Справа №760/13195/22
Провадження №1-кс/760/4278/22
05 жовтня 2022 року м. Київ
Слідчий суддя Солом'янського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора Солом'янської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого слідчого відділу Солом'янського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві ОСОБА_6 , погоджене з прокурором Солом'янської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні №12022100090001200 від 02.06.2022 року,
про застосування запобіжного заходу у вигляді застави щодо ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, має на утриманні малолітню дитину ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , працює начальником управління житлово-комунального господарства та будівництва Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації, зареєстрованого та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.367 КК України,
Слідчий у кримінальному провадженні слідчого відділу Солом'янського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві ОСОБА_6 звернувся до слідчого судді з клопотанням, погодженим з прокурором Солом'янської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 , про застосування щодо ОСОБА_5 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.367 КК України, запобіжного заходу у вигляді застави у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
В обґрунтування клопотання вказав, що слідчим відділом Солом'янського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12022100090001200 від 02.06.2022, за підозрою ОСОБА_5 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.191, ч.4 ст.191 ч.2 ст.367 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що відповідно до розпорядження Голови Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації М. Шкуро №454-к від 30.12.2016, ОСОБА_5 з 01.01.2017 призначено на посаду начальника управлінням житлово-комунального господарства та будівництва Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації (код ЄДРПОУ 37485401).
Відповідно до посадової інструкції начальника управління житлово-комунального господарства та будівництва Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації затвердженої В.о. голови соломянської районної в місті києві державної адміністрації ОСОБА_8 від 03.02.2020, на начальника управління покладено організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарські функції, з якою ОСОБА_5 ознайомлений 03.02.2020, про що свідчить його підпис.
Таким чином, ОСОБА_5 , як начальник управління житлово-комунального господарства та будівництва Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації постійно обіймав в установі посаду, пов'язану з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, та відповідно до частини 3 статті 18 КК України, є службовою особою.
Так 04.11.2021 року між управлінням житлово-комунального господарства та будівництва Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації (код ЄДРПОУ 37485401), в особі начальника ОСОБА_5 та ТОВ «СПЕЦДІАГНОСТИКА» (код ЄДРПОУ 37485401) в особі директора ОСОБА_9 за результатами проведення процедури відкритих конкурсних торгів на закупівлю робіт з капітального ремонту огорожі середньої загальноосвітньої школі №161 на вул. Академіка Каблукова, 14 Солом'янського району м. Києва, після акцепту пропозиції конкурсних торгів за учасником-переможцем ТОВ «СПЕЦДІАГНОСТИКА», укладено договір підряду № 199-0/1021 на виконання робіт а саме: «ДК 021:2015 (CVP): 45450000-6 - Інші завершальні будівельні роботи» Капітальний ремонт огорожі середній загальноосвітній школі №161 на вул. Академіка Каблукова, 14 Солом'янського району м. Києва», який підписано ОСОБА_5 та ОСОБА_9 .
За договором підряду №199-0/1021 від 04.11.2021, укладеного між Управлінням житлово-комунального господарства та будівництва Солом'янської РДА в місті Києві та ТОВ «СПЕЦДІАГНОСТИКА», вартість робіт за актом приймання виконаних будівельних робіт (ф. КБ-2в) №199-0-1021/1 за грудень 2021, складає суму 1 451 293,20 гривень у тому числі ПДВ - 241 882, 20 гривень.
У подальшому, в грудні 2021 року ОСОБА_5 , будучи службовою особою, наділеною організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими функціями, будучи відповідальним за дотриманням фінансової дисципліни та ефектним використання і охороною майна, діючи недбало, шляхом неналежного виконання своїх службових обов'язків, тобто не передбачаючи можливості настання суспільно-небезпечних наслідків свого діяння, хоча повинен був і міг їх передбачити, підписав та засвідчив печаткою Управління житлово-комунального господарства та будівництва Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації акт №199-0/1021/1 приймання виконаних будівельних робіт (форми КБ-2в) від 24.12.2021, в який внесено відомості із завищенням вартості матеріальних ресурсів згідно Договору підряду №199-0/1021 від 04.11.2021 про закупівлю підрядних робіт за державні кошти (кошти місцевого бюджету), підтвердивши відповідність завищення вартості матеріальних ресурсів.
Надалі, на підставі акту №199-0/1021/1 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2021 року по об'єкту «Капітальний ремонт огорожі середній загальноосвітній школі №161 на вул. Академіка Каблукова, 14 Солом'янського району м. Києва» 29.12.2021 Управлінням житлово-комунального господарства та будівництва Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації з рахунку № НОМЕР_1 відкритого в Держказначейській службі у місті Києві на користь ТОВ «СПЕЦДІАГНОСТИКА» відповідно до платіжного доручення №164, підписаного ОСОБА_5 на рахунок № НОМЕР_2 відкритий ТОВ «СПЕЦДІАГНОСТИКА» у АТ «ОТП БАНК», перераховано грошові кошти в сумі 1451293 гривень 20 копійок з урахуванням ПДВ.
Згідно висновку експерта №22-44/ССЕ від 29.08.2022, завдання матеріальної шкоди (спричинення збитків) спричинено розпоряднику місцевого бюджету м. Києва Управлінню житлово-комунального господарства та будівництва Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації (код ЄДРПОУ 37485401) в 2021 році внаслідок завищення вартості матеріальних ресурсів відповідно до договору підряду №199-0/1021 про виконання робіт на об'єкті «Капітальний ремонт огорожі середньої загальноосвітньої школи №161 по вул. Академіка Каблукова, 14 Солом'янського району м. Києва» з урахуванням висновку даної комплексної будівельно-технічної та економічної експертизи підтверджується документально в розмірі 426 032 (чотириста двадцять шість тисяч тридцять дві гривні) гривень, 59 копійок., в тому числі ПДВ (20%) - 71005 гривень. 43 копійки, (355 027 гривень. 16 копійок, без ПДВ.)
Зокрема, під час експертного дослідження, після аналізу цін на матеріальні ресурси, які були використані під час будівельних робіт на об'єкті «Капітальний ремонт огорожі середньої загальноосвітньої школи №161 на вул. Академіка Каблукова, 14 Солом'янського району м. Києва» до Договору підряду №199-0/1021 від 04.11.2021 р. в рамках поставлених питань, було встановлено наступне.
Відповідно до акту №199-0/1021/1 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2021 року вартість 533 м2 огорожі металевої з профільної труби пофарбовану після піскоструменевої обробки 2050 мм (h) становить 741088, 53 гривень без ПДВ, а в результаті моніторингу цін основних постачальників, вартість вище вказаної огорожі становить 443418, 69 гривень без ПДВ, також вартість 98 шт. металевих стовпчиків огорожі 80х80х3 мм, пофарбовані після піскоструменевої обробки h=3000 мм відповідно до акту №199-0/1021/1 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2021 року становить 103568, 36 гривень без ПДВ, а в результаті моніторингу цін основних постачальників, вартість вище вказаних стовпчиків становить 84770 гривень без ПДВ, крім того вартість 98 шт. заглушок ПЕ для стовпчиків відповідно до акту №199-0/1021/1 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2021 року становить 7427, 42 гривень без ПДВ, а в результаті моніторингу цін основних постачальників, вартість вище вказаних ПЕ заглушок становить 1143, 66 гривень без ПДВ.
Отже, ОСОБА_5 , через несумлінне ставлення до своїх службових обов'язків, спричинив збиток територіальній громаді міста Києва на суму 426 032 (чотириста двадцять шість тисяч тридцять дві гривні) гривень., 59 копійок., в тому числі ПДВ (20%) - 71005 гривень. 43 копійок, (355 027 гривень 16 копійок, без ПДВ.) гривень що у двісті п'ятдесят і більше разів перевищують неоподатковуваний мінімум доходів громадян та відповідно до примітки 4 статті 364 КК України, являється тяжкими наслідками.
Таким чином, ОСОБА_5 , своїми умисними діями, які виразились у неналежному виконанні службовою особою своїх службових обов'язків, через несумлінне ставлення до них, що спричинило тяжкі наслідки охоронюваним законом державним інтересам, вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 367 КК України.
27.09.2022 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця міста Києва, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України.
Повідомлена ОСОБА_5 підозра, підтверджується наявними в матеріалах кримінального провадження доказами, такими як: протоколами допитів свідків ОСОБА_10 ; висновком експертів за результатами проведення комплексної будівельно-технічної та економічної експертизи №199-0/1021/1 від 29.08.2022; іншими матеріалами кримінального провадження.
На даному етапі досудового розслідування є достатні підстави вважати про обґрунтованість пред'явленої ОСОБА_5 підозри у вчиненні кримінального правопорушення, оскільки в розпорядженні органу досудового розслідування є зібрані у встановленому законом порядку достатні фактичні дані, які свідчать про наявність ознак кримінального правопорушення, що інкримінується підозрюваному органом досудового розслідування.
