про залишення апеляційної скарги без руху
20 жовтня 2022 року м. Харків Справа № 905/448/22
Східний апеляційний господарський суд у складі судді:
суддя Медуниця О.Є.
розглянувши матеріали апеляційної скарги відповідача на рішення Господарського суду Донецької області від 15.09.2022 (суддя Лейба М.О., повний текст складено 15.09.2022) у справі №905/448/22
за позовною заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю “Ю.Комодітіз”, м.Київ
до відповідача: Приватного акціонерного товариства "КДЗ", м.Покровськ, Донецька область
про стягнення 23 238 041,19грн.,
Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю “Ю.Комодітіз” м.Київ, звернувся до Господарського суду Донецької області з позовом до відповідача Приватного акціонерного товариства "КДЗ", м.Покровськ, Донецька область, про стягнення заборгованості в сумі 23 238 041,19грн.
Рішенням Господарського суду Донецької області від 15.09.2022 у справі №905/448/22 позов задоволено.
Відповідач із вказаним рішенням суду першої інстанції не погодився, звернувся до Східного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить це рішення скасувати та в позові відмовити.
Позивач надав суду заяву, в якій зазначає про наявність підстав для залишення апеляційної скарги відповідача без руху, оскільки відповідачем пропущено строк на апеляційне оскарження та не надано суду клопотання про поновлення такого строку.
Перевіривши апеляційну скаргу на предмет відповідності її форми та змісту вимогам Господарського процесуального кодексу України, суд зазначає наступне.
Відповідно до підпункту 4 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір», за подання до господарського суду апеляційної скарги на рішення суду сплаті підлягає судовий збір у розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.
Згідно підпункту 1 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України Про судовий збір, за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру сплачується 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Враховуючи ціну позову, за подання позовної заяви сплаті підлягав судовий збір в розмірі 348570,61 грн. (1,5% ціни позову).
Отже, за подання апеляційної скарги відповідач повинен сплатити судовий збір в розмірі 522 855,92 грн. (150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви).
Відповідач не надав суду доказів сплати судового збору.
Відповідачем заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору, яке мотивовано тим, що ухвалою Господарського суду Донецької області від 07.06.2022 у цій справі вжито заходи забезпечення позову та накладено арешт на грошові кошти Приватного акціонерного товариства "КДЗ", які знаходяться на рахунках у банківських та інших фінансово-кредитних установах в межах суми 23 238 041,19 грн. Відтак, як зазначає відповідач, він не має можливості вільно розпоряджатись своїми коштами, в тому числі сплатити судовий збір. Крім того, просить суд врахувати обставину введення в Україні воєнного стану.
Колегія суддів, розглянувши вказане клопотання, зазначає наступне.
Відповідно до статті 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є:
а) військовослужбовці;
б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;
в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда;
г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї;
ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
З аналізу статті 8 Закону України "Про судовий збір" вбачається, що законодавець, застосувавши конструкцію "суд, враховуючи майновий стан сторони, може…", тим самим визначив, що питання звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору осіб, є правом, а не обов'язком суду навіть за наявності однієї з умов для такого звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення.
Що ж до самих умов, визначених статтею 8 вказаного Закону, то вони диференційовані за суб'єктним та предметним застосуванням.
Умови, визначені у пунктах 1 та 2 частини першої статті 8 вказаного Закону, можуть застосовуватися лише до позивачів - фізичних осіб, котрі перебувають у такому фінансовому стані, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру їх річного доходу, та до позивачів, що мають певний соціальний статус - є військовослужбовцями, батьками, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; одинокими матерями (батьками), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; особами, які діють в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена.
Щодо третьої умови, визначеної у пункті 3 частини першої статті 8, то законодавець, застосувавши слово "або", не визначив можливість її застосування за суб'єктом застосування, в той же час визначив коло предметів спору, коли така умова може застосовуватись, - лише у разі, коли предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Слід зазначити, що встановлений у статті 8 Закону України "Про судовий збір" перелік умов, для звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення є вичерпним.
