Справа № 496/2459/22
Провадження № 1-кп/496/454/22
14 жовтня 2022 року м. Біляївка
Біляївський районний суд Одеської області в складі:
головуючого судді - ОСОБА_1
за участю: секретаря - ОСОБА_2
прокурора - ОСОБА_3
обвинуваченого - ОСОБА_4
захисника - ОСОБА_5
потерпілого - ОСОБА_6
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу відносно ОСОБА_4 у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022160000000299 від 04.05.2022 року за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 286-1 КК України,
До Біляївського районного суду Одеської області надійшов для розгляду обвинувальний акт та додані до нього документи за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.4 ст. 286-1 КК України, які ухвалою призначені до розгляду у підготовчому судовому засіданні.
В підготовчому судовому засіданні прокурор заявлене клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_4 , підтримав та просив обрати запобіжний захід, з наступних підстав. В клопотанні прокурор посилався на наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України. А саме, ОСОБА_4 обвинувачується у вчинені особливо тяжкого злочину, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від семи років до дванадцяти років з позбавленням права керування транспортними засобами на строк від семи до десяти років, що дає підстави вважати, що обвинувачений може переховуватися від суду. Крім того, обвинувачений перебуваючи на свободі може вчинити інші кримінальне правопорушення.
Обвинувачений ОСОБА_4 є громадянином Вірменії, неодружений, на утриманні неповнолітніх дітей чи пристарілих батьків не має, не працює, що свідчить про відсутність у нього тісних соціальних зв'язків за місцем проживання. Також враховуючи те, що обвинувачений є уродженцем та громадянином іншої держави, він може перетнути кордон України з метою ухилення від суду.
Крім того, є достатні підстави вважати, що перебуваючи на волі, обвинувачений ОСОБА_4 з метою уникнення від кримінального покарання може незаконно впливати на потерпілих, свідків, зникнути та переховуватися від суду, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення, що свідчить про неможливість запобігання цим ризикам шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів.
Таким чином прокурор вважає, що наявні ризики, передбачені п.п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України. Наявність вказаних ризиків дають підстави вважати, що обрання більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою перешкоджатиме проведенню нормального та своєчасного судового розгляду обвинувального акту та прийняттю судом законного рішення по суті, а запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є тим, який відповідає особі обвинуваченого ОСОБА_4 і має бути застосований до нього, тому прокурор вважає, що підстави обрання запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_4 є цілком обґрунтованим.
В підготовчому судовому засіданні ОСОБА_4 клопотання прокурора підтримав.
Захисник ОСОБА_5 в підготовчому судовому засіданні клопотання прокурора залишила на розсуд суду.
Потерпілий ОСОБА_6 в підготовчому судовому засіданні клопотання прокурора підтримав.
Від потерпілої ОСОБА_7 надійшла заява про проведення підготовчого судового засіданні у її відсутність, за участю її представника ОСОБА_8 ..
Представник потерпілих ОСОБА_8 в підготовче судове засідання не з'явився, в матеріалах справи від нього наявна телефонограма, відповідно до якої він просив суд провести судове засідання без його участі та не заперечував проти клопотання прокурора про продовження тримання під вартою ОСОБА_4 ..
Заслухавши пояснення прокурора, обвинуваченого, його захисника, потерпілого ОСОБА_6 , дослідивши вказане клопотання, дійшов наступного висновку.
Згідно зі ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності обставини, у тому числі вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання її винною у кримінальному правопорушенні, вік та стан здоров'я, міцність соціальних зв'язків обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родин й утриманців, наявність постійного місця роботи та репутацію обвинуваченого, його майновий стан та наявність судимостей, дотримання умов попередньо застосованих запобіжних заходів, розмір майнової шкоди та інше.
Суд погоджується з доцільністю тримання обвинуваченого ОСОБА_4 під вартою, виходячи з того, що суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою та продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що його вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи.
Так, Європейський суд з прав людини у справах «Ілійков проти Болгарії», «Летельє проти Франції» зазначав, що «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні «ризиків переховування або повторно вчинення злочинів», а особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув'язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу.
При розгляді питання про доцільність тримання осіб під вартою судовий орган повинен брати до уваги факти, які можуть мати відношення до справи: характер «обставини» і тяжкість передбачуваного злочину, обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин, покарання яке можливо буде призначене в результаті засудження, характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв'язки з суспільством.
Аналогічні відображення принципів вирішення питання застосування щодо особи запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою міститься в положеннях ст.ст. 177, 178, 183 КПК України.
Так, судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_4 не одружений, офіційно не працевлаштований, що позбавляє його отримання законних засобів для існування, є громадянином Вірменії, а тому він може перетнути кордон України та переховуватися від суду, тому суд вважає, що наразі існують ризики, передбачені ч.1 ст. 177 КПК України.
Крім того, ОСОБА_4 обвинувачується у кримінальному правопорушенні яке відноситься до особо тяжких, покарання за яке, відповідно до санкції статті, передбачено у вигляді позбавленням волі на строк від семи до дванадцяти років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк від семи до десяти років, а також у наслідок кримінального правопорушення, загинуло дві особи, та потерпіла має тілесні ушкодження, які відносяться до категорії середньої тяжкості.
Згідно п.1 ч.4 ст.183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначати розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування.
Враховуючи, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні злочину проти безпеки руху та експлуатації транспорту, що вчинене в стані алкогольного чи іншого сп'яніння, що знижує увагу та швидкість реакції, якщо воно спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження та спричинило загибель кількох осіб, тому підстав для визначення розміру застави, відповідно до п. 2 ч.4 ст. 183 КПК України, суд не вбачає.
Крім того, відповідно до ч. 3 ст. 315 КПК України, під час підготовчого судового засідання, суд за клопотанням учасників судового провадження має право обирати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань, суд додержується правил, передбачених розділом ІІ цього Кодексу, у зв'язку з чим суд вважає, що у клопотанні прокурора в частині продовження запобіжного заходу слід відмовити та обрати відносно ОСОБА_4 запобіжний захід.
У зв'язку із вищевикладеним, суд дійшов висновку, що інші запобіжні заходи не забезпечать належної процесуальної поведінки обвинуваченого під час розгляду справи на даний час, а тому клопотання прокурора обґрунтоване та підлягає частковому задоволенню.
Керуючись ст.ст. 23, 177, 178, 183, 194, 314-316 КПК України, суд -
Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу відносно ОСОБА_4 у вигляді тримання під вартою - задовольнити частково.
Обрати ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб, тобто з 14.10.2022 року до 12.12.2022 року, включно в Державній Установі «Одеській слідчий ізолятор».
Копію ухвали вручити обвинуваченому, прокурору та направити уповноваженої службовій особі: начальнику Державної Установи «Одеській слідчий ізолятор».
Ухвала щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її проголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду через Біляївський районний суд Одеської області протягом 5 днів з дня її проголошення.
Суддя: ОСОБА_1