Справа № 947/23368/22
Провадження № 2/947/3265/22
про передачу справи до іншого суду
17.10.2022
Суддя Київського районного суду м. Одеси Бескровний Я.В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 , який діє в інтересах ОСОБА_2 до товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Регіональна філія міста Києва та Київської області державного підприємства «Національні інформаційні системи» про зняття арешту у вигляді заборони на відчуження, -
10 жовтня 2022 року до Київського районного суду м. Одеси надійшов позов ОСОБА_1 , який діє в інтересах ОСОБА_2 до товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Регіональна філія міста Києва та Київської області державного підприємства «Національні інформаційні системи» про зняття арешту у вигляді заборони на відчуження.
Вирішуючи питання щодо можливості відкриття провадження у справі, розглянувши матеріали заяви ОСОБА_1 , який діє в інтересах ОСОБА_2 , суддя дійшов до наступного.
Під час відкриття провадження у справі, суди повинні перевірити належність справ до їх юрисдикції та підсудності.
Порядок визначення територіальної підсудності цивільних справ, закріплений в ст. 27-30 ЦПК України, відповідно до яких підсудність визначається за предметними і територіальними ознаками.
Так, пред'являючи даний позов до Київського районного суду м. Одеси представник позивача посилається на ч. 2 ст. 30 ЦПК України, якою встановлено, що позови про зняття арешту з майна пред'являються за місцезнаходженням цього майна або основної його частини.
У позовній заяві представник позивача вказав, що транспортний засіб на який накладено заборону на відчуження знаходиться за адресою реєстрації власника даного авто: АДРЕСА_1 , територіальна підсудність якого є Верхньорогачицький районний суд Херсонської області.
Однак, відповідно до ч. 7 ст. 147 ЗУ «Про судоустрій і статус суддів», враховуючи неможливість судами здійснювати правосуддя під час воєнного стану, Верховний суд розпорядженням від 26.09.2022 №52 змінив територіальну підсудність судових справ Верхньорогачицького районного суду Херсонської області на Київський районний суд м. Одеси, у зв'язку з чим представник позивача звернувся з даним позовом до Київського районного суду м. Одеси.
Разом з тим, відповідно до змісту статей 3-5 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», обтяженням є право обтяжувача на рухоме майно боржника або обмеження права боржника чи обтяжувача на рухоме майно, що виникає на підставі закону, договору, рішення суду або з інших дій фізичних і юридичних осіб, з якими закон пов'язує виникнення прав і обов'язків щодо рухомого майна.
Обтяження поділяються на публічні та приватні. Публічним є обтяження рухомого майна, яке виникає відповідно до закону або рішення суду. Приватні обтяження можуть бути забезпечувальними та іншими договірними.
Забезпечувальним є обтяження, яке встановлюється для забезпечення виконання зобов'язання боржника або третьої особи перед обтяжувачем.
Предметом обтяження може бути рухоме майно, не вилучене з цивільного обороту, на яке згідно із законодавством може бути звернене стягнення.
Статтею 21 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» визначено, що до забезпечувальних обтяжень належить, зокрема, застава рухомого майна згідно з параграфом 6 глави 49 Цивільного кодексу України, що виникає на підставі договору.
Положеннями статей 37, 38 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» встановлено, що до публічних обтяжень належать: податкова застава; накладення арешту на рухоме майно на підставі рішення суду для забезпечення цивільного позову або при порушенні провадження у справі про банкрутство громадянина-підприємця; звернення стягнення на рухоме майно відповідно до рішення суду, винесеного за позовом, який стосується виконання незабезпечених зобов'язань боржника; накладення арешту на рухоме майно на підставі рішень уповноважених органів (осіб) у випадках, встановлених законом; інші обтяження рухомого майна, які кваліфікуються публічними.
При публічному обтяженні обтяжувачем є уповноважений орган (особа). Права і обов'язки суб'єктів публічного обтяження встановлюються законом.
Виключна підсудність - особливий вид територіальної підсудності. Правила виключної підсудності забороняють застосування при пред'явленні позову норм інших видів територіальної підсудності.
Як вбачається з позовної заяви, предметом позову фактично є зняття обтяження у вигляді заборони на відчуження рухомого майна, яке, в свою чергу, є приватним обтяженням, що виникло на підставі договору про відступлення прав вимог.
Отже, дане обтяження, про зняття якого просить представник позивача в позовній заяві, є приватним забезпечувальним обтяженням, яке встановлено для забезпечення виконання зобов'язання боржника перед обтяжувачем на підставі договору про відступлення прав вимог.
В той же час правила ч. 2 ст.30 ЦПК України щодо виключної підсудності стосуються виключно позовів про зняття арешту з майна.
Арешт майна за нормами Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» є публічним обтяженням рухомого майна, яке виникає відповідно до закону або рішення суду.
З врахуванням викладеного слід дійти висновку, що правила виключної підсудності, передбачені ч. 2 ст. 30 ЦПК України, стосується лише виключно позовів про скасування публічного обтяження рухомого майна у вигляді арешту та не можуть бути застосовані при вирішенні спору про скасування чи зняття приватного забезпечувального обтяження, яке встановлено для забезпечення виконання зобов'язання боржника перед обтяжувачем на підставі договору застави.
За таких обставин, положення ч.2 ст.30 ЦПК України не підлягають застосуванню до спірних правовідносин.
В даному випадку позов має пред'являтися за загальними правилами підсудності - відповідно до ч. 2 ст. 27 ЦПК України.
Відповідно до ч. 2 ст. 27 ЦПК України позови до юридичних осіб пред'являються в суд за їхнім місцезнаходженням згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
Так, у позовній заяві, представником позивача визначено у якості відповідача товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» (код ЄДРПОУ 41322052), яке знаходиться за адресою: м. Київ, пл. Солом'янска, буд. 2, що за територіальною підсудністю відноситься до Солом'янського районного суду м. Києва.
Варто зазначити, що недотримання правил територіальної юрисдикції (підсудності) є порушенням процесуального закону, який є підставою для скасування рішення з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю (ч.1 ст.378 ЦПК України).
Згідно з ч. 9 ст. 187 ЦПК України, якщо за результатами отриманої судом інформації буде встановлено, що справа не підсудна цьому суду, суд надсилає справу за підсудністю в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 31 ЦПК України, суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Згідно з ч. 1, ч. 2 ст. 32 ЦПК України, спори між судами про підсудність не допускаються; справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.
Враховуючи вищевикладене, вважаю за необхідне цивільну справу №947/23368/22 передати до Солом'янського районного суду м. Києва, оскільки дана справа не підсудна Київському районному суду м. Одеси.
Керуючись ст.ст. 27, 31, 32, 187 ЦПК України, -
Передати цивільну справу №947/23368/22 за позовом ОСОБА_1 , який діє в інтересах ОСОБА_2 до товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Регіональна філія міста Києва та Київської області державного підприємства «Національні інформаційні системи» про зняття арешту у вигляді заборони на відчуження до Солом'янського районного суду м. Києва (03037, м. Київ, вул. Максима Кривоноса, 25).
Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складання. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Бескровний Я. В.