cправа №947/23266/22
провадження №3/947/6829/22
20 жовтня 2022 року м.Одеса
Суддя Київського районного суду міста Одеси Щербіна А.В., у присутності секретаря судового засідання Драгієвої В.В.,
розглянувши матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
07 жовтня 2022 року на адресу суду з ВП №4 Одеського РУП №1 ГУНП в Одеській області надійшов матеріал про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП.
З протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАВ №127106 від 04 жовтня 2022 року вбачається, що ОСОБА_1 03.10.2022 року, знаходячись за місцем мешкання: АДРЕСА_1 , вчинила домашнє насильство психологічного характеру відносно своїх малолітніх дітей: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в присутності яких з'ясовувала стосунки з чоловіком, виражалась нецензурною лайкою, билися, чим вчинила правопорушення, передбачене ч.1 ст.173-2 КУпАП.
В матеріалах справи також містяться: копія рапорту на ім'я начальника ВП №4 ОРУП №1 ГУНП в Одеській області; пояснення ОСОБА_1 , яка пояснила, що 03.10.2022 року дійсно у присутності дітей конфліктувала із своїм чоловіком,при цьому вони виражалися нецензурною лайкою, в результаті чого діти були вимушені бігти на вулицю; скріншот паспорту на ім'я ОСОБА_1 із додатку «Дія», копія свідоцтва про народження на ім'я ОСОБА_3 ; копія свідоцтва про шлюб; копія свідоцтва про шлюб на ім'я ОСОБА_3 ; копія заяви від ОСОБА_1 про розгляд справи за її відсутності; копія відомостей відносно ОСОБА_1 .
У судове засідання ОСОБА_1 не з'явилася, була повідомлена належним чином, за номером телефону, зазначеним у протоколі, також у матеріалах справи мається заява від неї, у якій вона просить суд розглянути справу за її відсутності.
Відповідно до ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Зі змісту п.25 рішення Європейського суду з справ людини від 11 квітня 2011 року у справі «Жук проти України» вбачається, що суди, розглядаючи справи без участі учасників процесу, повинні пересвідчитися, що їх вчасно повідомлено про дату і час розгляду справи, тобто, що їх право бути присутніми під час судового розгляду не було порушено.
Таким чином, враховуючи, що у матеріалах справи наявна заява ОСОБА_1 про розгляд справи за її відсутності, та відсутні будь-які заяви та клопотання від неї про відкладення розгляду справи, беручи до уваги розумні строки розгляду справи, суддя приходить до висновку про можливість розгляду справи за відсутності ОСОБА_1 з метою виключення можливості уникнення адміністративної відповідальності шляхом закриття провадження по справі на підставі п.7 ч.1 ст.247 КУпАП.
Частина 1 ст.173-2 КУпАП передбачає зокрема адміністративну відповідальність за вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Згідно з п.3 ч.1 ст.1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» (надалі - Закон про домашнє насильство), домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь;
Пункт 14 ч.1 ст.1 Закону про домашнє насильство визначає, що психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Згідно з п.7 ч.2 ст.3 Закону про домашнє насильство, дія законодавства про запобігання та протидію домашньому насильству незалежно від факту спільного проживання поширюється на батьків (мати, батько) і дитину (дітей).
Відповідно до ч.2 ст.251 КУпАП, обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Таким чином, дослідивши докази по справі, оцінюючи кожний доказ з точку зору належності, допустимості та достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв'язку, суддя робить висновок, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП, доведена повністю, оскільки вона вчинила домашнє насильство психологічного характеру відносно своїх неповнолітніх дітей.
Відповідно до ст.33 КУпАП, стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. При накладенні стягнення, зокрема враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Обставини, що обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення, відповідно до ст.35 КУпАП суддею не встановлено.
До обставини, що пом'якшують відповідальність за адміністративне правопорушення, відповідно до ст.34 КУпАП, суддею не встановлено.
При цьому, оскільки вчиненим правопорушенням не було завдано істотної шкоди правам і свободам громадян, що охороняються законом, суддя робить висновок, що вчинене ОСОБА_1 адміністративне правопорушення носить малозначний характер.
Відповідно до ст.22 КУпАП, при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.
Таким чином, з метою виховання та запобігання вчинення ОСОБА_1 нових правопорушень, суддя вважає, що обґрунтованим та достатнім буде обмежитися усним зауваженням.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.22,33, 34, 35, 173, 251, 252, 280, 283, 284, 288, 289, 291, 294 Кодексу України про адміністративне правопорушення, суддя
1. Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП.
2. Звільнити ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності на підставі ст.22 КУпАП та обмежитись усним зауваженням.
3. Ця постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
4. Ця постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду через Київський районний суд міста Одеси протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя А.В. Щербіна