Крім того, наявні на даний час докази у кримінальному провадженні свідчать про об'єктивний зв'язок підозрюваного ОСОБА_5 із вчиненням кримінального правопорушення, тобто виправдовують необхідність подальшого розслідування у цьому провадженні з метою дотримання імперативних завдань кримінального провадження, визначених статтею 2 КПК України.
Орган досудового слідства вважає, що з метою забезпечення нормальної процесуальної поведінки підозрюваного та виконання процесуальних рішень у справі, необхідно застосувати відносно ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді застави, оскільки більш м'які запобіжні заходи не зможуть забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також не зможуть запобігти спробам переховуватись від органів досудового розслідування та суду. ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення за яке передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк від двох до п'яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та зі штрафом від п'ятдесяти до семисот п'ятдесяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян або без такого.
Зазначена обставина сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. Це твердження узгоджується із позицією Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії» та «Бессієв проти Молдови», в яких зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування. Серйозність покарання є релевантною обставиною в оцінці ризику того, що підозрюваний може втекти.
Таким чином, знаючи про тяжкість покарання, що йому загрожує у разі визнання винним у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, з метою уникнення відповідальності за вчинений ним злочин ОСОБА_5 може переховуватись від органу досудового розслідування та, в подальшому, від суду, незаконно впливати на свідків та інших підозрюваних у кримінальному провадженні. Під час досудового розслідування свідками ОСОБА_10 надано показання які підтверджують вину підозрюваного ОСОБА_5 та проведено ряд експертиз, а тому з метою уникнення кримінальної відповідальності він може незаконно впливати на свідків та експертів.
Оцінюючи можливість впливу на свідків та експертів орган досудового розслідування виходить із передбаченої КПК України процедури отримання свідчень від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування свідчення отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на свідченнях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК України).
За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом свідчень від свідків та дослідження їх судом.
Вказане надає підстави обґрунтовано припускати ймовірну можливість незаконного впливу зі сторони підозрюваного на свідків та експертів з метою зміни чи відмови від раніше наданих ними свідчень.
Звертаючись із клопотанням про обрання запобіжного заходу у вигляді застави щодо підозрюваного ОСОБА_5 органом досудового розслідування на підставі зібраних матеріалів кримінального провадження враховано вагомість наявних доказів про вчинення ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.367 КК України, а також тяжкість покарання, що йому загрожує у разі визнання винним у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень.
Викладені вище обставини вказують на наявність підстав для застосування відносно підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді застави, оскільки більш м'які запобіжні заходи застосовані до підозрюваного не призведуть до забезпечення нормальної поведінки підозрюваного та виконанню процесуальних рішень у провадженні.
Вказані ризики, передбачені ст. 177 КПК України, є обґрунтованими, а враховуючи те, що такі запобіжні заходи як особисте зобов'язання не зможуть забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного, оскільки базуються лише на суб'єктивному відношенні підозрюваного до необхідності виконання покладених на нього обов'язків, а особиста порука не може бути застосована до ОСОБА_5 з урахуванням відсутності в матеріалах кримінального провадження даних щодо осіб, які заслуговують на довіру.
В судовому засіданні прокурор подала клопотання про зміну раніше поданого клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді застави щодо ОСОБА_5 , в якому просила застосувати щодо ОСОБА_5 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.367 КК України, запобіжний захід у виді застави у розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, просила його задовольнити, покликаючись на викладені у ньому обставини.
Захисник підозрюваного в судовому засіданні просив відмовити в задоволенні клопотання, оскільки вважає, що прокурором не доведено наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.367 КК України, наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий у клопотанні, а також недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні. Також зауважив, що підозрюваний сумлінно виконував покладені на нього обов'язки, з'являвся до слідчого за кожним викликом. Разом з тим, якщо слідчий суддя прийде до висновку, про необхідність застосування запобіжного заходу, вважає доцільним обмежитися особистим зобов'язанням.
Підозрюваний в судовому засіданні повністю підтримав позицію захисника.
Заслухавши сторони кримінального провадження, дослідивши клопотання та додані до нього докази, слідчий суддя прийшов до висновку, що клопотання не підлягає до задоволення з таких підстав.
Згідно з положеннями статті 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод нікого не може бути позбавлено свободи, крім установлених цією статтею Конвенції випадків і відповідно до процедури, встановленої законом.
Як визначено ст.12 КПК України, під час кримінального провадження ніхто не може триматися під вартою, бути затриманим або обмеженим у здійсненні права на вільне пересування в інший спосіб через підозру або обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення інакше як на підставах та в порядку, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до вимог ч.2 ст.177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто з метою запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Частиною 1 статті 194 КПК України визначено, що під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Статтею 178 КПК України передбачено, що при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.