Із системного аналізу змісту норм зазначеної статті вбачається, що положення пунктів 1 та 2 частини першої статті 8 Закону України "Про судовий збір" не поширюються на юридичних осіб, незалежно від наявності майнового критерію (майнового стану учасника справи - юридичної особи), а положення пункту 3 частини першої статті 8 вказаного Закону можуть бути застосовані до юридичної особи за наявності майнового критерію, але тільки у справах, визначених цим пунктом, тобто предметом позову у яких є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю (постанова Великої Палати Верховного Суду від 14.01.2021 у справі № 0940/2276/18).
Предметом справи, що розглядається, не є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Відтак, відповідач не відноситься до переліку осіб, зазначених у статті 8 Закону України "Про судовий збір" та зазначені ним у заяві підстави не передбачені вказаною нормою.
Судова колегія зазначає, що "право на суд" не є абсолютним, воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, включно з фінансовими. Так, інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовуватися накладенням фінансових обмежень на доступ особи до суду. Вимога сплати зборів цивільними судами у зв'язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права на доступ до суду, яке є саме по собі таким, що суперечить пункту 1 статті 6 Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі "Креуз проти Польщі").
Необхідність сплати судового збору є певним обмеженням при зверненні до суду, однак таке обмеження є загальним для всіх суб'єктів, узгоджується зі статтею 129 Конституції України, якою визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, в тому числі й органів державної влади.
Отже, обставини, пов'язані з відсутністю коштів для сплати судового збору та запровадженням на всій території України воєнного стану за Указом Президента України від 24.02.2022 № 64 не можуть вважатися підставою для відстрочення сплати судового збору.
Крім того, посилання відповідача на те, що на підставі ухвали Господарського суду Донецької області від 07.06.2022 у цій справі накладено арешт на грошові кошти підприємства не можуть бути прийняті судом, оскільки арешт накладено на грошові кошти в межах суми 23 238 041,19грн..Ці доводи невідповідають вимогам статті 8 Закону України "Про судовий збір"
З огляду на вищевикладене, клопотання відповідача про відстрочення сплати судового збору не піддягає задоволенню.
Також в апеляційній скарзі відповідач вказує на те, що ним не пропущено строк на апеляційне оскарження рішення суду у цій справі.
Однак, судова колегія враховує наступне.
Відповідно до ч.1 ст. 256 ГПК України: апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Відповідно до ч.2 ст.256 ГПК України учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому ухвали суду; протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Тобто, перебіг строку на оскарження в апеляційному порядку судового рішення визначено в законодавчому порядку.
З матеріалів справи вбачається, що оскаржуване рішення суду прийнято 15.09.2022, повний текст складено 15.09.2022.
Отже, строк на апеляційне оскарження сплинув 05.10.2022.
Апеляційна скарга подана відповідачем через підсистему «Електронний суд» 12.10.2022.
Отже, відповідачем пропущено строк на апеляційне оскарження.
При цьому, відповідач не вказує дату отримання повного тексту оскаржуваного рішення і не заявляє клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.
Згідно з частиною 3 статті 260 Господарського процесуального кодексу України, апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення встановлених строків і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку.. При цьому, протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку.
Враховуючи наведене, наявні підстави для залишення апеляційної скарги без руху в порядку статті 174 та у відповідності з приписами частини 2 статті 260 Господарського процесуального кодексу України.
На виконання вимог частини 2 статті 174 Господарського процесуального кодексу України, суд зазначає, що апелянту слід надати суду докази сплати судового збору за подання апеляційної скарги в розмірі 522 855,92 грн. та мотивоване клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду.
Керуючись статтями 174, 234, 258, 260 Господарського процесуального кодексу України, суддя-доповідач
1. Апеляційну скаргу залишити без руху.
2.Апелянту - усунути встановлені при поданні апеляційної скарги недоліки протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.
3. Роз'яснити, що при невиконанні вимог цієї ухвали, апеляційна скарга вважається неподаною та повертається апелянту.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя О.Є. Медуниця