Справа № 502/1281/21
20 жовтня 2022 року м. Кілія
Кілійський районний суд Одеської області
у складі:
головуючого - судді Масленикова О.А.
за участю:
секретаря судового засідання Новицької А.І.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами цивільну справу за позовом
ОСОБА_1
до
Товариства з обмеженою відповідальністю «Форвард фінансів»,
треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу
Остапенко Євген Михайлович,
приватний виконавець виконавчого округу Одеської області Щербаков Ю. С.,
про
визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню
Позивач ОСОБА_1 звернулась до Кілійського районного суду Одеської області 10.08.2021 року з позовом до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Форвард фінансів», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович, приватний виконавець виконавчого округу Одеської області Щербаков Ю. С., про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.
В обґрунтування позову зазначено, що 05.08.2021 року позивачем було отримано супровідний лист від приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Щербакова Ю. С., разом з копією постанови про відкриття виконавчого провадження серії ВП № 66082429 від 14.07.2021 року; копію постанови про стягнення боржника основної винагороди серії ВП № 66082429 від 14.07.2021 року та копію виконавчого напису виданого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенко Євгеном Михайловичем, відповідного до якого з ОСОБА_1 стягуються невиплачені в строк грошові кошти на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Форвард Фінансів», якому Товариством з обмеженою відповідальністю «Центр фінансового лізингу», відступлено право вимоги на підставі Договору факторингу № 02-06/21 від 02.06.2021 року, якому Товариством з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», відступлено право вимоги на підставі Договору факторингу № 28-01/21 від 28.01.2021 року, якому Товариством з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» відступлено право вимоги на підставі Договору факторингу № 2712-01 від 27.12.2019 року, за кредитним договором № 1150527 від 08.08.2019 року, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» та ОСОБА_1 .
Позивач вважає, що виконавчий напис за реєстровим № 167523, виданий 15.06.2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенко Євгеном Михайловичем оформлений з грубим порушенням порядку вчинення виконавчих написів нотаріусами, оскільки вчиняючи виконавчий напис, не враховано та не перевірено фактів наявності чи відсутності спору щодо заборгованості, що суперечить правилам ст. ст. 87, 88 Закону «Про нотаріат», щодо обов'язковості переліку певних документів та факту безспірності заборгованості, гл.16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України щодо безспірності документів, на підставі яких здійснюється стягнення, роз'ясненням п.13 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах за скаргами на нотаріальні дії або відмову в їх вчиненні». Разом з тим, позивач не отримувала жодних листів щодо наявної заборгованості та відповідний розрахунок заборгованості, перед Товариством з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» та про зазначене товариство, взагалі вперше чує. Розрахунок розміру невиконаних зобов'язань перед ТОВ «Авентус Україна», сума боргу, відсотків у виконавчому напису зроблено відповідачем одноособово без урахування думки та позиції позивача та не відповідає дійсній сумі заборгованості. Виконавчий напис було вчинено на підставі розрахунку заборгованості, підготовленого відповідними працівниками стягувача, який є відображенням односторонніх арифметичних розрахунків відповідача і не може бути доказом безспірності грошових вимог відповідача до позивача.
На момент винесення виконавчого напису за реєстровим № 167523, виданого 15.06.2021 року позивачу не було повідомлено про жодний договір, за яким ТОВ «Авентус Україна» має право вимоги до неї, жодного листа з вимогою про погашення заборгованості вона не отримувала. Усі ці суперечності та стягнення заборгованості вказують на незаконність надання виконавчого напису.
На підставі вищезазначеного позивач просила суд:
-визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис за реєстровим № 167523, виданий 15.06.2021 року, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенко Євгеном Михайловичем щодо стягнення з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Форвард Фінансів» заборгованості у розмірі 7 874, 19 гривень та стягнути судові витрати по справі.
Ухвалою судді Кілійського районного суду Одеської області від 11.08.2021 року відкрито спрощене провадження у справі та призначено її розгляд у порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами, про що повідомлені сторони та надано відповідачу 15-ти денний строк для подання відзиву на позовну заяву.
Згідно з частиною 1 статті 174 Цивільного процесуального кодексу України, при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом, що є правом учасників справи.
Беручи до уваги, що відповідач належним чином повідомлений про строк подання відзиву та не подав відзив, суд ухвалює заочне рішення по справі.
Відповідно до ч. 2 ст. 247, ч. 5 ст. 279 ЦПК України, у зв'язку з розглядом справи в порядку спрощеного позовного провадження за відсутністю всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши позовну заяву, в процесі встановлення обставин справи та перевірки їх доказами, судом встановлено наступні юридичні факти та відповідні їм правовідносини.
На виконання ухвали суду від 11.08.2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенко Є.М. були надані відповідні витребувані документи, згідно яких встановлено наступне.
