Справа №127/21353/22
Провадження №1-кп/127/711/22
18 жовтня 2022 року м. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області
в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
за участю:
прокурора ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні, в залі суду в м. Вінниці матеріали кримінального провадження №42022020000000133, які надійшли з Вінницької окружної прокуратури з обвинувальним актом по обвинуваченню:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Якушинці, Вінницького району, Вінницької області, українця, громадянина України, із вищою освітою, одруженого, має на утриманні малолітню дитину, військовослужбовця в/ч НОМЕР_1 , учасник бойових дій, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 336 КК України,-
Відповідно до Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» та Положення про проходження громадянами України служби у військовому резерві Національної гвардії України ОСОБА_5 добровільно взяв на себе наступні зобов'язання: проходити службу у військовому резерві Національної гвардії України протягом строку контракту на умовах, визначених законами та іншими нормативно - правовим актами України, що регулюють порядок проходження служби у військовому резерві, належно виконувати службові обов'язки згідно із займаною посадою, програму підготовки резервістів, завдання покладені на військову частину в якій проходить службу, систематично вдосконалювати теоретичні знання та практичні навички, необхідні для виконання обов'язків служби, особисто повідомляти командування військової частини, в якій він проходить службу про виникнення обставин, які унеможливлюють його оповіщення, прибуття до військової частини для виконання обов'язків служби у військовому резерві, а також у разі зміни сімейного стану, стану здоров'я, адреси місця проживання (перебування), освіти, місця роботи і посади, мати при собі під час виконання обов'язків служби у військовому резерві військово - облікові документи і документи, що посвідчують особу, своєчасно прибувати до місця виконання обов'язків служби у військовому резерві за викликом командира військової частини, як в мирний час, так і в особливий період, бути призваним на військову службу під час мобілізації до військової частини в якій він проходить службу у військовому резерві або іншої військової частини.
Згідно з положеннями п. 5.5 наказу командувача Національної гвардії України № 912 від 29.12.2016, командир військової частини, у якій резервіст проходить службу у військовому резерві, здійснює їх оповіщення та виклик для виконання обов'язків служби у військовому резерві у випадку проведення зборів відповідно до програми підготовки резервістів на відповідний рік та оголошення мобілізації.
Відповідно до абзацу 5 ст. 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» визначено, що особливий період, це період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Указом Президента України № 64/2022 «Про ведення воєнного стану в Україні» та «Про загальну мобілізацію» 24.02.2022 на території України введено воєнний стан та оголошено загальну мобілізацію.8
Установлено, що ОСОБА_5 будучи стрільцем 3-го відділення 1-го стрілецького взводу 3 стрілецької роти стрілецького батальйону (з конвоювання, екстрадиції та охорони підсудних) військової частини НОМЕР_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 , перебуваючи у військовому званні старшого солдата, діючи умисно, грубо порушуючи вимоги п. п. 4, 6 п. 1 контракту про проходження громадянами України служби у військовому резерві Національної гвардії України, ст. 65 Конституції України, п. 6 Положення «Про проходження громадянами України служби у військовому резерві Національної гвардії України», Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», Указу Президента України № 64/2022 «Про ведення воєнного стану в Україні» у період часу з 24.02.2022 по 11.09.2022 ухилився від призову на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, за наступних обставин.
Розпорядженням начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 НОМЕР_1 Національної гвардії України приведена в повну бойову готовність за сигналом «Тривога» без обмежень з 24.02.2022.
На виконання Указу Президента України № 64/2022 «Про ведення воєнного стану в Україні», Розпорядження начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 , а також усного наказу командира військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України полковника ОСОБА_6 , командиром стрілецької роти (резервної) військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України капітаном ОСОБА_7 , у спеціально створеній групі месенджера «Viber» під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_4 » 24.02.2022 о 09.33 годині опубліковано оповіщення про оголошення бойової тривоги та необхідність всім резервістам прибути до військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України протягом 24 годин, тобто не пізніше 25.02.2022.
