Справа № 717/1590/22
Номер провадження 3/717/904/22
20 жовтня 2022 року смт. Кельменці Cуддя Кельменецького районного суду Чернівецької області Телешман О.В., розглянувши справу про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.204-1 КУпАП громадянина України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає АДРЕСА_1 , не працюючого, -
Громадянин ОСОБА_1 притягується до адміністративної відповідальності за те, що 04 жовтня 2022 року незаконно приблизно о 15 годині 15 хвилин, в адміністративних межах Кельменецької селищної ради в порушення ст.9,12 Закону України «Про державний кордон України», спробував перетнути державний кордон з України до Республіка Молдова групою осіб поза пунктами пропуску через державний кордон України на напрямку 0037 прикордонного знаку на відстані приблизно 2200 м від лінії державного кордону.
ОСОБА_1 подав заяву про розгляд справи в його відсутності.
Дослідивши матеріали адміністративної справи, вважаю, що дану справу слід закрити за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу та події адміністративного правопорушення, виходячи з наступного.
Так, в матеріалах справи відсутні, будь які докази, які б підтверджували, що ОСОБА_1 04 жовтня 2022 року о 15 годині 15 хвилин незаконно, в адміністративних межах Кельменецької селищної ради в порушення ст.9,12 Закону України «Про державний кордон України», спробував перетнути державний кордон з України до Республіка Молдова групою осіб поза пунктами пропуску через державний кордон України на напрямку 0037 прикордонного знаку на відстані приблизно 2200 м від лінії державного кордону.
Зокрема, в матеріалах справи відсутні докази, які в сукупності підтверджують умисел та дії ОСОБА_1 на спробу перетинання державного кордону України будь-яким способом поза пунктами пропуску через державний кордон України.
З письмових пояснень ОСОБА_1 , наявних в матеріалах справи не вбачається, що він мав на меті перетинати Державний кордон з України до Республіка Молдова поза пунктами пропуску через державний кордон України, а також він був затриманий на відстані 2200 м від лінії державного кордону України.
Відповідно до ч.3 ст.62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Суд вважає, що посилання в протоколі адміністративне правопорушення серії ЗхРУ №134730 від 04.10.2022 року на порушення ОСОБА_1 ч.4 ст.37 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» безпідставні, так як відповідно до даної норми у воєнний час забороняється виїзд призовників, військовозобов'язаних та резервістів з місця проживання без дозволу керівника відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (військовозобов'язаних та резервістів Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України - без дозволу відповідного керівника), тобто в розумінні даного закону виїзд з місця проживання означає заборону зняття особи із задекларованого або зареєстрованого місця проживання (перебування) в порядку встановленому Законом України «Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні».
Згідно ст. 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.
При цьому, відповідно до ст. 2 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» громадянам України, а також іноземцям та особам без громадянства, які на законних підставах перебувають в Україні, гарантуються свобода пересування та вільний вибір місця проживання на її території, за винятком обмежень, які встановлені цим Законом.
Закон України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» не встановлює будь - яких обмежень на свободу пересування на час воєнного стану.
Таким чином виїзд у воєнний час призовників, військовозобов'язаних та резервістів з місця проживання не слід ототожнювати з обмеженнями на свободу пересування на час воєнного стану.
Статтями 12 та 13 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» встановлено місце та коло суб'єктів, щодо яких може бути обмежено свободу пересування законом.
Отже, ч.4 ст.37 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» не обмежено свободу пересування призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Відповідно до п. 7 «Положення про прикордонний режим» , затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 липня 1998 р. N 1147 громадяни України в'їжджають у прикордонну смугу та контрольований прикордонний район, перебувають, проживають або пересуваються в їх межах на підставі документів, що посвідчують їх особу.
Дійсно, відповідно до п.5 «Положення про прикордонний режим» , затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 липня 1998 р. N 1147 у необхідних випадках Державна прикордонна служба може запроваджувати додаткові тимчасові обмеження на в'їзд і провадження робіт у прикордонній смузі та контрольованому прикордонному районі, які встановлюються наказом начальника органу охорони державного кордону, погодженим з місцевими державними адміністраціями, міськими радами міст обласного значення, територіальними органами Національної поліції, ДМС та регіональними органами СБУ, проте вказана вище норма законодавства не передбачає можливість запровадження начальником органу охорони державного кордону, отримання відповідних дозволів на в'їзд, чи переміщення до прикордонної смуги громадян.
Відповідно о Указу Президента України №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» у зв'язку із введенням в Україні воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені статтями 30 - 34, 38, 39, 41 - 44, 53 Конституції України, а також вводитися тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб в межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, які передбачені частиною першою статті 8 Закону України "Про правовий режим воєнного стану".
Проте, на виконання даної норми обмеження конституційного права на свободу пересування громадян відповідно до ст. 33 Конституції України можуть встановлюватися саме законом, а не підзаконними нормативно - правовими актами.
Враховуючи викладене вище, посилання в протоколі на вказані вище нормативно - правові документи безпідставні, а також ч.1 ст.204-1 КУпАП не встановлює відповідальність громадян за порушення Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» та наказів начальника органу охорони державного кордону.
Керуючись ст.ст. 247, 280,283,284 КУпАП суддя,-
Адміністративну справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.2 ст. 204-1 КУпАП закрити за відсутністю у його діях події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга подається до Чернівецького апеляційного суду через Кельменецький районний суд Чернівецької області.