Справа № 362/4250/22
Провадження № 2-о/362/94/22
20 жовтня 2022 року Васильківський міськрайонний суд Київської області в складі:
головуючого - судді Ковбель М.М.,
за участі секретаря судового засідання - Сілецької М.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Василькові цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Васильківський відділ державної реєстрації актів цивільного стану в Обухівському районі Київської області про встановлення факту смерті особи, -
ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаною заявою, в якій просить суд встановити факт смерті громадянки України ОСОБА_2 , що народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 у селі с. Ковалівка, Васильківського району Київської області та проживала на момент смерті за адресою: АДРЕСА_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 в м. Ізюм, Харківської області.
Заява обґрунтована тим, що ОСОБА_1 являється сином ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , зареєстрованим Білоярським РП, Березовського р-н., Тюменської обл. від 10.08.1981 року, актовий запис №138.
ІНФОРМАЦІЯ_2 померла мати заявника ОСОБА_2 . Місце смерті: АДРЕСА_1 , на адміністративно- територіальній одиниці, де ведуться бойові дії, від ішемічної хвороби серця.
Згідно лікарської довідки про смерть від 20.07.2022 року №263, виданої лікарем патологоанатомом ОСОБА_3 , причиною смерті ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_3 , стала тромбоемболія ствола легеневої артерії. Факт смерті підтверджується лікарським свідоцтвом про смерть №263 від 20.07.2022 року.
Заявник в судове засідання не з'явився, просив справу слухати без його участі. Заяву підтримує в повному обсязі, просить її задовольнити.
Представник заінтересованої особи в судове засідання не з'явився, надіславши до суду заяву, в якій просив слухати справу у його відсутність.
Враховуючи, що сторони по справі в судове засідання не з'явились, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що заява підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до п. 8 ч.1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті.
Відповідно до ч. 1 ст.293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Відповідно до ст.1 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" від 12 травня 2015 року №389-VIII воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Правовою основою введення воєнного стану є Конституція України, цей Закон та Указ Президента України про введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях, затверджений Верховною Радою України (ст. 2 зазначеного Закону України).
Загальновідомою та такою, що не потребує доказування за змістом ст.82 ЦПК України є обставина, що у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року.
Суд зазначає, що на час ухвалення рішення м. Ізюм Харківської області відсутнє у переліку тимчасово окупованих територій, що визначені Верховною Радою України, разом з тим ведення активних бойових дій, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України на території м. Ізюм у період смерті батька заявника та на даний час є загальновідомим фактом, який, згідно ч. 3 ст. 82 ЦПК України не потребує доказування.
Разом із тим, під час вирішення питання щодо оцінки доказів у справах про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України, необхідно брати до уваги практику Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ), яка відповідно до українського законодавства має застосовуватись судами при розгляді справ як джерело права.
Так, під час розгляду згаданої категорії справ необхідно враховувати висновки ЄСПЛ у справах проти Туреччини, де, ґрунтуючись на Консультативному висновку Міжнародного суду (ООН) у справі Намібії, ЄСПЛ наголосив, що першочерговим завданням щодо прав, передбачених Конвенцією, завжди має бути їх ефективна захищеність на території всіх Договірних Сторін, навіть якщо частина цієї території знаходиться під ефективним контролем іншої Договірної Сторони.
Як зазначено у вказаному вище Інформаційному листі, такий висновок ЄСПЛ слід розуміти в контексті сформульованого у згаданому Консультативному висновку Міжнародного суду (ООН) у справі Намібії так званого «намібійського винятку», який є винятком із загального принципу щодо недійсності актів, у тому числі нормативних, які видані владою не визнаного на міжнародному рівні державного утворення. Зазначений виняток полягає в тому, що не можуть визнаватися недійсними всі документи, видані на окупованій території, оскільки це може зашкодити правам мешканців такої території. Зокрема, недійсність не може бути застосована до таких дій, як, наприклад, реєстрація народжень, смертей і шлюбів, невизнання яких може завдати лише шкоди особам, які проживають на такій території. Застосовуючи «намібійський виняток» у справі «Кіпр проти Туреччини», ЄСПЛ, зокрема, зазначив, що виходячи з інтересів мешканців, що проживають на окупованій території, треті держави та міжнародні організації, особливо суди, не можуть просто ігнорувати дії фактично існуючих на такій території органів влади. Протилежний висновок означав би цілковите нехтування всіма правами мешканців цієї території при будь-якому обговоренні їх у міжнародному контексті, а це становило б позбавлення їх наймінімальніших прав, що їм належать.
Враховуючи наведену практику ЄСПЛ, а також ключове значення, яке має встановлення факту народження або смерті особи для реалізації майнових та особистих немайнових прав заявників, при ухваленні рішення суду документи, видані органами та установами, що знаходяться на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, як виняток, беруться до уваги судом та оцінюються разом з іншими доказами в їх сукупності та взаємозв'язку.
З огляду на вищевикладене, дослідивши матеріали справи, беручи до уваги практику Європейського суду з прав людини, суд дійшов висновку, що надана в якості доказу довідка про смерть, видана медичним закладом яка, хоча і не є документом встановленої форми про смерть, водночас вважається доказом, який достовірно свідчить про смерть особи у певний час і за певних обставин, а саме у м. Ізюм, Харківської області, Україна, оскільки судом не встановлено іншого.
Згідно з ст. 317 ЦПК України, заява про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, може бути подана родичами померлого або їхніми представниками до суду за межами такої території України і такі справи розглядаються невідкладно з моменту надходження відповідної заяви до суду. Ухвалене судом рішення у справах про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, підлягає негайному виконанню.
Відповідно до ст.17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» - підставою для проведення державної реєстрації смерті є документ встановленої форми про смерть, виданий закладом охорони здоров'я або судово-медичною установою; рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час або про оголошення її померлою.
Якщо документи про смерть особи відсутні, то державна реєстрація її смерті проводиться на підставі рішення суду про встановлення факту смерті.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 являється сином ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , зареєстрованим Білоярським РП, Березовського р-н., Тюменської обл. від 10.08.1981 року, актовий запис №138.
Відповідно до копії паспорта серії НОМЕР_2 , ОСОБА_2 народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 у с. Ковалівка, васильківського району, Київської області.
Згідно лікарської довідки про смерть від 20.07.2022 року №263, виданої лікарем патологоанатомом ОСОБА_3 , причиною смерті ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_3 , стала тромбоемболія ствола легеневої артерії.
Згідно з ст. 317 ЦПК України, заява про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, може бути подана родичами померлого або їхніми представниками до суду за межами такої території України і такі справи розглядаються невідкладно з моменту надходження відповідної заяви до суду. Ухвалене судом рішення у справах про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, підлягає негайному виконанню.
Згідно зі ст. 18 ЦПК України, рішення про встановлення факту, що має юридичне значення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для органів, які реєструють такі факти або оформлюють права, що виникають у зв'язку із встановленим судом фактом. В разі встановлення у судовому порядку факту реєстрації акту громадянського стану орган державної реєстрації актів громадянського стану провадить відповідний запис на підставі рішення суду.
На підставі вищевикладеного, суд вважає факт смерті встановленим.
Керуючись ст.ст. 18, 293, 294, 315, 317, 318, 319 ЦПК України, суд, -
Заяву - задовольнити.
Встановити факт смерті громадянки України ОСОБА_2 , що народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 у селі с. Ковалівка, Васильківського району, Київської області та проживала на момент смерті за адресою: АДРЕСА_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 в м. Ізюм, Харківської області.
Допустити негайне виконання рішення.
Оскарження рішення не зупиняє його виконання.
Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення у встановленому законом порядку.
Суддя М.М.Ковбель