31.08.06
Справа № 2/450-06.
За позовом: Сумської обласної спілки споживчих товариств
До відповідача: Української державної інноваційної компанії в особі Сумського регіонального відділення
Про стягнення: 118992 грн. 00 коп.
СУДДЯ СОП'ЯНЕНКО О.Ю.
Представники:
Від позивача: Алфімов В.В.
Від відповідачів: Мельник В.М., Тарасенко Ю.І.
Суть спору: позивач просить стягнути з відповідача 118992 грн. 00 коп. витрат, понесених внаслідок оплати юридичних послуг товариства з обмеженою відповідальністю «Юрсервіс» по підготовці документів та представництву інтересів позивача в процесі підготовки до слухання та розгляді у Вищому господарському суді спору по справі №5/69.
Позивач подав клопотання №11/13-248 від 27.07.2006р. про приєднання до матеріалів справи платіжне доручення №611 від 10.07.2006р. про сплату 5000 грн. 00 коп. за надані юридичні послуги адвокатом Цимбал В.І., на підставі угоди про надання правової допомоги від 03.07.2006р.
Відповідач по справі з дотриманням вимог ст. 22 Господарського процесуального кодексу України подав відзив на позовну заяву №11-205 від 24.07.2006р. та доповнення до відзиву на позовну заяву від 27.07.2006р., в яких проти позову заперечує та зазначає, що в порушення вимог ст. 44 Господарського процесуального кодексу України юридична допомога надавалась позивачу не адвокатом, а юридичною фірмою. Крім того, витрати позивача на юридичне обслуговування не мають обов'язкового характеру і факт їх наявності та розмір не знаходяться у необхідному зв'язку з оспорюваною шкодою.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив:
Рішенням господарського суду Сумської області від 20.02.2002р. по справі №1935-11/129 за позовом прокурора Сумської області в особі Української державної інноваційної компанії в особі Сумського регіонального відділення до товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційного підприємства «Еко-продукт», СП Охтирської міжрайбази Сумської облспоживспілки та СП Сумської обласної оптово-торгівельної бази облспоживспілки про стягнення з майнових поручителів та боржника інноваційного вкладу та плати за прострочення виконання боржником грошового зобов'язання по інноваційному договору №39 від 12.08.1997р., стягнуто з ТОВ ВКП «Еко-продукт» на користь Української державної інноваційної компанії в особі Сумського регіонального відділення 3185606 грн. 00 коп. боргу, 638373 грн. 14 коп. збитків від інфляції та 3% річних, в іншій частині позову відмовлено.
Судове рішення вмотивовано тим, що Додаткова угода №2 від 27.03.2000р. до інноваційного договору №39 від 12.08.1997 року, якою б продовжувався строк його дії до 10.09.2002р. не укладалася, тому відповідно до ст.194 ЦК УРСР, строк звернення до майнових поручителів минув. Тому згідно вимог ст.ст.161, 214 ЦК УРСР обов'язок щодо сплати боргу, збитків від інфляції та 3% річних покладається на боржника за інноваційним договором - ТОВ ВКП «Еко-продукт».
Рішенням господарського суду Сумської області від 17.04.2003р. по справі №5/69 задоволені позовні вимоги Спільного підприємства Сумська обласна оптово-торгівельна база Сумської облспоживспілки та на підставі ст.48 ЦК УРСР визнано недійсним з часу укладення додаток №1 від 26.07.2000р. до договору застави від 15.12.1997р., укладений між Сумським регіональним відділенням Української державної інноваційної компанії, спільним підприємством Сумська обласна оптово-торгівельна база Сумської облспоживспілки та ТОВ ВКП «Еко-продукт».
Українська державна інноваційна компанія в особі Сумського регіонального відділення подала апеляційну скаргу про перегляд рішення господарського суду Сумської області від 17.04.2003р. по справі №5/69 в апеляційному порядку та скасування даного рішення і визнання дійсним додатку №1 від 26.07.2000р. до договору застави від 15.12.1997р.
Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 26.06.2003р. по справі №5/69 апеляційна скарга задоволена частково, рішення господарського суду Сумської області від 17.04.2003р. по справі №5/69 скасовано, провадження у справі припинено.
Постановою Вищого господарського суду України від 04.12.2003р. у справі №5/69 касаційна скарга Спільного підприємства Сумська обласна оптово-торгівельна база Сумської облспоживспілки задоволена частково. Постанова Харківського апеляційного господарського суду від 26.06.2003р. по справі №5/69 скасована, справа передана до Харківського апеляційного господарського суду для її перегляду в порядку апеляційного провадження.
Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 22.03.2004р. по справі №5/69 апеляційна скарга задоволена частково, рішення господарського суду Сумської області від 17.04.2003р. по справі №5/69 скасовано, позовну заяву залишено без розгляду.
На підставі ст. 107 Господарського процесуального кодексу України, якою передбачено, що право на звернення до Вищого господарського суду України мають також особи, яких не було залучено до участі у справі, якщо суд прийняв рішення чи постанову, що стосується їх прав і обов'язків, Сумська обласна спілка споживчих товариств подала до Вищого Господарського Суду України касаційну скаргу, оскільки майно СП Сумської обласної оптово-торгівельної бази Сумської облспоживспілки утворено із майнових внесків його засновників, одним з яких є скаржник - Сумська обласна спілка споживчих товариств.
8 червня 2005 року Сумською обласною спілкою споживчих товариств, з метою належного захисту порушеного цивільного права та інтересу в суді, з Товариством з обмеженою відповідальністю «Юрсервіс» був укладений Договір про юридичне обслуговування №4/06.
Згідно умов вказаного Договору, ТОВ «Юрсервіс» надало Сумській облспоживспілці юридичні послуги та здійснювало судове представництво її майнових інтересів у Вищому господарському суді України за касаційною скаргою по справі №5/69 за позовом Сумської обласної оптово-торгівельної бази Сумської облспоживспілки до Української державної інноваційної компанії в особі Сумського регіонального відділення та ТОВ ВКП «Еко-продукт» про визнання недійсним додатку №1 до договору застави від 26.07.2000р.
На виконання умов договору про юридичне обслуговування №4/06 Сумською облспоживспілкою платіжним дорученням №447 від 01.07.2005р. проведено авансову оплату юридичних послуг ТОВ «Юрсервіс» в сумі 118992 грн. 00 коп.
Постановою Вищого господарського суду України від 29.11.2005р. по справі №5/69 касаційну скаргу Сумської облспоживспілки, підготовлену ТОВ «Юрсервіс», задоволено, постанову Харківського апеляційного господарського суду від 22.03.2004р. по справі №5/69 скасовано, рішення господарського суду Сумської області від 17.04.2003р. по справі №5/69 залишено без змін. Тим самим відновлено порушене право власника майна - Сумської облспоживспілки.
30.11.2005р. між Сумською облспоживспілкою та ТОВ «Юрсервіс» складено Акт приймання-передачі виконаних робіт по договору про юридичне обслуговування №4/06 від 08.06.2005 року, згідно якого вартість послуг склала 118992 грн. 00 коп.
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на ст. 16, ст. 22, ст. 1166 Цивільного кодексу України.
Статтею 16 Цивільного кодексу України гарантовано захист цивільних прав та інтересів судом з наданням кожній особі права звернутися за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, а одним із способів захисту цивільних прав та інтересів передбачає відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.
Згідно ст. 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками, зокрема, є витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
В той же час, відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України правові наслідки у вигляді відшкодування збитків настають у разі порушення зобов'язання, яким є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматись від певної дії. Суд приходить до висновку, що між Сумською облспоживспілкою (позивачем) та Українською державною інноваційною компанією в особі Сумського регіонального відділення (відповідачем) не існувало зобов'язань, в зв'язку з чим застосування ст.ст. 16, 22 Цивільного кодексу України є недоречним.
Стаття 1166 Цивільного кодексу України передбачає загальні положення відшкодування шкоди, а саме, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної чи юридичної особи, а також шкода, завдану майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
За змістом вказаної норми підставами виникнення цивільно-правової відповідальності є наявність шкоди, протиправність дій особи, яка завдала шкоди, причинний зв'язок між ними та наявність вини заподіювача шкоди.
Позивач не довів протиправність дій відповідача, наявність вини та причинного зв'язку між діями (чи бездіяльністю) відповідача та заподіяною шкодою.
Крім того, у справі 5/69 відповідачами виступали дві юридичної особи: Сумське регіональне відділення Української державної інноваційної компанії та товариство з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційне підприємство «Еко-продукт», хоча позивач звертається з позовом про стягнення витрат на юридичне обслуговування в сумі 118992 грн. 00 коп. лише з однієї юридичної особи - Української державної інноваційної компанії в особі Сумського регіонального відділення, не довівши, що саме відповідач є особою, що заподіяла шкоду. З урахуванням викладеного, вимоги позивача про стягнення з відповідача 118992 грн. задоволенню не підлягають.
Згідно ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита та інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на позивача.
Керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. В задоволенні позову - відмовити.
СУДДЯ О.Ю. СОП'ЯНЕНКО