Кропивницький апеляційний суд
Провадження № 11-кп/4809/570/22 Головуючий у І інстанції: ОСОБА_1
Категорія ст. 185 КК України Доповідач у ІІ інстанції: ОСОБА_2
17.10.2022 року. Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Кропивницького апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
з участю: секретаря ОСОБА_5 ,
прокурора ОСОБА_6 ,
захисника: ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, у м. Кропивницькому кримінальне провадження № 12018120020008171 за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_7 , яка діє в інтересах обвинуваченого ОСОБА_8 на вирок Ленінського районного суду м. Кіровограда від 10 серпня 2022 року, яким
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Нойштреліту Німеччина, громадянин України, одружений, з повною загальною середньою освітою, офіційно не працевлаштований, раніше судимий:
- 28.03.2007 Кіровським районним судом м. Кіровограда за ч. 2 ст. 190, ч. 4 ст. 70, ст. 75 КК України до 2 років позбавлення волі з іспитовим строком 3 роки;
- 26.06.2007 Ленінським районним судом м. Кіровограда за ч. 1 ст. 309, ст. 71 КК України до 3 років 5 місяців позбавлення волі, звільнений 01.10.2010 по відбуттю строку покарання;
- 28.11.2014 Кіровським районним судом м. Кіровограда за ч. 2 ст. 186 КК України до 4 років 3 місяців позбавлення волі, звільнений умовно-достроково на 1 рік 3 місяці 21 день, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1
засуджений за ч. 3 ст. 185 КК Українидо покарання у виді позбавлення волі строком на три роки.
Строк відбування покарання ОСОБА_8 рахується з 10 серпня 2022 року.
Відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України в строк відбування покарання ОСОБА_8 зарахувати час його попереднього ув'язнення в межах даного кримінального провадження з 16 вересня 2020 року по 04 жовтня 2021 року включно, з розрахунку один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі.
Вирішено питання про речові докази у кримінальному провадженні.
Цим же вироком ОСОБА_9 засуджена за ч. 2 ст. 185, ч. 1 ст. 71, ч. 4 ст. 70 КК України, однак судове рішення відносно неї не оскаржується.
Згідно вироку суду ОСОБА_8 вчинив таємне викраденні чужого майна (крадіжка), вчиненому повторно, за попередньою змовою групою осіб, поєднаному з проникненням у сховище, а ОСОБА_9 вчинила таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчиненому повторно, за попередньою змовою групою осіб, за наступних обставин.
ОСОБА_8 спільно з ОСОБА_9 29 вересня 2018 року в період часу з 10-00 по 10-40 годину, перебуваючи в кафе «Аннушка», яке розташоване в районі автовокзалу № 2 в м. Кропивницький, попередньо домовились про викрадення КЕГ, що знаходились в приміщенні кіоску № 2 ТОВ «Цедар» по вул. Г. Родимцева, 1 в м. Кропивницький, де ОСОБА_9 працювала продавцем. В цей час у ОСОБА_8 спільно з ОСОБА_9 виник умисел на повторне, таємне викрадення чужого майна, а саме КЕГ з квасом, що належали ТОВ «Цедар».
Реалізовуючи виниклий злочинний умисел, ОСОБА_9 25.09.2018 близько 11-00 години, знаходячись у злочинній змові, перебуваючи за адресою: м. Кропивницький, вул. Г. Родімцева, 1 поблизу кіоску № 2 ТОВ «Цедар», діючи умисно повторно, цілеспрямовано, з корисливих мотивів, переслідуючи мету власної наживи, розуміючи що їх протиправні дії не будуть помічені, передала ОСОБА_8 ключі від кіоску, які вона мала при собі в сумці.