Крім того, командиром стрілецької роти (резервної) військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України капітаном ОСОБА_7 , під час телефонного дзвінка 24.02.2022 на абонентський номер НОМЕР_2 , який використовує ОСОБА_5 здійснено оповіщення останнього, з необхідністю повідомлення та вимогою термінового прибуття до пункту постійної дислокації військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України, за адресою: АДРЕСА_2 , однак в порушення вимог п. п. 4, 6 п. 1 контракту про проходження громадянами України служби у військовому резерві Національної гвардії України, ОСОБА_5 перебував поза зоною досяжності та до військової частини НОМЕР_1 національної гвардії України, не з'явився до 12.09.2022 та до військової частини не прибув, про причини неприбуття не повідомив.
У подальшому, ОСОБА_5 , лише 12.09.2022 прибув до військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України та відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України (по стройовій частині) № 251 від 12.09.2022, старшого солдата запасу ОСОБА_5 зараховано в списки особового складу військової частини та на всі види забезпечення та призначено на посаду стрільця 2-го відділення 3-го стрілецького взводу стрілецької роти (резервної) (Військово-обліковою спеціальністю (ВОС) - НОМЕР_3 ) з 12.09.2022.
Таким чином, ОСОБА_5 діючи умисно, в порушення вимог п. п. 4, 6 п. 1 контракту про проходження громадянами України служби у військовому резерві Національної гвардії України, ст. 65 Конституції України, п. 6 Положення «Про проходження громадянами України служби у військовому резерві Національної гвардії України», Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», Указу Президента України № 64/2022 «Про ведення воєнного стану в Україні», усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки, достовірно знаючи про обов'язковість своєчасного прибуття до пункту постійної дислокації військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України, за адресою: АДРЕСА_2 , та маючи реальну можливість прибути до військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України, без поважних причин, у період часу з 24.02.2022 до 11.09.2022 не прибув, та наявність у нього поважних причин для неприбуття не підтвердив, чим здійснив ухилення від призову на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, проводячи час на власний розсуд, за межами території України, а саме на території Республіки Польща у м. Гданськ.
Захисник ОСОБА_4 в судовому засіданні заявив клопотання про закриття кримінального провадження відносно ОСОБА_5 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ст. 336 КК України та просив звільнити його від кримінальної відповідальності в зв'язку з зміною обстановки.
Обвинувачений ОСОБА_5 підтримав клопотання свого захисника.
Прокурор не заперечив проти задоволення клопотання.
Заслухавши думки учасників судового провадження, дослідивши матеріали кримінального провадження суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до вимог п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається судом у зв'язку із звільненням особи від кримінальної відповідальності.
Глава 24 параграфу 2 КПК України передбачає звільнення особи від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
За змістом ст. 286 КПК України звільнення від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення здійснюється судом, якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.
Відповідно до ч. 3 ст. 288 КПК України зазначено, що суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
У відповідності до ст. 48 Кримінального кодексу України особу, яка вперше вчинила кримінальний проступок або нетяжкий злочин, крім корупційних кримінальних правопорушень, кримінальних правопорушень, пов'язаних з корупцією, порушень правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, може бути звільнено від кримінальної відповідальності, якщо буде визнано, що на час кримінального провадження внаслідок зміни обстановки вчинене нею діяння втратило суспільну небезпечність або ця особа перестала бути суспільно небезпечною.
Вказана норма передбачає дві окремі самостійні умови для звільнення особи від кримінальної відповідальності внаслідок зміни обстановки - коли вчинене особою діяння втратило ознаки суспільної небезпечності, або коли ця особа перестала бути суспільно небезпечною.
Особу може бути визнано такою, що перестала бути суспільно небезпечною, у разі, коли вона сама або обстановка навколо неї зазнали таких змін, що унеможливлюють вчинення цією особою нового злочину. Такі зміни умов життєдіяльності особи повинні носити позитивний характер, дієво впливати на її поведінку і з великою долею ймовірності свідчити про те, що ця особа не вчинятиме у майбутньому кримінально караних діянь. У результаті таких змін у житті істотно змінюється морально-юридична оцінка особи, у зв'язку з чим втрачається доцільність застосування до неї заходів кримінально-правового впливу.
