Справа № 354/868/22
Провадження № 3/354/711/22
20 жовтня 2022 року м.Яремче
Суддя Яремчанського міського суду Івано-Франківської області Остап'юк М.В., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла від Відділення поліції № 1 (м. Яремче) Надвірнянського районного відділу поліції ГУНП України в Івано-Франківській області, про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , з середньою освітою, не працюючого, не одруженого, реєстраційний номер облікової картки платника податків Суду невідомо,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
ОСОБА_1 08.08.2022 року приблизно о 16 год 05 хв в смт. Ворохта по вул. Д. Галицького, 31, керуючи транспортним засобом «Peugeot 307», д.н.з. НОМЕР_1 ОСОБА_1 , скоївши дорожньо-транспортну пригоду, а саме не дотримався бокового інтервалу, здійснив зіткнення з транспортним засобом «Kia Sportage» д.н.з. НОМЕР_2 , який рухався навпроти, після чого місце пригоди залишив. Тим самим ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.10 ПДР, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст.122-4 КУпАП.
У судове засідання, ОСОБА_1 , будучи повідомленим про дату та час судового засідання згідно вимог закону, в тому числі розміщенням судової повістки на сайті судової влади України, не з'явився. На час розгляду справи причини неявки суду не повідомив, своїм правом на подачу суду письмових пояснень, заперечень не скористався.
У своїх рішеннях Європейський суд з прав людини визначає правові підходи щодо розуміння порушення права особи на участь у судовому розгляді як з точки зору принципу процесуальної рівності, так й самої процесуальної поведінки сторони провадження, та наголошує, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження («Олександр Шевченко проти України», «Трух проти України», «Пономарьов проти України»).
Враховуючи принцип судочинства, практику ЄСПЛ, у зв'язку із відсутністю підтверджуючих доказів про поважність неявки до суду ОСОБА_1 , а також зважаючи на обмеженість строків розгляду справ про адміністративні правопорушення та враховуючи положення ст. 268 КУпАП, які не містять заборони щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення, передбачене ст.124 КУпАП, без обов'язкової присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, суд вважає за можливе провести судовий розгляд за відсутності ОСОБА_1 , на основі наявних у матеріалах справи доказів.
Дослідивши письмові матеріали справи, оцінивши їх у своїй сукупності, приходжу до такого висновку.
Статтею 122-4 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за залишення водіями транспортних засобів, іншими учасниками дорожнього руху на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні.
Відповідно до пункту 2.10 ПДР України, у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов'язаний не переміщати транспортний засіб і предмети, що мають причетність до пригоди.
Вивчивши матеріали адміністративних справ, дослідивши наявні у справі докази в їх сукупності, Суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненому правопорушенні за наведених вище обставин підтверджується сукупністю досліджених судом доказів, зокрема даними, які містять протокол про адмінправопорушення серії ААД №125813 від 09.08.2022 (а.с.1), схема місця ДТП від 09.08.2022 року (а.с.2), письмові пояснення ОСОБА_1 та факт визнання вини, написане останнім власноручно (а.с.3), письмові пояснення ОСОБА_2 (а.с.4).
За таких обставин суд вважає доведеним те, що ОСОБА_1 порушив правила дорожнього руху, передбачені п. 2.10 Правил дорожнього руху України, чим вчинив правопорушення, передбачене ст. 122-4 КУпАП.
При накладенні на ОСОБА_1 стягнення, Суд згідно з вимогами ст. 33 КУпАП враховує характер вчиненого правопорушення, дані про його особу, яка до адмінвідповідальності притягається вперше, розуміє свою вину та щиро шкодує.
Обставин, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність судом не встановлено.
Враховуючи викладене, Суд вважає необхідним і достатнім призначити ОСОБА_1 стягнення у виді штрафу.
Положеннями ст. 40-1 КУпАП передбачено, що у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується судовий збір особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Відповідно до ч. 5 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення ставка судового збору встановлюється у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Вичерпний перелік осіб, які звільняються від сплати судового збору, міститься у ст. 5 вказаного Закону.
Судом не встановлено, що ОСОБА_1 відноситься до осіб, які підлягають звільненню від сплати судового збору, а відтак, з нього слід стягнути судовий збір за ухвалення постанови про накладення адміністративного стягнення.
Враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу порушника, керуючись ст.ст. 122-4, 283-285 КУпАП, п. 5 ст. 4 Закону України «Про судовий збір»,
Визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3 400 (три тисячі чотириста) гривень 00 копійок.
Стягнути із ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у розмірі 496 (чотириста дев'яносто шість) гривень 20 копійок.
Постанова може бути оскаржена до Івано-Франківського апеляційного суду через Яремчанський міський суд Івано-Франківської області протягом десяти днів з дня її постановлення.
Суддя: М. В. Остап'юк