Після чого, ОСОБА_8 відчинив двері кіоску та перебуваючи в його приміщенні, діючи за попередньою змовою, відповідно до раніше розподілених ролей, умисно, таємно викрав та помістив до салону таксі, яке ОСОБА_8 спільно з ОСОБА_9 викликали для подальшого перевезення та продажу спільно викраденого майна КЕГ з квасом, а саме: КЕГа № 1593 об'ємом 50 літрів та об'ємом квасу 45 літрів вартістю 1800 гривень, КЕГа № 184 об'ємом 50 літрів та об'ємом квасу 45 літрів вартістю 1800 гривень, КЕГа № 713 об'ємом 50 літрів та об'ємом квасу 45 літрів вартістю 1800 гривень. При цьому, ОСОБА_9 перебувала на певній відстані від кіоску, а саме знаходилась в салоні таксі, яке стояло поряд кіоску № 2 по вул. Г. Родімцева, 1 в м. Кропивницький. В подальшому, ОСОБА_8 спільно з ОСОБА_9 з місця вчинення кримінального правопорушення зникли, викраденим майном розпорядились на власний розсуд, чим спричинили ТОВ «Цедар» матеріальних збитків на загальну суму 5400 гривень.
В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_7 , яка діє в інтересах обвинуваченого ОСОБА_8 просить скасувати вирок районного суду та закрити кримінальне провадження.
Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що ОСОБА_8 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. З ст.185 КК України не визнавав, не заперечував, що його дружина ОСОБА_9 працювала в ТОВ «Цедар» продавцем квасу. За липень та серпень 2018 року їй не виплатили заробітну плату, про що вона йому скаржилась та говорила, що директор обіцяв їй найближчим часом розрахуватись, але свої обіцянки не виконував.
23 вересня 2018 року під час спілкування вона йому сказала, що зателефонує директору та буде говорити йому, що її така робота не влаштовує і що вона буде звільнятись і для цього він має з нею повністю розрахуватись.
Ввечері 24 вересня 2018 року сказала йому, що поспілкувалась з директором і він їй сказав, що грошей у нього не має, а якщо вона бажає то може взяти три КЕГи з квасом і це буде розрахунок між ними. ОСОБА_9 йому повідомила, що вона погодилась.
Наступного дня 25 вересня 2018 року він замовив таксі і вони вдвох поїхали до кіоску де вона працювала. Коли вони приїхали, ОСОБА_9 віддала йому в машині ключі від кіоску і сказала, щоб він сам взяв три КЕГи, що було дозволено її директором, та приніс в машину. Також сказала йому, що вона не буде тягати важки КЕГи.
Він пішов до кіоску, відкрив двері ключами та побачив, що в приміщенні знаходяться більш ніж десять КЕТ, кисневі балони, пристрій для розливу квасу, а також гроші, які він не чіпав, тому що знав, що це чуже майно. Він взяв три КЕГи, приніс їх до машини, погрузив дві КЕГи в багажник, а одну в салон.
Він запитав у ОСОБА_9 - куди їх везти, а вона сказала йому, що їх необхідно везти на старий автовокзал, що в м. Кропивницькому. Приїхали на старий автовокзал та віддали їх невідомому йому чоловіку. Той чоловік віддав ОСОБА_9 гроші, які вона залишила у себе, яку суму йому не відомо.
Про те, що вона не мала права брати ці КЕГи йому відомо не було. Він вважав, що ОСОБА_9 дійсно домовилась з директором про розрахунок між ними в такий спосіб. Він не вважає себе винним в тому, що йому інкримінують, так як ніякої крадіжки він не вчиняв і вважав, що у них все законно і вони виконують домовленість між ОСОБА_9 та її директором. Додав, що відповідно до ст. 63 Конституції України він відмовляється відповідати на запитання інших учасників судового провадження.
Заслухавши доповідача, захисника ОСОБА_7 , яка діє в інтересах обвинуваченого ОСОБА_8 , який підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити, прокурора, який просив апеляційну скаргу залишити без задоволення а вирок суду першої інстанції залишити без змін, перевіривши матеріали кримінального провадження, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залити без задоволення, з таких підстав.
Досудове розслідування у даному кримінальному провадженні проведено відповідно до вимог кримінального процесуального закону, а викладені у вироку суду висновки про винуватість ОСОБА_9 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, ґрунтуються на сукупності зібраних по справі доказів, які у повному обсязі, відповідно до вимог параграфу 3 глави 28 КПК України, досліджені судом першої інстанції під час судового розгляду справи, та є взаємоузгодженими між собою і відповідають фактичним обставинам справи.
Належність та допустимість доказів у кримінальному провадженні, а також правильність кваліфікації дій обвинуваченої за ч. 2 ст. 185 КК України,у колегії суддів сумнівів не викликає. Тому, колегія суддів відповідно до вимог ст. 404 КПК України, переглядає судове рішення в межах апеляційної скарги.
Оцінивши дослідженні у кримінальному провадженні докази в їх сукупності, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку про доведеність винуватості обвинуваченої ОСОБА_9 та правильно кваліфікував її дії за ч ч. 2 ст. 185 КК України, як вчинення таємного викраденні чужого майна (крадіжка), вчиненому повторно, за попередньою змовою групою осіб.
Суд першої інстанції також обґрунтовано визнав ОСОБА_8 винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України,що в повному обсязі підтверджується дослідженими в судовому засіданні суду першої інстанції належними та допустимими доказами, яким суд першої інстанції дав належну оцінку та навів у вироку.
Допитаний в судовому засіданні суду першої інстанції обвинувачений ОСОБА_8 свою вину у вчиненні інкримінованого йому органом досудового розслідування кримінального правопорушення не визнав та пояснив, що його дружина ОСОБА_9 працювала в ТОВ «Цедар» продавцем квасу. За липень та серпень 2018 року їй не виплатили заробітну плату, про що вона йому скаржилась та говорила, що директор обіцяв їй найближчим часом розрахуватись, але свої обіцянки не виконував.
23 вересня 2018 року під час спілкування з ОСОБА_10 вона йому сказала, що зателефонує директору та буде говорити йому, що її така робота не влаштовує і що вона буде звільнятись і для цього він має з нею повністю розрахуватись.
Ввечері 24 вересня 2018 року ОСОБА_10 сказала йому, що поспілкувалась з директором і він їй сказав, що грошей у нього не має, а якщо вона бажає то може взяти три КЕГи з квасом і це буде розрахунок між ними. ОСОБА_11 йому повідомила, що вона погодилась.
25 вересня 2018 року він замовив таксі і вони вдвох з ОСОБА_10 поїхали до кіоску де вона працювала. Коли вони приїхали, ОСОБА_11 віддала йому в машині ключі від кіоску і сказала, щоб він сам взяв три КЕГи, що було дозволено її директором, та приніс в машину. Також сказала йому, що вона не буде тягати важки КЕГи.
Він пішов до кіоску, відкрив двері ключами та побачив, що в приміщенні знаходяться більш ніж десять КЕТ, кисневі балони, пристрій для розливу квасу, а також гроші, які він не чіпав, тому що знав, що це чуже майно. Він взяв три КЕГи, приніс їх до машини, погрузив дві ОСОБА_12 в багажник, а одну в салон.
Він запитав у ОСОБА_11 - куди їх везти, а вона сказала йому, що їх необхідно везти на старий автовокзал, що в м. Кропивницькому. Приїхали на старий автовокзал та віддали їх невідомому йому чоловіку. Той чоловік віддав ОСОБА_11 гроші, які вона залишила у себе, яку суму йому не відомо.
Про те, що вона не мала права брати ці ОСОБА_12 йому відомо не було. Він вважав, що ОСОБА_11 дійсно домовилась з директором про розрахунок між ними в такий спосіб.
Він не вважає себе винним в тому, що йому інкримінують, так як ніякої крадіжки він не вчиняв і вважав, що у них все законно і вони виконують домовленість між ОСОБА_13 та її директором. Додав, що відповідно до ст. 63 Конституції України він відмовляється відповідати на запитання інших учасників судового провадження.
Допитана в судовому засіданні суду першої інстанції обвинувачена ОСОБА_9 свою вину у вчиненні інкримінованого їй органом досудового розслідування кримінального правопорушення визнала повністю, погодилася з кваліфікацією вчиненого нею діяння та пояснила, що всі обставини скоєного нею протиправного діяння в обвинувальному акті викладені вірно та вона їх не оспорює.
У 2018 році вона влаштувалась на роботу в ТОВ «Цедар» продавцем. Пропрацювала там приблизно один місяць. Протягом всього періоду її роботи ОСОБА_14 пропонував їй забрати з кіоску квас та продати його. Казав, що їй за це нічого буде, якщо вона скаже, що загубила ключі від кіоску.
25.09.2018 ОСОБА_15 викликав таксі та вони поїхали до кіоску на вулицю Г. Родімцева. Цього ж дня вранці ОСОБА_15 взяв із її сумки ключі від кіоску. Коли їхали в таксі, то ОСОБА_15 казав, що вони їдуть забирати своє.
Коли приїхали, вона залишалась в машині, а ОСОБА_15 підійшов до ларька, відчинив двері, покликав таксиста щоб той допоміг йому загрузити бочки ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ). Таксист допоміг йому. Вони погрузили три ОСОБА_12 та поїхали на старий автовокзал, зупинились перед шлагбаумом біля ОСОБА_16 . ОСОБА_15 кудись пішов, повернувся з якимось чоловіком. Вони разом кудись понесли ці ОСОБА_17 повернувся і нього були гроші в сумі 900 гривень. Він сказав, що це йому дали по 300 гривень за одну КЕГу.
Наступного дня ОСОБА_15 сказав, що їздив до ларька, там вже був поміняний замок і тому він викинув ключ під ларьок. Додала, що ніякої заборгованості по заробітній платі у неї не було, їй вчасно платили гроші за кожен відпрацьований день.
Таку версію про наявність заборгованості та дозвіл директора забрати ОСОБА_12 в рахунок погашення заборгованості по заробітній платі вигадав ОСОБА_15 разом із його захисником. Вони намагались переконати її, що їй необхідно надавати саме такі показання, щоб їм за це нічого не було.
Отримані за продаж викрадених КЕГ гроші вони разом витратили на продукти, оскільки проживали разом. Додала, що вона розуміла, що вони вчиняють крадіжку. Вона погодилась на викрадення КЕГ для того, щоб в подальшому їх продати, бо вірила ОСОБА_15 , що їм за це нічого не буде. У скоєному щиро розкаялася, вибачилася, просила суворо її не карати.
Свідок ОСОБА_18 в суді першої інстанції пояснив, що з обвинуваченими раніше не був знайомий. Точну дату, коли саме відбувалась подія, він вже не пам'ятає, оскільки пройшло багато часу. Він працював таксистом на автомобілі Дачія Логан д.н.з. НОМЕР_1 , отримав заявку зі служби таксі та приїхав на адресу. До салону автомобіля сіли незнайомі молоді люди - чоловік сів попереду, а жінка на заднє сидіння.
Під час поїздки пасажири розповіли, що продавцю-жінці не виплатили заробітну плату. Молодий чоловік сказав, що тоді в рахунок платні вони заберуть квас, на що жінка розсміялась.
На місці чоловік відкрив ключем кіоск, зайшов в кіоск та виніс звідти бочки з квасом. Чи ходила жінка з чоловіком в кіоск, не пам'ятає точно. Наче, залишалась в автомобілі. Вони погрузили бочки з квасом в автомобіль. Було приблизно 2-3 бочки (КЕГи), які вони відвезли на старий автовокзал.
Там чоловік зателефонував комусь, домовився про продаж квасу. Бочки вигрузили з його автомобіля, з ним розрахувались та він поїхав по своїм справам.
Під час досудового розслідування до нього приїжджали працівники поліції та опитували щодо даної події. В судовому засіданні не спростовував того факту, що обвинувачені це саме ті молоді чоловік та жінка, яких він перевозив разом з КЕГами квасу.
Також, підтвердив свої підписи на протоколах пред'явлення для впізнання за фотознімками, де вказав на ОСОБА_8 та ОСОБА_9 як на осіб, яких перевозив на таксі з КЕГами квасу. Пояснив, що запам'ятав той день тому, що від того, що відбувалось було відчуття, що це незаконно.
Крім даних показань обвинуваченого, свідків та потерпілих, вина ОСОБА_8 підтверджується дослідженими в суді першої інстанції доказами, а саме:
Протоколом огляду місця події від 25.09.2018 року, в ході проведення якого в АДРЕСА_2 в приміщенні кіоску № 2 в присутності двох понятих, за участю спеціаліста та власника приміщення було оглянуто зазначене приміщення.
(т. 4 а.с. 4)
Довідкою ТОВ «ЦЕДАР» за вих. № 18/10-01 від 18.10.2018 року, згідно якої загальна вартість трьох КЕГ об'ємом по 50 літрів кожна, з 45 літрами квасу в кожній станом на 25.09.2018 року становить 7387,5 гривень.
(т. 4 а.с. 5)
Копією наказу директору ТОВ «ЦЕДАР» за вих. № 183 від 03.09.2018 року, згідно якого ОСОБА_9 прийнята та фактично приступила до роботи на посаді продавця продовольчих товарів з 04.09.2018 року.
(т. 4 а.с. 6)
Копією трудової книжки серії НОМЕР_2 , згідно якої ОСОБА_9 на підставі наказу № 233 від 25.09.2018 року звільнена з займаної посади (продавця продовольчих товарів ТОВ «ЦЕДАР») за п. 1 ст. 36 КЗпП України (за угодою сторін).
(т. 4 а.к.п. 7)
Висновком експерта за результатами проведення судової товарознавчої експертизи № 4381/18-27 від 31.10.2018 року, згідно якого ринкова вартість не представленої на експертизу КЕГи складала:
• КЕГа нержавіюча № 1593, об'ємом 50 літрів, яка використовувалась за призначенням, на момент злочину перебувала у технічно-справному стані, викрадена без комплектуючих, придбана новою у 2015 році, станом цін на 18.10.2018 - 1800 гривень;
• КЕГа нержавіюча № 184, об'ємом 50 літрів, яка використовувалась за призначенням, на момент злочину перебувала у технічно-справному стані, викрадена без комплектуючих, придбана новою у 2015 році, станом цін на 18.10.2018 - 1800 гривень;
• КЕГа нержавіюча № 713, об'ємом 50 літрів, яка використовувалась за призначенням, на момент злочину перебувала у технічно-справному стані, викрадена без комплектуючих, придбана новою у 2015 році, станом цін на 18.10.2018 - 1800 гривень.
(т. 4 а.с. 11-14)
Протоколом огляду предмету від 10.05.2018 року, в ході проведення якого слідчим було оглянуто паперовий конверт, в якому знаходиться оптичний диск DVD-R срібного кольору з нанесеним на зовнішню сторону написом «Maximus» 16Х night city та технічними характеристиками: DR5F6O-50014, 4,7 GB з відеозаписом з камер спостереження за 25.09.2018 року за адресою: м. Кропивницький, вул. Г. Родімцева, 1. В ході перегляду даного диску виявлено, що на ньому розміщено один відео файл 1_04_R180925100021 з відеозйомкою на паркувальному місці за адресою: м. Кропивницький, вул. Г. Родімцева, 1, поблизу кіоску № 2 ТОВ «ЦЕДАР», на якій в період часу з 11:00:06 до 11:07:07 25.09.2018 року два чоловіки в присутності особи жіночої статті поміщують три КЕГи жовтого кольору до багажнику та салону автомобіля DACIA Logan сірого кольору, на якому вони разом прибули до вказаної парковки.
При перегляді в судовому засіданні в ході судового розгляду даного оптичного диску, який згідно наданої прокурором постанови про визнання та приєднання до кримінального провадження речових доказів від 16.10.2018 року, визнаний речовим доказом в даному кримінальному провадженні, обвинувачені ОСОБА_8 та ОСОБА_9 підтвердили своє зображення на переглянутому відеофайлі.
(т. 4 а.с. 15-19)
Протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 18.10.2018 року, в ході проведення якого свідок ОСОБА_18 серед чотирьох пред'явлених йому для впізнання фотокарток, вказав на фотокартку під № 1 - із зображенням ОСОБА_9 , як на особу, яка перебувала в салоні його автомобіля (таксі) 25.09.2018 року в стані алкогольного сп'яніння.
(т. 4 а.с. 20-23)
Протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 18.10.2018 року, в ході проведення якого свідок ОСОБА_18 серед чотирьох пред'явлених йому для впізнання фотокарток, вказав на фотокартку під № 3 - із зображенням ОСОБА_8 , як на особу, який 25.09.2018 року перебував в салоні його автомобіля (таксі) та який попросив його ( ОСОБА_18 ) допомогти розмістити КЕГи до автомобіля для їхнього перевезення, за що потім з ним розрахувався.
(т. 4 а.с. 24-27)
Проаналізувавши зазначені докази та обставини вчинення злочину, колегія суддів дійшла висновку, що вказані докази в сукупності беззаперечно вказують на причетність обвинуваченого ОСОБА_8 до вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, а тому суд першої інстанції правильно кваліфікував його дії, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчиненому повторно, за попередньою змовою групою осіб, поєднаному з проникненням у сховище.
Що стосується доводів захисника про відсутність складу кримінального правопорушення в діях ОСОБА_9 , необхідно зазначити наступне.
Як вбачається зі змісту апеляційної скарги та пояснень обвинуваченого ОСОБА_8 наданих у суді першої та апеляційної інстанції, захисник та обвинувачений заперечуючи вину, посилаються на позицію виключно обвинуваченого ОСОБА_8 .
При цьому, необхідно зазначити про те, що захисник та обвинувачений не надавали в суд першої та апеляційної інстанції будь-яких доказів, які б оюєктивно підтвердили викладену ними версію.
В матеріалах кримінального провадження наявний наказ про призначення
ОСОБА_9 на посаду продавця продовольчих товарів та її копія трудової книжки, яких вбачається, що остання пропрацювала на ТОВ «Цедар» з 03.09.2018 по 25.09.2018.
Вказане вже спростовує доводи ОСОБА_8 про наявну заборгованість по заробітній платі за липень та серпень 2018 року.
Також, колегія суддів не може врахувати доводів обвинуваченого про те, що директор в рахунок заборгованості пообіцяв розрахуватись товаром оскільки вказане по-перше жодним чином не підтверджено, а по-друге вартість майна в рази перевищує суму грошових коштів, які особа отримала в якості реалізації цього майна.
Разом з тим, як вбачається з пояснень обвинуваченого ОСОБА_8 та
обвинуваченої ОСОБА_9 наданих в суді першої інстанції, до моменту вчинення кримінального правопорушення обвинувачений ОСОБА_8 казав ОСОБА_9 , щоб вона сказала, що загубила ключі від кіоску. Однак в ході досудового розслідування обвинувачений ОСОБА_8 змінив позицію та почав вину переводити на свою дружину начебто вона його просила взяти КЕГи та продати їх.
В той же час в суді першої допитаний свідок ОСОБА_18 , пояснив, що бачив обвинуваченого ОСОБА_8 та обвинувачену ОСОБА_9 разом з КЕГами. При цьому, безпосередньо обвинувачений ОСОБА_8 домовлявся з покупцем про придбання КЕГів,, та які були придбані за значно меншу суму від їх фактичної вартості, що вказує про намагання збути викрадене.
Більш того, в суді першої інстанції обвинувачена ОСОБА_9 спростувала доводи обвинуваченого ОСОБА_8 , щодо його непричетності до вчинення кримінального правопорушення.
Таким чином колегія суддів не бере до уваги доводи захисника про відсутність складу кримінального правопорушення в діях ОСОБА_9 , оскільки вказані доводи стосуються виключно позиції обвинуваченого, не підтвердженні належними та допустими доказами, та навпаки заперечуються іншим обвинуваченим. Колегія суддів розцінює вказану позицію, як намагання уникнути від кримінальної відповідальності.
Перевіривши матеріали кримінального провадження, колегія суддів прийшла до висновку, що істотних порушень кримінального процесуального закону, які тягнуть безумовне скасування вироку або перешкоджали чи могли перешкодити суду повно та всебічно розглянути справу і постановити законний, обґрунтований і справедливий вирок, не встановлено. Також, не встановленого упередженого ставлення суду до обвинуваченого ОСОБА_8 під час розгляду справи.
Приймаючи до уваги викладене, колегія суддів прийшла до висновку, що процесуальні права обвинуваченого та їх реалізація в ході судового розгляду справи були забезпечені та дотримані, і їх істотних порушень, не встановлено.
Відповідно до змісту положень ст. 50 КК України, покарання за вироком суду, з-поміж інших завдань, має на меті не тільки кару, а повинно досягти мети виправлення та запобігання вчиненню нових злочинів як засудженим, так й іншими особами.
Згідно із загальними засадами призначення покарання, визначеними ст. 65 КК України, особі, яка вчинила злочин, зокрема, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів, з урахуванням ступеню тяжкості вчиненого злочину, особи винного та обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Призначаючи обвинуваченому ОСОБА_8 покарання, суд першої інстанції, у відповідності до ст. 65 КК України, у повній мірі врахував ступінь тяжкості вчиненого злочину, який відповідно до ст.12 КК України відноситься до категорії тяжких, особу винуватого, який раніше засуджений, одружений, утриманців не має, за місцем проживання характеризується позитивно, офіційно не працевлаштований, на обліку в психоневрологічному диспансері не перебуває, згідно довідки КНП «Кіровоградський обласний наркологічний диспансер» від 19.10.2018 з 2007 року знаходиться на диспансерному обліку з приводу психічних та поведінкових розладів внаслідок вживання ефедрону (Синдром залежності). Враховано відсутність обставини, які пом'якшують покарання, та обставин, які обтяжують покарання.
Атому, на думку колегії суддів, обґрунтовано зробив висновок про те, що виправлення та перевиховання обвинуваченого можливе лише в умовах ізоляції його від суспільства, призначивши покарання у виді позбавлення волі в межах санкції ч. 3 ст. 185 КК України.
При цьому, з урахуванням положень ч. 5 ст. 72 КК України в строк відбування покарання ОСОБА_8 зараховано час його попереднього ув'язнення в межах даного кримінального провадження з 16 вересня 2020 року по 04 жовтня 2021 року включно з розрахунку один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі.
Призначаючи обвинуваченій ОСОБА_9 покарання, суд першої інстанції, у відповідності до ст. 65 КК України, у повній мірі врахував ступінь тяжкості вчиненого злочину, який відповідно до ст.12 КК України відноситься до категорії не тяжких, особу винуватої, яка раніше засуджена, даний злочин вчинила в період дії іспитового строку, призначеного вироком Ленінського районного суду м. Кіровограда від 27.06.2018, заміжня, має на утриманні неповнолітню дочку, за місцем проживання характеризується позитивно, офіційно не працевлаштована, на обліку в психоневрологічному диспансері не перебуває, згідно довідки КНП «Кіровоградський обласний наркологічний диспансер» від 19.10.2018 з 2017 року знаходиться на диспансерному обліку з приводу психічних та поведінкових розладів внаслідок вживання опіоїдів (Синдром залежності). Враховано наявність обставини, яка пом'якшує покарання - щире каяття, та відсутність обставин, які обтяжують покарання.
Атому, на думку колегії суддів, обґрунтовано зробив висновок про те, що виправлення та перевиховання обвинуваченої можливе лише в умовах ізоляції його від суспільства, призначивши покарання у виді позбавлення волі в межах санкції ч. 2 ст. 185 КК України.
На підставі викладеного, із урахуванням того, що доводи апеляційної скарги під час апеляційного перегляду, свого підтвердження не знайшли, підстав для скасування вироку суду першої інстанції, колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст.ст. 376, 404, 405, 407-409, 419 КПК України, колегія суддів -
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 , яка діє в інтересах обвинуваченого ОСОБА_8 - залишити без задоволення, а вирок Ленінського районного суду м. Кіровограда від 10 серпня 2022 року щодо ОСОБА_8 за ч. 3 ст. 185 КК України та ОСОБА_9 за ч. 2 ст. 185 КК України, - залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Верховного Суду, як суду касаційної інстанції, протягом трьох місяців з дня її проголошення, а обвинуваченими ОСОБА_8 та ОСОБА_9 - в той самий строк з дня вручення їм копії ухвали.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4