19 жовтня 2022 року м. Харків Справа № 917/1450/21
Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Чернота Л.Ф., суддя Зубченко І.В. , суддя Радіонова О.О.
За участю секретаря судового засідання: За участю представників сторін: від позивача: від відповідача: Яковенко В.С. (в режимі відеоконференції) Гайдака О.В.- Ордер Серія АІ №1273163 від 01.09.2022, Свідоцтво №5101 від 25.07.2012 (в режимі відеоконференції) Баранова В.І. - Довіреність №10-72/30184 від 30.12.2021, Свідоцтво ПТ №1703 від 27.06.2017
від третьої особи: не з'явились
розглянувши апеляційну скаргу (вх. №838 П/3) Акціонерного товариства “Полтаваобленерго”, м. Полтава
на рішення господарського суду Полтавської області
19.07.2022 р. (повний текст підписано 02.08.2022 р.)
у справі за позовною заявою до третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: про№917/1450/21 (суддя Погрібна С.В.) Товариства з обмеженою відповідальністю "Монолітторг", м. Київ Акціонерного товариства "Полтаваобленерго", м. Полтава Товариство з обмеженою відповідальністю “Укрславметал”, Донецька область, м. Слов'янськ визнання недійсними результатів публічної закупівлі
14.09.2021 до Господарського суду Полтавської області надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Монолітторг" до Акціонерного товариства "Полтаваобленерго" про визнання недійсними результатів публічної закупівлі, оформлених протоколом щодо прийняття рішення уповноваженою особою ПАТ “Полтаваобленерго” від 11.08.2021 щодо визначення переможця спрощеної закупівлі згідно з предметом закупівлі, код національного класифікатора України ДК 021:2015 - 44110000-4 Конструкційні матеріли (ізолятори), з ідентифікатором UA-2021-07-15-006853-b “ТОВ “Укрславметал” та ухвалення рішення про намір укласти договір про закупівлю з переможцем спрощеної процедури.
Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 16.09.2021 р. у справі №917/1450/21 позовну заяву і додані до неї документи повернуті позивачу.
Не погодившись з прийнятою ухвалою ТОВ "Монолітторг" звернулося до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд скасувати ухвалу Господарського суду Полтавської області про повернення позовної заяви від 16.09.2021 р. у справі №917/1450/21 і направити справу для продовження розгляду до Господарського суду Полтавської області.
Постановою Східного апеляційного господарського суду від 17.11.2021 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Монолітторг” на ухвалу Господарського суду Полтавської області від 16.09.2021 у справі №917/1450/21 задоволено; ухвалу Господарського суду Полтавської області від 16.09.2021 у справі №917/1450/21 скасовано; справу передано на розгляд суду першої інстанції.
Справу передано на розгляд судді Погрібній С.В., що відображено у протоколі передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 17.11.2021.
Ухвалою суду від 07.12.2021 р. зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю "Монолітторг" надати суду оригінал позовної заяви, що був поданий до Господарського суду Полтавської області 14.09.2021 та належним чином завірені копії документів доданих до неї (згідно переліку).
15.12.2021 р. від Товариства з обмеженою відповідальністю "Монолітторг" надійшов оригінал позовної заяви, та належним чином завірені копії документів доданих до неї (згідно переліку).
Ухвалою суду від 28.12.2021 прийнято позовну заяву до розгляду і відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження.
Рішенням господарського суду Полтавської області від 19.07.2022 (повний текст складено та підписано 02.08.2022) у справі №917/1450/21 позов задоволено. Визнано недійсними результати публічної закупівлі, оформлені протоколом щодо прийняття рішення уповноваженою особою ПАТ “Полтаваобленерго” від 11.08.2021 р. щодо визначення переможця спрощеної закупівлі згідно з предметом закупівлі, код національного класифікатора України ДК 021:2015 - 44110000-4 Конструкційні матеріли (ізолятори), з ідентифікатором UA-2021-07-15-006853-b “ТОВ “Укрславметал” та ухвалення рішення про намір укласти договір про закупівлю з переможцем спрощеної процедури. Стягнуто з Акціонерного товариства "Полтаваобленерго" (вул. Старий Поділ, 5, м. Полтава, Полтавська область, 36022, код 00131819) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Монолітторг" (вул. Зоологічна, 4А, офіс 139, м. Київ, 04119, код 39719048) 2270,00 грн. витрат по сплаті судового збору.
Не погодившись з ухваленим рішенням господарського суду Полтавської області від 19.07.2022 (повний текст складено та підписано 02.08.2022) Акціонерне товариство з обмеженою відповідальністю “Полтаваобленерго”, м. Полтава - 05.08.2022 (дата на конверті, в якому була надіслана апеляційна скарга з додатками) звернулось з апеляційною скаргою №10-74/13988 від 26.07.2022 (з додатками: документи, що підтверджують сплату судового збору, належним чином завірені копії документів, що засвідчують повноваження особи, що підписала апеляційну скаргу, документи, що підтверджують відправлення копії апеляційної скарги учасникам справи), в якій просить Східний апеляційний господарський суд:
-відкрити апеляційне провадження у справі;
-скасувати рішення господарського суду Полтавської області від 19.07.2022 у справі №917/1450/21 повінстю і ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог Товаритва з обмеженою відповідальністю “Монолітторг” про визнання недійсними результатів публічної закупівлі;
-судові витрати покласти на відповідача.
