Провадження № 22-ц/803/5161/22 Справа № 186/1688/21 Суддя у 1-й інстанції - Янжула С.А. Суддя у 2-й інстанції - Барильська А. П.
20 жовтня 2022 року м. Дніпро
Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справах:
головуючого - судді: Барильської А.П.,
суддів: Деркач Н.М., Куценко Т.Р.
секретар судового засідання:Астатурян А.В.
сторони:
позивач: орган опіки та піклування виконавчого комітету Першотравенської міської ради Дніпропетровської області
відповідач: ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дніпро, апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Першотравенського міського суду Дніпропетровської області від 17 травня 2022 року, яке постановлено суддею Янжула С.А. у місті Першотравенськ, повний текст рішення складений 19 травня 2022 року у цивільній справі за позовом органу опіки та піклування - виконавчого комітету Першотравенської міської ради Дніпропетровської області в інтересах малолітнього ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів,-
У грудні 2021 року орган опіки та піклування - виконавчий комітет Першотравенської міської ради Дніпропетровської області звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів.
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що відповідач ОСОБА_1 є матір'ю малолітньої дитини - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Відповідач ОСОБА_1 вживає алкогольні напої, не займається належним вихованням малолітньої дитини. Рішенням Першотравенського міського суду Дніпропетровської області від 01 грудня 2014 року ОСОБА_1 була позбавлена батьківських прав щодо інших своїх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 і ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .
14 січня 2021 року у зв'язку із загрозою життю та здоров'ю малолітнього, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , був відібраний від матері та тимчасово влаштований у КЗ "Дніпропетровський спеціалізований будинок дитини" ДОР.
У суді уже розглядалася справа за позовом про позбавлення батьківських прав відповідача відносно сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 Під час розгляду тієї справи відповідач проходила соціально-психологічну реабілітацію, працювала, виконувала план соціального супроводу, тому рішенням Першотравенського міського суду Дніпропетровської області від 10 вересня 2021 року у справі №186/108/21 в задоволенні позову органу опіки та піклування - виконавчого комітету Першотравенської міської ради Дніпропетровської області, в інтересах малолітнього ОСОБА_2 , було відмовлено, надано відповідачу час для виправлення та можливість належно виконувати свої батьківські обов'язки щодо виховання малолітньої дитини.
Рішенням виконавчого комітету №168 від 25 жовтня 2021 року дитину було повернуто матері. З відповідачем службою у справах дітей проводилися неодноразові бесіди про належне виховання дитини, попереджено про адміністративну відповідальність за неналежне виконання батьківських обов'язків.
15 грудня 2021 року службою у справах дітей разом із представником міського центру соціальних служб, медичною сестрою КНП "Першотравенський міський центр первинної медико-санітарної допомоги" та інспектором ювенальної превенції було здійснено вихід у сім'ю відповідача. Під час обстеження умов проживання дитини було встановлено, що відповідач знаходиться в стані алкогольного сп'яніння, має хитку ходу, тример рук. Відповідач повідомила, що має розлад психічного стану, страхи, порушення сну. З метою соціального захисту дитини, недопущення бездоглядності та безпритульності, у зв'язку із загрозою життю та здоров'ю дитини, було прийнято рішення про негайне відібрання малолітнього сина відповідача від матері та тимчасове його влаштування у КНП "Першотравенська МЛ".
17 грудня 2021 року дитину влаштовано у КЗ "Дніпропетровський спеціалізований будинок дитини" ДОР терміном на 6 місяців.
Відповідач перебуває на соціальному супроводі з 27 січня 2021 року, після повернення дитини до матері, були здійснені виходи в сім'ю відповідача. З матір'ю проводилися бесіди щодо недопущення вживання алкогольних напоїв, необхідності оформлення державних виплат, влаштування дитини до дитячого садка, офіційного працевлаштування. За листопад-грудень 2021 року до центру надходила усна інформація від сусідів відповідача, що остання була помічена в стані алкогольного сп'яніння.
Таким чином, відповідач нехтує своїми батьківськими обов'язками щодо виховання малолітньої дитини майже від народження останнього, їй надавалася судом можливість на виправлення, однак вона цим не скористалася, вихованням дитини не займається, зловживає алкогольними напоями, чим ставить під загрозу життя та здоров'я дитини.
Тому позивач просив суд позбавити батьківських прав відповідача відносно її дитини - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та стягнути з відповідача аліменти на утримання дитини в розмірі 1/4 частки всіх видів заробітку (доходу), щомісячно, до її повноліття.
Рішенням Першотравенського міського суду Дніпропетровської області від 17 травня 2022 року позовні вимоги органу опіки та піклування - виконавчого комітету Першотравенської міської ради Дніпропетровської області в інтересах малолітнього ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів - задоволені.
Позбавлено батьківських прав ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , уродженку м.Гірник, Селидівського району, Донецької області, по відношенню до малолітньої дитини - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Передано малолітню дитину - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , виконавчому комітету Першотравенської міської ради Дніпропетровської області на піклування та вирішення подальшої його долі.
Стягнуто аліменти на утримання малолітньої дитини - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь особи або закладу, де він буде знаходитися, в розмірі 1/4 частки всіх видів заробітку (доходу) ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , уродженки м.Гірник, Селидівського району, Донецької області, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, до повноліття дитини, починаючи стягувати з 22 грудня 2021 року, допустивши рішення суду в цій частині негайному виконанню в межах місячної суми стягнення аліментів.
Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави в розмірі 1816 (однієї тисячі восьмиста шістнадцяти) гривень.
В апеляційний скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, ставить питання про скасування рішення суду та ухвалення нового рішення про відмову у задоволенні позову.
В обґрунтування апеляційної скарги посилається на те, що позивачем не надано суду доказів на підтвердження неналежного виконання відповідачем батьківських обов'язків щодо виховання та утримання дитини та загрози життю та здоров'ю дитини. Факт знаходження відповідача 15.12.2021 року, при здійсненні виходу Службою у справах дітей із представником міського центру соціальних служб, медичною сестрою та інспектором ювенільної превенції, за її місцем проживання, не підтверджений належними доказами. Натомість актами обстеження умов проживання від 14.01.2021 року, 29.11.2021 року, 15.12.2021 року встановлено, що умови проживання дитини задовільні, є газопостачання, водопостачання, електропостачання. Наявні меблі, побутова техніка, продукти харчування. Для виховання та розвитку дитини створені умови: спальне місце, постільна білизна, одяг за сезоном, іграшки, продукти харчування, памперси. Крім того, суд не взяв до уваги, що відповідач працює, має позитивну характеристику з місця роботи та проживання. Згідно медичних довідок, у відповідача відсутні наркологічні та психічні показання до виконання робіт на дільниці шахтного транспорту.
Відзив на апеляційну скаргу не подавався.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.
Судом встановлено та з матеріалів справи вбачається, що відповідач ОСОБА_1 є матір'ю малолітньої дитини - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Відомості про батька дитини внесені до актового запису про народження дитини відповідно ч.1 ст.135 СК України. ( а.с.8).
Відповідач отримує соціальну послугу - соціальний супровід з 27 січня 2021 року.
Рішенням Першотравенського міського суду Дніпропетровської області №186/108/21 від 10 вересня 2021 року в задоволенні позовних вимог органу опіки та піклування - виконавчий комітет Першотравенської міської ради Дніпропетровської області в інтересах малолітнього ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про позбавлення батьківських прав і стягнення аліментів було відмовлено; попереджено ОСОБА_1 про необхідність належного виконання обов'язків по вихованню і утриманню малолітньої дитини: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; покладено на орган опіки та піклування виконавчого комітету Першотравенської міської ради Дніпропетровської області контроль за виконанням батьківських обов'язків ОСОБА_1 (а.с.40-43).
25 жовтня 2021 року рішенням виконавчого комітету Першотравенської міської ради Дніпропетровської області №168 було повернуто малолітнього ОСОБА_2 , 2020 року народження, з КЗ "Дніпропетровський спеціалізований будинок дитини" ДОР, його матері.(а.с.38)
10 листопада 2021 року дитину було передано його матері ОСОБА_1 , про що складено відповідний акт.(а.с.39)
Актом обстеження умов проживання дитини - ОСОБА_2 , 2020 року народження, від 15 грудня 2021 року встановлено, що за місцем проживання малолітньої дитини наявне енергопостачання, газопостачання, водопостачання. Є меблі. Відсутня приготована їжа. Є ліжко, одяг. Мати дитини - ОСОБА_1 знаходилася в стані алкогольного сп'яніння, повідомила, що має розлад психічного стану, страхи, не спала вночі. У зв'язку із загрозою життю та здоров'ю дитини, вирішено звернутися до органу опіки та піклування щодо негайного відібрання дитини від матері.(а.с.20)
Рішенням виконавчого комітету Першотравенської міської ради №209 від 15 грудня 2021 року було відібрано малолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від матері ОСОБА_1 , та тимчасово влаштовано у КНП "Першотравенська МЛ" до передачі його у КЗ "Дніпропетровський спеціалізований будинок дитини" ДОР строком на 6 місяців.( а.с.37)
З Висновку органу опіки та піклування виконавчого комітету Першотравенської міської ради Дніпропетровської області щодо доцільності позбавлення батьківських прав відповідача від 22 грудня 2021 року вбачається, що мати малолітнього ОСОБА_2 - ОСОБА_1 вживає алкогольні напої, не займається належним вихованням дитини, рішенням суду від 01 грудня 2014 року була позбавлена батьківських прав щодо решти своїх трьох дітей, дитину від матері вже забирали, рішенням суду ухвалено не позбавляти її батьківських прав, попереджено про належне виконання батьківських обов'язків, дитину повернуто матері, однак поведінка не змінилася, вживає алкогольні напої, вихованням дитини не займається. Орган опіки та піклування виконавчого комітету Першотравенської міської ради вважає доцільним позбавити батьківських прав відповідача відносно її малолітнього сина.( а.с.44).
Згідно трудової угоди від 01 березня 2022 року, укладеної між ПП " ОСОБА_7 " та ОСОБА_1 , відповідач працює прибиральником службових приміщень.( а.с.108).
З характеристики ПП "Комунальщик-1" від 04 квітня 2022 року вбачається, що ОСОБА_1 за місцем проживання правил співжиття не порушувала, скарг від сусідів не надходило.( а.с.113).
З характеристики, виданої ПП ОСОБА_8 від 03 квітня 2022 року вбачається, що ОСОБА_1 працює на посаді прибиральника службових приміщень з 01 березня 2022 року, за період роботи зарекомендувала себе позитивно, спокійна, врівноважена, сумлінно та якісно виконує свої обов'язки, веде тверезий спосіб життя, не зловживає спиртними напоями.( а.с. 114)
Згідно довідки №613 від 10 травня 2022 року, виданої ПрАТ “ДТЕК Павлоградвугілля”, ОСОБА_1 з 03 травня 2022 року працює в ВП "ШУ Першотравенське" стовбуровим (поверхні) дільниці шахтного транспорту №2 бригади робітників поверхні.( а.с.151)
З копій медичних довідок про проходження обов'язкових попереднього та періодичного психіатричних оглядів та профілактичного наркологічного огляду від 27 квітня 2022 року КНП "Першотравенська МЛ" вбачається, що у ОСОБА_1 відсутні наркологічні та психіатричні показання до виконання робіт стовбурового дільниці шахтного транспорту.( а.с.152,153).
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з доцільності позбавлення відповідача батьківських прав та наявності у зв'язку з цим правових підстав для стягнення з відповідача аліментів на утримання малолітньої дитини.
Однак, колегія суддів не може повністю погодитися з таким висновком суду, з огляду на наступне.
Статтею 51 Конституції України визначено, що сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.
Відповідно до статті 11 Закону України «Про охорону дитинства», сім'я є природним середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини, її матеріального забезпечення і несе відповідальність за створення належних умов для цього. Кожна дитина має право на проживання в сім'ї разом з батьками або в сім'ї одного з них та на піклування батьків. Батько і мати мають рівні права та обов'язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов'язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.
Згідно з частин першої, другої, шостої статті 12 Закону України «Про охорону дитинства», виховання в сім'ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці. Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за порушення прав і обмеження законних інтересів дитини на охорону здоров'я, фізичний і духовний розвиток, навчання, невиконання та ухилення від виконання батьківських обов'язків відповідно до закону.
Відповідно до статті 15 Закону України «Про охорону дитинства» дитина, яка проживає окремо від батьків або одного з них, має право на підтримання з ними регулярних особистих стосунків і прямих контактів. Батьки, які проживають окремо від дитини, зобов'язані брати участь у її вихованні і мають право спілкуватися з нею, якщо судом визнано, що таке спілкування не перешкоджатиме нормальному вихованню дитини.
Статтею 164 СК України передбачено, що мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: 1) не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров'я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; 2) ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини; 3) жорстоко поводяться з дитиною; 4) є хронічними алкоголіками або наркоманами; 5) вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; 6) засуджені за вчинення умисного злочину щодо дитини.
Тлумачення пункту 2 частини першої статті 164 СК України дозволяє зробити висновок, що ухилення від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
Ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.
Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
Позбавлення батьківських прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини (стаття 166 СК України).
Зважаючи на те, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, суд може у виняткових випадках при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох з урахуванням її характеру, особи батька і матері, а також інших конкретних обставин справи відмовити в задоволенні позову про позбавлення цих прав, попередивши відповідача про необхідність змінити ставлення до виховання дитини (дітей) і поклавши на орган опіки та піклування контроль за виконанням ним батьківських обов'язків.
Таким чином, позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини у діях батьків.
Позбавлення батьківських прав, тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов'язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об'єктивного з'ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.
Статтею 9 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої Постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789-ХІІ передбачено, що держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини.
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) зауважив, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв'язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте необхідно пам'ятати, що основні інтереси дитини є надзвичайно важливими. При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв'язків із сім'єю, крім випадків, коли сім'я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним (пункт 100 рішення ЄСПЛ від 16 липня 2015 року у справі «Мамчур проти України», заява № 10383/09, рішення ЄСПЛ від 11 липня 2017 року у справі «М. С. проти України», заява № 2091/13).
Європейський суд з прав людини у справі «Савіни проти України» (заява
від 18 грудня 2008 року № 39948/06) вказує, що право батьків і дітей бути поряд один з одним становить основоположну складову сімейного життя і що заходи національних органів, спрямовані перешкодити цьому, є втручанням у права, гарантовані статтею 8 Конвенції.
У рішенні від 07 грудня 2006 року у справі «Хант проти України» (заява
№ 31111/04) суд наголосив, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків.
Аналіз практики ЄСПЛ дає підстави для висновку, що рівність прав батьків щодо дитини є похідною від прав та інтересів дитини на гармонійний розвиток та належне виховання, й у першу чергу повинні бути визначені та враховані інтереси дитини, виходячи із об'єктивних обставин спору, а вже тільки потім права батьків.
Наведене узгоджується з правовим висновком щодо врахування найкращих інтересів дитини при розгляді справ, які стосуються прав дітей, викладеним Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 17 жовтня 2018 року у справі № 402/428/16-ц, провадження № 14-327цс18.
Аналогічна правова позиція викладена в Постанові Верховного Суду від 20 січня 2020 року у справі № 654/1409/19 та від 16 грудня 2020 року у справі № 588/1781/19.
Відповідно до ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів показаннями свідків.
Згідно зі ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Згідно ч. 6 ст. 81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Як вбачається із матеріалів справи, позивачем не надано належних та допустимих доказів, в розумінні 12,81 ЦПК України, на підтвердження того, що відповідач свідомо ухиляється від виконання своїх обов'язків по вихованню сина.
Натомість, як вбачається із матеріалів справи, Актами обстеження умов проживання дитини ОСОБА_2 , 2020 року народження, від 29 листопада 2021 року та від 15 грудня 2021 року встановлено, що за місцем проживання малолітньої дитини наявне енергопостачання, газопостачання, водопостачання, меблі, побутова техніка, продукти харчування, дитяче ліжко, постільна білизна, одяг за сезоном, іграшки, памперси, дитина спить із мамою на дивані. За місцем проживання відповідач характеризується позитивно.
При цьому, факт зловживання відповідачем спиртних напоїв не підтверджений належними доказами. Натомість, згідно копій медичних довідок про проходження обов'язкових попереднього та періодичного психіатричних оглядів та профілактичного наркологічного огляду від 27 квітня 2022 року КНП "Першотравенська МЛ", у ОСОБА_1 відсутні наркологічні та психіатричні показання до виконання робіт стовбурового дільниці шахтного транспорту.( а.с.152,153).
Згідно трудової угоди від 01 березня 2022 року, укладеної між ПП "Кармен" в особі ОСОБА_8 та ОСОБА_1 , вбачається, що відповідач працює прибиральником службових приміщень.( а.с.108).
Згідно довідки №613 від 10 травня 2022 року, виданої ПрАТ “ДТЕК Павлоградвугілля”, ОСОБА_1 з 03 травня 2022 року працює в ВП "ШУ Першотравенське" стовбуровим (поверхні) дільниці шахтного транспорту №2 бригади робітників поверхні.
Наведене підтверджує пояснення відповідача про те, що вона намагається покращити стосунки з дитиною та змінити їх на краще, що свідчить про прагнення останньої виправити свою поведінку у кращу сторону та надає суду можливість оцінити таку поведінку, як бажання виправитись та належно виховувати свою дитину.
На думку колегія суддів враховує, що позбавлення батьківських прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для матері , так і для дитини, відповідно до положень ст. 166 СК України, що позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку матері в кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини в діях матері, натомість матеріали справи не містять доказів винних дій відповідача та її ставлення до своїх обов'язків, як матері дитини.
При цьому, колегія суддів враховує бажання відповідача зберегти родинні зв'язки з сином, небажання передавати дитину на виховання у прийомну сім'ю. Факт заперечення відповідачем проти позову про позбавлення її батьківських прав та подання апеляційної скарги на рішення суду свідчить про її інтерес до дитини, емоційний контакт з її боку до дитини, бажання відповідача проживати з дитиною та намагання облаштувати умови для проживання дитини саме з нею, а не у прийомній родині.
При цьому, колегія суддів не бере до уваги висновок органу опіки та піклування про доцільність позбавлення батьківських прав відповідача та вважає його недостатньо необґрунтованим та таким, що суперечить інтересам дитини.
Указану правову позицію викладено у Постанові Верховного Суду від 06 травня 2020 року у справі № 753/2025/19.
За обставин недоведеності свідомого нехтування відповідачем своїми батьківськими обов'язками, а також враховуючи те, що позивачем не надано належних та допустимих доказів щодо винної поведінки відповідача та свідомого нехтування нею своїми батьківськими обов'язками, що могло б бути підставою для позбавлення останньої батьківських прав, колегія суддів вважає що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про наявність правових підстав для задоволення позову.
У зв'язку з чим, доводи апеляційної скарги заслуговують на увагу.
При цьому факт позбавлення відповідача рішенням Першотравенського міського суду Дніпропетровської області від 01 грудня 2014 року батьківських прав відносно інших дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_7 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , не є підставою для задоволення позову.
Колегія суддів бере до уваги, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом впливу на відповідача, навіть при доведеності тих обставин, що відповідач не у повній мірі виконує обов'язки по вихованню своєї дитини, ці обставини ще не свідчать про винне, свідоме нехтування нею своїми батьківськими обов'язками.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що рішення суду ухвалено з порушенням норм матеріального права, висновки суду не в повній мірі відповідають обставинам справи, тому апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду- скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову.
Однак, суд вважає за необхідне попередити відповідача про необхідність належного виконання обов'язків по вихованню і утриманню малолітньої дитини та покласти на орган піки та піклування виконавчого комітету Першотравенської міської ради Дніпропетровської області контроль за виконанням батьківських обов'язків відповідачем про справі.
Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 376, 382, 384 ЦПК України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Першотравенського міського суду Дніпропетровської області від 17 травня 2022 року - скасувати та прийняти нове рішення.
Позовні вимоги органу опіки та піклування - виконавчого комітету Першотравенської міської ради Дніпропетровської області в інтересах малолітнього ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів - залишити без задоволення.
Попередити ОСОБА_1 про необхідність належного виконання обов'язків по вихованню і утриманню малолітньої дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Покласти на орган піки та піклування виконавчого комітету Першотравенської міської ради Дніпропетровської області контроль за виконанням батьківських обов'язків ОСОБА_1 .
Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днівз дня складання повного тексту постанови.
Повний текст постанови с кладений 20 жовтня 2022 року.
Головуючий: суддя А.П. Барильська
Судді: Н.М. Деркач
Т.Р. Куценко