справа № 208/4024/22
№ провадження 1-кс/208/1385/22
Іменем України
11 жовтня 2022 р. м. Кам'янське
Слідчий суддя Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Кам'янське Дніпропетровської області клопотання слідчого ОСОБА_6 , погоджене з прокурором ОСОБА_3 , про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України в межах кримінального провадження № 12022041160000633 від 19.08.2022 року, ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дніпропетровська, громадянина України, неодруженого, непрацюючого, на утриманні осіб немаючого, проживаючого та зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , в силу ст. 89 КК України раніше несудимого, -
встановив:
Слідчий звернувся до слідчого судді з вказаним клопотання, погодженим із прокурором пославшись на те, що ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 115 КК України та може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на свідків; вчинити інше кримінальне правопорушення. Зазначив, що 30.09.2022 по кримінальному провадженню проведено амбулаторну судово-психіатричну експертизу, результат проведення якої має суттєве значення для кримінального провадження та судового розгляду.
Після проведення відповідних експертиз, у кримінальному провадженні необхідно провести ряд слідчих дій, а саме:
-отримати висновки призначених судово-медичних та судово-психіатричних експертиз;
-скласти повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри ОСОБА_4 , та повідомити її підозрюваному;
-ознайомити ОСОБА_4 , з правом на захист, додатково допитати його як підозрюваного;
-повідомити про завершення досудового розслідування підозрюваного, захисника;
-виконати вимоги ст. 290 КПК України;
У зв'язку із зазначеним строк досудового розслідування по кримінальному провадженню продовжено до 20.11.2022р.
Посилаючись на вказане, слідчий вважає, що відносно підозрюваного необхідно продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування.
Прокурором підтримано в ході судового засідання клопотання слідчого щодо продовження відносно підозрюваного ОСОБА_4 строку обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на строк досудового розслідування.
ОСОБА_4 не заперечував проти задоволення клопотання слідчого.
Адвокат ОСОБА_5 заперечував проти задоволення клопотання, посилаючись на те, що ризики, зазначені слідчим в клопотанні та прокурором в судовому засіданні, не доведені, а тому просив відмовити в задоволенні клопотання.
Слідчий суддя, вислухавши сторони,вивчивши матеріали клопотання, дійшов наступного висновку.
Так, 20.08.2022 ОСОБА_4 , затримано в порядку ст. 208 КПК України, та 20.08.2022 повідомлено про підозру у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, та 22.08.2022 останньому слідчим суддею Заводського районного суду м. Дніпродзержинська обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
При обранні даного запобіжного заходу, слідчим суддею враховано, що заявлені ризики є реальними, та такими що знайшли своє підтвердження, а підозра є обґрунтованою зібраними доказами в ході досудового розслідування.
Таким чином, під час досудового розслідування встановлено реальні ризики того, що підозрюваний ОСОБА_4 , у разі застосування до нього запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, останній може переховуватись від органів слідства та/або суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, або впливати на свідків в даному провадженні.
Вирішуючи питання про продовження строку обраного запобіжного заходу відносно ОСОБА_4 , слідчий суддя враховує, що заявлені ризики при обранні запобіжного заходу не змінилися, а підозра обґрунтовується більшим обсягом доказів зібраним в ході досудового розслідування ніж на час його обрання,а саме: протоколами допитів свідків, протоколом огляду місця події (трупу), протоколом проведення слідчого експерименту за участю підозрюваного, а також свідків; речовими доказами, які вилучені під час огляду місця події (трупу) та складання протоколу у порядку ст. 208 КПК України, та іншими речовими доказами.
При вирішенні вказаного питання судом приймалось до уваги те, що відповідно до практики Європейського Суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув'язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя, тяжкість можливих наслідків уникнення від слідства і серйозність пред'явленого обвинувачення, необхідність попередити тиск на свідків. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний та соціальний стан особи.
Відповідно до ст. 29 Конституції України, ніхто не може триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.
Згідно вимог ч. 1 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, ніхто не може бути позбавлений волі інакше, як згідно з процедурою, встановленою законом, а також якщо є розумні підстави вважати необхідним запобігти вчинення особою правопорушення або втечу після його вчинення.
Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання неможливості виконання завдань кримінального провадження, передбачені ст. 177 КПК України.
Відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Так у рішенні ЄСПЛ від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» (пункті 175) зазначено, що «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (також див. рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, SeriesA, № 182), (Erdagoz v. Turkey (Ердагоз проти Туреччини).
При розгляді вказаного клопотання, слідчий суддя виходить з того, що в наявності обґрунтована підозра про вчинення ОСОБА_4 особливо тяжкого злочину, передбаченого ч.1 ст. 115 КК України, та на даній стадії слідчий суддя не надає оцінку доказам щодо їх достатності та допустимості.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
При цьому слідчий суддя керується практикою ЄСПЛ, а саме тим, що оцінка такого ризику має проводитись з посиланням на ряд інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику втечі або вказати, що вона маловірогідна і необхідність в утриманні під вартою відсутня (Panchenko v. Russia (Панченко проти Росії), § 106). Ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (Becciev v. Moldova (Бекчиєв проти Молдови) § 58).
Рішення про застосування одного із видів запобіжних заходів, який обмежує права і свободи підозрюваного, обвинуваченого, має відповідати характеру певного суспільного інтересу, що, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості. Як відображено у рішеннях ЄСПЛ, аргументи на користь і проти звільнення не можуть бути «загальними та абстрактними» (Boicenco v. Moldova (Бойченко проти Молдови) § 142; Khudoyorov v. Russia (Худойоров проти Росії), § 173), але повинні стосуватись специфічних фактів і особистих обставин заявника, які виправдовують його тримання під вартою Aleksanyan v. Russia (Алексанян проти Россії), § 179).
А тому в ході розгляду клопотання, встановлено його обґрунтованість та наявність заявлених ризиків, що пов'язано з характеризуючими даними підозрюваного, складу кримінального правопорушення в межах якого йому пред'явлено підозру, тяжкість можливого покарання у разі доведення винуватості ОСОБА_4 , відсутність стійких соціальних зв'язків, джерела доходу.
Ч. 3 ст. 197 КПК України передбачає, що строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому цим Кодексом. Сукупний строк тримання під вартою підозрюваного, обвинуваченого під час досудового розслідування не повинен перевищувати: 1) шести місяців - у кримінальному провадженні щодо нетяжкого злочину; 2) дванадцяти місяців - у кримінальному провадженні щодо тяжких або особливо тяжких злочинів.
Слідчим суддею враховується, що ухвалою слідчого судді Заводського районного суду м. Дніпродзержинська від 22.08.2022 останньому обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Керівником Кам'янської окружної прокуратури 11.10.2022 продовжено строк досудового розслідування у кримінальному провадженні до 3 місяців, тобто до 20.11.2022 включно.
Враховуючи вищевикладене, ОСОБА_4 необхідно продовжити обраний найсуворіший запобіжний захід, який дієво забезпечить виконання підозрюваним передбачених кримінальним процесуальним кодексом України обов'язків.
Лише обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зможе запобігти усім вищевказаним ризикам, у тому числі вчинення підозрюваним нових кримінальних правопорушень.
Застосування іншого більш м'якого запобіжного заходу, таких як особисте зобов'язання, особиста порука, домашній арешт, будуть недостатніми для запобігання зазначеним ризикам, так як виходячи зі змісту ст.ст. 179-182 КПК України, вони не позбавляють у повній мірі підозрюваного можливості вільно пересуватися, вчиняти протиправні дії.
А тому враховуючи, що в ході розгляду клопотання, підтверджено наявність обставин, які свідчать про те, що заявлені ризики при обранні запобіжного заходу відносно ОСОБА_4 не зменшилися, та що існують об'єктивні обставини, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою, такі як експертні дослідження, які тривають, а тому клопотання є обґрунтованим та таким що підлягає задоволенню.
Керуючись ст. 176-179, 184, 186, 193, 194, 196 КПК України, слідчий суддя-
постановив:
Клопотання слідчого - задовольнити.
Продовжити відносно підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 строк тримання під вартою до 20 листопада 2022 року включно.
Ухвала може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її проголошення безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.
Суддя ОСОБА_1