Справа № 716/1377/22
20.10.2022 Заставнівський районний суд Чернівецької області
в складі головуючого судді - ОСОБА_1
з участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2
сторони обвинувачення:
прокурора - ОСОБА_3
представника потерпілої особи - ОСОБА_4
з участю сторони захисту:
обвинуваченого - ОСОБА_5
захисника - ОСОБА_6
розглянув у підготовчому судовому засіданні в залі суду м.Заставна кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42022260000000013 від 04 лютого 2022 року за обвинуваченням:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, жителя АДРЕСА_1 , не одружений, вища освіта, працює начальником відділу земельних відносин, благоустрою та охорони навколишнього середовища Кадубовецької сільської ради, раніше не судимий,
в скоєнні кримінального правопорушення передбаченого ст.367 ч.1 КК України,
Обвинувачений ОСОБА_5 , розпорядженням Кадубовецького сільського голови № 16-КР від 01.02.2021 призначений на посаду начальника відділу земельних відносин, благоустрою та охорони навколишнього середовища Кадубовецької сільської ради Чернівецького району з присвоєнням йому 13 рангу посадової особи місцевого самоврядування в межах 6 категорії.
Відповідно до п. 5,7 посадової інструкції начальника відділу земельних відносин, благоустрою та охорони навколишнього середовища Кадубовецької сільської ради, затвердженої розпорядженням сільського голови ОСОБА_7 від 22.01.2021 № 10, з якою 16.02.2021 ознайомлений обвинувачений ОСОБА_5 , повинен знати, крім іншого, Закон України «Про місцеве самоврядування», земельне законодавство та у своїй діяльності керуватися Конституцією України, законами України, постановами Верховної Ради України, указами і розпорядженнями Президента України, постановами і розпорядженнями Кабінету Міністрів України, рішеннями Кадубовецької сільської ради, наказами (розпорядженнями) та вказівками керівника, які прийняті у межах їх повноважень та цією інструкцією.
Згідно із п. 2, 3 розділу II посадової інструкції «Завдання та обов'язки» обвинувачений ОСОБА_5 як начальник відділу земельних відносин, благоустрою та охорони навколишнього середовища Кадубовецької сільської ради здійснює загальне керівництво діяльністю Відділу та несе персональну відповідальність за виконання покладених на відділ завдань, розподіляє обов'язки між посадовими особами Відділу, організовує, координує та контролює їх роботу, аналізує стан виконавської дисципліни у Відділі, організовує, виконує та здійснює контроль за підготовкою рішень сільської ради, виконавчого комітету, розпоряджень сільського голови та інших розпорядчих документів з питань регулювання земельних відносин, благоустрою, оренди та приватизації комунального майна та охорони навколишнього середовища.
Начальник відділу, у відповідності розділом IV посадової інструкції, несе відповідальність за неякісне виконання розпорядчих документів, які є обов'язковими відповідно до регламентів сільської ради та її виконавчого комітету, неякісне і несвоєчасне виконання посадових обов'язків, завдань (функцій) покладених на начальника відділу, недостовірність даних, наданих керівництву та іншим органам, а також за повноту та достовірність інформації у підготовлених відділом проектних рішень сільської ради та виконавчого комітету.
У відповідності із вимогами ст.ст. 13, 14 Конституція України земля є об'єктом права власності Українського народу, від імені якого права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією.
Правовідносини щодо володіння, користування і розпорядження землею регулюються Земельним кодексом України, а також прийнятими відповідно до нього нормативно-правовими актами.
Відповідно до п. п. «а», «б», «в» ст. 12 Земельного кодексу України, до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин належить: розпорядження землями комунальної власності, територіальних громад; передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу.
Згідно із ч. ч. 2, 3 ст. 78 Земельного кодексу України право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, Земельного кодексу України, а також інших законів, що видаються відповідно до них. Земля в Україні може перебувати у приватній, комунальній та державній власності.
Громадяни України відповідно до п. «б» ч.І ст. 81 Земельного кодексу України, набувають права власності на земельні ділянки, у тому числі на підставі безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності.
Відповідно до п. «в» ч. 1 ст. 80 Земельного кодексу України суб'єктами права власності на землю, крім фізичних та юридичних осіб, територіальних громад, є держава, яка реалізує це право через відповідні органи державної влади, - на землі державної власності.
Пунктами «а», «в» ч. 2 ст. 83 Земельного кодексу України визначено, що у комунальній власності перебувають: усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності; землі та земельні ділянки за межами населених пунктів, що передані або перейшли у комунальну власність із земель державної власності відповідно до закону.
У відповідності до п. п. «а» п. 24 Перехідних положень Земельного кодексу України, землями комунальної власності територіальних громад вважаються всі землі державної власності, розташовані за межами населених пунктів у межах таких територіальних громад, крім земель, що використовуються органами державної влади, державними підприємствами, установами, організаціями на праві постійного користування (у тому числі земельних ділянок, що перебувають у постійному користуванні державних лісогосподарських підприємств.
У державній власності перебувають усі землі України, крім земель комунальної та приватної власності (ч. 1 ст. 84 Земельного кодексу України).
Згідно п. «ґ» ч. 4 ст. 84 Земельного кодексу України до земель державної власності, які не можуть передаватись у приватну власність, належать землі лісогосподарського призначення, крім випадків, визначених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.
Частиною 5 ст. 116 Земельного кодексу України визначено, що земельні ділянки, які перебувають у власності чи користуванні громадян або юридичних осіб, передаються у власність чи користування за рішенням органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування лише після припинення права власності чи користування ними в порядку, визначеному законом.
Згідно із ч. ч. 1, 2 ст. 117 Земельного кодексу України, передача земельних ділянок державної власності у комунальну власність чи навпаки здійснюється за рішеннями відповідних органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування, які здійснюють розпорядження землями державної чи комунальної власності відповідно до повноважень, визначених цим Кодексом. Рішення органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування про передачу земельної ділянки у державну чи комунальну власність разом з актом приймання-передачі такої земельної ділянки є підставою для державної реєстрації права власності держави, територіальної громади на неї.
До земель державної власності, які не можуть передаватися у комунальну власність, які перебувають у постійному користуванні органів державної влади, державних підприємств, установ, крім випадків передачі таких об'єктів у комунальну власність.
Згідно з п. «а» ч. 1 ст. 17 Земельного кодексу України до повноважень місцевих державних адміністрацій в галузі земельних відносин належить розпорядження землями державної власності в межах, визначених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 31 Лісового кодексу України Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації у сфері лісових відносин у межах своїх повноважень на їх території передають у власність, надають у постійне користування для ведення лісового господарства земельні лісові ділянки, що перебувають у державній власності, на відповідній території.
Згідно зі ст. 122 Земельного кодексу України, у редакції з 27.05.2021, обласні державні адміністрації на їхній території передають земельні ділянки із земель державної власності, крім випадків, визначених частинами третьою, четвертою і восьмою цієї статті, у власність або у користування у межах міст обласного значення та за межами населених пунктів, а також земельні ділянки, що не входять до складу певного району, або у випадках, коли районна державна адміністрація не утворена, для всіх потреб.
Статтею 20 Земельного кодексу України визначено, що при встановленні цільового призначення земельних ділянок здійснюється віднесення їх до певної категорії земель та виду цільового призначення.
До земель лісогосподарського призначення, згідно ст. 55 Земельного кодексу України, належать землі, вкриті лісовою рослинністю, а також не вкриті лісовою рослинністю, нелісові землі, які надані та використовуються для потреб лісового господарства.
Відповідно до п. 5 Прикінцевих положень Лісового кодексу України до здійснення державної реєстрації права постійного користування державних лісогосподарських підприємств земельними ділянками лісогосподарського призначення які до набрання чинності Земельним кодексом України передані їм на такому праві, це право підтверджується планово-картографічними матеріалами лісовпорядкування.
З урахуванням наведених вимог земельного та лісового законодавства повноваження щодо вилучення та розпорядження землями державної власності лісогосподарського призначення належать на відповідній території обласним державним адміністраціям.
Отже, з огляду на обсяг повноважень (прав та обов'язків), якими наділений начальник відділу земельних відносин, благоустрою та охорони навколишнього середовища Кадубовецької сільської ради відповідно до вимог чинного законодавства України, обвинувачений ОСОБА_5 , перебуваючи на вищевказаній посаді з 01.02.2021, реалізовував організаційно-розпорядчі функції щодо організації, виконання та здійснення контролю за підготовкою рішень Кадубовецької сільської ради, її виконавчого комітету, розпоряджень сільського голови та інших розпорядчих документів з питань регулювання земельних відносин, благоустрою, оренди та приватизації комунального майна та охорони навколишнього середовища, тобто являвся службовою особою, в силу положень ч.3 ст.18 КК України.
Однак, діючи всупереч положень посадової інструкції, Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», Земельного та Лісового кодексів України, обвинувачений ОСОБА_5 допустив службову недбалість, тобто неналежне виконання своїх службових обов'язків через несумлінне ставлення до них, що завдало істотної шкоди інтересам держави в особі Чернівецької обласної військової адміністрації (Чернівецької обласної державної адміністрації) за наступних обставин.
