20 жовтня 2022 року м. Харків Справа № 905/2161/20
Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Сгара Е.В., суддя Гетьман Р.А., суддя Склярук О.І.
при секретарі судового засідання Ламановій А.В.
за участю представників сторін:
від позивача - не з'явився
від відповідача - не з'явився
розглянувши апеляційну скаргу Акціонерного товариства “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України”, м.Київ (вх. 63 Д)
на ухвалу Господарського суду Донецької області від 04.10.2021 (повний текст складено 04.10.2021) у справі №905/2161/20 (суддя Величко Н.В.)
за позовом Акціонерного товариства “Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", м. Київ
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Бахмут-Енергія", м. Бахмут Донецької області
про стягнення 885014,33 грн
за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Бахмут-Енергія", м. Бахмут Донецької області
про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню
Ухвалою Господарського суду Донецької області від 04.10.2021 у справі №905/2161/20:
- заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Бахмут-Енергія" від 17.09.2021 про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню задоволено частково;
- визнано таким, що не підлягає виконанню наказ Господарського суду Донецької області від 04.08.2021 у справі №905/2161/20 в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Бахмут-Енергія" на користь Акціонерного товариства “Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" 467 322,65 грн - 3% річних, 417691,68 грн - інфляційних втрат;
- в іншій частині вимог відмовлено.
Не погодившись із вищевказаною ухвалою, Акціонерне товариство “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України” звернулось до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Донецької області від 04.10.2021 у справі №905/2161/20 та винести постанову, якою відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "Бахмут-Енергія" у задоволенні заяви про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги, скаржником зазначено, що висновок суду першої інстанції стосовно абз.3 ч.1 ст.7 Закону 1730 як норми прямої дії є безпідставним, оскільки Закон може мати вказівку на відсутність зобов'язання або на право припинити зобов'язання у спосіб, передбачений вимогами ст.ст.599-609 ЦК України. Зазначив, що суд першої інстанції момент припинення обов'язку не встановив, вказавши на відсутність правових підстав для стягнення заборгованості, здійснивши перегляд судового рішення в порушення вимог ст.ст. 253, 269, 300 ГПК Украъни.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 13.01.2022: апеляційну скаргу Акціонерного товариства “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України” залишено без руху; встановлено апелянту строк впродовж 10 днів з моменту отримання цієї ухвали на усунення встановлених при поданні апеляційної скарги недоліків, а саме - надати докази сплати судового збору у розмірі 2270,00 грн.
У зв'язку із усуненням недоліків апеляційної скарги, ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 07.02.2022 у справі №905/2161/20, зокрема: поновлено Акціонерному товариству “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України” пропущений процесуальний строк на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду Донецької області від 04.10.2021 у справі №905/2161/20; відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України” на ухвалу Господарського суду Донецької області від 04.10.2021 у справі №905/2161/20; призначено справу до розгляду на "03" березня 2022 р. о 12:30 годині.
На адресу Східного апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Бахмут-Енергія" надійшов відзив на апеляційну скаргу, яким відповідач просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу суду першої інстанції без змін, з підстав викладених у відзиві.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 04.07.2022 у справі №905/2161/20 у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України повідомлено учасників справи про те, що дата наступного судового засідання з розгляду справи №905/2161/20 буде визначена після усунення обставин, що становлять загрозу та небезпеку життю і здоров'ю учасників судового процесу та співробітників суду.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 05.10.2022 у справі №905/2161/20 призначено справу №905/2161/21 до розгляду на "20" жовтня 2022 р. о 11:00 год.
Позивач в судове засідання 20.10.2022 не з'явився, проте заявив клопотання про розгляд справи без участі його представника, яке було розглянуто та задоволено судом. Крім того, повідомив, що заборгованість з інфляційних та 3% річних була списана на підставі ч.1 ст. 7 Закону Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення”.
Відповідач в судове засідання 20.10.2022 не з'явився. Через канцелярію суду надав клопотання про розгляд справи без участі його представника, яке було розглянуто та задоволено судом.
Перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та докази по справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку, а також доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених статтею 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду встановила наступне.
Як вбачається із матеріалів справи, рішенням Господарського суду Донецької області від 11.03.2021 у справі №905/2161/20, залишеним без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 15.07.2021, задоволено позовні вимоги. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Бахмут-Енергія" на користь Акціонерного товариства “Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" 885.014,33 грн. боргу, з яких: 467 322,65 грн. - 3% річних, 417 691,68 грн. - інфляційні втрати, крім того, відшкодування сплаченого судового збору у розмірі 13 275,21 грн. Відстрочено виконання рішення до 01.09.2021 включно.
На виконання цього рішення видано відповідний наказ від 04.08.2021.
В подальшому, Товариство з обмеженою відповідальністю "Бахмут-Енергія" звернулось до місцевого господарського суду із заявою, якою просило визнати наказ Господарського суду Донецької області від 04.08.2021 у справі №905/2161/20 таким, що не підлягає виконанню.
В обґрунтування вимог заяви про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню, Товариство з обмеженою відповідальністю “Бахмут-Енергія” посилалось на те, що 29.08.2021 набрали чинності внесені зміни до Закону України “Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення”, яким врегульовано питання списання з дня набрання чинності цим Законом неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість за спожитий природний газ, послуги з його розподілу та транспортування, а також за теплову енергію, отриману для її подальшого постачання споживачам та/або надання відповідних комунальних послуг погашену до 01.06.2021.
Як вже зазначалось вище, оскаржуваною ухвалою Господарського суду Донецької області від 04.10.2021 у справі №905/2161/20: заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Бахмут-Енергія" від 17.09.2021 про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню задоволено частково; визнано таким, що не підлягає виконанню наказ Господарського суду Донецької області від 04.08.2021 у справі №905/2161/20 в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Бахмут-Енергія" на користь Акціонерного товариства “Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" 467 322,65 грн - 3% річних, 417 691,68 грн - інфляційних втрат; в іншій частині вимог відмовлено.
При перегляді вищевказаної ухвали місцевого господарського суду, колегія суддів апеляційного господарського суду виходить з наступного.
Процесуальні питання, пов'язані з виконанням судових рішень у господарських справах регулюються розділом V Господарського процесуального кодексу України.
Згідно частин 1,3 статті 327 Господарського процесуального кодексу України виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції. Наказ, судовий наказ, а у випадках, встановлених цим Кодексом, - ухвала суду є виконавчими документами.
Відповідно частини 1 статті 328 Господарського процесуального кодексу України суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню.
Суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин (ч.2 ст.328 Господарського процесуального кодексу України ).
Враховуючи імперативні приписи статті 129-1 Конституції України, статей 18, 326 Господарського процесуального кодексу України щодо обов'язковості виконання судового рішення, що набрало законної сили, положення статті 328 Господарського процесуального кодексу України визначає можливість визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню, лише за наявності для цього безумовних і безспірних підстав, тобто є процедурною нормою, що врегульовує правовідносини між боржником і стягувачем на стадії виконання рішення.
Комплекс організаційних та економічних заходів, спрямованих на забезпечення сталого функціонування теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення визначає Закон України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії" (далі - Закон №1730-VIII), який набрав чинності 30.11.2016, відповідно до статті 1 якого заборгованістю, що підлягає врегулюванню відповідно до цього Закону, зокрема, є кредиторська заборгованість перед постачальником природного газу теплопостачальних та теплогенеруючих організацій за спожитий природний газ, використаний для виробництва теплової та електричної енергії, надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води.
Метою цього Закону є поліпшення фінансового становища теплопостачальних підприємств життєзабезпечення, запобігання їхнього банкрутства, забезпечення фінансової стабільності та уникнення кризових ситуацій під час проходження опалювального періоду.
Згідно статті 2 Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії" дія цього Закону поширюється на відносини із врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії.
