Справа № 127/18867/22
Провадження № 3/127/6260/22
20.10.2022м. Вінниця
Суддя Вінницького міського суду Вінницької області Бернада Є.В., розглянувши матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення 23.08.2022 о 00.08 год. по вул. Пирогова, 151-е в м. Вінниці ОСОБА_1 керував автомобілем марки Ford, д.н. НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, поведінка, що не відповідає обстановці, однак від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп'яніння відмовився.
ОСОБА_1 в судовому засіданні винуватість у вчиненні правопорушення не визнав і суду пояснив, що він у стані алкогольного сп'яніння не перебував, від проходження огляду на стан сп'яніння не відмовлявся і тричі продув у Драгер, який ніякого результату не показав. Крім того, зауважив, щ наполягав на проведення його огляду лікарями, однак працівники поліції йому в цьому відмовили.
Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , дослідивши матеріали справи, суд дійшов до такого висновку.
Згідно зі статтею 245 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КпАП) завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до статті 280 КпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Суд враховує, що частиною другою статті 251 КпАП регламентовано, що обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
З диспозиції статті 130 КпАП випливає, що відповідальність за зазначеною нормою настає у разі керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Тобто зазначеною правовою нормою встановлено альтернативні склади правопорушення: 1) керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, 2) передачі керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, 3) відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Вирішуючи питання щодо наявності чи відсутності в діянні ОСОБА_1 , складу зазначеного вище правопорушення, суд вважає за доцільне зауважити таке.
З протоколу про адміністративне правопорушення випливає, що 23.08.2022 о 00.08 год. по вул. Пирогова, 151-е в м. Вінниці ОСОБА_1 керував автомобілем марки Ford, д.н. НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, поведінка, що не відповідає обстановці, однак від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп'яніння відмовився.
На підтвердження винуватості ОСОБА_1 до протоколу про адміністративне правопорушення надані направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі - Направлення) та диск із записом з нагрудних камер поліцейських (далі - Запис) та рапорт поліцейського взводу № 1 роти № 4 БУПП у Вінницькій області Козловського В. (далі - Рапорт), зміст якого відповідає змісту протоколу про адміністративне правопорушення.
Суд вважає за доцільне зауважити, що пунктом 3 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказ Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України від 09.11.2015 за № 1452/735, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11.11.2015 за № 1413/27858 (далі - Інструкція) визначені ознаки алкогольного сп'яніння, якими є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці. Як суд зазначив вище, у протоколі про адміністративне правопорушення та рапорті зазначені три ознаки алкогольного сп'яніння, які передбачені пунктом 3 розділу І Інструкції, що є підставою для направлення водія на огляд на стан сп'яніння. Разом з тим, захисник особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, в судовому засіданні зауважила, що наданий суду Запис не містить відомостей, які б свідчили про те, що її підзахисному були названі зазначені ознаки. Оглянувши у судовому засіданні Запис, суд зазначені твердження захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, вважає слушними, оскільки ознаки алкогольного сп'яніння до початку огляду ОСОБА_1 останньому названі не були, натомість одна з них - запах алкоголю з порожнини рота - була названа в подальшому. При цьому суд вважає за доцільне зазначеному твердженню захисника надати оцінку в сукупності з іншими доказами.
Відповідно до частини першої статті 266 КпАП особи, які керують транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Згідно з реченням першим частини другої статті 266 КпАП огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. При цьому реченням другим частини другої статті 266 КпАП регламентовано, що під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Зі змісту ж речення третього частини другої статті 266 КпАП випливає, що матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Також відповідно до частини третьої статті 266 КпАП у разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
Згідно з частиною четвертою статті 266 КпАП огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров'я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення.
Зі змісту частини п'ятої статті 266 КпАП випливає, що огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
З оглянутого в судовому засіданні Запису випливає, що ОСОБА_1 повідомив, що бажає пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння у нарколога. Незважаючи на це, як слідує з оглянутого в судовому засіданні Запису, працівники поліції розпочали огляд ОСОБА_1 на місці зупинки за допомогою спеціального технічного засобу. Крім того, з оглянутого в судовому засіданні Запису випливає, що ОСОБА_1 тричі продував спеціальний технічний засіб, однак результати такого огляду надані суду матеріали справи не містять.
Суд вважає за доцільне зауважити, що заступником начальника Департаменту патрульної поліції Білошицьким О. на адресу суду надісланий лист з копією керівництва з експлуатації Drager Alkotest 6820. Зі змісту зазначеного керівництва випливає, що усі результати огляду водія на стан сп'яніння за допомогою зазначеного технічного засобу зберігаються у пам'яті пристрою (загальна кількість 5000 результатів). Тому суд вважає слушними зауваження захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, щодо безпідставності ненадання результатів огляду її підзахисного за допомогою зазначеного технічного пристрою.