Згідно Договору про надання коштів у позику на умовах фінансового кредиту № 1150527 від 08.08.2019 року, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» в особі директора Довгаля Володимира Вікторовича, що діє на підставі Статуту, з однієї сторони та ОСОБА_1 , з другої сторони, разом іменовані Сторони, уклали цей Договір про надання коштів у позику, в тому числі й на умовах фінансового кредиту, за яким Товариство зобов'язується надати Клієнту грошові кошти в сумі 1000, 00 гривень на умовах строковості, зворотності, платності, з метою покриття побутових витрат Клієнта, а Клієнт зобов'язується повернути Позику та сплатити проценти за користування Позикою. Відповідно до п. 1.2 Договору, позика видається строком на 30 днів, Договір діє до повного виконання Клієнтом своїх зобов'язань за цим Договором. Згідно п. 1.3 Договору, Сторони погодили наступну фіксовану процентну ставку за користування Позикою: - п. 1.3.1 Знижена процентна ставка становить 1, 71 % від суми Позики за кожен день користування Позикою (624, 15 % річних) у межах строку надання Позики, зазначеного в пункті 1.2 цього Договору; - 1.3.2 Стандартна процентна ставка становить 1, 80 % від суми Позики за кожен день користування Позикою (657, 00 % річних); - 1.3.3 Стандартна процентна ставка застосовується згідно з пунктами 1.7, 3.4, 3.6.2 цього Договору. Відповідно до п. 1.4 Договору загальна вартість Позики за зниженою ставкою складає 151, 30 % від суми Позики (у процентному виразі) або 1 513, 00 гривень (у грошовому виразі) та включає в себе проценти (відсотки) за користування Позикою - 51,30 % від суми Позики (у процентному виразі) або 513, 00 гривень (у грошовому виразі). Відповідно до п. 1.5 Договору, позика надається шляхом перерахування Товариством грошових коштів на банківський картковий рахунок, наданий Клієнтом, /а.с. 102-105/.
Відповідно до Графіку платежів до договору про надання коштів у позику, в тому числі й на умовах фінансового кредиту № 08.08.2019 року встановлено, що дата повернення ОСОБА_1 позики становить - 07.09.2019 року, сума позики - 1000, 00 гривень; сума нарахованих процентів - 513, 00 гривень, /а.с. 106/.
Згідно Договору відступлення прав вимог № 02-06/21 від 02.06.2021 року, укладеного між ТОВ «Центр фінансового лізингу» та ТОВ «Форвард фінансів» встановлено, що на умовах встановлених цим Договором, Кредитор передає (відступає) Новому Кредиторові за плату, а Новий кредитор приймає належні кредиторові права грошової вимоги (Права Вимоги) до Боржників за Кредитними Договорами вказаними у Реєстрі прав вимоги (додаток № 1 до Договору), укладеними між Первісними Кредиторами і Боржниками (Портфель заборгованості). Внаслідок передачі (відступлення) Портфеля Заборгованості за цим Договором, Новий Кредитор заміняє Кредитора у Договорах позики, що входять до Портфеля Заборгованості та відповідно вказані у Реєстрі Боржників та набуває прав грошових вимог Кредитора за цими Договорами позики, включаючи право вимагати від Боржників належного виконання всіх грошових та інших зобов'язань Боржників за Договорами позики, /а. с. 33-37/.
Відповідно до Реєстру боржників до Договору відступлення права вимоги № 02-06/21 від 02.06.2021 року, вбачається, що до Нового кредитора перейшло право вимоги в тому числі за кредитним договором, за яким позичальником є ОСОБА_1 , /а. с. 38-39/.
Відповідно до виконавчого напису приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Остапенко Є.М., № 167523 від 15.06.2021 року встановлено, що на підставі ст.87 Закону України «Про нотаріат», п. 2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою КМУ № 1172 від 29.06.1999 року пропонується стягнення з боржника ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 невиплачені в строк грошові кошти на користь ТОВ «Форвард Фінансів», якому ТОВ «Центр фінансового лізингу», відступлено право вимоги на підставі Договору факторингу №02-06/21 від 02.06.2021 року, якому ТОВ «Вердикт Капітал», відступлено право вимоги на підставі договору факторингу № 28-01/21 від 28.01.2021 року, якому ТОВ «Авентус Україна», відступлено право вимоги на підставі Договору факторингу № 2712-01 від 27.12.2019 року за кредитним договором № 1150527 від 08.08.2019 року, укладеного між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 . Строк платежу за Кредитним договором № 1150527 від 08.08.2019 року настав. Боржником допущено прострочення платежів. Вимоги ТОВ «Форвард Фінансів» задоволено та стягнуто з ОСОБА_1 за період з 08.08.2019 року по 07.06.2021 року включно, суму у розмірі : - 1000, 00 гривень - заборгованості за тілом кредиту; - 6824, 19 гривень, заборгованість за нарахованими та несплаченими процентами та комісією; - 50, 00 гривень - плата за вчинення виконавчого напису, що становить загальну суму 7874, 19 гривень. /а.с. 107/.
13.07.2021 року за вх. № 2556 представник ТОВ «Форвард Фінансів» звернулось до приватного виконавця виконавчого округу з заявою про примусове виконання виконавчого напису, виданого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенко Євгеном Михайловичем за № 167523 від 15.06.2021 року про стягнення з боржника ОСОБА_1 коштів у розмірі 7 874, 19 гривень, /а.с.101/.
З постанови про відкриття виконавчого провадження від 14.07.2021 року серії ВП № 66082429, винесеної приватним виконавцем виконавчого округу Одеської області встановлено, що на підставі виконавчого напису № 167523 від 15.06.2021 року, виданого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенко Є.М. відкрито виконавче провадження № 66082429 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Форвард Фінансів» заборгованість в розмірі 7874, 19 гривень /а.с. 10-11/.
Постановою про стягнення з боржника основної винагороди серії ВП № 66082429 від 14.07.2021 року, винесеної приватним виконавцем виконавчого округу Одеської області встановлено, що з ОСОБА_1 стягнуто основну винагороду приватного виконавця в розмірі 787, 42 гривень, /а. с. 12/.
За загальним правилом статей 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.
При цьому, відповідно до статті 18 ЦК України, нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.
Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом України «Про нотаріат» та іншими актами законодавства України (частина перша статті 39 Закону «Про нотаріат»). Цим актом є, зокрема, Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року № 296/5 та зареєстрований у Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 року за № 282/20595.
Відповідно до статті 87 Закону України «Про нотаріат», для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
За змістом статті 88 Закону України «Про нотаріат», нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями-не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.
Порядок вчинення нотаріальних дій містить такі самі правила та умови вчинення виконавчого напису (пункти 1, 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку).
Згідно з підпунктом 2.1 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку, для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.
У разі, якщо нотаріусу необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, нотаріус вправі витребувати їх у стягувача (підпункт 2.2 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку).
Крім того, підпунктами 3.2, 3.5 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку передбачено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172. При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку документів. Цей Перелік документів не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій, а лише їх конкретизує.
Стаття 50 Закону України «Про нотаріат» передбачає, що нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.
За результатами аналізу вищенаведених норм можна дійти наступних висновків.
Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає у посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує виникнення права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло у стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису-надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання безспірного зобов'язання боржником.
Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість боржника перед стягувачем.
Безспірність заборгованості боржника, у тому числі і внаслідок цивільно-правової відповідальності - це обов'язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України «Про нотаріат»).
Вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком документів є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої вимоги боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.
З огляду на наведене та виходячи з системного аналізу статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчинення виконавчого напису.
Судом встановлено, що оспорюваний виконавчий напис від 15.06.2021 року за реєстровим № 167523, було вчинено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу про стягнення невиплачених в строк грошових коштів на користь ТОВ «Форвард Фінансів», якому ТОВ «Центр фінансового лізингу», відступило право вимоги на підставі Договору факторингу №02-06/21 від 02.06.2021 року, якому ТОВ «Вердикт Капітал», відступило право вимоги на підставі договору факторингу № 28-01/21 від 28.01.2021 року, якому ТОВ «Авентус Україна», відступлено право вимоги на підставі Договору факторингу № 2712-01 від 27.12.2019 року за кредитним договором № 1150527 від 08.08.2019 року, укладеного між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 .
Згідно п. 2.3 Глави 16 Порядку, - вчинення виконавчого напису в разі порушення умов кредитного договору, здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту надісланих боржнику повідомлень.
Підставами оскарження виконавчих написів може бути як порушення нотаріусом процедури вчинення напису (наприклад, неповідомлення боржника про вимогу кредитора), так і необґрунтованість вимог до боржника.
Тому суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника у повному обсязі й встановити та зазначити у рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.
Разом із тим, законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.
Такий правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду України від 05 липня 2017 року № 6-887цс17 та постанові Верховного Суду у справі № 207/1587/16 від 19 вересня 2018 року (провадження № 14-12559св18).
З матеріалів справи вбачається і дана обставина встановлена судом, що приватним нотаріусом при вчиненні виконавчого напису не дотримано вимог щодо безспірності заборгованості позивача перед відповідачем, оскільки сам по собі факт подання стягувачем відповідних документів не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості позивача, а також відповідачем чи третьою особою е надано доказів повідомлення боржника про вимогу кредитора.
В п. 10 роз'яснень, викладених в інформаційному листі Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних та кримінальних справ «Про судову практику розгляду справ про оскарження нотаріальних дій або відмову в їх вчиненні», затверджених постановою від 07 лютого 2014року № 2, зазначено, що, вчиняючи виконавчий напис, нотаріус не розглядає спір про право. Виконавчий напис вчиняється виключно за документально оформленими вимогами, які викладені у Переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, тільки за наявності всіх умов, передбачених Законом України «Про нотаріат» № 3425-XII.
26.11.2014 до постанови Кабінету Міністрів України № 1172 від 29.06.1999 «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» були внесені зміни, за якими було доповнено вказаний перелік розділом «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин». Зазначені зміни внесені постановою Кабінету Міністрів України від 26.11.2014 № 662.
Однак, постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 у справі № 826/20084/14 було визнано незаконною та нечинною Постанову Кабінету Міністрів України № 662 від 26.11.2014 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині, а саме доповнення пунктом 2, який стосувався стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017 постанову Київського апеляційного адміністративного суду № 826/20084/14 від 22.02.2017 залишено без змін.
У зв'язку із визнанням судом незаконними норм Постанови Кабінету Міністрів України № 662 від 26.11.2014, якими було доповнено перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, положеннями про кредитні договори, станом на момент вчинення оспорюваного виконавчого напису (15.05.2020) постанова Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 № 1172 діяла в редакції, яка не передбачала права нотаріуса вчиняти виконавчий напис на підставі кредитного договору. Станом на 15.05.2020 постанова Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 № 1172, передбачала вчинення виконавчих написів лише на підставі нотаріального посвідченого договору.
Постановою Великої Палати Верховного Суду від 02 липня 2019 року у справі № 916/3006/17, провадження № 12-278гс 18) сформовано висновок, що «вирішуючи спір про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, суд не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів.
Для правильного застосування положень ст.ст.87, 88 Закону від 2 вересня 1993 року № 3425-12 у такому спорі суд повинен перевірити доводи сторін у повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто, чи існувала заборгованість узагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру на час вчинення нотаріусом виконавчого напису».
Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов'язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису.
Відповідно до ст.ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Договір про надання коштів у позику на умовах фінансового кредиту № 1150527 від 08.08.2019 року, укладений між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 , який був наданий нотаріусу для вчинення виконавчого напису, не був посвідчений нотаріально, тому, наявні підстави дійти до висновку щодо недотримання умов вчинення виконавчого напису стосовно подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника.
Аналогічні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 12.03.2020 у справі № 757/24703/18-ц і від 15.04.2020 у справі №158/2157/17.
Крім того, відповідач не подав суду доказів, що позивачем було отримано вимогу про погашення заборгованості за кредитним договором, що об'єктивно позбавило її можливості бути вчасно проінформованою про наявність заборгованості та можливості надати свої заперечення щодо неї або оспорити вимоги відповідача. Позивач не мала можливості подати нотаріусу заперечення щодо вчинення виконавчого напису або висловити свою незгоду з письмовою вимогою про сплату боргу чи повідомити про наявність спору між нею та відповідачем щодо суми заборгованості, що об'єктивно виключає можливість вчинення виконавчого напису.
Отже, з огляду на той факт, що при вчиненні виконавчого напису приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенко Є.М. були застосовані положення нормативно-правового акта, які скасовані судом та не діяли на момент його вчинення, не дотримано вимог пункту 3 глави 16 Розділу ІІ наказу Міністерства юстиції України № 296/5 від 22.02.2012 «Про затвердження Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України», та не спростовано доводів позивача про відсутність заборгованості, що в сукупності свідчить про наявність спору щодо заборгованості, суд приходить до висновку, що позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню, а виконавчий напис, на підставі якого приватним виконавцем було відкрито виконавче провадження, слід визнати таким, що не підлягає виконанню.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України із відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати в сумі сплаченого судового збору.
На підставі ст. ст. 15, 16 ЦК України, ст. ст. 50, 88 Закону України «Про нотаріат», Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5, керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 89, 258-259, 263-265, 279, 280-282 ЦПК України, суд
Позов - задовольнити повністю.
Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис за реєстровим № 167523, виданий 15.06.2021 року, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенко Євгеном Михайловичем щодо стягнення з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Форвард Фінансів» (код ЄДРПОУ: 44328497) заборгованості у розмірі 7 874, 19 гривень
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Форвард Фінансів» (код ЄДРПОУ: 44328497, 03186, м. Київ, б-р Чоколівський, 19) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , що зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , - судовий збір в розмірі 908,00 гривень.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня проголошення рішення.
Згідно ст. 284 ЦПК України заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Суддя Кілійського районного суду О. А. Маслеников