Справа № 362/4153/22
Провадження № 1-кс/362/744/22
13 жовтня 2022 року Слідчий суддя - суддя Васильківського міськрайонного суду Київської області ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , у відкритому судовому в м. Васильків, розглянувши клопотання старшого слідчого слідчого відділення відділення поліції №1 Обухівського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області ОСОБА_3 про арешт майна в рамках кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022116140000296 від 26.07.2022, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1, ч. 2, ч. 4 ст. 185 КК України,
Старший слідчий слідчого відділення відділення поліції №1 Обухівського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області ОСОБА_3 звернувся з клопотанням погодженим прокурором Васильківського відділу Обухівської окружної прокуратури ОСОБА_4 до слідчого судді про арешт майна, в якому просить накласти арешт на квартиру АДРЕСА_1 , яка відповідно до довідки Комунального підприємства Київської міської ради «Київське міське бюро технічної інвентаризації» від 29.08.2022 № 062/14- 7374 ( И-2022), зареєстрована на праві спільної сумісної власності за ОСОБА_5 (ј), ОСОБА_6 ( ј) та ОСОБА_7 ( Ѕ).
Свої вимоги слідчий мотивує тим, що в провадженні слідчого перебуває кримінальне провадження 12022116140000296 від 26.07.2022, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1, ч. 2, ч. 4 ст. 185 КК України.
01.09.2022 року ОСОБА_7 вручено повідомлення про підозру у вчиненні вказаних правопорушень.
Шкода спричинена кримінальним правопорушенням відповідно до заявленого потерпілим ФОП ОСОБА_8 цивільним позовом становить 714924,55 гривень.
Арешт майна застосовується з метою забезпечення виконання вироку в частині цивільного позову.
Квартира АДРЕСА_1 , яка відповідно до довідки Комунального підприємства Київської міської ради «Київське міське бюро технічної інвентаризації» від 29.08.2022 № 062/14- 7374 ( И-2022), яка а праві спільної сумісної власності за ОСОБА_5 (ј), ОСОБА_6 ( ј) та ОСОБА_7 ( Ѕ).
Таким чином, враховуючи, що теперішні власники нерухомого майна можуть його реалізувати (продати, подарувати, закласти та інше), що призведе до унеможливлення відшкодування шкоди заподіяної в наслідок кримінального правопорушення за рахунок вказаної квартири, слідчий звернувся до слідчого судді з вказаним клопотанням.
Слідчий суддя вважає, що клопотання не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч.1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Згідно ч. 2, ч. 3 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди. У випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи, за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям статті 98 КПК України.
Згідно ч. 1 ст. 173 КПК України слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.
Слідчим суддею встановлено, що слідчим відділом поліції №1 Обухівського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області перебуває кримінальне провадження 12022116140000296 від 26.07.2022, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1, ч. 2, ч. 4 ст. 185 КК України.
01.09.2022 року ОСОБА_7 вручено повідомлення про підозру у вчиненні вказаних правопорушень.
Квартира АДРЕСА_1 , відповідно до довідки Комунального підприємства Київської міської ради «Київське міське бюро технічної інвентаризації» від 29.08.2022 № 062/14- 7374 ( И-2022), на праві спільної сумісної власності зареєстрована за ОСОБА_5 (ј), ОСОБА_6 ( ј) та ОСОБА_7 ( Ѕ), тобто підозрюваний не є її одноособовим власником.
Вважаю, що внесене слідчим клопотання не відповідає вимогам закону, оскільки не містить достатніх відомостей для необхідності такого арешту, а також не доведено ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 КПК України та майно, на яке слідчий просить накласти арешт, не відповідає критеріям статті 98 КПК України, а саме не визнано речовим доказом по справі.
Також слід врахувати неприпустимість свавільного втручання суду у здійснення права власності володільця майна, який не має у цьому кримінальному провадженні процесуального статусу підозрюваного, обвинуваченого, цивільного відповідача або юридичної особи, відносно якої здійснюється кримінальне провадження.
Таким чином накладення арешту на майно, за відсутністю передбачених для цього підстав, порушує права власників на вільне використання своєї власності, що буде суперечити загальним засадам володіння особою майном, приписам національного законодавства та вимогам ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та прецедентної практики Європейського суду з прав людини (зокрема, справа «Баландіна проти України, «Батрак проти України», «Панов проти України»).
Крім того, у клопотанні відсутні достатні відомості для висновку про співмірність заходів забезпечення кримінального провадження із межами потреб досудового розслідування у кримінальному провадженні. Висловлені слідчим доводи, на думку слідчого судді, не є правовою підставою для арешту майна у кримінальному провадженні, а потреби досудового розслідування можуть бути задоволені у інший, менш обтяжливий для власників спосіб.
Під час розгляду клопотання, слідчим не наведено достатніх правових і фактичних підстав для необхідності накладення арешту на майно.
Враховуючи викладене, слідчий суддя не вбачає наявності сукупності підстав чи розумних підозр вважати, що вказана квартира може бути використана як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час даного кримінального провадження.
Отже, з урахуванням наведеного, слідчий суддя дійшов висновку про те, що в задоволенні клопотання слідчого про накладання арешту на майно слід відмовити.
На підставі викладеного, керуючись статтями 167, 170-173, 175, 309 КПК України, слідчий суддя,
В задоволенні клопотання - відмовити.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення. Якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Слідчий суддя ОСОБА_1