18.10.2022 року м.Дніпро Справа № 904/432/22
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Орєшкіної Е.В. (доповідач),
суддів Іванова О.Г., Кощеєва І.М.,
секретар судового засідання Абадей М.О.
представники сторін у судове засідання не з'явились, про час та місце судового засідання повідомлені належним чином
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Автоматика та Машинобудування" Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 09.06.2022 у справі №904/432/22 (суддя Бєлік В.Г., повне рішення складено 20.06.2022)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Екотест - Центр", м. Львів
до Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом", м. Київ в особі Відокремленого підрозділу "Автоматика та Машинобудування" Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом", м. Жовті Води, Дніпропетровська область
про стягнення 2 547 504,42 грн
Товариство з обмеженою відповідальністю "Екотест - Центр" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою (з урахуванням заяви про збільшення/зменшення позовних вимог від 12.04.2022) про стягнення з Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Автоматика та Машинобудування" Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" на свою користь пені в сумі 711 882,15 грн, 3% річних у сумі 504 300,33 грн, індексу інфляції в сумі 1 124 709,18 грн, витрат на професійну правничу допомогу в сумі 202 000,00 грн.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 09.06.2022 у справі №904/432/22 позов задоволено; стягнуто з Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Автоматика та машинобудування" Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Екотест-Центр" пеню в розмірі 711 882,15 грн, 3% річних у розмірі 504 300,33 грн, інфляційні втрати у розмірі 1 124 709,18 грн, витрати зі сплати судового збору у розмірі 3 659,25 грн та 20 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.
Не погодившись з рішенням місцевого господарського суду в частині стягнення витрат на професійну правничу допомогу в сумі 20 000,00 грн, Державне підприємство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Автоматика та Машинобудування" Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" звернулося з апеляційною скаргою до Центрального апеляційного господарського суду, в якій просить рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 09.06.2022 у справі №904/432/22 скасувати в оскаржуваній частині, прийняти в цій частині нове рішення про відмову в задоволенні витрат на професійну правничу допомогу.
Апеляційна скарга обґрунтована наступним:
- позивачем разом з першою заявою по суті спору не надано попереднього орієнтованого розрахунку суми судових витрат та не заявлено вимог про стягнення витрат на професійну правничу допомогу;
- вартість послуг за актом №16 від 31.01.2022 на суму 63 000,00 грн є завищеною та необґрунтованою;
- сума витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 20 000,00 грн завищена та не відповідає критеріям, визначеним ст. ст. 124, 129 Господарського процесуального кодексу України;
- судом першої інстанції безпідставно стягнуті витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.07.2022 року для розгляду апеляційної скарги визначена колегія суддів у складі: головуючий суддя Орєшкіна Е.В., судді: Іванов О.Г., Чус О.В.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 18.07.2022 зазначеною колегією суддів витребувано з Господарського суду Дніпропетровської області справу №904/432/22; відкладено вирішення питань, пов'язаних з рухом апеляційної скарги, до надходження до Центрального апеляційного господарського суду справи №904/432/22.
20.07.2022 справа №904/432/22 надійшла до Центрального апеляційного господарського суду.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 26.07.2022 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Автоматика та Машинобудування" Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 09.06.2022 у справі №904/432/22; розгляд апеляційної скарги призначений в судове засідання на 18.10.2022.
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.10.2022 у зв'язку з відпусткою судді Чус О.В. для розгляду справи № 904/432/22 визначена колегія суддів у складі: головуючий, доповідач Орєшкіна Е.В., судді Іванов О.Г., Кощеєв І.М., якою ухвалою від 18.10.2022 справу прийнято до свого провадження.
У судове засідання 18.10.2022 сторони явку представників не забезпечили, причин неявки не повідомили, про час та місце розгляду справи №904/432/22 були повідомлені шляхом надіслання копії ухвали Центрального апеляційного господарського суду від 26.07.2022 на електронні адреси, які зазначені сторонами в поданих позовній заяві та апеляційній скарзі.
За змістом ст. 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі.
Ухвала Центрального апеляційного господарського суду від 26.07.2022 у справі №904/432/22 була оприлюднена у Єдиному державному реєстрі судових рішень.
Частиною 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням або не вчиненням нею процесуальних дій.
Колегія суддів також враховує правову позицію Європейського суду з прав людини у справі "Пономарьов проти України", згідно з якою сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
У рішенні від 07.07.1989 у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" Європейський суд з прав людини вказав, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утриматися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Таким чином, повідомивши суду як засіб зв'язку електронну пошту, скаржник мав вживати заходів, щоб дізнатися про стан провадження за його апеляційною скаргою, стан надходження електронних листів; апеляційним господарським судом вчинені всі можливі заходи для повідомлення апелянта про рух апеляційної скарги та призначене судове засідання.
Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
З огляду на викладене, рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 09.06.2022 у справі №904/432/22 переглядається в частині стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу.
Згідно положень статті 123 Господарського процесуального кодексу України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до статті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись (частина 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до статті 126 Господарського процесуального кодексу України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині четвертій статті 126 Господарського процесуального кодексу України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям.
Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі.
Суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.
Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірність у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України, заява № 19336/04, п. 269).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір (аналогічна правова позиція викладена Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду в додаткових постановах від 20.05.2019 у справі №916/2102/17, від 25.06.2019 у справі №909/371/18, в постановах від 05.06.2019 у справі №922/928/18, від 30.07.2019 у справі №911/739/15 та від 01.08.2019 у справі №915/237/18).
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем у поданому позові зазначено про орієнтовний розрахунок судових витрат, зокрема, витрат на професійну правничу допомогу, які він очікує понести під час розгляду справи №904/432/22, в сумі 202 000,00 грн.
Позивачем до позовної заяви були долучені:
- копія договору про надання правової допомоги №03-06/21 від 03.06.2021, укладеного між Адвокатським об'єднанням «Лохматов і партнери» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Екотест-Центр», предметом якого є прийняття зобов'язань щодо виконання функцій представника та надання правової допомоги для захисту прав, свобод і законних інтересів клієнта в будь-яких справах, що стосуються клієнта;
- ордер серії АР №1070788 від 05.01.2022 про надання правової допомоги за договором №03-06/21 від 03.06.2021 адвокатом Кравцовим А.В.;
- свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю ЗП 001577 Кравцова А.В.
13.04.2022 від Товариства з обмеженою відповідальністю «Екотест-Центр» до Господарського суду Дніпропетровської області надійшла заява про зміну (зменшення та збільшення) позовних вимог від 12.04.2022 вих.№ 12-04/22, в якій позивач просив стягнути з Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Автоматика та Машинобудування" Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" на свою користь витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 202 000,00 грн.
На підтвердження заяви в цій частині згідно переліку надані наступні документи:
- копія додаткової угоди №16 від 05.01.2022 до договору про надання правової допомоги №03-06/21 від 03.06.2021, якою, як зазначає відповідач, визначений порядок оплати послуг адвокатському об'єднанню за надання правової допомоги по стягненню з ДП НАЕК «Енергоатом» пені, 3% річних та індексу інфляції за прострочення оплати за договором №12с/05/53-142-01-21-01330 від 09.02.2021 (п.1.1), визначено фіксовану вартість послуг (гонорару) у розмірі 63 000,00 грн (п.2.2), винагороду за досягнення позитивного результату для Клієнта (гонорар успіху) в розмірі 127 000,00 грн;
- копія акту №16 від 31.01.2022 до договору про надання правової допомоги №03-06/21 від 03.06.2021, в якому, як зазначає відповідач, зазначено, що адвокатським об'єднанням надана правова допомога, а саме: консультації з вивчення документів, підготовка, складання та направлення позовної заяви вих. № 31-01/22-02 від 31.01.2022 про стягнення пені, 3% річних та індексу інфляції за прострочення оплати вартості продукції за договором №12с/05/53-142-01-21-01330 від 09.02.2021 на загальну суму 2 547 504,62 грн з розрахунком, де вказано, що вартість юридичних послуг (гонорару) є фіксованою та складає 63 000,00 грн;
- копія рахунку №14 від 09.02.2022 на суму 63 000,00 грн та платіжного доручення №1152 від 14.02.2022 про його оплату.
05.05.2022 від відповідача до Господарського суду Дніпропетровської області надійшли заперечення на заяву про збільшення позовних вимог №12-07/654 від 02.05.2022, в яких він зазначив, що справа не є складною та підготовка до її розгляду не потребувала аналізу великої кількості доказів, законодавства, значних затрат часу, тому сума витрат на професійну правничу допомогу позивача є завищеною, відсутні підстави для відшкодування гонорару успіху.
У додаткових запереченнях №08-06/22 від 08.06.2022, які надійшли до місцевого господарського суду 09.06.2022, позивач, зокрема, зазначив, що втручання суду в договірні відносини між адвокатом та клієнтом у частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам. Також позивач посилався на висновки Верховного Суду, викладені в постановах від 25.05.2021 у справі №910/7586/19, від 20.11.2020 у справі №910/13071/19, від 19.07.2021 у справі №910/16803/19, від 03.10.2019 у справі №922/445/19, від 22.11.2019 у справі №902/347/18, від 06.12.2019 у справі №910/353/19, від 28.12.2020 у справі №640/18402/19, від 06.03.2019 у справі №922/1163/18.
