Провадження № 22-ц/803/6806/22 Справа № 200/1976/18 Суддя у 1-й інстанції - Цитульський В. І. Суддя у 2-й інстанції - Барильська А. П.
20 жовтня 2022 року м. Дніпро
Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних спра
головуючого - судді: Барильської А.П.,
суддів: Деркач Н.М, Куценко Т.Р.
секретар судового засідання: Астатурян А.В
сторони:
позивач: ОСОБА_1
відповідачі: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Куліш Олена Вікторівна,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дніпро, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, без фіксації судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу, без участі учасників справи, апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від 20 липня 2022 року, яка постановлена суддею Цитульським В.І. в м.Дніпро, у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Куліш Олени Вікторівни про встановлення нікчемності правочину, скасування державної реєстрації речового права, -
Ухвалою Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від 20 липня 2022 року позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Куліш Олени Вікторівни про встановлення нікчемності правочину, скасування державної реєстрації речового права- залишено без розгляду.
В апеляційній скарзі позивач просить скасувати ухвалу суду та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом норм процесуального права.
Зокрема, зазначає, що суд не повідомляв її про час та місце розгляду справи в судові засідання на 21.06.2021 року, 28.07.2021 року, 30.11.2021 року,14.03.2022 року, 20.06.2022 року, 20.07.2022 року. Ухвалу суду про прийняття до провадження справи суддею Цитульським В.І. вона не отримувала, як і ухвалу про розгляд справи у загальному позовному провадженні.
Відзив на апеляційну скаргу не подавався.
Згідно ч. 1 ст. 371 ЦПК України, апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції має бути розглянута протягом шістдесяти днів із дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження, а апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції - протягом тридцяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження.
Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року, суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду, як джерело права.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Згідно з нормами ст. 17 Конвенції, жодне з положень цієї Конвенції не може тлумачитись як таке, що надає будь-якій державі, групі чи особі право займатися будь-якою діяльністю або вчиняти будь-яку дію, спрямовану на скасування будь-яких прав і свобод, визнаних цією Конвенцією, або на їх обмеження в більшому обсязі, ніж це передбачено в Конвенції.
Ратифікуючи зазначену Конвенцію Україна взяла на себе зобов'язання гарантувати кожній особі права та свободи, закріплені в Конвенції, включаючи право на справедливий судовий розгляд протягом розумного строку.
У своєму рішенні у справі «Калашников проти Росії» Європейський суд зазначив, що розумність тривалості провадження визначається залежно від конкретних обставин справи, враховуючи критерії, визначені у прецедентній практиці Суду, зокрема, складність справи, поведінка заявника та поведінка компетентних органів влади.
З аналізу зазначених норм Конвенції та практики Європейського суду вбачається, що питання про порушення ст. 17 Конвенції, яка закріплює один із основоположних принципів Конвенції - принцип неприпустимості зловживання правами, може поставати лише у сукупності з іншою статтею Конвенції, положення якої у конкретному випадку дають підстави для висновку про зловживання особою наданим їй правом.
Вищенаведені положення закону направлені на дотримання розумних строків розгляду справи і на недопущення зловживання своїми процесуальними правами та правами інших осіб, які беруть участь у справі.
Праву особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондує обов'язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються його безпосередньо та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (ALIMENTARIA SANDERS S.A. V. SPAIN, №11681/85, §35, ЄСПЛ, від 07 липня 1989 року).
Виходячи з вищенаведених норм Конвенції та практики Європейського суду, вимог п.11 частини 3 статті 2 ЦПК України, статті 371 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду справи за відсутності не з”явившихся у судове засідання сторін по справі.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду в межах заявлених позовних вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Залишаючи позовну заяву без розгляду, суд першої інстанції виходив з того, що позивач, будучи належним чином повідомленою про час та місце розгляду справи, повторно не з'явилася в судове засідання.
Однак, на думку колегії суддів, такого висновку суд першої інстанції дійшов з порушенням норм процесуального права.
Відповідно до ст.1 «Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод». Високі Договірні сторони гарантують кожному, хто перебуває під їхньою юрисдикцією права і свободи, визначенні в розділі І «Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод».
В силу ст.13 розділу І «Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод», кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, при визначенні цивільних прав і обов'язків особи чи при розгляді будь-якого кримінального обвинувачення, що пред'являється особі.
Ключовими принципами цієї статті є верховенство права та належне здійснення правосуддя. Ці принципи також є основоположними елементами права на справедливий суд.
Так, у справі Delcourt v. Belgium, Європейський суд з прав людини зазначив, що „у демократичному суспільстві у світлі розуміння Конвенції, право на справедливий суд посідає настільки значне місце, що обмежувальне тлумачення статті 6 не відповідало б меті та призначенню цього положення".
У справі Bellet у. France Європейський суд з прав людини зазначив, що „стаття 6 § 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії. які становлять втручання у її права".
Як свідчить позиція Європейського суду з прав людини у багатьох справах, основною складовою права на суд є право доступу, в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливістю звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.
Залишення заяви без розгляду - це форма закінчення розгляду цивільної справи без ухвалення судового рішення, у зв'язку із виникненням обставин, які перешкоджають розгляду справи, але можуть бути усунуті в майбутньому. Заява залишається без розгляду за наявності точно встановлених в законі обставин, які свідчать про недодержання умов реалізації права на звернення до суду за захистом і можливість застосування яких не втрачена, та при повторній неявці сторін.
У відповідності до положень ст. 257 ЦПК України, суд залишає заяву без розгляду у випадку, коли належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання без поважних причин або повторно не повідомив про причини неявки, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності.
Неявка у судове засідання - це відсутність особи в залі судового засідання під час розгляду справи, незалежно від причин, або залишення залу судового засідання.
Законодавець передбачив право осіб, які беруть участь у справі, брати участь у судових засіданнях, а також гарантії реалізації цього права. Це право витікає з вимог таких принципів цивільного судочинства, як змагальність, диспозитивність, процесуальна рівноправність сторін, демократизм, законність тощо.
Аналізуючи вищевикладені норми міжнародного права та положення ЦПК України, колегія суддів приходить до висновку, що підставою для залишення позовної заяви без розгляду у зв'язку з повторною неявкою позивача в судове засідання є наявність у сукупності таких обставин: належне повідомлення позивача про час та місце розгляду справи та його повторна, тобто двічі поспіль, неявка у судове засідання у призначений для розгляду справи час.
Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою суду від 17.02.2021 року підготовче судове засідання по справі призначено на 21.06.2021 року на 11.30 год.. При цьому, в матеріалах справи відсутні докази щодо належного повідомлення позивача про час та місце розгляду справи. Натомість, згідно протоколу судового засідання від 22.06.2021 року, у судове засідання сторони не з'явилися та справа відкладена на 28.07.2021 року на 13.00 год.. Однак матеріали справи не містять доказів належного повідомлення про час та місце розгляду справи на 22.06.2021 року.
28.07.2021року справа відкладена на 30.11.2021 року. При цьому матеріали справи не містять відомостей щодо належного повідомлення позивача про час та міс це розгляду справи.
30.11.2021 року розгляд справи відкладено на 14.03.2022 року у зв'язку з неявкою сторін. Однак, матеріали справи не містять відомостей щодо належного повідомлення позивача про час та місце розгляду справи.
14.03.2022 року сторони у судове засідання не з'явилися та справа відкладена розглядом на 20.06.2022 року. При цьому матеріали справи не містять відомостей щодо належного повідомлення позивача про час та місце розгляду справи.
20.06.2022 року сторони у судове засідання не з'явилися, у зв'язку з чим справа відкладена розглядом до 20.07.2022 року.
Однак, матеріали справи не містять відомостей щодо належного повідомлення позивача про час та місце розгляду справи на 20.06.2022 року та на 20.07.2022 року.
Отже, оскільки матеріали справи не містять належних доказів повідомлення позивача про розгляд справи, призначений на 28.07.2021 року, 30.11.2021 року, 14.03.2022 року, 20.06.2022 року та 20 липня 2022 року, тому, на думку колегії суддів, суд першої інстанції залишив позовну заяву позивача без розгляду без достатніх правових підстав на це, чим порушив право позивача на доступ до правосуддя, закріплене в статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод,яка є частиною національного законодавства України, оскільки матеріали справи не містять повторної неявки позивача, належним чином повідомленого про час та місце розгляду справи, в судове засідання.
Відповідно до п.1 ст.6 Конвенції 1950 року кожен при вирішенні спору щодо його цивільних прав та обов'язків має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до підсудності якого вона віднесена процесуальним законом. ( ст.8 Закону України « Про судоустрій і статус суддів».)
Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів вважає, що ухвалу суду необхідно скасувати і направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Керуючись ст.ст.367,374,379,381-383 ЦПК України, суд, -
Апеляційну скаргу апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.
Ухвалу Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від 20 липня 2022 року - скасувати.
Цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Куліш Олени Вікторівни про встановлення нікчемності правочину, скасування державної реєстрації речового права,направити до Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська для продовження розгляду розгляду.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Повний текст постанови складений 20 жовтня 2022 року.
Головуючий: суддя А.П. Барильська
Судді: Н.М. Деркач
Т.Р. Куценко