Справа №760/14500/22
1-кс/760/4725/22
14 жовтня 2022 року слідчий суддя Солом'янського районного суду міста Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання слідчого СВ Солом'янського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_6 , погоджене прокурором Солом'янської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Авдіївка, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,
у кримінальному провадженні №12022100090002267 від 08.10.2022 за ч.2 ст. 194 КК України,-
Слідчий СВ Солом'янського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_6 , за погодженням з прокурором Солом'янської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 звернулась до слідчого судді з клопотання про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 .
Обґрунтовує своє клопотання тим, що в провадженні слідчого відділу Солом'янського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві знаходиться кримінальне провадження №12022100090002267 від 08.10.2022, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого, ч.2 ст. 194 КК України.
В ході досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_5 , 08.10.2022 приблизно о 06:50 годин, перебуваючи на території заводу «Київтрактородеталь», що розташований за адресою: м. Київ, бул. Вацлава Гавела, 16, помітив автомобіль марки «Renault» моделі «Trafic», білого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_1 , який належить потерпілій ОСОБА_7 , до якого вирішив підійти. Підійшовши до вище вказаного автомобіля, ОСОБА_5 оглянув даний автомобіль, та в нього раптово виник злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна та особистого незаконного збагачення.
Після чого, продовжуючи свої протиправні дії, спрямований на викрадення чужого майна, ОСОБА_5 , проник до салону автомобіля марки «Renault» моделі «Trafic», білого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_1 , та виявив, що у салоні вказаного автомобіля ніяких цінних речей не має.
В подальшому, в ОСОБА_5 раптово виник злочинний умисел, спрямований на умисне знищення майна, шляхом підпалу, автомобіля марки «Renault» моделі «Trafic», білого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_1 , який належить потерпілій ОСОБА_7 , з метою знищення слідів, які він залишив на місці вчинення кримінального правопорушення, зокрема відбитків пальців рук.
Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на умисне пошкодження чужого майна, шляхом підпалу, ОСОБА_5 перебуваючи за вищевказаною адресою, помітив поруч припаркований вантажний автомобіль марки «ДАФ», із відкритим причіпом, після чого підійшовши до нього дістав із багажника вказаного транспортного засобу гумовий шланг та пластмасову каністру. Після чого, ОСОБА_5 усвідомлюючи протиправність своїх дій та їх наслідки, керуючись єдиним злочинним умислом підійшов до бензинового баку, автомобіля марки «ДАФ» та відкривши його, відкрутив пробку паливного баку вказаного вище автомобілю, та за допомогою гумового шлангу із бака автомобіля злив близько 5 літрів бензину.
В продовження своїх протиправних дій, ОСОБА_5 , діючи умисно та протиправно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, 08.10.2022, приблизно о 07:00 годин, бензином облив коврик у салоні автомобіля марки «Renault» моделі «Trafic», білого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_1 , який належить потерпілій ОСОБА_7 . Після чого ОСОБА_5 , дістав з кишені свого одягу заздалегідь заготовлені предмети, а саме пусту пачку від цигарок та запальничку. Після чого, ОСОБА_5 підпаливши пачку запальничкою, та кинув у салон автомобіля, чим умисно здійснив підпал автомобіля марки «Renault» моделі «Trafic», білого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_1 , внаслідок чого відбулось загоряння даного автомобіля, в ході якого вогнем було пошкоджено автомобіль марки «Renault» моделі «Trafic», білого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_1 , який належить потерпілій ОСОБА_7 , чим спричинено останній матеріальної шкоди в розмірі 10000 доларів США, що станом на 08.10.2022 згідно курсу НБУ становить 365600 грн.
Таким чином, ОСОБА_5 своїми умисними діями які виразилися в умисному пошкодженні чужого майна, вчиненому шляхом підпалу,вчинив кримінальне правопорушення передбачене ч.2 ст. 194 КК України.
13.10.2022 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 повідомлений про підозру у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст. 194 КК України.
