20.10.2022 Справа № 367/8381/21
(ЗАОЧНЕ)
20 жовтня 2022 року Вишгородський районний суд Київської області в складі: головуючого - судді Свєтушкіної Д.А., за участі секретаря - Андрєєвої О.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Вишгород в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням,-
До Вишгородського районного суду Київської області за підсудністю з Ірпінського міського суду Київської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням. Свої вимоги обґрунтовує тим, що 24 вересня 2021 року між ним, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 був укладений договір купівлі - продажу житлового будинку, у відповідності до якого, ним було придбано житловий будинок за АДРЕСА_1 . Даний договір був посвідчений приватним нотаріусом Вишгородського районного нотаріального округу Київської області Мазур Р.Л. та зареєстрований в реєстрі за № 1083. Після купівлі житлового будинку він дізнався, що в ньому зареєстровані невідомі йому особи, а саме: ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , що підтверджується відмітками з будинкової книги (копія будинкової книги додається). Зазначив, що тривалий час (більше 5 років) відповідачі без поважних причин в зазначеному будинку не проживають та не з'являються. У зв'язку з чим позивач змушений звернутись до суду з даною заявою.
Ухвалою суду від 18.02.2022 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у цивільній справі в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.
Ухвалою суду від 19.07.2022 року закрито підготовче провадження у цивільній справі та призначено до судового розгляду по суті.
Позивач та його представник у судове засідання не з'явилися, про день та час розгляду справи повідомлені належним чином, до суду від представника позивача адвоката Купрієнка В.С. надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, в якій росив розглядати справу за наявними в матеріалах справи доказами та задовольнити позовні вимоги, проти заочного рішення не заперечував.
Відповідачі у судове засідання не з'явилися, про день та час слухання справи були належним чином повідомлені, у тому числі шляхом розміщення оголошення на сайті суду, заяви про розгляд справи за їх відсутності до суду не надходило, не скористались своїм правом та не надали суду відзив на позовну заяву і всі письмові докази, а тому суд, відповідно до ч. 4 ст. 223 ЦПК України, вважає можливим вирішити справу на підставі наявних доказів без участі відповідачів.
На підставі ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд вважає за можливе провести заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів.
Дослідивши письмові матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступного.
Встановлено, що позивач на підставі Договору купівлі-продажу житлового будинку від 24 вересня 2021 року є власником житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 276585729 від 24.09.2021 року.
Як вбачається з будинкової книги в будинку АДРЕСА_1 зареєстровано місце проживання ОСОБА_3 та ОСОБА_2 .
З акта обстеження матеріально-побутових умов складеного депутатом Бучанської міської ради від 13.10.2021 року вбачається, що за адресою: АДРЕСА_1 зареєстровано двоє осіб ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .. Дані особи не проживають за адресою з 2016 року, фактичні місця знаходження (проживання) невідомі.
Відтак, судом встановлено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 зареєстровані, але не проживають за вищевказаною адресою з 2016 року, не виконують обов'язки по утриманню будинку, не сплачують поточні комунальні платежі.
Згідно ч. 1 ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Відповідно до ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.
Як передбачено ч. 1 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Вимогами ч. 1 ст. 321 ЦК України встановлено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Відповідно до ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
Згідно п. 6 ч. 1 ст. 24 Закону України «Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні» орган реєстрації вносить зміни до реєстру територіальної громади на підставі судового рішення, яке набрало законної сили, про позбавлення права власності на житло або права користування житлом, про виселення, визнання особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою.
Крім того, варто зазначити, що захист права власності гарантовано Першим протоколом до Конвенції, відповідно до статті 1 якого кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Як передбачено ч. 2 ст. 405 ЦК України член сім'ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім'ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.
Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
За правилами ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Частиною 1 ст. 77 ЦПК України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Згідно з ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Обґрунтування наявності обставин повинні здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що й буде відповідати встановленому статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року принципу справедливості розгляду справи судом.
Відповідачами не надано суду жодних пояснень, заперечень та відзиву щодо позовних вимог позивача, а також жодних належних та допустимих доказів в спростування доводів позивача.
Виходячи зі змісту заявлених позовних вимог, положень чинного законодавства України, досліджених доказів, враховуючи, що відповідачі не проживають в житловому будинку за адресою: АДРЕСА_1 , більше одного року без поважних причин, домовленості між ними та власником будинку не встановлено, добровільно не знялися з реєстрації з даного будинку, чим перешкоджають позивачу користуватися своїм майном, отже суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позову в повному обсязі.
Згідно ч.1 ст.141 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.
Тому з відповідачів на користь позивача підлягають стягненню в рівних частинах судові витрати понесені у вигляді судового збору в розмірі 1816,00 грн.
На підставі викладеного, керуючись статтями 259, 265, 268, 280-282 ЦПК України,суд,-
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням - задовольнити.
Визнати ОСОБА_2 та ОСОБА_3 такими, що втратили право користування житловим приміщенням, а саме будинком, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 .
Стягнути з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 судовий збір в рівних частинах по 908 (дев'ятсот вісім) гривень з кожного.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Вишгородського районного суду Київської області.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення судового рішення.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 ., фактичне місце проживання: АДРЕСА_3 .
Відповідач 1: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 .
Відповідач 2: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 .
Суддя Д.А. Свєтушкіна