Акціонерне товариство «Полтаваобленерго» не погоджується з рішенням господарського суду Полтавської області в повному обсязі, вважає його постановленим при неповному з'ясуванні, що мають значення для справи, який суд першої інстанції визнав встановленими, висновки викладені у рішенні суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, обставин, що мають значення для справи, які суд визнав встановленими, недоведені, з порушенням матеріального та процесуального права, що призвело до винесення судом першої інстанції судового рішення, яке не відповідає закону.
Підставами скасування оскаржуваного рішення відповідач вважає наступні обставини:
За результатами розгляду та оцінки тендерної пропозиції замовник визначає переможця та приймає рішення про намір укласти договір згідно із цим Законом.
Як убачається із змісту позовних вимог, ТОВ «Монолітторг» зазначає про невідповідність тендерної документації переможця закупівлі - ТОВ «Укрславметал», що на його думку, є підставою для визнання недійсним процедури закупівлі і договору.
Також, апелянт посилається на висновки Верховного Суду, які зроблені у постанові від 14.06.2019 у справі №910/6642/18, за якими врегульовано, що вирішуючи господарський спір, суд з'ясовує, чи існує у позивача право або законний інтерес, якщо так, то чи підлягає право або законний інтерес захисту і чи буде такий захист ефективний за допомогою того способу, який визначено відповідно до викладеної в позові вимоги. В іншому випадку у позові слід відмовити.
Також апелянт посилається на Велику Палату Верховного Суду від 19.01.2021 у справі №916/1415/19, за змістом якої зазначено, що якщо суд дійде висновку, що обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором та/або є неефективним для захисту порушеного права позивача, у цих правовідносинах позовні вимоги останнього не підлягають задоволенню.
Для застосування того чи іншого способу захисту необхідно встановити, які ж права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких прав (інтересів) позивач звернувся до суду. При оцінці обраного позивачем способу захисту потрібно врахувати його ефективність, тобто спосіб захисту має відповідати змісту порушеного права, характеру правопорушення та забезпечити поновлення порушеного права.
На думку скаржника, не перевіривши викладених позивачем у позовній заяві доводів стосовно дотримання переможцем - ТОВ «Укрславметал» процедури спірної закупівлі на предмет відповідності поданої ним документації в порівнянні з ТОВ «Монолітторг», тобто не вказавши про законність проведеної закупівлі, суд не перевірив дій замовника стосовно того, чи не відбулося порушення мети публічної закупівлі на тендерній основі щодо пошуку найбільш вигідної пропозиції шляхом звуження кола учасників, що призвело до винесення незаконного рішення.
Скаржник вважає, що виходячи з правового характеру спірних правовідносин, задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Монолітторг» про визнання незаконним та скасування рішення Уповноваженою особи Акціонерного товариства «Полтаваобленерго» оформлене протоколом щодо прийняття рішення уповноваженою особою від 11.08.2021 р. не призведе до відновлення прав та інтересів позивача, як учасника процедури закупівлі. Тому, на думку апелянта, підстави для задоволення позову відповідно до обраного позивачем способу захисту права відсутні.
Також, відповідач стверджує, що суд першої інстанції розглянувши справу та прийнявши до уваги лише позицію позивача та, не надавши належної оцінки доводам відповідача, порушив принцип рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом та принцип змагальності.
Зазначив, що процедура розгляду справи судами повинна відповідати вимогам статті 6 Конвенції та положенням законодавства України та має бути збалансована з реальністю правового захисту та ефективністю рішень судів усіх інстанцій, як найважливішіших аспектів реалізації принципу верховенства права.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.08.2022р. в порядку вимог статті 32 Господарського процесуального кодексу України головуючим (суддею-доповідачем) з розгляду цієї апеляційної скарги визначено суддю Черноту Л.Ф., тоді як іншими членами судової колегії є Зубченко І.В., Радіонова О.О.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 22.08.2022р. у справі №917/1450/21 відкрито апеляційне провадження у справі №922/1450/21.Встановлено Позивачу строк до 02.09.2022р. (включно) для подання відзиву на апеляційну скаргу разом з доказами його (доданих до нього документів) надсилання іншим учасникам справи в порядку ч.2 ст.263 Господарського процесуального кодексу України. Встановлено Відповідачу строк до 16.09.2022р. (включно) для подання відповіді відзив на апеляційну скаргу разом з доказами його (доданих до нього документів) надсилання іншим учасникам справи. Запропоновано учасникам справи в строк до 02.09.2022р. (включно) надати до суду заяви, клопотання та заперечення (у разі наявності), з доказами надсилання їх копії та доданих до них документів іншим учасникам справи в порядку ч.4 ст.262 Господарського процесуального кодексу України. Запропоновано учасникам справи для прискорення документообігу в межах цієї справи, надсилати їх з використанням програми "Електронний суд" (за умов відповідної реєстрації) або скеровувати документи з засвідченням електронним цифровим підписом упоноваженої особи на електронну адресу Східного апеляційного господарського суду inbox@eag.court.gov.ua. Витребувано з Господарського суду Полтавської області матеріали справи №917/1450/21.
01.09.2022 року від представника ТОВ “МОНОЛІТТОРГ” (в межах строку) надійшов відзив на апеляційну скаргу, за змістом якого останній просить суд: прийняти даний відзив на апеляційну скаргу АТ “Полтаваобленерго” на рішення Господарського суду Полтавської області від 19.07.2021 року у справі №917/1450/21 та долучити його до матеріалів справи. За результатами розгляду апеляційної скарги прийняти рішення, яким залишити рішення Господарського суду Полтавської області від 19.07.2021 року у справі №917/1450/21 без змін, а апеляційну скаргу АТ “Полтаваобленерго” без задоволення. Судові витрати покласти на відповідача.
Позивач вважає апеляційну скаргу відповідача необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.
Наголошує, що в апеляційній скарзі відповідач посилається на неповне з'ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи. Так, зокрема, відповідач зазначає, що судом не з'ясовано та не надано правової оцінки тому, що, за твердженням відповідача, 06.09.2021 року уповноваженою особою АТ «Полтаваобленрго» відмінено спрощену закупівлю за предметом закупівлі 44110000-4 - Конструкційні матеріали (ізолятори) відповідно до п. 2 ч. 17 ст. Закону України «Про публічні закупівлі».
Зазначає, що у тексті апеляційної скарги не наведено статтю ЗУ «Про публічні закупівлі», на підставі якої торги було нібито відмінено.
Разом з тим, оглянувши інформацію, розміщену на веб-порталі Прозорро про вказану закупівлю, розміщену за адресою: (https://www.prozorro.gov.ua/tender/UA-2021-07-15-006853b), представником позивача було встановлено, що станом на 19.01.2022 року вказана закупівля перебуває у статусі «Завершена» та ні додаткової угоди від 09.09.2021 року про розірвання договору, ні протоколу уповноваженої особи про відміну закупівлі від 06.09.2021 року в системі Прозорро не оприлюднено.
Оскільки протокол від 06.09.2021 мав бути оприлюднений не пізніше 07.09.2021 року, а відповідна додаткова угода до договору - не пізніше 14.09.2021 року, то неоприлюднення вказаних відомостей протягом такого тривалого часу може свідчити про відсутність даних документів в оригіналі.
Крім того, оскільки, відповідно до положень ч.6 ст.10 ЗУ «Про публічні закупівлі», інформація про закупівлі, зазначена у частині першій цієї статті, оприлюднюється відповідно до вимог Закону України "Про доступ до публічної інформації", у тому числі у формі відкритих даних.
Таким чином, оскільки оприлюднена відповідачем публічна інформація в системи «Прозорро» не відповідає копіям документів, наданим відповідачем до суду у даній справі, наявні всі підстави для обґрунтованого сумніву у достовірності поданих до суду копій протоколу від 06.09.2021 року та додаткової угоди до договору від 09.09.2021 року.
Позивачем додавалася відповідна інформація з веб-порталу «Прозорро» про вказану закупівлю. Станом на 01 вересня 2022 року інформація по вказаній закупівлі не змінилася: вказані документи не оприлюднені, процедура закупівлі не відмінена, а причиною розірвання договору значиться закінчення строку його дії.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 13.09.2022, зокрема, призначено розгляд апеляційної скарги (вх. №838 П/3) Акціонерного товариства “Полтаваобленерго”, м. Полтава на рішення Господарського суду Полтавської області від 19.07.2022 р. (повний текст підписано 02.08.2022 р.) у справі №917/1450/21до розгляду на "19" жовтня 2022 р. о 10:20 год.
16.09.22 за вх. №5181 на поштову адресу суду з господарського суду Полтавської області надійшла справа.
19.09.2022 на електронну адресу суду від представника Акціонерного товариства «Полтаваобленерго» - Адвоката Баранової В.І. надійшла заява про участь у судовому засіданні у справі №917/1450/21 в режимі відеоконференції, за змістом якого останній просить провести судове засідання, призначене на 19 жовтня 2022р. о 10:20 год. у справі №917/1450/21 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів, з урахуванням технічних можливостей у суді за допомогою комплексу технічних засобів та програмного забезпечення «EasyCon», що забезпечує проведення судових засідань в режимі відеоконференцзв'язку.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 22.09.2022, задоволено заяву представника Акціонерного товариства «Полтаваобленерго» - Адвоката Баранової В.І., з вимогою надання можливості брати участь у судовому засіданні Східного апеляційного господарського суду з розгляду справи №917/1450/21 яке відбудеться "19" жовтня 2022 р. о 10:20 год. в режимі відеоконференції.
21.09.2022 від представника ТОВ «МОНОЛІТТОРГ» - Гайдаки О.В. надійшла заява про участь у судовому засіданні у справі №917/1450/21 в режимі відеоконференції, за змістом якого останній просить дозволити представнику ТОВ «Монолітторг», адвокату Гайдаку Олександру Володимировичу, брати участь у судовому засіданні по справі №917/1450/21, призначеному на « 19» жовтня 2022р. о 10:20 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів за допомогою системи «EasyCon».
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 22.09.2022 задоволено заяву представника ТОВ «МОНОЛІТТОРГ» Гайдаки Олександра Володимировича, з вимогою надання можливості брати участь у судовому засіданні Східного апеляційного господарського суду з розгляду справи №917/1450/21 яке відбудеться "19" жовтня 2022 р. о 10:20 год. в режимі відеоконференції.
У судовому засіданні 19.10.2022 в режимі відеоконференції позивач надав пояснення аналогічні викладеним у відзиві на апеляційну скаргу, просив залишити рішення Господарського суду Полтавської області від 19.07.2021 року у справі №917/1450/21 без змін, а апеляційну скаргу АТ “Полтаваобленерго” без задоволення.
Відповідач, який брав участь в режимі відеоконференції 19.10.2022 наполягав на вимогах, викладених в апеляційній скарзі, просив скасувати рішення господарського суду Полтавської області від 19.07.2022 у справі №917/1450/21 повінстю і ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог Товаритва з обмеженою відповідальністю “Монолітторг” про визнання недійсними результатів публічної закупівлі.
Третя особа в судове засідання 19.10.2022 не з'явились, про причини неявки суд не повідомили, хоча про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, про що свідчать відомості картки обліку вихідних документів (відправлення поштової кореспонденції здійснювалось на офіційну алектрону адресу Товариства).
Статтею 120 частинами 3, 7 Господарського процесуального кодексу України передбачено наступне:
Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.
Також необхідно зазначити, що за змістом статті 2 Закону України “Про доступ до судових рішень” кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі. Ухвала Східного апеляційного господарського суду від 13.09.2022, якою було призначено розгляд справи на 19.10.2022 о 10:30 год., було оприлюднено на офіційному веб-порталі судової влади України 14.09.2022.
Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України.
Сторони не були позбавлені можливості дізнатися в суді апеляційної інстанції про подальший перебіг питання щодо зазначеної апеляційної скарги та своєчасно ознайомлюватися з відповідними судовими рішеннями в Єдиному державному реєстрі судових рішень.
Також, сторони у розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження, та зобов'язані сумлінно користуватися наданими їм процесуальними правами (рішення Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 у справі “Пономарьов проти України”.)
Враховуючи належне повідомлення учасників справи про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги, а також з огляду на те, що явка сторін судом апеляційної інстанції обов'язковою не визнавалась, а наявних матеріалів справи на думку суду достатньо для прийняття законного і обґрунтованого судового рішення, судова колегія дійшла висновку про можливість розгляду справи за відсутності представника третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача.
Відповідно до вимог статей 222, 223 Господарського процесуального кодексу України фіксування судового засідання здійснювалося за допомогою технічних засобів фіксації та було складено протокол судового засідання.
У відповідності до вимог частини 1, 2, 4, 5 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Розглянувши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, відзиву на неї, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на нижче викладене.
Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, ПАТ «Полтаваобленерго» 15.07.2021 оприлюднене оголошення про проведення спрощеної закупівлі на закупівлю - код ДК ДК 021:2015 - 44110000-4 Конструкційні матеріли (ізолятори), очікувана вартість закупівлі складає 729 590,50 грн., оголошення про проведення якої оприлюднене на веб-порталі Уповноваженого органу за № UA-2021-07-15-006853-b. Кінцевий строк подання тендерних пропозицій (дата, установлена для подання тендерних пропозицій) - 03.08.2021 (а.с. 104).
Аукціон проведено 04.08.2021 р. (https://www.prozorro.gov.ua/tender/UA-2021-07-15-006853-b).
Пропозиції по зазначеній закупівлі подали учасники: Товариство з обмеженою відповідальністю «Укрславметал», Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Високовольтне обладнання», Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕС Полімер», Товариство з обмеженою відповідальністю «Монолітторг».
Замовником 11.08.2021 оприлюднено на веб-порталі Уповноваженого органу протокол щодо прийняття рішення уповноваженою особою б/н від 11.08.2021 про намір укласти договір з ТОВ «Укрславметал».
Між АТ «Полтаваобленерго» (відповідачем) та ТОВ «Укрславметал» (третьою особою) 02.09.2021 був укладений договір поставки за результатами проведеної процедури закупівлі (проект договору а.с. 106-109).
Як стверджує позивач, пропозиція ТОВ «Укрславметал» не відповідала вимогам оголошення про проведення спрощеної процедури.
У відповідності до вимог Додатку 1 до Оголошення про проведення спрощеної процедури: «Форма пропозиції заповнюється Учасником та надається у складі пропозиції». (а.с. 104 зворотна сторона - 105).
Відповідно до п. 2 Форми (а.с. 105) пропозиції на участь у спрощеній закупівлі учасники повинні заповнити протягом якого терміну вони згодні дотримуватися умов пропозиції.
В порушення вказаних вимог, учасником ТОВ «Укрславметал» не заповнено даного критерію, що не відповідає вимогам Додатку 1 до оголошення про проведення спрощеної процедури, а тому відповідно пропозиція ТОВ «Укрславметал» повинна бути відхилена.
Розміщена третьою особою форма пропозиції у складі наданого пакету документів 03.08.2021 от 11:34 (файл «Форма тендерної пропозиції.pdf) не містить відомостей протягом якого терміну учасник згоден дотримуватись умов пропозиції. Вказане поле не заповнене (а.с. 114).
За твердженнями позивача 11.08.2021 учасником ТОВ «Торговий Дім «Високовольтне обладнання» було подано вимогу про усунення порушення, де зазначено вказане порушення та запропоновано замовнику усунути його. Натомість, знаючи про протиправність своїх дій уповноважена особа замовника продовжила дії щодо укладення договору саме з ТОВ «Укрславметал».
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач, зокрема, вказує на наступне.
Виходячи із відмінностей між спрощеною процедурою та відкритими торгами, які вбачаються з аналізу змісту положень Закону України «Про публічні закупівлі» (в редакції, чинній на момент «ведення спірної закупівлі), позивач виходив з того, що застосування спрощеної процедури зумовлює необхідність замовнику однозначно та зрозуміло описувати умови, визначені в оголошенні, вимоги щодо предмета закупівлі, та будь-які інші вимоги стосовно змісту та форми інформації, подання учасником якої є необхідним, на думку замовника, для підтвердження відповідності учасника.
Можливість двозначного тлумачення умов, визначених у оголошенні, вимог щодо предмета закупівлі, та будь-яких інших вимог стосовно змісту та форми інформації, подання учасником якої є необхідним, дає можливість замовнику довільно їх тлумачити при розгляді пропозицій учасників і визначення переможця у порядку, встановленому ч.ч. 11, 12 статті 14 ЗУ «Про публічні закупівлі» (в редакції, чинній на момент проведення спірної закупівлі), і, як наслідок, приводить до порушення ним принципів здійснення публічних закупівель, у тому числі п. 4 ч. 1 ст. 5 ЗУ «Про публічні закупівлі» (в редакції, чинній на момент проведення спірної закупівлі).
Виходячи із змісту положень, зокрема п. 5, 6 ч. 2, абз. 1 ч. 11 ст. 14 вказаного Закону наявність або відсутність тих та інших документів, які вимагає замовник, має значення саме на момент розкриття та розгляду останнім на відповідність умовам, визначеним в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі, та вимогам до предмета закупівлі пропозицій учасників.
Позивач стверджував, що пропозиція ТОВ «Укрславметал» не відповідала встановленим абзацом першим ч. 9 ст. 14 ЗУ «Про публічні закупівлі» (в редакції, чинній на момент проведення спірної закупівлі) вимогам.
Відповідно до вимог п. 1 ч. 13 ст. 14 ЗУ «Про публічні закупівлі» (в редакції, чинній на момент проведення спірної закупівлі), замовник відхиляє пропозицію в разі, якщо, зокрема пропозиція учасника не відповідає умовам, визначеним в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі, та вимогам до предмета закупівлі.
У замовника були наявні підстави для відхилення пропозиції переможця - ТОВ «Укрславметал», визначені пунктом 1 ч. 13 ст. 14 ЗУ «Про публічні закупівлі» (в редакції, чинній на момент проведення спірної закупівлі).
З аналізу положень ЗУ «Про публічні закупівлі» (в редакції, чинній на момент проведення спірної закупівлі) вбачається наявність відмінностей між спрощеною закупівлею і відкритими торгами. Так, у спрощеній процедурі для учасників відсутні деякі можливості, що існують у загальній процедурі відкритих торгів.
Зокрема, у спрощеній процедурі відсутня можливість виправлення деяких помилок у тендерній документації протягом 24 годин із моменту розміщення відповідних вимог замовника.
Спрощеність процедури проявляється, у тому числі у меншій тривалості більшості строків процедури: строку для розміщення оголошення, періоду уточнень, розгляду пропозиції. Перелік підстав відхилення пропозиції в спрощеній закупівлі є менш деталізованим, ніж відповідний перелік підстав відхилення тендерних пропозицій в процедурі закупівлі відкриті торги. При цьому відхилення пропозиції у випадках, визначених частиною 13 статті 14 Закону є обов'язком, а не правом замовника.
Розгляд на відповідність учасника не передбачає: застосування замовником підстав для відмови в участі у процедурі закупівлі, визначених статтею 17 Закону; можливості звернення замовника за підтвердженням інформації, наданої учасником, до органів державної влади, підприємств, установ, організацій відповідно до їх компетенції у порядку визначеному частиною п'ятнадцятою статті 29 Закону; можливості усунення учасником невідповідностей в пропозиції протягом 24 годин, у порядку визначеному з частиною дев'ятою статті 26 Закону.
Отже, застосування спрощеної процедури закупівлі не дає замовнику право, при розгляді пропозицій учасників та визначення переможця спрощеної процедури, довільно тлумачити відповідність таких пропозицій умовам та вимогам, зазначених в оголошенні.
Вищевикладені обставини стали підставою для звернення позивача з відповідним позовом до господарського суду Полтавської області.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням правових підстав позовних вимог, колегія суддів виходить з наступного.
Відповідно до пункту 28 частини 1 статті 1 ЗУ «Про публічні закупівлі» (в редакції, чинній на момент проведення спірної закупівлі), спрощена закупівля - придбання замовником товарів, робіт і послуг, вартість яких дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою за вартість, що встановлена у пунктах 1 і 2 частини першої статті 3 цього Закону.
Згідно із частиною 1 статті 3 ЗУ «Про публічні закупівлі», цей Закон застосовується: 1) до замовників, визначених пунктами 1-3 частини першої статті 2 цього Закону, за умови що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 200 тисяч гривень, а робіт - 1,5 мільйона гривень; 2) до замовників, визначених пунктом 4 частини першої статті 2 цього Закону, за умови що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 1 мільйон гривень, а робіт - 5 мільйонів гривень; 3) до замовників, визначених частиною першою статті 2 цього Закону, які здійснюють спрощені закупівлі відповідно до цього Закону та/або укладають договори без використання електронної системи закупівель відповідно до частин другої, третьої і сьомої цієї статті.
Пунктом 18 частини 1 статті 1 вищевказаного Закону визначено, що переможець процедури закупівлі - учасник, тендерна пропозиція якого відповідає всім критеріям та умовам, що визначені у тендерній документації, і визнана найбільш економічно вигідною, та якому замовник повідомив про намір укласти договір про закупівлю, або учасник, якому замовник повідомив про намір укласти договір про закупівлю за результатами застосування переговорної процедури закупівлі;
Закупівлі здійснюються за такими принципами: 1) добросовісна конкуренція серед учасників; 2) максимальна економія, ефективність та пропорційність; 3) відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; 4) недискримінація учасників та рівне ставлення до них; 5) об'єктивне та неупереджене визначення переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі; 6) запобігання корупційним діям і зловживанням. Учасники (резиденти та нерезиденти) всіх форм власності та організаційно-правових форм беруть участь у процедурах закупівель/спрощених закупівлях на рівних умовах (частини 1, 2 статті 5 ЗУ «Про публічні закупівлі»).
Замовник вимагає від учасників процедури закупівлі подання ними документально підтвердженої інформації про їх відповідність кваліфікаційним критеріям. Замовник установлює один або декілька з таких кваліфікаційних критеріїв: 1) наявність в учасника процедури закупівлі обладнання, матеріально-технічної бази та технологій; 2) наявність в учасника процедури закупівлі працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід; 3) наявність документально підтвердженого досвіду виконання аналогічного (аналогічних) за предметом закупівлі договору (договорів); 4) наявність фінансової спроможності, яка підтверджується фінансовою звітністю (частини 1, 2 статті 16 ЗУ «Про публічні закупівлі»).
Відповідно до частин 11, 12 статті 14 ЗУ «Про публічні закупівлі» замовник розглядає на відповідність умовам, визначеним в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі, та вимогам до предмета закупівлі пропозицію учасника, яка за результатами електронного аукціону (у разі його проведення) визначена найбільш економічно вигідною. За результатами оцінки та розгляду пропозиції замовник визначає переможця.
Замовник відхиляє пропозицію в разі, зокрема, якщо пропозиція учасника не відповідає умовам, визначеним в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі, та вимогам до предмета закупівлі (частина 13 статті 14 ЗУ «Про публічні закупівлі»).
Із матеріалів справи вбачається, що учасником ТОВ «Укрславметал» не заповнено п. 2 Форми (примітка, а.с. 105), а саме термін протягом якого учасник згоден дотримуватися умов пропозиції, що не відповідає вимогам Додатку 1 до оголошення про проведення спрощеної процедури.
Враховуючи викладене, у замовника були наявні підстави для відхилення пропозиції переможця - ТОВ «Укрславметал», визначені пунктом 1 частини 13 статті 14 ЗУ «Про публічні закупівлі».
Відповідачем також не надано доказів оприлюднення додаткової угоди від 09.09.2021 р. про розірвання договору та протоколу уповноваженої особи про відміну закупівлі від 06.09.2021 р. в системі Прозорро.
Щодо твердження відповідача відносно відсутності порушеного права та законного інтересу позивача судова колегія апеляційної інстанції зазначає наступне.
Згідно зі ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
Європейська комісія за демократію через право (Венеціанська комісія) на 106 Пленарному засіданні 11-12.03.2016 року прийняла Контрольний перелік питань для оцінки дотримання Верховенства Права (схвалений на Нараді № 1263 Комітету міністрів Ради Європи на рівні заступників міністрів 06-07.09.2016 року).
Згідно з п. 5 Контрольного переліку "Правомірні очікування. Чи забезпечується дотримання принципу правомірних очікувань?" Венеціанська комісія зазначила наступне:
"61. Принцип правомірних очікувань є частиною загального принципу правової визначеності в законодавстві Європейського Союзу, який запозичений із національних законодавств. Він також висловлює ідею про те, що органи державної влади повинні дотримуватися не лише закону, але й своїх обіцянок та породжених ними обіцянок. Згідно з доктриною правомірних очікувань особи, які діють добросовісно, не повинні бути обманутими в своїх правомірних очікуваннях. Однак у виключних випадках нові ситуації, що виникають, можуть виправдати зміни в законодавстві, які призводять до обману в правомірних очікуваннях. Ця доктрина застосовується на лише до законодавства, але й до індивідуальних рішень політичної влади".
Тобто у разі дотримання відповідачем приписів ч. 13 ст. 14 Закону України «Про публічні закупівлі», відхиливши пропозицію третьої особи у справі, позивач міг очікувати, що замовником буде проведено оцінку інших пропозицій, що може надати позивачу статусу переможця, або, у випадку відхилення всіх пропозицій, будуть оголошені нові закупівлі, участь у яких він міг взяти участь.
Тобто, у позивача були правомірні очікування на те, що замовник буде діяти тільки в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законом.
Крім того, згідно з ч. 20 ст. 14 Закону України «Про публічні закупівлі» з метою захисту своїх прав та охоронюваних законом інтересів учасник спрощеної закупівлі може звернутися до замовника та/або до органу, що здійснює контроль над замовником, або до суду. Рішення та дії замовника можуть бути оскаржені учасником спрощеної закупівлі у судовому порядку.
Також судова колегія вважає за необхідне заначити наступне.
Згідно з абз.3 ч.2 ст.20 Господарського кодексу України:
"Кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом:
- визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемлюють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом."
Крім того, як вірно зазначено судами попередніх інстанцій, відповідно до положень частини третьої статті 84 Господарського процесуального кодексу України у спорі, що виник при укладанні або зміні договору, в резолютивній частині вказується рішення з кожної спірної умови договору, а у спорі про спонукання укласти договір - умови, на яких сторони зобов'язані укласти договір, з посиланням на поданий позивачем проект договору.
Зазначене спростовує доводи скаржника про невірність обраного позивачем способу захисту порушених прав.
Враховуючи вищевикладене, судова колегія зазначає, що висновок суду першої інстанції щодо повного задоволення позовних вимог та відповідно оскаржуване судове рішення таким, що відповідає приписам матеріального та процесуального права, а також фактичним обставинам справи, норми чинного законодавства місцевим господарським судом застосовані правильно, а мотиви та доводи апеляційної скарги відповідача є такими, що не заслуговують на увагу та не можуть бути підставою для скасування рішення суду першої інстанції.
Щодо посилання відповідача на висновки Верховного Суду у постанові від 14.06.2019 у справі №910/6642/18 та Велику Палату Верховного Суду від 19.01.2021 у справі №916/1415/19, судова колегія апеляційної інстанції вважає що предмет спору та обставини справи №917/1450/21 не тотожними. Оскільки, за справою №910/6642/18 позовна заява була обгрунтована тим, що в період опалювального сезону 2017/2018 року, який розпочато у жовтні 2017 року, відповідач-1 мав обов'язок забезпечити безперебійне безумовне постачання природного газу виробникам теплової енергії. За доводами позивача, в період з січня по березень 2018 року він отримував обсяги газу, які були йому необхідні, однак відповідачі не визнають права на споживання газу у зазначений період, вважаючи, що позивач здійснив несанкціонований відбір природного газу, внаслідок чого Відповідач-2 вимагає від позивача оплату спожитого газу у подвійному розмірі.
У справі №№916/1415/19 позов обґрунтовано тим, що позивач є іпотекодержателем нерухомого майна, яке було предметом вказаних вище спірних договорів іпотеки. Зазначене нерухоме майно було передано позивачу в іпотеку на підставі договорів іпотеки від 25 лютого 2017 року № 491, 492, 493, 494 та від 27 лютого 2017 року № 509, 510, 511, 512, укладених з Товариством з обмеженою відповідальністю «Люнакс», яке у свою чергу набуло право власності на нього на підставі договорів купівлі-продажу, укладених з ТОВ «Свікон», ТОВ «МСП «АЗС-Нива-1» та ПП «Косвас».
Частиною 4 ст. 236 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Подібність правовідносин означає, зокрема тотожність об'єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування'правових норм (часу, місця підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Зміст правовідносин з метою з'ясування їх подібності в різних рішеннях суду визначається обставинами кожної конкретної справи.
Також, посилання скаржника на вищенаведені постанови Верховного Суду не можє бути підставою для скасування оскарженого у справі судового рішення, оскільки саме лише посилання на нормативно-правовий акт, з огляду на одночасне мотивування іншими чинними станом на час виникнення спірних правовідносин нормами матеріального права, які їх регулюють, не зумовило в цьому випадку ухвалення незаконного судового рішення та не може мати безумовним наслідком його скасування.
Стосовно твердження відповідача ненадання судом оцінки діям замовника щодо дотримання третьою особою процедури закупівлі, слід зазначити таке.
В апеляційній скарзі відповідач стверджує, що на замовника покладено обов'язок відхилити тендерну пропозицію у разі наявності передбачених законом (ЗУ «Про публічні закупівлі») для того підстав і цей обов'язок замовника кореспондується з правом, передбаченим частиною сьомою статті 28 цього ж Закону, щодо наявності у замовника права перевірити надану учасником інформацію. Способи такої перевірки визначає замовник таким чином, щоб забезпечити перевірку достовірності цієї інформації.
Також відповідач стверджує, що судом першої інстанції не надано оцінку таким діям замовника стосовно дотримання переможцем - ТОВ «Укрславметал» процедури спірної закупівлі у контексті тверджень ТОВ «Монолітторг» про невідповідність тендерної документації цього переможця умовам закупівлі.
Однак, вказані твердження апелянта не відповідають дійсності, оскільки зі змісту рішення вбачається, що судом першої інстанції було досліджено і тендерну документацію і пропозицію третьою особи і рішення відповідача.
Як встановлено судом та не спростовано відповідачем, учасником ТОВ «Укрславметал» не заповнено п. 2 Форми (Примітка, а.с. 105), а саме термін протягом якого учасник згоден дотримуватися умов пропозиції, що не відповідає вимогам Додатку 1 до оголошення про проведення спрощеної процедури.
Враховуючи викладене, у замовника були наявні підстави для відхилення пропозиції переможця - ТОВ «Укрславметал», визначені пунктом 1 частини 13 статті 14 ЗУ «Про публічні закупівлі».
Таким чином, доводи відповідача обґрунтовано не прийнято місцевом господарським судом до уваги, оскільки відповідачем так і не надано доказів оприлюднення додаткової угоди від 09.09.2021 р. про розірвання договору та протоколу уповноваженої особи про відміну закупівлі від 06.09.2021 р. в системі «Прозорро».
За таких обставин, твердження відповідача, викладені в апеляційній скарзі не відповідають фактичним обставинам справи.
Щодо твердження відповідача про порушення судом норм процесуального права судова колегія вважає за необхідне зазначити наступне.
З тексту апеляційної скарги вбачається, що відповідач посилається на те, що господарський суд Полтавської області, розглянувши справу та прийнявши до уваги лише позицію позивача та, не надавши належної оцінки доводам відповідача, порушив принцип рівності всіх учасників судового процесу перед законом і принцип змагальності.
Судова колегія апеляційної інстанції не погоджується з даними твердженнями відповідача та вважає, що відповідач, нехтуючи своїми процесуальними правами під час розгляду справи у суді першої інстанції у встановлені судом та процесуальним законом строки не надав до суду відзиву на позовну заяву, внаслідок чого втратив право на вчинення вказаної процесуальної дії, у відповідності з положеннями статті 118 ГПК України, де зазначено, що право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку, а частиною 2 даної статті встановлено, що заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч.4 ст.13 ГПК України, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Разом з тим, із протоколу судового засідання від 19.07.20212 та змісту рішення вбачається, що господарським судом Полтавської області було заслухано та надано оцінку позиції відповідача, розглянуто клопотання відповідача про закриття провадження у справі, наведено мотиви не взяття до уваги позиції відповідача, оскільки єдине на що посилався відповідач - це на факти про розірвання договору та скасування процедури закупівлі, однак доказів оприлюднення вказаних відомостей надано не було.
