Справа №724/1128/22
20 жовтня 2022 року Кельменецький районний суд Чернівецької області в складі:
головуючого - судді: Туржанського В.В.
за участі секретаря: Тихоненко І.В.
розглянув в залі суду смт. Кельменці за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
Позивач ОСОБА_1 подала до Кельменецького районного суду Чернівецької області позовну заяву у якій просить винести рішення, яким розірвати шлюб між нею, ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , який зареєстрований 13 червня 2017 року Кельменецьким районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області за актовим записом № 24. Після розірвання шлюбу прізвище залишити за нею ОСОБА_4 . Стягнути з відповідача судові витрати.
Відповідач ОСОБА_2 відзив та клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін до суду не подав.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , дошлюбне прізвище ОСОБА_5 , зареєстрували шлюб 13 червня 2017 року у Кельменецькому районному відділі Державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області, про що складено відповідний актовий запис №24. Сторони мають малолітню доньку ОСОБА_6 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_3 . Позов заявлений з тих підстав, що у сторін виникали конфліктні ситуації які призвели до втрати почуття поваги, що і є основною причиною розпаду їхньої сім'ї. З 01 серпня 2021 року сторони не проживають як одна сім'я. Вказані обставини стверджуються свідоцтвом про шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_7 виданим 13 червня 2017 року на бланку серії НОМЕР_1 , копією свідоцтва про народження ОСОБА_6 виданого 09 липня 2019 року.
Спірні правовідносини виникли між сторонами з приводу розірвання шлюбу.
Суд вважає, що сім'я позивача та відповідача фактично розпалася та існує тільки формально, оскільки вони не підтримують сімейних стосунків і не ведуть подружнього життя, а подальше перебування їх у шлюбі суперечить інтересам позивача.
Звертаючись до суду з позовною заявою, позивачка посилалася на те, що сторони не підтримують подружніх стосунків, шлюб існує формально, проживають окремо. Подальше спільне життя та збереження шлюбу буде суперечити інтересам позивачки.
Статтею 51 Конституції України визначено, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов'язки у шлюбі та сім'ї.
Згідно з частиною першою статті 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Згідно з частинами третьою та четвертою статті 56 СК України кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, в тому числі примушування до статевого зв'язку за допомогою фізичного або психічного насильства, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.
Відповідно до частини першої статті 104 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання.
Згідно із частиною третьою статті 105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду відповідно до статті 110 цього Кодексу.
Позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя (частина 1 статті 110 СК України).
Відповідно до статті 112 СК України суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
У пункті 10 постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року № 11 „Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя” судам роз'яснено, що проголошена Конституцією України охорона сім'ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей.
Згідно зі статтею 111 СК України суд вживає заходів щодо примирення подружжя, якщо це не суперечить моральним засадам суспільства.
За змістом указаної норми заходи щодо примирення подружжя вживаються судом за умови, що це не суперечить моральним засадам суспільства. Суд не може примушувати дружину та чоловіка проживати разом, цікавитися обставинами їх приватного життя, вимагати надання доказів порушення сімейних обов'язків особистого характеру тощо. Закон не визначає, які саме заходи можуть застосовуватися судом для примирення подружжя.
Надання строку для примирення подружжя є правом суду, а не його обов'язком.
В порушення ст. 43 ЦПК України відповідач не надав суду жодного доказу, який би підтверджував можливість примирення. Крім того, відповідач не надав суду доказів, що між ним та позивачкою дійсно існують сімейні відносини як між подружжям.
Враховуючи, що позивачка заперечує проти збереження сім'ї, суд вважає, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечить інтересам позивачки, а тому позовні вимоги ОСОБА_8 слід задовольнити.
Суд вважає, що вимога позивачки „ Після розірвання шлюбу прізвище залишити за нею ОСОБА_4 ? не є позовною вимогою в розумінні пункту 4 частини 3 статті 175 ЦПК України.
Суд вважає, що у рішенні суду в даному випадку не може бути зазначено про вибір позивачкою прізвища. Зокрема вказівка про зазначення у рішенні суду про розірвання шлюбу про вибір прізвища тим з подружжя, який змінив прізвище під час державної реєстрації шлюбу, що розривається, міститься у ч.8 ст. 294 ЦПК України. Стаття 294 ЦПК України встановлює порядок розгляду справ окремого провадження. Однак дана справа розглядається в порядку позовного провадження. Відповідно до ст. 113 СК України особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище. Таким чином, зміна шлюбного прізвища на дошлюбне або залишення на шлюбному прізвищі залежить виключно від волевиявлення особи, яка змінила своє дошлюбне прізвище. Закон України „Про державну реєстрацію актів цивільного стану”, а саме ст. 15 встановлює, що той з подружжя, який бажає відновити своє дошлюбне прізвище, повинен заявити про це в органі державної реєстрації актів цивільного стану під час державної реєстрації розірвання шлюбу. Згідно до пункту 22 підрозділу 3 розділу 3 Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні затверджених наказом Міністерства юстиції України 18.10.2000 № 52/5 у редакції наказу Міністерства юстиції України 24.12.2010 №3307/5, той із подружжя, який бажає відновити своє дошлюбне прізвище, повинен письмово заявити про це у відділі державної реєстрації актів цивільного стану під час державної реєстрації розірвання шлюбу.
На підставі п. 4 ч. 2 ст. 18, ст.ст. 24, 55, 56, 105, 110, 112 СК України, керуючись ст. ст. 2, 5, 12, 13, 15, 19, 76, 77, 78, 79, 80, 81, 82, 209, 258, 263, 264, 265 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , жительки АДРЕСА_1 , до ОСОБА_2 , жителя АДРЕСА_2 , про розірвання шлюбу - задовольнити повністю.
Шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , який було зареєстровано 13 червня 2017 року у Кельменецькому районному відділі Державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області, актовий запис № 24 - розірвати.
Стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 992 (дев'ятсот дев'яносто дві) гривні 20 (двадцять) копійок в рахунок відшкодування витрат понесених по сплаті судового збору.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Чернівецького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повне рішення суду складено 20 жовтня 2022 року.
Надіслати сторонам копії рішення протягом двох днів з дня його складання.
Суддя: