вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
про повернення заяви про забезпечення позову
20.10.2022м. ДніпроСправа № 904/3545/22
за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "ПСП Кронос", м. Суми
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Битум плюс", м.Дніпро
про забезпечення позову
Суддя Крижний О.М.
Товариство з обмеженою відповідальністю "ПСП Кронос" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області із заявою про забезпечення позову до подання позову у якій просить вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти Товариства з обмеженою відповідальністю "Битум плюс", які обліковуються на рахунках у банківських або інших кредитно-фінансових установах, в межах ціни позову 848200,89 грн.
Заява обґрунтована тим, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Битум плюс" протягом тривалого строку ігноруючи положення укладеного із заявником договору про надання послуг №1-Благ-Н2020 від 17.09.2020 не виконує взяті на себе зобов'язання та ухиляється від сплати коштів. Заявник зазначає, що на виконання умов вказано договору здійснив оплату на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Битум плюс" у розмірі 848200,89 грн., а останній, в свою чергу, роботу не виконав, кошти не повернув. Заявник, посилаючись на малий статутний капітал, наявність приватного обтяження Товариства з обмеженою відповідальністю "Битум плюс" та наявність постанов про притягнення директора Товариства з обмеженою відповідальністю "Битум плюс" до адміністративної відповідальності має сумніви щодо можливості в майбутньому Товариством з обмеженою відповідальністю "Битум плюс" виконати рішення суду за майбутнім позовом про стягнення коштів у розмірі 848200,89 грн. у разі задоволення позову.
Дослідивши заяву про забезпечення позову, суд дійшов висновку про її повернення з наступних підстав.
Відповідно до ч. 7 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 139 цього кодексу, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.
Згідно з ч.1 ст. 139 Господарського процесуального кодексу України заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником.
Згідно з ч. 1 ст. 56 Господарського процесуального кодексу України, сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь в судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
У відповідності з ч. 3 ст. 56 Господарського процесуального кодексу України, юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника.
Таким чином за змістом наведених норм до суду може звернутись особа, яка діє через керівника, інша уповноважена особа відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи) або адвокат.
Відповідно до ч. 1 ст. 58 Господарського процесуального кодексу України, представником у суді може бути адвокат або законний представник.
Суд звертає увагу, що заява про забезпечення позову подана електронною поштою із накладенням кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису ОСОБА_1 . До заяви про забезпечення позову додано ордер серія АЕ№1158631 від 18.10.2022 на надання правової допомоги Товариству з обмеженою відповідальністю "ПСП Кронос" адвокатом Мацюк Вікторією Володимирівною, виданий адвокатом, що здійснює адвокатську діяльність індивідуально.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст.26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги. Ордер - письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги. Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об'єднанням та повинен містити підпис адвоката.
Отже ордер, який видано згідно із нормами Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", є самостійним документом, що підтверджує повноваження адвоката.
Відповідно до ч. 4 статті 60 Господарського процесуального кодексу України повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".
Частинами 1 та 2 статті 61 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що представник, який має повноваження на ведення справи в суді, здійснює від імені особи, яку він представляє, її процесуальні права та обов'язки. Обмеження повноважень представника на вчинення певної процесуальної дії мають бути застережені у виданій йому довіреності або ордері.
Отже, в господарському судочинстві згідно з вимогами ст. 60 Господарського процесуального кодексу України допустимим доказом повноважень адвоката, як особи, що підписала, зокрема, позовну заяву, є виключно довіреність або ордер.
Рішенням Ради адвокатів України № 41 від 12.04.2019 "Про затвердження Положення про ордер на надання правничої (правової) допомоги у новій редакції" затверджено Положення про ордер на надання правничої (правової) допомоги у новій редакції (надалі Положення № 41).
Ордер на надання правової допомоги - письмовий документ, що посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги у випадках і порядку, встановлених Законом України від 05 липня 2012 року № 5076-VI "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" та іншими законами України. В Україні встановлюється єдина, обов'язкова для всіх адвокатів, типова форма ордера, яку затверджує Рада адвокатів України (п.п. 2,3 Положення №41).
Згідно із п.п.9. 11 Положення №41, ордер, що видається адвокатом, який здійснює свою діяльність індивідуально, підписується адвокатом та посвідчується печаткою адвоката (за її наявності). Ордер, встановленої цим Положенням форми, є належним та достатнім підтвердженням правомочності адвоката на вчинення дій в інтересах клієнта.
Як зазначено вище, в якості доказів на представництво інтересів Товариства з обмеженою відповідальності "ПСП Кронос" адвокатом Мацюк Вікторією Володимирівною надано ордер серія АЕ№1158631 від 18.10.2022, який не відповідає вимогам Положення про ордер на надання правничої (правової) допомоги, затвердженого Рішенням Ради адвокатів України №41 від 12.04.2019, оскільки не містить підпису адвоката, а отже такий ордер не може бути належним документом, що підтверджує повноваження представника.
При цьому суд звертає увагу, що Верховний Суд у своїх рішеннях дотримується позиції про те, що в разі коли ордер на надання правової допомоги не має обов'язкових реквізитів, він не може вважатися належним документом для здійснення представництва, а тому адвокат, який його надав, не має права підписувати позовну заяву та інші заяви по суті (ухвали Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 02.04.2018 у справі №910/11162/17, від 07.08.2018 у справі №905/2497/17, від 23.02.2018 у справі №13/187, від 16.04.2018 у справі №922/1676/15, від 21.05.2018 у справі №18/257, від 09.08.2018 у справі №916/3266/17, від 12.09.2018 у справі №905/2865/17, від 02.05.2018 у справі №910/16014/17, від 30.03.2018 у справі №908/1843/17, від 21.07.2020 у справі №902/657/19 та ін).
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що адвокат Мацюк Вікторія Володимирівна, як представник Товариства з обмеженою відповідальністю "ПСП Кронос" не надала суду належних доказів на підтвердження своїх повноважень.
Таким чином, у суду відсутні підстави вважити, що заява про забезпечення позову підписана уповноваженою особою, яка має на це право.
З урахуванням викладеного, заява про забезпечення позову підлягає поверненню без розгляду.
При цьому, суд вважає за необхідне роз'яснити заявнику, що повернення заяви про забезпечення позову не є порушенням права на справедливий судовий захист та не може вважатися обмеженням права доступу до суду, оскільки не перешкоджає особі повторно звернутися з даною заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, які стали підставою для її повернення.
Керуючись статтями 139, 140, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
Заяву про забезпечення позову (вх.№зз-34/22 від 18.10.2022) - повернути заявнику.
Повернення заяви про забезпечення позову не перешкоджає повторному зверненню з нею до суду після усунення недоліків.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя О.М. Крижний