Під час здійснення досудового розслідування встановлено, що 12.10.2021 ОСОБА_8 подав до Кадубовецької сільської ради для розгляду та подальшого його затвердження сесією сільської ради проект землеустрою щодо відведення безоплатно у власність земельних ділянок під кадастровими номерами 7321587600:01:003:0015 площею 0,2951 га,7321587600:01:003:0017 площею 0,2611 га для ведення особистого селянського господарства, які розташовані в селі Репужинці Кадубовецької територіальної громади Чернівецького району, який зареєстровано в Журналі реєстрації заяв та скарг громадян за № 573-Л від 12.10.2021.
Розгляд вказаного проекту землеустрою здійснював начальник відділу земельних відносин, благоустрою та охорони навколишнього середовища Кадубовецької сільської ради обвинувачений ОСОБА_5 .
Під час розгляду проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, виготовленого ПП «Кайлас-К» за № 8/21/791, у період з 12.10.2021 по 18.10.2021, в приміщенні Кадубовецької сільської ради, обвинувачений ОСОБА_5 , як службова особа, будучи зобов'язаним належно виконувати свої службові обов'язки, маючи об'єктивну можливість виконання покладених на нього обов'язків, у порушення вимог ст. ст. 12, 78, 83, 84, 116, 117, 122, 150, п. 24 Розділу X «Перехідних положень» Земельного кодексу України, ст. 31 Лісового кодексу України, посадової інструкції, не з'ясував та не перевірив місцезнаходження земельних ділянок під кадастровими номерами 7321587600:01:003:0015 та 7321587600:01:003:0017 відносно розташування земель лісогосподарського призначення державної власності, їх належність до земель комунальної власності та наявність повноважень у Кадубовецької сільської ради для їх безоплатної передачі у приватну власність та підготував проект рішення сільської ради про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок ОСОБА_8 , який включено в порядок денний XII сесії VIII скликання Кадубовецької сільської ради.
18.10.2021 під час розгляду вищевказаного проекту рішення сільської ради, обвинувачений ОСОБА_5 будучи доповідачем з даного питання порядку денного, не висловив депутатам сільської ради будь-яких зауважень щодо його відповідності вимогам земельного та лісового законодавства, внаслідок чого XII сесією VIII скликання Кадубовецької сільської ради прийнято рішення за № 10.47-12/2021, яким затверджено проект землеустрою та передано безоплатно у власність ОСОБА_8 земельні ділянки під кадастровими номерами 7321587600:01:003:0015 площею 0,2951 га та 7321587600:01:003:0017 площею 0,2611 га для ведення особистого селянського господарств, розташовані за адресою: АДРЕСА_2 .
На підставі вказаного рішення сесії Кадубовецької сільської ради, 29.10.2021 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за ОСОБА_8 зареєстровано право приватної власності на земельні ділянки з кадастровими номерами 7321587600:01:003:0015 та 7321587600:01:003:0017 (рішення про державну реєстрацію права та їх обтяжень № № 61318482, 61318725).
Згідно інформації ДП «Чернівецьке лісове господарство» № 659 від 05.07.2022 та висновків судових земельно-технічних експертиз № СЕ-19/ 126-22/4604-ЗТ від 24.08.2022 та № СЕ-19/126-22/4606-ЗТ від 22.08.2022, земельні ділянки з кадастровими номерами 7321587600:01:003:0015 та 7321587600:01:003:0017 повністю накладаються на межі земель державного лісового фонду Кіцманського лісництва ДП «Чернівецький лісгосп» (квартал 3 виділ 1) відповідно до правовстановлюючих документів, документації із землеустрою та матеріалів лісовпорядкування.
З урахуванням вищенаведеного, внаслідок службової недбалості обвинуваченого ОСОБА_5 , тобто неналежного виконання ним своїх службових обов'язків, через несумлінне ставлення до них, що виразилось у неналежній перевірці місцезнаходження земельних ділянок відносно земель державної власності лісогосподарського призначення, наявності повноважень сільської ради щодо розпорядження ними, підготовці проекту рішення сесії сільської ради про безоплатну їх передачу у приватну власність, всупереч вимогам земельного та лісового законодавства, без згоди постійного лісокористувача, з державної власності у приватну власність ОСОБА_8 протиправно вибули земельні ділянки лісогосподарського призначення державної форми власності, які перебувають у постійному користуванні ДП «Чернівецьке лісове господарство» площею 0,2951 та 0,2611 га під кадастровими номерами 7321587600:01:003:0017 та 7321587600:01:003:0015 вартістю згідно звіту про експертну грошову оцінку № 133, 87025,00 (вісімдесят сім тисяч двадцять п'ять) гривень та 98357,00 (дев'яносто вісім тисяч триста п'ятдесят сім) гривень відповідно, чим завдано істотну шкоду державним інтересам в особі Чернівецької обласної військової адміністрації (Чернівецької обласної державної адміністрації) на загальну суму 185382 (сто вісімдесят п'ять тисяч триста вісімдесят дві) гривні, що більш ніж в 163 рази перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.
Таким чином, обвинувачений ОСОБА_5 вчинив злочин, передбачений ст.367 ч.1 КК України, а саме службову недбалість, тобто неналежне виконання службовою особою своїх службових обов'язків через несумлінне ставлення до них, що завдало істотної шкоди охоронюваним законом державним інтересам.
Між прокурором ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_5 за участю адвоката ОСОБА_9 20 жовтня 2022 року укладено угоду про визнання винуватості, на час підписання якої, ОСОБА_5 визнав обвинувачення в обсязі підозри. Угода містить відомості, щодо наслідків укладання та невиконання угоди про визнання винуватості.
Сторонами, між якими укладено угоду про визнання винуватості, узгоджено покарання за скоєння кримінального правопорушення у виді злочину, передбаченого ст.367 ч.1 КК України у виді штрафу в розмірі 2000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34 000 (тридцять чотири тисячі) гривень, з позбавленням права обіймати посади в органах місцевого самоврядування, пов'язані із земельними відносинами, благоустроєм та охороною навколишнього середовища строком на один рік. Крім того, відповідно до змісту угоди обвинувчений ОСОБА_5 зобов'язався сплатити витрати на залучення експерта у вказаному кримінальному провадженні в сумі 13592,16 грн.
Прокурор в судовому засіданні, вважаючи, що при укладенні угоди про визнання винуватості дотримані вимоги КК України та КПК України, просив угоду затвердити і призначити обвинуваченому ОСОБА_5 узгоджене покарання.
Обвинувачений та його захисник також просили затвердити укладену з прокурором угоду про визнання винуватості.
Представник потерпілої особи в судовому засіданні надав письмову заяву в якій вказав, що не заперечує проти затвердження угоди.
Розглядаючи питання про затвердження угоди про визнання винуватості, суд виходить з наступного.
Згідно п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України, при прийнятті рішення у підготовчому судовому засіданні суд має право затвердити угоду.
Згідно до ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода про визнання винуватості.
Відповідно до ч. 4 ст. 469 КПК України, угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.
Скоєне ОСОБА_5 кримінальне правопорушення, відповідно до ст.12 КК України відноситься до виду нетяжкого злочину.
Судом встановлено, що обвинувачений цілком розуміє положення ч.ч. 4, 5 ст. 474 КПК України.
Відповідно до ст. 474 КПК України, судом встановлена добровільність сторін при укладанні угоди, тобто їх дії не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь - яких інших обставин ніж ті, що передбачені в угоді.
Відповідно до ч. 7 цієї ж статті, судом не встановлено обставин, за яких суд відмовляє в затверджені угоди.
Узгоджена між сторонами угода про визнання винуватості, вид та розмір покарання ОСОБА_5 у виді штрафу, як основного покарання, та позбавлення права обіймати певну посаду в органах місцевого самоврядування, як додаткового покарання, відповідає нормам КПК України та КК України та не суперечить інтересам суспільства.
Обвинувачений погодився на призначення узгодженого покарання та в судовому засіданні визнав обвинувачення, викладене в обвинувальному акті.
Представник потерпілої особи також не заперечував проти затвердження угоди.
Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку про наявність підстав для затвердження угоди про визнання винуватості.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 314, 370-374, 468-475 КПК України, суд, -
Затвердити угоду про визнання винуватості від 20 жовтня 2022 року, укладену між прокурором Чернівецької окружної прокуратури ОСОБА_3 з однієї сторони та обвинуваченим ОСОБА_5 з участю захисника ОСОБА_6 з другої сторони.
Визнати ОСОБА_5 винуватим у пред?явленому обвинуваченні у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ст.367 ч.1 КК України, що визнано судом доведеним, та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі 2000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34 000 (тридцять чотири тисячі) гривень, з позбавленням права обіймати посади в органах місцевого самоврядування, пов'язані із земельними відносинами, благоустроєм та охороною навколишнього середовища строком на один рік.
Стягнути з ОСОБА_5 на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта в розмірі 13592,16 гривень.
До вступу вироку в законну силу, запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_5 не обирати, у зв'язку з відсутністю підстав для його застосування.
На вирок може бути подано апеляцію на протязі 30 діб з моменту його проголошення, а засудженому, який перебуває під вартою, в той самий строк з моменту вручення йому копії вироку, до Чернівецького апеляційного суду через Заставнівський районний суд Чернівецької області.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку чи ухвали суду. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.
Вирок на підставі угоди може бути оскаржений у порядку, передбаченому Кримінальним процесуальним кодексом України, з підстав, передбачених статтею 394 цього Кодексу.
СУДДЯ ОСОБА_10