінальне правопорушення. Так, обвинувачений ОСОБА_3 може переховуватися від органу досудового розслідування та суду, що підтверджується, тим що він обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину за який, передбачено покарання у вигляді позбавлення волі строком від 5 до 10 років, у зв'язку із чим розуміючи тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому, у разі визнання його винуватим у вчиненні інкримінованого злочину, останній може переховуватись від органу досудового розслідування та суду з метою уникнення покарання, оцінивши негативні наслідки переховування як менш несприятливі, ніж обмеження, пов'язані з триманням під вартою як запобіжним заходом або відбуванням покарання. При цьому, можливі посилання сторони захисту на відсутність на даний час спроб втечі обвинуваченого будуть безпідставними, оскільки його належна процесуальна поведінка наразі обумовлена не його правосвідомістю, а відсутністю запобіжного заходу, що жодним чином не свідчить про неможливість переховування обвинуваченого у разі не обрання йому запобіжного заходу. Крім того, з обставин кримінального провадження вбачається, що ОСОБА_3 , будучи особою, яка на підставі статутів Збройних Сил України, Присяги та укладеного ним контракту про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України взявши на себе зобов'язання знаходитися на території місця дислокації свого військового підрозділу або у місці, визначеному його командирами, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок, накази командирів, неухильно дотримуватись Конституції і законів України, зберігати державну і військову таємницю, порушив ці зобов'язання. Вказане також має стати підставою для того аби визнати запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання таким, що не може бути застосований до особи, яка своєю поведінкою вже продемонструвала зневагу до уповноважених осіб Збройних Сил України, під чиїм контролем мав знаходитися як підлеглий їм військовослужбовець. Також зазначає, що не можна лишати поза увагою той факт, що обвинувачений ОСОБА_3 як особа, яка тривалий час знаходилася в районі ведення бойових дій, значно краще ніж пересічний українець володіє інформацією щодо місць проходу на територію, тимчасово непідконтрольну органам державної влади України, і може використати дану інформацію для переховування на вказаній території. З цього ж ракурсу слід визнати недоцільним застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, оскільки місцем проживання обвинуваченого є населений пункт - АДРЕСА_2 , що знаходиться поза межами територіальної юрисдикції Слов'янського міськрайонного суду Донецької області, Донецької спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері об'єднаних сил та Територіального Бюро розслідувань, розташованого у місті Краматорську. Незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, що підтверджується тим, що обвинувачений має мотив та можливість внаслідок звання та посади в Збройних Силах України, а також наявних у нього навичок та знань, вплинути на свідків, які разом з ним проходять військову службу в одній військовій частині, що фактично створить умови для здійснення впливу на безпосередніх свідків, у тому числі шляхом вмовляння, підкупу, залякування та здійснення стосовно останніх насильницьких дій. Стверджуючи про наявність даного ризику сторона обвинувачення керується показаннями свідків та службовою характеристикою. В розрізі даного ризику слід окремо акцентувати увагу, що свідки даного кримінального правопорушення беруть участь у безпосередньому бойовому зіткненні, і суттєву роль в забезпеченні безпеки їх життів та здоров'я відіграє приховування від ворога інформації про їх місцезнаходження, якою внаслідок тривалого терміну служби в Збройних Силах України взагалі та у військовій частині непокори зокрема, володіє обвинувачений ОСОБА_3 ..
Захисник ОСОБА_5 заперечував проти застосування відносно його підзахисного запобіжного заходу у виді тримання під вартою, подав до суду клопотання в якому просить обрати його підзахисному більш м'який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у нічний час доби, визначивши місце перебування під домашнім арештом за адресою: АДРЕСА_1 , обґрунтоване тим, що висновок сторони обвинувачення про наявність події злочину ґрунтується лише на показаннях свідків, що не заперечується і в тексті клопотання, крім цього показання були надані зацікавленими особами, а тому їх достовірність є сумнівною. Після подій 21 липня 2022 року ОСОБА_3 не здійснив жодних дій, направлених на переховування від органу досудового розслідування, втечу чи на унеможливлення його виявлення органом досудового розслідування, прокуратурою, судом. Також ОСОБА_3 звернувся за правовою допомогою до адвоката, що свідчить про те, що ОСОБА_3 не має жодного наміру переховуватися від органу досудового розслідування, прокуратури та суду, а також бажає законними способами захистити себе та очистити своє ім'я від необґрунтованих звинувачень. Стосовно наявного, на думку прокуратури, ризику незаконного впливу на свідків, то обвинувачення ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого йому злочину є необґрунтованим, а тому необхідності впливати на будь-яких учасників кримінального провадження у нього немає. Також з 21 липня 2022 року ОСОБА_3 не здійснив жодних дій, спрямованих на незаконний вплив на будь-кого із учасників даного кримінального провадження. Щодо перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, то наявність зазначеного ризику є нічим не обґрунтованим припущенням прокурора. Так само необґрунтованим та нічим непідтвердженим є припущення прокурора про наявність зі сторони ОСОБА_3 ризику вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому останній обвинувачується. ОСОБА_3 з 2019 року перебуває на службі у Збройних Силах України і жодного разу не виявив бажання дезертирувати чи іншим чином покинути службу. Згідно із доданими до заперечень документами, ОСОБА_3 має міцні соціальні зв'язки та хорошу репутацію. ОСОБА_3 має постійне місце реєстрації, яке не змінював протягом тривалого часу. ОСОБА_3 має можливість прибувати вчасно на виклики органу досудового розслідування, прокуратури та до суду, адже територіально він зареєстрований у місті Києві, звідки з огляду на транспорту розв'язку має можливість прибувати до органу досудового розслідування, прокуратури та суду. Також до заперечень додано характеристику ОСОБА_3 із навчального закладу, де ОСОБА_3 характеризувався виключно позитивно. ОСОБА_3 вже протягом тривалого часу віддано виконує свій конституційний обов'язок із захисту суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки. Твердження прокурора про те, що до обвинуваченого ОСОБА_3 слід застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави, оскільки останньому інкриміновані діяння під час воєнного стану, які кваліфіковані органом досудового розслідування за ч. 4 ст. 402 КК України. З цього приводу відзначає наступне, що враховуючи відсутність обґрунтованого обвинувачення ОСОБА_3 , у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 402 КК України, відсутність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, а також інші дані про особу обвинуваченого, вбачається можливість застосування до обвинуваченого альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави у розмірі, яка зможе забезпечити виконання покладених на ОСОБА_3 , обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КК України, у випадку внесення застави. Вказує, що основним джерелом доходу ОСОБА_3 є його заробітна плата. При цьому, із своєї заробітної плати ОСОБА_3 забезпечує себе всім необхідним для прожиття. Отже, у разі визначення розміру застави або обранні судом відносно ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді застави, з огляду на необхідність харчуватися ОСОБА_3 , оплачувати комунальні послуги, вважає доцільним визначити такий розмір застави, що не є завідомо непосильним для нього та відповідає його доходу та майновому стану. Вказує, що згідно із доданими до заперечень документами щодо характеристики особи ОСОБА_3 , останній має міцні соціальні зв'язки та хорошу репутацію. У поданому клопотанні слідчий посилається на службову характеристику та показання свідків, відповідно до яких ОСОБА_3 характеризується виключно негативно. Проте, вказує на те, що зазначена характеристика була видана особами, у підпорядкуванні яких перебуває ОСОБА_3 , і, як наслідок, зазначені особи є зацікавленими у результатах цього кримінального провадження, оскільки ОСОБА_3 підозрюється у невиконанні наказу командира (начальника), а тому не могли надати об'єктивну характеристику ОСОБА_3 ..
Обвинувачений ОСОБА_3 в судовому засіданні підтримав свого захисника, заперечував проти застосування відносно нього запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Заслухавши сторони кримінального провадження та дослідивши матеріали клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, судом встановлено наступні обставини та відповідні їм докази.
До суду направлений обвинувальний акт про обвинувачення ОСОБА_3 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 402 КК України.
З огляду на викладене, слід дійти до висновку, що саме за критерієм оцінки «з точки зору стороннього об'єктивного спостерігача» на даний час є можливість вважати, що ОСОБА_3 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 402 КК України, а саме: непокора, вчинена в умовах воєнного стану чи в бойовій обстановці.
Надаючи оцінку доводам сторони захисту суд зазначає, що висловлені вищенаведені сумніви та заперечення щодо представлених стороною обвинувачення доказів безсумнівно підлягають ретельній перевірці під час проведення судового розгляду, разом з тим на стадії підготовчого провадження суд повинен їх розглянути лише в рамках прийняття рішення про наявність обґрунтованості підозри, яка повинна бути розцінена лише з точки зору стороннього об'єктивного спостерігача.
Відповідно до ст. 177 Кримінального процесуального кодексу України (далі КПК України), метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
За приписами ч. 2 вказаної статті, підставою застосування запобіжного заходу є також наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі:
1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується;
3) вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого;
4) міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців;
5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання;
6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого;
7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого;
8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого;
9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше;
10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення;
11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Відповідно до ч. 2 ст. 194 КПК України, суд зобов'язаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті.
Якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частиною п'ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання (ч. 4 ст. 194 КПК України).
Вирішуючи питання про існування передбачених кримінальним процесуальним законом ризиків неправомірної процесуальної поведінки обвинуваченого, суд відмічає, що ризиком у даному випадку є дія, яка може вчинитися з високим ступенем ймовірності.
Як видно із наданих сторонами документів, ОСОБА_3 , не судимий, має постійне зареєстроване місце проживання, за службовою характеристикою ОСОБА_3 зарекомендував себе з негативної сторони, за характеристикою із навчального закладу зарекомендував себе позитивно.
Суд приймає до уваги доводи сторони обвинувачення стосовно того, що обвинувачений може ухилитися від кримінальної відповідальності та виконання процесуальних обов'язків, оскільки на даний час даних про те, що обвинувачений проживає разом із сім'єю взагалі суду не надано. У зв'язку з цим, наявність соціальних зв'язків, які б були стримуючим фактором щодо ухилення від суду, в судовому засіданні не встановлено. За таких обставин ризик ухилення обвинуваченого ОСОБА_3 від суду та його втечі продовжує існувати з високим ступенем ймовірності.
На думку суду, стороною обвинувачення доведено також наявність ризику незаконного впливання на свідків, які в судовому засіданні не допитані.
Щодо існування ризику вчинення інших правопорушень, суд зазначає, що із представлених в судовому засіданні відомостей не вбачається наявність непогашених судимостей у обвинуваченого, а також наявних щодо нього обґрунтованих підозр. Разом з тим, зважаючи на специфіку пред'явленого ОСОБА_3 обвинувачення, можливо дійти висновку, що ризик продовження вчинення кримінальних правопорушень існує з високим рівнем ймовірності.
Суд при цьому відхиляє доводи сторони захисту щодо застосування до обвинуваченого домашнього арешту у нічний час доби, оскільки, враховуючи тяжкість обвинувачення, можливість спілкування обвинуваченого із свідками, застосування домашнього арешту у нічній час доби не зможуть запобігти ризикам ухилення від суду та впливу на свідків.
Суд враховує, що запобіжний захід у виді взяття під варту є винятковим, однак, без застосування саме такого заходу забезпечення кримінального провадження, на сьогодні продовжує існувати достатньо високий рівень ймовірності ризиків ухилення обвинуваченого від явки до суду, впливу на свідків, а також неможливості досягнення мети щодо виконання обвинуваченим процесуальних обов'язків, та жоден із більш м'яких запобіжних заходів у даному випадку не зможе запобігти доведеним ризикам передбаченим ст. 177 КПК України.