Крім того, судова колегія апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити наступне.
Законність, обґрунтованість та вмотивованість судового рішення обумовлюється, зокрема, порядком оцінки доказів і визначенням відповідно до статті 86 ГПК України їх якості з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупності зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
За приписами статті 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до частини першої та другої статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Отже, недопустимі докази - це докази, які отримані внаслідок порушення закону. Відповідно, тягар доведення недопустимості доказу лежить на особі, яка наполягає на тому, що судом використано недопустимий доказ. Близька за змістом правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 02.03.2021 у справі № 922/2319/20, від 16.02.2021 у справі № 913/502/19, від 13.08.2020 у справі № 916/1168/17, від 16.03.2021 у справі № 905/1232/19.
Таким чином, неналежні докази та недопустимі докази - це різні поняття.
Водночас у силу приписів статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Скаржник помилково ототожнює категорії належності та допустимості доказів, і не враховує вимоги частини другої статті 86 ГПК України, відповідно до якої саме суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до частини першої статті 237 ГПК України при ухваленні рішення суд вирішує, зокрема, такі питання: чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин.
Відповідно до частини третьої статті 2 ГПК України основними засадами (принципами) господарського судочинства є, зокрема, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом та змагальність сторін.
За змістом статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість, зокрема сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.
Принцип рівності сторін у процесі є лише одним з елементів більш широкого поняття справедливого судового розгляду, яке також включає фундаментальний принцип змагальності процесу. Принцип рівності сторін у процесі - у розумінні «справедливого балансу» між сторонами - вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони.
Отже, Східний апеляційний господарський суд вважає, що ураховуючи статус особи, яка заявляє про принципи змагальності та рівності сторін, предмет доказування, доходить висновку, що скаржник аргументовано не довів в чому саме полягає необґрунтованість ухваленого рішення судом першої інстанції. Фактично скаржник процитував норми процесу та заначив декларативно та абстрактно, що ухвалюючи оскаржуване рішення суд першої інстанції прийнявши до уваги лише позицію позивача, не надав належної оцінки доводам відповідача, порушив принцип рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом та принцип змагальності.
Твердження відповідача, що його позиція є значно більш вірогідною ніж твердження позивача за даною справою, судова колегія апеляційної інстанції вважає необґрунтованими.
В силу приписів статей 13, 73, 74 Господарського процесуального кодексу України саме на заявника покладено обов'язок доведення існування відповідних підстав, тоді як інша сторона, у разі наявності заперечень, має навести докази на їх (підстав) спростування.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
У справі "Трофимчук проти України" (№4241/03, §54, ЄСПЛ, 28 жовтня 2010 року) Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.
Східний апеляційний господарський суд вважає, що хоча поняття «обґрунтованого» рішення не можна тлумачити як таке, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент учасників справи, а міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення, проте суд у будь-якому випадку, навіть без відображення окремих аргументів у своєму рішенні (якщо він вважає їх такими, що не впливають на правильне рішення спору або не відносяться до суті справи), в силу імперативних приписів статті 236 ГПК України повинен під час розгляду справи надати оцінку особливо тим аргументам учасників справи, оцінка яких є необхідною для правильного вирішення спору.
Суд зауважує, що чітке обґрунтування та аналіз є базовими вимогами до судових рішень та важливим аспектом права на справедливий суд.
Гарантуючи право на справедливий судовий розгляд, стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод не встановлює жодних правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є компетенцією виключно національних судів першої та апеляційної інстанцій. Проте зважаючи на прецедентну практику Європейського суду з прав людини, суд зобов'язаний мотивувати свої дії та рішення, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті.
Частиною 1 статті 276, встановлено підстави для залишення апеляційної скарги без задоволення, так у вказаній статті зазначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Колегія суддів апеляційної інстанції з огляду на викладене зазначає, що відповідачу за даною справою надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а інші доводи, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують вказаного висновку.
Оскаржуване рішення суду першої інстанції ухвалено з дотриманням норм матеріального і процесуального права.
Апеляційна скарга Акціонерного товариства “Полтаваобленерго”, м. Полтава на рішення господарського суду Полтавської області від 19.07.2022 р. (повний текст підписано 02.08.2022 р.) у справі №917/1450/21 задоволенню не підлягає.
Витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на скаржника у відповідності до вимог статті 129 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись статтями 129, 269, 270, 273, 275, 276, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд, -
1.Апеляційну скаргу Акціонерного товариства “Полтаваобленерго”, м. Полтава залишити без задоволення.
2. Рішення господарського суду Полтавської області від 19.07.2022 р. (повний текст підписано 02.08.2022 р.) у справі №917/1450/21 залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.
Порядок і строки оскарження передбачені статтями 286-289 Господарського процесуального кодексу України.
У судовому засіданні 19.10.2022 р. оголошено вступну та резолютивну частину.
Повний текст постанови складено та підписано 20.10.2022 р.
Головуючий суддя Л.Ф. Чернота
Суддя І.В. Зубченко
Суддя О.О. Радіонова