Відповідно до практики ЄСПЛ обґрунтованість підозри, на якій має ґрунтуватися арешт, складає суттєву частину закріпленої у статті 5 § 1(с) Конвенції гарантії від безпідставного арешту.
Враховуючи, що відповідно до ч.5 ст.9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, слідчий суддя приймає до уваги, що згідно з рішенням ЄСПЛ у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» обґрунтованість підозри є необхідною умовою законності тримання особи під вартою.
Як убачається із матеріалів клопотання, слідчим відділом Солом'янського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12022100090001200 від 02.06.2022 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.191, ч.4 ст.191 ч.2 ст.367 КК України.
27 вересня 2022 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст.367 КК України.
Не вирішуючи питання про доведеність вини та правильність кваліфікації дій підозрюваного, виходячи лише з фактичних обставин, які містяться в матеріалах клопотання, слідчий суддя приходить до висновку про наявність обґрунтованої підозри про причетність ОСОБА_5 до кримінального правопорушення за викладених у клопотанні обставин.
Слідчий суддя погоджується із доводами прокурора, що повідомлена ОСОБА_5 підозра повністю відповідає вимогам Європейського суду з прав людини щодо поняття «обґрунтованості», відображеним зокрема у п.175 рішення від 21 квітня 2001 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», згідно якої «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п.32, Series A, N182).
Аналіз наданих доказів об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином, на даному етапі, хоча і не можна стверджувати про їх достатність для негайного засудження, проте можна дійти висновку про виправданість подальшого розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Джон Мюррей проти Сполученого Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року).
Вирішуючи питання про існування передбачених кримінальним процесуальним законом ризиків неправомірної процесуальної поведінки підозрюваного, слідчий суддя зауважує, що ризиком у даному випадку є дія, яка може вчинитися з високим ступенем ймовірності.
Таким чином під час судового розгляду знайшов своє підтвердження ризик можливого впливу ОСОБА_5 на свідків та інших підозрюваних у кримінальному провадженні з метою зміни останніми показань в частині фактичних обставин.
Разом з тим, не знайшов своє підтвердження ризик того, що ОСОБА_5 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, оскільки жодних доказів на підтвердження указаних обставин прокурором не додано. Крім того, ОСОБА_5 сумлінно з'являвся на усі виклики до органу досудового розслідування, що не заперечувала прокурор під час судового засідання. Також слідчий суддя враховує міцність соціальних зв'язків підозрюваного, в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини та утриманця - неповнолітнього сина ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а також наявність у підозрюваного постійного місця роботи в Управлінні житлово-комунального господарства та будівництва Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації.
Таким чином, враховуючи викладене, а також зважаючи на вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує йому у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, відсутність у нього судимостей, слідчий суддя прийшов до висновку, що прокурором не доведено недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.
Відповідно до ч.4 ст.194 КПК України якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частинами п'ятою та шостою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
А тому, на підставі ч.4 ст.194 КПК України слідчий суддя прийшов до висновку про необхідність застосування щодо підозрюваного ОСОБА_5 більш м'якого запобіжного заходу - особистого зобов'язання.
Саме такий запобіжний захід забезпечить належну процесуальну поведінку підозрюваного та виконання ним своїх процесуальних обов'язків.
На підставі ч.5 ст.194 КПК України, необхідно покласти на ОСОБА_5 наступні обов'язки: прибувати до слідчого, прокурора, суду за кожною вимогою; не відлучатися за межі Київської області без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну місця свого проживання; утриматися від спілкування зі свідками та іншими підозрюваними у кримінальному провадженні; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Керуючись ст.131-132, 176-178, 183, 186, 193-194, 196, 309, 376, 395 КПК України, слідчий суддя
У задоволенні клопотання відмовити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.367 КК України, запобіжній захід у виді особистого зобов'язання.
Покласти на ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.367 КК України, наступні обов'язки:
- прибувати до слідчого, прокурора, суду за кожною вимогою;
- не відлучатися за межі Київської області без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну місця свого проживання;
- утриматися від спілкування зі свідками та іншими підозрюваними у кримінальному провадженні;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Попередити підозрюваного ОСОБА_5 , що в разі невиконання покладених на нього обов'язків, до нього може бути застосований більш суворий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі, визначеному КПК України.
Контроль за виконанням ухвали покласти на Солом'янську окружну прокуратуру м. Києва.
Ухвала підлягає негайному виконанню з моменту її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 (п'яти) днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя Солом'янського районного
суду міста Києва ОСОБА_1