При цьому збереження суспільної небезпечності вчиненого злочину на момент розгляду справи у суді не перешкоджає застосуванню ст. 48 КК України у разі, коли у зв'язку зі зміною обстановки особа, яка вчинила злочин, перестала бути суспільно небезпечною.
Згідно ст. 48 КК України, роз'яснень, даних в п. 7 постанови Пленуму Верховного Суду України № 12 від 23 грудня 2005 року «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності» для застосування ст. 48 КК необхідно встановити, що після вчинення певного злочину обстановка змінилася таким чином, що вчинене діяння вже не є суспільно небезпечним. Особу можна визнати такою, що перестала бути суспільно небезпечною, у разі, коли вона сама або обстановка навколо неї зазнала таких змін, що унеможливлюють вчинення нею нового злочину.
Під зміною обстановки, внаслідок якої особа, яка вчинила злочин, перестає бути суспільно небезпечною слід розуміти об'єктивні зміни умов життєдіяльності такої особи, які позитивно і суттєво впливають на неї і свідчать про те, що вона не вчинятиме кримінально караних діянь у майбутньому.
При цьому, звільнення від кримінальної відповідальності на підставі ст. 48 КК України є правом, а не обов'язком суду, який вирішує це питання в порядку, передбаченому КПК України.
ОСОБА_5 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ст. 336 Кримінального кодексу України, яке у відповідності до ч. 4 ст. 12 Кримінального кодексу України є нетяжким злочином.
В судовому засіданні встановлено, що обвинувачений ОСОБА_5 вперше вчинив нетяжкий злочин, свою вину в скоєнні інкримінованого йому злочину визнав повністю, щиросердечно розкаявся, активно сприяв його розкриттю, перестав бути суспільно небезпечним внаслідок зміни обстановки, так як він змінив умови своєї життєдіяльності, які позитивно і суттєво вплинули на нього і свідчать про те, що він не вчинятиме кримінально караних діянь в майбутньому, стверджує, що більше такого вчиняти не буде і це є для нього уроком на все життя, має позитивну характеристику з місця проживання та служби, після вчинення злочину до кримінальної та адміністративної відповідальності не притягувався, крім того, суд бере до уваги вік обвинуваченого, що він має на утриманні малолітню дитину та те, що він є учасником АТО, учасником бойових дій, на диспансерному наркологічному обліку не перебуває, на лікуванні не перебував, за медичною психіатричною, неврологічною та нейрохірургічною допомогою не звертався.
Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку, що внаслідок зміни обстановки обвинувачений перестав бути суспільно-небезпечною особою, що також узгоджується з правовою позицією, викладеною в постанові Верховного Суду від 04 лютого 2021 року (справа № 953/21593/19).
Відповідно до ч. 7 ст. 284 КПК України закриття кримінального провадження з підстав, передбачених п. 1 ч. 2 цієї статті (у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності), не допускається, якщо обвинувачений проти цього заперечує.
Оскільки, в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 , який повністю визнав вину та щиро розкаявся у вчиненому, надав згоду на закриття кримінального провадження з вказаних підстав, суд вважає можливим звільнити його від кримінальної відповідальності у зв'язку із зміною обстановки та закрити кримінальне провадження.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 12, 44, 48 КК України, 203, ст.284, ст. 285, ч.1 ст.286, ст. 288, п.3 ч.1 ст.392, п.2 ч.2 ст.395 КПК України, суд, -
Клопотання захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_4 про звільнення обвинуваченого ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності в зв'язку із зміною обстановки та закриття кримінального провадження щодо нього - задовольнити.
Звільнити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 336 КК України з підстав, встановлених ст. 48 КК України, у зв'язку із зміною обстановки.
Кримінальне провадження №42022020000000133, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 24 березня 2022 року, по обвинуваченню ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 336 Кримінального кодексу України закрити в зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
Ухвала може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом 7 діб з моменту її проголошення.
Суддя: