Справа №761/26501/21
2-а/760/1175/22
17 жовтня 2022 року Солом'янський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді Митрофанової А.О.,
при секретарі Костюк В.О.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (участі) учасників справи адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,
ОСОБА_1 звернулась до Шевченківського районного суду міста Києва з позовом до Управління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції про скасування постанови від 17 липня 2021 року серії ЕАО № 4501799 про притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 6 ст. 121 КУпАП.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 10 лютого 2022 року справу передано до Солом'янського районного суду м. Києва.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03 травня 2022 року справу передано на розгляд головуючого судді Митрофанової А.О.
Ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 06 травня 2022 року позовну заяву залишено без руху.
Ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 27 травня 2022 року відкрито провадження у справі, розгляд якої вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що її було притягнуто до адміністративної відповідальності з недотриманням встановленого порядку, дії поліцейського є неправомірними, а постанова прийнята з порушенням її прав та чинного законодавства, є необґрунтованою, незаконною та підлягає скасуванню.
Підставою для притягнення до адміністративної відповідальності стало те, що 17 липня 2021 року позивач керувала транспортним засобом «Hyundai Sonata», державний номерний знак НОМЕР_1 в м. Києві по вул. Богатирській, задній державний номерний знак якого не освітлювався в темну пору доби.
Разом з тим, позивач зазначає, що перед початком руху автомобіля номерний знак освітлювався, а про факт відсутності його освітлення стало відомо вже після зупинення автомобіля працівниками патрульної поліції. Зазначає, що освітлення заднього номерного знаку ймовірно вийшло з ладу вже під час руху автомобіля.
З урахуванням викладеного, вважає дії інспектора Управління патрульної поліції в м. Києві ДПП щодо винесення постанови неправомірними, постанову незаконною та аткою, що підлягає скасуванню, а провадження в адміністративній справі закриттю.
Клопотань від позивача та відповідача про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін до суду не надійшло. Крім того, відповідач правом на подання відзиву/пояснень із запереченнями на позов не скористався.
Оскільки розгляд справи відбувався в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, судове засідання в справі не проводилось та особи, які беруть участь у справі не викликались.
Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України, судовий розгляд справи здійснювався за правилами спрощеного позовного провадження на підставі наявних у суду матеріалів, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Дослідивши матеріали справи, повно і всебічно з'ясувавши обставини справи, оцінивши докази на підтвердження обставин в їх сукупності, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Судом встановлено, що 17 липня 2021 року о близько 22 год. 47 хв. ОСОБА_1 керувала транспортним засобом «Hyundai Sonata», державний номерний знак НОМЕР_1 в м. Києві по вул. Богатирській із неосвітленим заднім номерним знаком.
Постановою поліцейського інспектора рядового поліції 4 батальйону 2 роти Управління патрульної поліції в м. Києві серії ЕАО № 4501799 від 17.07.2021 ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 6 ст. 121 КУпАП та накладено на неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 850 грн.
Згідно ст. 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Положеннями ч. 3 ст. 2 КАС України встановлено критерії, якими керується адміністративний суд при перевірці рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень.
Відповідність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень передбаченим ч. 3 ст. 2 КАС України критеріям перевіряється судом з урахуванням закріпленого статтею 9 КАС України принципу законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За приписами пункту 8 частини 1 статті 23 Закону України «Про Національну поліцію», поліція відповідно до покладених на неї завдань у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.
Пунктом 11 частини 1 статті 23 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.
Відповідно до частини 5 статті 14 Закону України «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.
За пунктом 1.3. Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством (пункт 1.9).
В силу положень статті 222 КУпАП, органи Національної поліції розглядають, в тому числі, справи про порушення правил дорожнього руху, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту, тощо. Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
Частиною 2 статті 258 КУпАП передбачено, що протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі.
У вказаних вище випадках, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі (стаття 283 КУпАП) на місці вчинення правопорушення.
В розділі 2 ПДР України закріплено обов'язки і права водіїв механічних транспортних засобів.
За приписами пункту 2.3 ПДР України для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний: а) перед виїздом перевірити і забезпечити технічно справний стан і комплектність транспортного засобу, правильність розміщення та кріплення вантажу.
Згідно п. 2.9 в) водієві забороняється керувати транспортним засобом, не зареєстрованим в уповноваженому органі МВС, або таким, що не пройшов відомчу реєстрацію в разі, якщо законом встановлена обов'язковість її проведення, а також без номерного знака або з номерним знаком, що, зокрема, неосвітлений (у темну пору доби або в умовах недостатньої видимості) чи перевернутий.
Відповідно до вимог ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданим заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.
Згідно із ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст. 247 КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Стаття 69 КАС України передбачає, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Відповідно до статті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Частиною 6 статті 121 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за керування транспортним засобом з неосвітленим номерним знаком у вигляді штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
В позовній заяві позивач зазначила, що на час зупинки працівником поліції транспортного засобу під її керуванням номерний знак автомобіля не освітлювався, оскільки освітлення вийшло з ладу.
Як вбачається з матеріалів справи, оскаржувана постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення серії ЕАО №4501799 від 17.07.2021 року складена з огляду на керування автомобілем з неосвітленим номерним знаком. Цей факт не оспорюється позивачем.
Суд не приймає до уваги доводи позивача ОСОБА_1 про відсутність в її діях складу адміністративного правопорушення, оскільки вина у адміністративному правопорушенні, передбаченому ч. 6 ст. 121 КУпАП, може бути виражена як у формі умислу, так і у формі необережності, а адміністративне стягнення за ч. 6 ст. 121 КУпАП накладається, серед іншого, саме за керування водієм транспортним засобом з неосвітленим номерним знаком.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про необґрунтованість адміністративного позову, а оскаржувану постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення прийнятою на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Керуючись ст.ст. 2, 6, 9, 72-78, 90, 139, 241-246, 255, 257, 269, 286 КАС України, суд
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його складення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя А.О. Митрофанова