Справа № 147/614/22
Провадження № 2/147/261/22
(заочне)
20 жовтня 2022 року смт Тростянець
Тростянецький районний суд Вінницької області в складі:
головуючого судді Мудрак А.М.,
з участю секретаря Чудак Г.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення додаткових коштів на утримання дитини,
27 липня 2022 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , в якому просить стягнути з відповідача на її користь додаткові витрати на утримання сина ОСОБА_3 в розмірі 9275 грн. В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що вона з ОСОБА_2 перебувала у зареєстрованому шлюбі, який заочним рішенням Тростянецького районного суду Вінницької області від 05.07.2017 розірвано. За час перебування в зареєстрованому шлюбі у нас народився син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Син проживає разом із матір'ю та знаходиться на її утриманні. Відповідно до рішення Тростянецького районного суду Вінницької області 26 грудня 2019 року у справі № 147/941/19 змінено спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням Тростянецького районного суду у справі №147/367/17, стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 , на утримання сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з твердої грошової суми 1000 гривень на 1/4 частину усіх видів заробітку (доходу), щомісячного, починаючи з дня набрання рішенням законної сили і до повноліття дитини. Рішенням Тростянецького районного суду Вінницької області від 03 червня 2021 року у справі №147/1380/21 стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 5348,29 грн. неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів за період з 01.09.2020 року по 03.12.2020 року. Стверджує, що дитина потребувала лікування у стоматологічній клініці, тому відповідно до договору від 08.02.2022 року, сину ОСОБА_3 було надано платні стоматологічні послуги медичним центром «BRIGHT dentistry» (ФОП ОСОБА_5 ) з дитячої стоматології. Тому понесла додаткові витрати на загальну суму 18550 грн., які складаються із придбання ліків, діагностування та лікування ротової порожнини дитини, що підтверджується актами виконаних робіт пацієнту ОСОБА_6 від 08.02.2022 року та 06.05.2022 року. Вказує на те, що самостійно утримувати та лікувати сина ОСОБА_4 не може, відповідач добровільно свого обов'язку по відшкодуванню додаткових витрат на лікування дитини не виконує, тому змушена звернутися до суду.
Ухвалою судді від 24 серпня 2022 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін та призначено судове засідання для розгляду справи по суті.
Позивач ОСОБА_1 у судове засідання не з'явилася, подала до суду заяву про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримала повністю та просила задовольнити позов. Проти винесення заочного рішення не заперечує.
Суд вважає можливим розглянути справу за відсутності позивача відповідно до ч.3 ст. 211 ЦПК України, враховуючи, що останній скористався своїми процесуальними правами.
Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з'явився, хоча належним чином повідомлявся про дату та час розгляду справи, про що в матеріалах справи наявні рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення, клопотань про відкладення не надходило. Відзиву на позов не подав.
З врахуванням вимог ч.2 ст. 247 ЦПК України у зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Згідно з ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Враховуючи викладене, суд вважає, що оскільки відповідач, будучи належним чином повідомленим про дату, час і місце судового засідання, не з'явився у судове засідання та про причини неявки суд не повідомив, відзив на позовну заяву не подав, слід провести заочний розгляд справи з ухваленням заочного рішення на підставі наявних у справі доказів.
Згідно з ч.8 ст. 178 ЦПК України у разі не подання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Відповідно до ч.8 ст. 279 ЦПК України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків. Судові дебати не проводяться.
Дослідивши письмові докази, суд дійшов наступного висновку.
Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до положень ст. ст. 12, 13, 81 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках, а кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 народився ОСОБА_3 , батьками якого є ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 04.02.2014 (а.с.8).
Заочним рішенням Тростянецького районного суду Вінницької області від 05.07.2017 шлюб між сторонами розірвано (а.с.9,10).
Відповідно до договору про надання платних стоматологічних послуг, медичний центр «BRIGHT dentistry» (ФОП ОСОБА_5 ) 08 лютого 2022 року надав платні послуги пацієнту ОСОБА_3 , опікуном якого є ОСОБА_1 (а.с.14-17).
Відповідно до акту виконаних робіт від 08.02.2022 загальна вартість роботи становить 2400,00грн. + 15300,00грн.=17700,00грн (а.с.18, 19), що складається з хірургічного набору Анти-СНІД - 300,00грн.; видалення молочних (53 та 63) зубів - 600,00 грн., пластика вуздечки верхньої губи - 1500,00грн.; медикаментозний сон - 7500,00 грн., кофердам - 100,00грн.; діагностичні знімки - 300,00грн., лікування середнього карієсу 26,36,46 зубів - 4200,00грн., лікування глибокого карієсу 16 зуба - 1600,00грн.; лікування карієсу І ст складності 73,83 зубів 1600,00грн.
Відповідно до акту виконаних робіт від 06.05.2022 загальна вартість послуг становить 850,00грн, що складається з набору Анти-СНІД - 250,00грн.; професійна гігієна змінного прикусу 600,00грн.(а.с.20).
Відповідно до ч. 2 ст. 51 Конституції України, ст. 180 Сімейного кодексу України, батьки зобов'язані утримувати своїх дітей до їх повноліття.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей, і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Відповідно до ч.1 ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства, на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини.
Статтею 141 СК України встановлено, що мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Згідно з ч.1 ст. 185 СК України той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов'язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо).
Згідно з правовою позицією, висловленою Верховним Судом у постанові від 16.10.2019 року у справі № 219/1766/18, такі особливі обставини можуть бути зумовлені як негативними (хвороба), так і позитивними фактами (схильність дитини до музики, що потребує купівлі музичного інструменту, або до певного виду спорту, що вимагає додаткових матеріальних витрат, або дитина потребує оздоровлення та відпочинку біля моря чи на гірському курорті (постанова від 16.10.2019 року).