До вказаних заперечень позивачем надані копії наступних документів:
- додаткової угоди №18 від 07.04.2022 до договору про надання правової допомоги №03-06/21 від 03.06.2021, якою узгоджена вартість робіт адвоката на суму 3 000,00 грн за участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції по справі №904/432/22;
- акту №20 від 03.05.2022 приймання - передачі робіт за додатковою угодою №18 від 07.04.2022 на суму 3 000,00 грн;
- рахунку №21 від 03.05.2022 на суму 3 000,00 грн та платіжного доручення №154 від 04.05.2022 про його оплату;
- акту №21 від 17.05.2022 приймання - передачі робіт за додатковою угодою №18 від 07.04.2022 на суму 3 000,00 грн;
- рахунку №22 від 17.05.2022 на суму 3 000,00 грн та платіжного доручення №168 від 19.05.2022 про його оплату.
Як вбачається з матеріалів справи №904/432/22, позовна заява, заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції №24-02/22-02 від 24.02.2022, відповідь на відзив №12-04/22-01 від 12.04.2022, заява про збільшення та одночасне зменшення позовних вимог №12-04/22 від 12.04.2022, заперечення в порядку ст. 42 Господарського процесуального кодексу України №03-05/22 від 03.05.2022, додаткові заперечення в порядку ст. 42 Господарського процесуального кодексу України №08-06/22 від 08.06.2022 від імені позивача підписані адвокатом Кравцовим А.В., який також приймав участь у судових засіданнях 03.05.2022, 17.05.2022. Таким чином, витрати на професійну правничу допомогу є підтвердженими.
Вирішуючи питання про розподіл витрат, пов'язаних з наданням правничої допомоги адвокатом, судом першої інстанції правильно враховано, що розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Суд не має право втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.
Крім того, суд вважає за необхідне зауважити, що за змістом п. 1 ч. 2 ст. 126, ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою. Таким чином, витрати на надану професійну правничу допомогу в разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено. (Правова позиція, викладена в постанові Об'єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19).
Верховний Суд у додатковій постанові від 18.03.2021 у справі № 910/15621/19 зазначив, що загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині четвертій статті 129 Господарського процесуального кодексу України. Проте, у частині п'ятій наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення. Під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами п'ятою-сьомою, дев'ятою статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.
Верховний Суд неодноразово вказував на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц).
Такі критерії оцінки поданих заявником доказів суд застосовує з урахуванням особливостей кожної справи та виходячи з принципів верховенства права та пропорційності, приписів статей 123-130 Господарського процесуального кодексу України та з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, що суди застосовують як джерело права згідно зі статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини». Отже, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, з урахуванням конкретних обставин справи та доводів сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, у рішеннях від 12.10.2006 у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10.12.2009 у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23.01.2014 у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26.02.2015 у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначається, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими (необхідними), а їхній розмір - обґрунтованим.
Як вбачається з матеріалів справи №904/432/22, вона не є складною, предмет спору стосується стягнення пені, 3% річних та інфляційних втрат за прострочення оплати товару за договором №12с/05/53-142-01-21-01330 від 09.02.2021, стягнення заборгованості за яким було предметом розгляду у справі №904/5629/21, тому суд першої інстанції та відповідач дійшли обґрунтованих висновків, що підготовка до розгляду справи №904/432/22 не потребувала значних затрат часу з боку адвоката, що вказує на необґрунтованість заявлених витрат на професійну правничу допомогу в сумі 202 000,00 грн.
Разом з тим, дослідивши обсяг наданих адвокатом Кравцовим А.В. в межах справи №904/432/22 послуг, про що зазначено вище, апеляційний господарський суд погоджується з висновком місцевого господарського суду щодо наявності правових підстав для стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу в сумі 20 000,00 грн.
Доводи апелянта спростовуються встановленими обставинами. Відповідач також помилково вважає наявними підстави для повної відмови в задоволенні клопотання позивача про стягнення з нього витрат на професійну правничу допомогу з огляду на те, що позовні вимоги згідно рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 09.06.2022 у справі №904/432/22 задоволені в повному обсязі та у справі наявні докази надання професійної правничої допомоги адвокатом Кравцовим А.В., вчинення ним процесуальних дій, тому відмова позивачу за таких обставин у відшкодуванні витрат на професійну правничу допомогу порушуватиме принципи господарського судочинства (відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення).
З огляду на викладене, рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 09.06.2022 у справі №904/432/22 в оскаржуваній частині ухвалене з дотриманням норм матеріального та процесуального права та підстави для його скасування відсутні.
Керуючись ст. ст. 269, 270, 275, 276, 282, 287 - 289 Господарського процесуального кодексу України, Центральний апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Автоматика та Машинобудування" Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 09.06.2022 у справі №904/432/22 залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 09.06.2022 у справі №904/432/22 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складання повної постанови.
Повна постанова складена 20.10.2022.
Головуючий суддя Е.В. Орєшкіна
Суддя І.М. Кощеєв
Суддя О.Г. Іванов