Обґрунтованість повідомленої ОСОБА_5 підозри у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст.194 КК України підтверджується зібраними, під час досудового розслідуваннями, в кримінальному провадженні доказами, зокрема: протоколом прийняття заяви про вчинення кримінального правопорушення; протоколом огляду місця подій від 08.10.2022; протоколами допиту потерпілої ОСОБА_8 ; протоколами допиту свідків ОСОБА_9 ; ОСОБА_10 ; ОСОБА_11 ; ОСОБА_12 ; ОСОБА_13 ; ОСОБА_14 ; ОСОБА_15 ; ОСОБА_16 ; ОСОБА_17 ; протоколом перегляду відеозапису від 13.10.2022; протоколом проведення слідчого експерименту за участю підозрюваного ОСОБА_5 , та іншими матеріалами в їх сукупності.
Таким чином, є підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_5 вчинив тяжкий злочин, який відповідно до ч.2 ст.194КК України, карається позбавленням волі на строк від трьох до десяти років позбавлення волі.
Так, відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: усвідомлюючи невідворотність покарання за вчинення вказаного кримінального правопорушення підозрюваний ОСОБА_5 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, вчинити інше кримінальне правопорушення. Вказний ризик підтвердужуться тим, що підозрюваний не працевлаштований, не має стійких соціальних зв'язків, суспільно-корисною працею не займається, тому існує реальний ризик, що він зможе впливати на свідків, потерпілу, що ускладнить проведення досудового розслідування.
Слідчий зазначає, що вищевикладене свідчить про неможливість запобігання наявним ризикам, які передбачені п. п. 1, 4 та 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, забезпечення належного виконання підозрюваним процесуальних обов'язків та його належну поведінку, шляхом застосування більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою.
В судовому засіданні прокурор підтримав клопотання, просив його задовольнити, мотивуючи тим, що ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України та відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового слідства встановлено наявність ризику, передбаченого у ч. 1 ст. 177 КПК України, і в обґрунтування застосування запобіжного заходу щодо ОСОБА_5 покладається необхідність запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків, продовжити злочинну діяльність, тому просить застосувати до підозрюваного запобіжний захід у виді тримання під вартою.
В судовому засіданні підозрюваний та захисник заперечували проти задоволення клопотання та просили обрати запобіжний захід не пов'язаний з триманням під вартою - цілодобовий домашній арешт. Вважають, що прокурор не довів наявність ризиків передбачених ч. 1 ст.177 КПК України.
Заслухавши сторін кримінального провадження, дослідивши матеріали клопотання та кримінального провадження, вважаю що прокурором при розгляді клопотання було доведено обставини, передбачені ч. 1 ст. 194 КПК України, але не доведено не достатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним в клопотанні.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 8 КПК України, кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
У відповідності до ст. 131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є запобіжні заходи.
Згідно ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також наявність ризиків, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до вимог ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні; вік та стан здоров'я підозрюваного; міцність соціальних зв'язків підозрюваного в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного постійно го місця роботи; репутацію підозрюваного, його майновий стан; наявність судимостей у підозрюваного.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
08.10.2022 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022100090002267 внесено відомості про кримінальне провадження за ч.2 ст.194 КК України.
13.10.2022 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.194 КК України.
Щодо обґрунтованості підозри, то вона є обґрунтованою щодо дій ОСОБА_5 .
Поняття «обґрунтована підозра» не визначене у національному законодавстві України, тому, виходячи з положень ч. 5 ст. 9 КПК України та позиції Європейського суду з прав людини, відображеної у п. 175 рішення від 21.04.2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, також вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» від 28.10.1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990 року).
За таких умов, дослідивши матеріали клопотання та долучені до нього документи, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин провадження, керуючись законом, оцінюючи сукупність зібраних доказів, лише щодо пред'явленої підозри, з точки зору достатності та взаємозв'язку, слідчий суддя приходить до обґрунтованого висновку про наявність у провадженні доказів, передбачених параграфами 3-5 Глави 4 КПК України (показання, речові докази і документи та інші), які свідчать про обґрунтованість підозри у вчиненні кримінального правопорушення, які могли б об'єктивно зв'язувати його з ними, тобто підтвердити існування фактів та інформації, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що підозрюваний міг вчинити дані кримінальні правопорушення.
