Справа №760/9456/22
2-з/760/478/22
02 серпня 2022 року суддя Солом'янського районного суду міста Києва Митрофанова А.О., розглянувши заяву позивача про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інстафінанс», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бригіда Володимир Олександрович, приватний виконавець виконавчого округу Київської області Крегул Іван Іванович про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, -
ОСОБА_1 звернулась до Солом'янського районного суду міста Києва із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інстафінанс», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бригіда Володимир Олександрович, приватний виконавець виконавчого округу Київської області Крегул Іван Іванович про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.
Одночасно з позовною заявою, позивачем подано заяву про забезпечення позову, в якій позивач просить вжити заходи забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого документа - виконавчого напису № 26331, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригідою В.О. 10.09.2021 року.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.07.2022 року зазначену заяву передано в провадження судді Солом'янського районного суду м. Києва Митрофанової А.О. Фактично справу було передано судді 01 серпня 2022 року.
Відповідно до ч. 1 ст. 153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).
Дослідивши заяву позивача, вважаю, що вона не відповідає вимогам ст. 151 ЦПК України, з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 6 ст. 151 ЦПК України, до заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі.
Подана заява не може бути прийнята до розгляду, оскільки позивачем судовий збір у розмірі, визначеному п. 7 пунктом 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», не сплачений.
Позивачем подано клопотання про звільнення від сплати судового збору, в якому зазначив, що позовна заява подана відповідно до Закону України «Про захист прав споживачів», у зв'язку з чим він звільнений від сплати судового збору, однак вказане не відповідає дійсності з огляду на наступне.
Закон України «Про захист прав споживачів» регулює відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, встановлює права споживачів, а також визначає механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів.
Відповідно до п.п. 1, 11 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування» споживчий кредит (кредит) - грошові кошти, що надаються споживачу (позичальникові) на придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення потреб, не пов'язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника. Договір про споживчий кредит - вид кредитного договору, за яким кредитодавець зобов'язується надати споживчий кредит у розмірі та на умовах, встановлених договором, а споживач (позичальник) зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом на умовах, встановлених договором.
За приписами п. 1 ч. 2 ст. 3 Закону України «Про споживче кредитування» цей Закон не поширюється на договори, що містять умову про споживчий кредит у формі кредитування рахунку зі строком погашення кредиту до одного місяця, та кредитні договори, що укладаються на строк до одного місяця.
Згідно з ч. 1 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів» цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування».
Як вбачається з матеріалів позовної заяви, позивачу був наданий короткостроковий кредит зі строком оплати 14 днів.
Таким чином, заява про забезпечення позову не може бути прийнята до розгляду судом, оскільки позивачем не надано доказів сплати судового збору, або документів, які б свідчили про наявність пільг щодо сплати судового збору відповідно до Закону України «Про судовий збір».
Відповідно до частини першої статті 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно п. 4 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», фізичною особою за подання до суду заяви про забезпечення доказів або позову сплачується судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
За положеннями ч. 10 ст. 153 ЦПК України, суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 151 цього Кодексу, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.
З огляду на наведене, прихожу до висновку, що заява про забезпечення позову не відповідає вимогам ст. 151 ЦПК України, а тому підлягає поверненню заявнику.
Керуючись ст.ст. 149-153, 259-261, 353-354 ЦПК України,
Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову - повернути заявнику.
Роз'яснити, що повернення заяви про забезпечення позову не перешкоджає повторному зверненню з відповідною заявою про забезпечення позову, поданою з додержанням вимог статті 151 ЦПК України.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її підписання.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на її апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу було подано протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя А.О. Митрофанова