Аналогічна правова позиція міститься у постанові Верховного Суду від 26.09.2018 року по справі № 761/6933/17.
Відповідно до ч.2, ч.3 ст. 185 СК України розмір участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору визначається за рішенням суду, з урахуванням обставин, що мають істотне значення. Додаткові витрати на дитину можуть фінансуватися наперед або покриватися після фактичного понесення разово, періодично або постійно.
У пункті 18 постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 15.05.2006 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» звернуто увагу судів на те, що до передбаченої статтею 185 СК України участі в додаткових витратах на утримання дитини, викликаних особливими обставинами (розвитком її здібностей, хворобою, каліцтвом тощо), можна притягати лише батьків. У цих випадках ідеться про фактично зазнані або передбачувані витрати, тому їх необхідно визначати у твердій грошовій сумі.
Додаткові витрати на утримання дитини мають бути викликані особливими обставинами, якими є розвиток здібностей дитини, тяжка хвороба, каліцтво дитини, тощо, на що потрібні значні додаткові витрати, тому розмір додаткових витрат, що стягується, повинен визначатися залежно від дійсно понесених або передбачуваних витрат.
Участь у додаткових витратах на дитину є не правом, а обов'язком батьків незалежно від сплати ним аліментів. Чинним законодавством не передбачена можливість повного звільнення особи від участі в таких витратах, а обставини, що мають істотне значення, враховуються лише при визначенні судом розміру участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору.
Отже, додаткові витрати на дитину присуджуються за наявності в одного з батьків, з яким проживає дитина, витрат, викликаних особливими обставинами, зокрема необхідністю розвитку певних здібностей у дитини, талантів, чи необхідністю лікування, реабілітації у зв'язку з її хронічною хворобою, лікуванням, каліцтвом тощо. Ці кошти є додатковими, на відміну від коштів, які отримуються одним з батьків на утримання дитини аліментів, які стягуються на утримання дитини, тобто на звичні для неї потреби - харчування ,одяг, розваги, тощо. Наявність і потребу в додаткових витратах має довести особа, що заявляє позовні вимоги про стягнення додаткових витрат.
При цьому, розмір додаткових витрат на дитину повинен обґрунтовуватись відповідними документами (наприклад, витрати на спеціальний медичний догляд - довідкою медичного закладу про вартість медичних послуг; витрати на лікування, на санаторно-курортне лікування - виписками з історії хвороби дитини, рецептами лікарів, довідками, чеками, рахунками, проїзними документами тощо).
В правовій позиції Верхового Суду України, висловленій у постанові від 13 вересня 2017 року у справі №6-1489цс17 зазначено, що виходячи з аналізу статті 185 СК України, вирішуючи питання щодо розміру коштів, які підлягають стягненню на додаткові витрати, суди повинні враховувати, в якій мірі кожен із батьків зобов'язаний брати участь у цих витратах з огляду на матеріальне та сімейне становище сторін та інші інтереси й обставини, що мають істотне значення. У випадку, коли матеріальне становище батьків не дозволяє забезпечити повну оплату додаткових витрат, вони можуть бути компенсовані лише частково. Ураховуючи зазначені обставини, суд визначає розмір додаткових витрат на дитину, зумовлених особливими обставинами, одному з батьків у твердій грошовій сумі. Наявність таких додаткових витрат має довести особа, що заявляє позовні вимоги про їх стягнення. Ці кошти є додатковими, на відміну від коштів, які отримуються одним з батьків на утримання дитини. У цих випадках ідеться про фактично зазнані або передбачувані витрати, тому їх необхідно визначати у твердій грошовій сумі.
Позивач просить стягнути з відповідача ОСОБА_2 додаткові кошти на утримання сина, понесені в зв'язку з його лікуванням в розмірі 9275 грн., що становить половину від затрачених коштів.
На противагу цьому, відповідачем не надано будь-яких доказів на спростування позиції позивача, чи клопотання про зменшення розміру додаткових витрат.
Задекларований ст. 12 ЦПК України принцип змагальності полягає в тому, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається на підтвердження чи заперечення вимог.
Крім того, відповідно до ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Таким чином суд дійшов висновку, що відповідач зобов'язаний брати участь у додаткових витратах на дитину, які викликані необхідністю лікування, а тому з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 підлягають стягненню понесені нею додаткові витрати, викликані особливими обставинами, в розмірі 9275 грн.
Відповідно до ч.1 ст. 141 ЦПК України судовій збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог. Так, як сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог. Тому, з відповідача в дохід держави підлягає стягненню судовий збір в розмірі 992, 40 грн.
Керуючись ст.ст. 259, 263-265, 268, 272, 273, 280 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення додаткових коштів на утримання дитини - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 додаткові витрати на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в сумі 9275,00 грн. (дев'ять тисяч двісті сімдесят п'ять гривень 00 коп).
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в розмірі 992 (дев'ятсот дев'яносто дві) гривні 40 копійок.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Роз'яснити сторонам у справі, що згідно з вимогами ч.1 ст. 284 ЦПК України заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Тобто суб'єктом подання заяви про перегляд заочного рішення є виключно відповідач, а не інші особи, які беруть участь у справі. Повторне заочне рішення сторони можуть оскаржити в загальному порядку, встановленому ЦПК України.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Позивачем апеляційна скарга на рішення суду подається до відповідного суду, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне ім'я сторін:
позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ;
відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 .
Суддя А.М.Мудрак