Метою і підставою застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є запобігання спробам підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється особа.
Відповідно до частини першої ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
Враховуючи наведене, а також приймаючи до уваги те, що ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі, беручи до уваги наявність ризиків, передбачених ч.1 ст. 177 КПК України, а саме те, що ОСОБА_5 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчиняти інші кримінальні правопорушення, а також враховуючи особу підозрюваного, зокрема, соціальне положення, а також те, що підозрюваний не має постійного доходу, не працює, суспільно-корисною працею не займається, не має постійного місця проживання, слідчий суддя дійшов до висновку про застосування відносно підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді тримання під вартою строком на 60 днів.
Між тим, відповідно до ч. 2 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Згідно ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається у таких межах:
1) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні нетяжкого злочину, - від одного до двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
2) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
3) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.
Визначаючи розмір застави, слідчий суддя враховує наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, дані про особу підозрюваного та його матеріальний стан, інші обставини, передбачені ст. 178 КПК України, а також вимоги ст. 182 КПК України та позицію Європейського суду з прав людини, відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави буде достатнім стримуючим фактором, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкодити встановленню істини у кримінальному провадженні. А тому вважає, що пропорційним тому ступеню небезпеки, ризики якого наявні у кримінальному провадженні, є застава, як альтернатива запобіжному заходу у вигляді тримання під вартою, у розмірі 20 (двадцять) прожиткових мінімумів доходів громадян для працездатних осіб, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків.
Окрім цього, слідчий суддя вважає за необхідне відповідно до норм ч. 2 ст. 183 та ч. 5 ст. 194 КПК України у разі внесення застави покласти на підозрюваного такі обов'язки:
- прибувати до слідчого, прокурора або суду за першим викликом;
- не відлучатись з населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора, слідчого суддю, суд про зміну свого місця проживання та/або місце роботи;
- здати на зберіганн до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і вїзд в Україну;
Відповідно до ч. 4 ст. 202 КПК України підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув'язнення, під вартою в якому перебуває підозрюваний, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання останнього під вартою.
З урахуванням вищевикладеного, слідчий суддя вважає клопотання обґрунтованим та таким, що підлягає частковому задоволенню.
Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 177, 178, 182, 183, 184, 193-194, 196, 197, 395 КПК України, слідчий суддя,
Клопотання - задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів.
Строк тримання під вартою рахувати з моменту фактичного затримання, тобто з 12 жовтня 2022 року, до 09 грудня 2022 включно.
Визначити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , розмір застави у межах 20 (двадцяти) прожиткових мінімумів доходів громадян для працездатних осіб, що становить 52000 грн. (п'ятдесят дві тисячі) грн., яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок: ТУ ДСАУ в м. Києві: Код отримувача (код за ЄДРПОУ)- 26268059, Банк отримувача - ДКСУ, м. Київ, Код банку отримувача (МФО) - 820172, Номер р/р UA128201720355259002001012089; призначення платежу: «застава за … (П.І.Б.), … (дата народження особи, за яку вноситься застава), згідно з ухвалою …(назва суду)… від … (дата ухвали)… по справі №…, кримінальне провадження №….», та надати документ, що це підтверджує, до Солом'янського районного суду міста Києва.
З моменту звільнення ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з-під варти у зв'язку з внесенням застави, підозрюваний вважається таким, до якого застосований запобіжний захід у вигляді застави.
У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні обов'язки:
- не відлучатися з місця свого проживання без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та роботи;
- здати на зберігання слідчому свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон та інші документи, що дають право на виїзд з України та в'їзд в Україну.
Визначити строк дії покладених обов'язків до 09 грудня 2022 року, включно.
У разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з'явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень частини сьомої статті 194 КПК України.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Солом'янської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 .
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1