14.07.2021 Верховною Радою України прийнято Закон України №1639-IX "Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газ", який набув чинності 29.08.2021.
Зазначеним Законом, між іншим, внесено зміни до Закону України від 3 листопада 2016 року N 1730-VIII "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії"
Відповідно до ст.6 Закону №1639-IX неустойка (штраф, пеня), інфляційні нарахування, проценти річних, нараховані на заборгованість за договорами купівлі-продажу газу та договорами на транспортування, у тому числі підтверджені судовими рішеннями, які набрали законної сили, що обліковуються учасниками процедури погашення заборгованості та не сплачені станом на розрахункову дату, підлягають списанню: з дня набрання чинності цим Законом, якщо погашення основної частини боргу здійснено до 31.12.2020 або до моменту укладення договорів про реструктуризацію відповідно до статті 5 цього Закону, у тому числі шляхом проведення взаєморозрахунків відповідно до статті 4 цього Закону.
Пунктом 4 Прикінцевих та перехідних положень Закону №1639-IX установлено, що: на заборгованість дочірньої компанії "Газ України" перед НАК "Нафтогаз України" за поставлений природний газ неустойка (штраф, пеня), інфляційні нарахування, проценти річних не нараховуються, а нараховані підлягають списанню з дня набрання чинності цим Законом; заборгованість теплопостачальних та теплогенеруючих організацій за природний газ та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за електричну енергію, які здійснюють діяльність на території Донецької та Луганської областей, підлягає реструктуризації відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення" без урахування обсягів заборгованості за спожитий природний газ (використаний для виробництва теплової та електричної енергії, надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води) або електричну енергію (використану для виробництва та надання послуг з централізованого водопостачання та водовідведення, з постачання холодної води та водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем) підрозділів, розташованих на території окремих районів Донецької та Луганської областей, на якій органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження.
Пунктами 6-8 Прикінцевих та перехідних положень Закону №1639-IX встановлено Кабінету Міністрів України: з метою уникнення накопичення заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії розробити та затвердити механізм перерахунку вартості теплової енергії та комунальних послуг залежно від зміни ціни природного газу та електричної енергії; поінформувати Верховну Раду України про стан виконання цього Закону у 2022 році; у тримісячний строк з дня набрання чинності цим Законом: привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом; забезпечити розрахунки пільг та житлових субсидій населенню на оплату житлово-комунальних послуг, їх виплату у грошовій формі; забезпечити приведення міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом. Національній комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, у тримісячний строк з дня набрання чинності цим Законом: забезпечити прийняття нормативно-правових актів, передбачених цим Законом; привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом. Центральному органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної промислової політики, у двомісячний строк з дня набрання чинності цим Законом розробити та затвердити форму довідки про підтвердження статусу підприємства "зеленої" електрометалургії.
Положеннями частини першої статті 5 Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії" (в редакції від 29.08.2021) реструктуризації підлягають кредиторська заборгованість теплопостачальних та теплогенеруючих організацій за спожитий природний газ, використаний станом на 01.06.2021 для виробництва теплової та електричної енергії (у тому числі за договорами купівлі-продажу природного газу для власних потреб, що був використаний виключно для виробництва теплової та електричної енергії), надання послуг з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води, послуг з постачання теплової енергії та постачання гарячої води, а також заборгованість за послуги з розподілу і транспортування природного газу та кредиторська заборгованість теплопостачальних організацій перед теплогенеруючими організаціями за теплову енергію, отриману для її подальшого постачання споживачам та/або надання відповідних комунальних послуг споживачам, які утворилися станом на 01.06.2021 (без урахування суми неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на таку заборгованість).
У відповідності до частини третьої наведеної статті визначено, що на реструктуризовану заборгованість не нараховуються неустойка (штрафи, пені), проценти річних, інфляційні нарахування, крім випадків повного або часткового нездійснення платежів за договором про реструктуризацію заборгованості, укладеним відповідно до цього Закону.
У відповідності до частини 1 статті 7 Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії" (в редакції від 29.08.2021) на реструктуризовану заборгованість за спожитий природний газ, а також послуги з його розподілу та транспортування, а також за теплову енергію станом на 01.06.2021 неустойка (штраф, пеня), інфляційні нарахування, проценти річних не нараховуються.
Нараховані на заборгованість за спожитий природний газ, послуги з його розподілу та транспортування, а також за теплову енергію, отриману для її подальшого постачання споживачам та/або надання відповідних комунальних послуг, утворену станом на 1 червня 2021 року, неустойка (штраф, пеня), інфляційні нарахування, проценти річних не можуть бути предметом подальшого продажу та врегульовуються у такий спосіб: підлягають списанню з дня набрання чинності цим Законом, якщо погашення основної частини боргу здійснено до 1 червня 2021 року або до моменту укладення договорів про реструктуризацію відповідно до статті 5 цього Закону, у тому числі шляхом проведення взаєморозрахунків відповідно до статті 4 цього Закону; підлягають списанню, за умови повного виконання теплогенеруючими та теплопостачальними організаціями умов укладеного договору про реструктуризацію заборгованості.
Отже, запровадження в дію статті 7 Закону від 03.11.2016 №1730-VII скасовує підстави для проведення відповідних нарахувань та встановлює імперативний припис про списання вже нарахованих санкцій.
Списання неустойки (штрафу, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на вже погашену заборгованість в силу прямого припису частини 1 ст.7 Закону №1730 в редакції від 29.08.2021 не обумовлене жодною іншою обставиною, крім набрання ним чинності та, зокрема, не вимагає узгодження з постачальником природного газу чи підтвердження останнім, а також не вимагає реалізації процедури взаєморозрахунків або реструктуризації, передбачених ст.5 цього Закону, тому по суті є окремим економічним заходом, спрямованим на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій за спожиті енергоносії.
Аналіз наведених норм матеріального права дає підстави для висновку, що стаття 7 Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії" є нормою прямої дії, її застосування не ставиться у залежність від виконання будь-яких інших умов, окрім погашення боржником заборгованості за отриманий природний газ до набрання чинності цим Законом.
Як вбачається із матеріалів справи, предметом розгляду у господарській справі №905/2161/20 були вимоги Акціонерного товариства “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України” про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Бахмут-Енергія" заборгованості у загальному розмірі 885 014,33 грн., з яких: 3% річних у сумі 467322,65 грн., інфляційні втрати в сумі 417 691,68 грн., крім того, сплачений судовий збір за розгляд цієї справи у розмірі 13 275,21 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на неналежне виконання відповідачем умов договору купівлі-продажу природного газу №3439/18-БО-6 від 04.10.2018 щодо повної та своєчасної оплати вартості поставленого газу за зобов'язаннями жовтня 2018 року - квітня 2019 року.
Вирішуючи спір по суті, судом в рішенні було встановлено відсутність основного боргу ТОВ “Бахмут-Енергія” за вказаним договором на дату відкриття провадження у цій справі (28.12.2020).
Наведені вище обставини свідчать про погашення ТОВ “Бахмут-Енергія” основної частини боргу до 01.06.2021, у зв'язку із чим нараховані на цю заборгованість, інфляційні нарахування та проценти річних підлягають списанню в силу положень частини 1 статті 7 Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення ".
Також судова колегія апеляційної інстанції зазначає, що для участі у процедурі врегулювання заборгованості теплопостачальні та теплогенеруючі організації, підприємства централізованого водопостачання та водовідведення включаються до реєстру, який веде центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері житлово-комунального господарства (ч.1 ст.3 Закону 1730-VIII).
За відомостями Реєстру підприємств теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості за спожиті енергоносії суб'єктів господарювання, розміщеного на офіційному сайті Мінрегіону (https://www.minregion.gov.ua/) вбачається, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Бахмут-Енергія" (код ЄДРПОУ 34776960) внесено до відповідного реєстру за номером 152 згідно з наказом Мінрегіону від 08.09.2017 № 237.
На час розгляду заяви боржника про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню, в матеріалах справи відсутні докази внесення змін зокрема до постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2017 року № 93 “Про затвердження Порядку ведення реєстру теплопостачальних та теплогенеруючих організацій, підприємств централізованого водопостачання та водовідведення, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості за спожиті енергоносії, та користування зазначеним реєстром” на виконання пункту 6 Закону N 1639-IX (у тримісячний строк з дня набрання чинності цим Законом: привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом; забезпечити приведення міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом.)
Абзацом шостим частини третьої статті 3 Закону 1730-VIII із змінами, внесеними згідно із Законом України від 14.07.2021 р. N 1639-IX, встановлено, що підприємство (організація) вважається виключеним з реєстру за певним кредитором з наступного дня після прийняття центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері житлово-комунального господарства, рішення про виключення такого підприємства з реєстру та внесення відповідного запису до реєстру.
Місцевим господарським судом встановлено, що центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері житлово-комунального господарства, рішення про виключення Товариства з обмеженою відповідальністю "Бахмут-Енергія" (код ЄДРПОУ 34776960) з Реєстру не приймалось. Доказів протилежного матеріали справи не містять.
Наведені вище обставини свідчать, що заборгованість з інфляційних та 3% річних була списана на підставі ч.1 ст. 7 Закону Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення”
Приймаючи до уваги вищевикладене, зважаючи на те, що погашення основної частини боргу за договором купівлі-продажу природного газу №3439/18-БО-6 від 04.10.2018 Товариством з обмеженою відповідальністю "Бахмут-Енергія" здійснено до 1 червня 2021 року, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері житлово-комунального господарства, рішення про виключення Товариства з обмеженою відповідальністю "Бахмут-Енергія" з Реєстру не приймалось, наказ Господарського суду Донецької області від 04.08.2021 по справі №905/2161/20 в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Бахмут-Енергія" на користь Акціонерного товариства “Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" 467 322,65 грн. - 3% річних, 417 691,68 грн. - інфляційних втрат підлягає визнанню таким, що не підлягає виконанню.
Разом з тим, за наказом від 04.08.2021 по справі № 905/2161/20 також стягнуто судовий збір у розмірі 13 275,21 грн. на який не розповсюджуються положення ст. 7 Закону № 1730-VIII, у зв'язку з чим в цій частині відсутні підстави для визнання наказу таким, що не підлягає виконанню, про що було вірно зазначено судом першої інстанції.
Твердження скаржника, що судом першої інстанції здійснено перегляд судового рішення є безпідставними та необґрунтованими, оскільки судом було лише розглянуто заяву відповідача про визнання наказу таким, що не підлягає виконання у відповідності до положень та обмежень діючого процесуального законодавства.
Інші доводи апелянта, були спростовані в даній постанові апеляційного господарського суду, крім того, судова колегія апеляційної інстанції зазначає, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод. У справі "Руїз Торіха проти Іспанії", ЄСПЛ вказав, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають в достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Межі такого обов'язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватися у світлі обставин кожної справи.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів апеляційного суду зазначає, що судом першої інстанції в повному обсязі досліджені обставини, що мають значення для справи, у зв'язку із чим апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а ухвала Господарського суду Донецької області від 04.10.2021 у справі №905/2161/20 підлягає залишенню без змін.
Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на скаржника.
На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 269, 270, 275, 276, 281, 282, 283, 284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України” на ухвалу Господарського суду Донецької області від 04.10.2021 у справі №905/2161/20 - залишити без задоволення.
Ухвалу Господарського суду Донецької області від 04.10.2021 у справі №905/2161/20 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок та строки оскарження в касаційному порядку встановлені статтями 286-289 ГПК України.
Головуючий суддя Е.В. Сгара
Суддя Р.А. Гетьман
Суддя О.І.Склярук
Повний текст постанови складено та підписано 20.10.2022 року