Тому, враховуючи існування доведених прокурором ризиків, з метою проведення повного та об'єктивного розгляду кримінального провадження, забезпечення встановлення істини в справі а також забезпечення виконання процесуальних рішень, суд вважає за необхідне застосувати ОСОБА_3 запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на шістдесят днів.
Відповідно до ч. 1 ст. 182 КПК України, можливість застосування застави щодо особи, стосовно якої застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, може бути визначена в ухвалі суду у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу.
За змістом ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Згідно із п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається у межах щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину - від 20 до 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Разом з цим, ч. 5 ст. 182 КПК України надає можливість у виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних відповідно.
Обвинувачений ОСОБА_3 є військовослужбовцем Збройних Сил України, у військовому званні «солдат», і підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 402 КК України, за ознакою непокори, що вчинена в умовах воєнного стану.
Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 військовослужбовцям Збройних Сил України, що які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), виплачується розмір додаткової винагороди до 100000 гривень у розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
Враховуючи встановлені судом ризики передбачені п. 3, п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, дані про особу ОСОБА_3 , його майновий стан, в тому числі отримання ним постійного, систематичного доходу під час проходження служби в Збройних Силах України, а також того, що поведінка підозрюваного спрямована на завдання шкоди авторитету правоохоронних органів та ЗСУ в цілому, з огляду на військову загрозу державі Україна з боку російської федерації, та те, що існує суспільний інтерес, який полягає у необхідності захисту високих стандартів охорони прав і інтересів суспільства - застава у розмірі 200 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 520000 грн., буде достатньою мірою гарантувати виконання обвинуваченим, покладених на нього обов'язків та запобіганню спробам вчинити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
Суд вважає, що з урахуванням особи ОСОБА_3 застава у зазначених межах здатна забезпечити виконання покладених на нього обов'язків.
У разі внесення застави, обвинувачений зобов'язаний прибувати за кожною вимогою до суду, або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька покладених на нього обов'язків.
В разі невиконання обов'язків застава звертається в доход держави.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 177,178,194,314, 317 КПК України, суд, -
Призначити кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 402 КК України, до судового розгляду у закритому судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів на 11 год. 00 хв., 09 листопада 2022 року.
У судове засідання викликати сторони кримінального провадження та інших осіб, згідно із реєстром матеріалів досудового розслідування.
Прокурору надати матеріали (письмові та речові докази), зібрані під час досудового розслідування.
Клопотання прокурора про застосування відносно ОСОБА_3 запобіжного заходу у виді тримання під вартою - задовольнити.
Застосувати до ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Островське Первомайського р-ну АР Крим, зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою на гауптвахті ІНФОРМАЦІЯ_2 , строком на 60 (шістдесят) днів з 20 жовтня 2022 року по 18 грудня 2022 року включно.
Обвинувачений ОСОБА_3 підлягає звільненню з-під варти після внесення застави у розмірі 200 (двісті) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 520000 (п'ятсот двадцять тисяч) грн. 00 коп. на депозитний рахунок: отримувач коштів: ТУ ДСА України в Донецькій області, код отримувача(код ЄДРПОУ): 26288796, банк отримувача: ДКСУ, м. Київ, рахунок отримувача: UA828201720355259003000011792.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку із внесенням застави обвинувачений ОСОБА_3 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.
Покласти на ОСОБА_3 в разі внесення застави наступні обов'язки: прибувати за кожною вимогою слідчого, прокурора або суду, не відлучатися з місця проходження військової служби або з місця проживання (перебування), без дозволу слідчого, прокурора, суду, повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання (перебування); здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд із України та в'їзд в Україну.
У разі невиконання обвинуваченим ОСОБА_3 покладених на нього вищевказаних обов'язків, до нього буде застосований інший запобіжний захід, а застава звернута в дохід держави.
Ухвала в частині вирішення питання про обрання запобіжного заходу може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення через Слов'янський міськрайонний суд Донецької області.
Ухвалу складено у нарадчій кімнаті у єдиному екземплярі.
Головуючий суддя: ОСОБА_1