Справа № 199/6490/22
(3/199/3568/22)
іменем України
19.10.2022 місто Дніпро
Суддя Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпропетровська Лисенко В.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу про адміністративне правопорушення відносно: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, РНОКПП НОМЕР_1 , не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , який притягується до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП,
27.08.2022 о 22:45 годині ОСОБА_1 в місті Лозова в м-н. 2, біля буд. 14 керував транспортним засобом «ВАЗ 2109», н.з. НОМЕР_2 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах з порожнини рота; порушення координації рухів; нечітка мова. Від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки т.з. за допомогою газоаналізатору «Драгер» та в закладі охорони здоров'я у встановленому порядку ОСОБА_1 відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху.
ОСОБА_1 до суду не з'явився, був сповіщений про дату, час і місце судового розгляду справи судовими повістками, тобто судом прийнято вичерпні заходи для повідомлення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, про дату, час і місце розгляду справи, забезпечивши можливість з'явитися до суду і висловити своє відношення до складеного відносно неї протоколу про адміністративне правопорушення.
Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини гарантовано кожній фізичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.
Згідно рішення Європейського суду з прав людини у справі «Смірнов проти України» від 08.11.2005 слідує, що в силу вимог ч. 1ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору.
Крім того, Європейський суд з прав людини в п. 41 рішення від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України» зазначив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
За вказаних обставин, з метою дотримання розумних строків розгляду справи та, враховуючи, що ОСОБА_1 повідомлений про час та дату судового засідання належним чином, клопотань про відкладення розгляду справи до суду не подавав, визнано можливим розгляд справи у його відсутність, на підставі ч. 1 ст. 268 КУпАП.
Вивчивши матеріали справи, вважаю, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, підтверджується повністю дослідженими в судовому засіданні доказами:
- відомостями з протоколу про адміністративне правопорушення серії ААБ № 034637 від 27.08.2022, що складений у відповідності до вимог ст. 256 КУпАП, зі змісту якого слідує, що 27.08.2022 о 22:45 годині ОСОБА_1 в місті Лозова в м-н. 2, біля буд. 14 керував транспортним засобом «ВАЗ 2109», н.з. НОМЕР_2 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах з порожнини рота; порушення координації рухів; нечітка мова. Від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки т.з. за допомогою газоаналізатору «Драгер» та в закладі охорони здоров'я у встановленому порядку ОСОБА_1 відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху;
- письмовим поясненням ОСОБА_2 від 27.08.2022 про те, що вона почула сильний гуркіт у дворі будинку № 14 м-н 2 міста Лозова, а саме: як транспортний засіб їздить по бордюрам та клумбах. Коли вийшли, побачила автомобіль «ВАЗ» червоного кольору, д.н.з. НОМЕР_2 , водій якого був в стані сильного алкогольного чи наркотичного сп'яніння та намагався загасити авто, яке палало (моторна частина авто), через що вона викликала МНС;
- актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, згідно якого водій відмовився від проходження огляду на місці за допомогою газоаналізатора «Драгер»;
- направленням на огляд водія на стан алкогольного сп'яніння до закладу охорони здоров'я, згідно якого водій відмовився проходити огляд на стан сп'яніння в КЗОЗ «Лозівського ТМО» КЗОЗ «Лозівська ЦРЛ»;
- відеозаписом з бодікамери працівника поліції, з якого вбачається, що ОСОБА_1 , який мав явні ознаками алкогольного сп'яніння, відмовився від огляду на стан алкогольного сп'яніння;
- письмовим поясненням ОСОБА_1 , з якого слідує, що він керував автомобілем в стані алкогольного сп'яніння, оскільки вжив напередодні пиво об'ємом 2 л.
Відповідно до п. 2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
За таких обставин дії ОСОБА_1 вірно кваліфіковані за ч. 1 ст. 130 КУпАП, як відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Відповідно до ч. 1 ст. 284 КУпАП по справі про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить одну з таких постанов:
1) про накладення адміністративного стягнення;
2) про застосування заходів впливу, передбачених статтею 24-1 цього Кодексу;
3) про закриття справи.
Оскільки під час розгляду справи встановлена вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення і останній підлягає адміністративній відповідальності, по справі необхідно винести постанову, передбачену п. 1) ч. 1 ст. 284 КУпАП, а саме: про накладення адміністративного стягнення.
Вирішуючи питання щодо застосування до ОСОБА_1 такого виду адміністративного стягнення, як позбавлення права керування транспортними засобами, виходжу з того, що відповідно до листа начальника відділу адміністративної практики Управління патрульної поліції у Дніпропетровській області від 19.09.2022 згідно бази даних «НАІС», а також згідно листа начальника Лозівського РВП ГУНП в Харківській області від 23.09.2022 ОСОБА_1 не отримував посвідчення водія на право керування транспортними засобами.
За таких обставин слід враховувати роз'яснення, яке міститься в п. 28 Постанови Пленуму Верховного суду України № 14 від 23.12.2005 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», зі змісту якого слідує, що суди не вправі застосовувати таке стягнення, як позбавлення права керувати транспортними засобами, тоді, коли винна особа взагалі його не має.
Враховуючи характер вчиненого правопорушення, яке посягає на безпеку дорожнього руху, дані про особу ОСОБА_1 , який офіційно не працевлаштований, не отримував посвідчення водія, ступінь його вини, приймаючи до уваги відсутність обставин, що пом'якшують або обтяжують його відповідальність, вважаю за необхідне накласти йому адміністративне стягнення за ч. 1 ст. 130 КУпАП, як особі, яка не має права керування транспортними засобами, тобто як зазначено в санкції статті, як «іншій особі», у виді штрафу.
Керуючись ст.ст. 283, 284 КУпАП,
ОСОБА_1 накласти адміністративне стягнення за ч. 1 ст. 130 КУпАП у виді штрафу у розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, тобто в сумі 17000 (сімнадцять тисяч) гривень.
На підставі ст. 40-1 КУпАП стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір за ставкою 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто в сумі 496 (чотириста дев'яносто шість) гривень 20 (двадцять) копійок.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених ч. 5 ст. 7 та ч. 1 ст. 287 КУпАП.
Апеляційна скарга подається до Дніпровського апеляційного суду через Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпропетровська.
Суддя: В.О.Лисенко