Як суд зазначив вище, на підтвердження факту відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп'яніння, надані суду матеріали також містять Направлення. Зі змісту направлення випливає, що воно виписане 23.08.2022 о 00.20 год., а протокол про адміністративне правопорушення складений 23.08.2022 о 00.35 год. Однак з оглянутого в судовому засіданні Запису випливає, що ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп'яніння не відмовлявся, натомість наполягав на його проведенні лікарем-наркологом, однак був оглянутий за допомогою спеціального технічного засобу, після чого знову почав наполягати на проведенні його огляду лікарем наркологом. Наданий суду Запис при цьому свідчить, що на ОСОБА_1 повідомив, що не заперечує проти складання працівниками поліції усіх необхідних документів, однак наполягає на проходженні огляду в лікаря-нарколога.
Суд вважає за доцільне звернути увагу, що у прецедентній практиці Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), зокрема у справі «Малофєєва проти Росії» (рішення від 30.05.2013, заява № 36673/04), звертає увагу, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).
У справі справі «Карелін проти Росії» (заява № 926/08, рішення від 20.09.2016) ЄСПЛ зазначив, що, за умови відсутності сторони обвинувачення та при наявності певної неповноти чи суперечностей, суду не залишилося нічого іншого, як взяти на себе функції сторони обвинувачення, самостійно відшукуючи докази винуватості особи, що становить порушення частини першої статті 6 Конвенції в частині дотримання принципу рівності сторін і вимог змагального процесу (за цих умов особа позбавлена можливості захищатися від висунутого проти нього обвинувачення перед незалежним судом, а навпаки вона має захищатися від обвинувачення, яке, по суті, судом підтримується).
Суд також враховує рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 відповідно до якого адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтуються на конституційних принципах і правових презумпція, в тому числі й закріпленою в статті 62 Конституції України.
Європейський судом з прав людини в рішенні від 10.02.1995 у справі «Аллене де Рибемон проти Франції» зазначив, що сфера застосування принципу невинуватості значно ширше, ніж це представляється: презумпція невинуватості обов'язкова не лише для кримінального суду, який вирішує питання про обґрунтованість обвинувачення, але і для всіх інших суспільних відносин.
Як суд зазначив вище, захисник Атаєва О.А. в судовому засіданні заперечувала факт відмови ОСОБА_2 від проходження огляду на стан сп'яніння саме відповідно до встановленої статтею 266 КпАП процедури. Надані суду матеріали свідчать, що ОСОБА_2 не відмовся від проходження такого огляду як поліцейським за допомогою спеціального технічного засобу, так і в закладі охорони здоров'я, натомість скаржився на погане самопочуття. Крім того, ОСОБА_2 в судовому засіданні заперечував факт керування автомобілем, у підтвердження чого його захисник посилалась на показання свідка ОСОБА_3 та Запис. Зазначені відомості узгоджуються між собою, а також підтверджуються наданими суду доказами у їх сукупності. Натомість відповідно до наведених вище приписів КпАП докази, якими наведені твердження були б спростовані, суду не надані.
Вище суд вже зазначив, що незважаючи на твердження ОСОБА_1 про те, що він бажає пройти огляд у нарколога, працівники поліції розпочали його огляд на місці зупинки за допомогою спеціального технічного засобу. Надані суду матеріали містять докази того, що ОСОБА_1 тричі видихав повітря у спеціальний технічний засіб, однак результати такого огляду надані суду матеріали не містять, хоча технічні характеристики технічного засобу дозволяють зберігати у пам'яті пристрою результати 5000 оглядів. Крім того, після того, як працівники поліції повідомив, що ОСОБА_1 ухиляється від проходження огляду на стан сп'яніння, останній знов повідомив, що бажає пройти такий огляд у нарколога. Отже, аналізуючи надані суду матеріали справи, суд вважає слушними твердження захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності в тій частині, що результати огляду ОСОБА_1 відповідно до приписів частини п'ятої статті 266 КпАП слід визнати недійсними і їх не можна прийняти до уваги в якості доказу його винуватості.
З огляду на викладене, з урахуванням принципу презумпції невинуватості, закріпленого у статті 62 Конституції України, а також з точки зору належності, допустимості та достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, суд дійшов до висновку, що об'єктивними даними не підтверджений факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння саме відповідно до встановленої законом процедури, в ході судового розгляду встановлені підстави для визнання результатів його огляду, які надані суду, недійсними в силу приписів частини п'ятої статті 266 КпАП. Саме тому суд вважає, що в судовому засіданні не підтверджена винуватість ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КпАП, а тому відповідно до пункту 1 частини першої статті 247 КпАП провадження у справі необхідно закрити.
Керуючись статтями 130, 283, 284 КпАП, суд
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої частиною першою статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, - закрити у зв'язку з відсутністю в його діях складу правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя: