Єдиний унікальний номер судової справи 201/6214/22
Номер провадження 1-кс/201/2253/2022
Іменем України
17 жовтня 2022 року м. Дніпро
Слідчий суддя Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпрі скаргу ОСОБА_3 на постанову прокурора другого відділу процесуального керівництва управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих регіональної прокуратури Дніпропетровської області молодшого радника юстиції ОСОБА_4 від 01.08.2019р. про закриття кримінального провадження № 42018040000000211 від 01.03.2018р. за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 364, ч.ч. 1, 2 ст. 365, ч. 1 ст. 367 ч.ч. 1, 2, 3 ст. 382 КК України,
01.09.2022р. ОСОБА_3 звернулася до слідчого судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська зі скаргою на постанову прокурора другого відділу процесуального керівництва управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих регіональної прокуратури Дніпропетровської області молодшого радника юстиції ОСОБА_4 від 01.08.2019р. про закриття кримінального провадження № 42018040000000211 від 01.03.2018р. за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 364, ч.ч. 1, 2 ст. 365, ч. 1 ст. 367 ч.ч. 1, 2, 3 ст. 382 КК України.
Розгляд скарги неодноразово відкладався у зв'язку із ненаданням матеріалів кримінального провадження.
В обґрунтування скарги заявниця зазначила, що кримінальне провадження закрите всупереч положенням ст. 9 КПК України без проведення жодної слідчої дії, без з'ясування усіх обставин, а тому постанова має бути скасована.
У скарзі заявниця просила розглядати її без її участі.
17.10.2022р. від прокурора ОСОБА_4 надійшла заява, у якій він просив розглянути скаргу без його участі, надані матеріали кримінального провадження.
Неявка дізнавача, слідчого або прокурора не перешкоджає розгляду скарги, що відповідає положенням ч. 3 ст. 306 КПК України.
Слідчий суддя, дослідивши матеріали за скаргою, зіставивши доводи скарги з вимогами закону, приходить до висновку про необхідність задоволення скарги, виходячи з такого.
Слідчим суддею встановлено, що у провадженні СВ Соборного ВП Соборного ВП Дніпровського ВП ГУНІІ в Дніпропетровській області перебуває кримінальне провадження № 4201804000000021 внесене 01.03.2018р. до єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 364, ч.ч. 1,2 ст. 365, ч. 1 ст. 367 ч.ч. 1,2,3 ст. 382 КК України, за фактом можливого вчинення кримінального правопорушення службовими особами правоохоронних органів Дніпропетровської області, а саме невиконання рішення суду та інше.
Постановою прокурора другого відділу процесуального керівництва управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих регіональної прокуратури Дніпропетровської області молодшого радника юстиції ОСОБА_4 від 01.08.2019р. закрите кримінального провадження № 42018040000000211 від 01.03.2018р. на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України.
В оскаржуваній постанові йдеться про те, що в провадженні слідчого відділу Соборного ВП Дніпровського ВП ГУНІІ в Дніпропетровській області перебуває кримінальне провадження № 4201804000000021 внесене 01.03.2018 до єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 364, ч.ч. 1,2 ст. 365, ч. 1 ст. 367 ч.ч. 1,2,3 ст. 382 КК України, за фактом можливого вчинення кримінального правопорушення службовими особами правоохоронних органів Дніпропетровської області, а саме невиконання рішення суду та інше.
Процесуальне керівництво у вказаному кримінальному провадженні здійснювалось регіональною прокуратури Дніпропетровської області.
Згідно ч. 1 ст. 9 КПК України під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов'язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, зі-ода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.
Відповідно до ч. 2 сі. 9 КПК України прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов'язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, ідо пом'якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кримінального кодексу України «підставою кримінальної відповідальності с вчинення особою суспільно-небезпечного діяння, яке містить склад -почину, передбаченого цим Кодексом».
Відповідно до п. 2 ч. ї ст. 284 КПК України в разі, якщо встановлена відсутність в діянні склад кримінального правопорушення кримінальне провадження закривається.
Аналізуючи під час досудового розслідування матеріали кримінального провадження, слідством не встановлено достатніх даних, які б вказували на те, що своїми діями працівники правоохоронних органів Дніпропетровської області скоїли кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 364, ч. ч. 1, 2 ст. 365, ч, 1 ст. 367 ч. ч. і, 2, 3 сі. 382 КК України.
Таким чином, під час здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні №і 42018040000000211 відповідно до ст. 91 КПК України встановлено всі обставини, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, надано їм належну оцінку, досліджено та проаналізовано їх у сукупності.
Відповідно до ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, а всі сумніви щодо доведеності вини особи, тлумачаться на її користь. Стаття 2 КПК України серед основних завдань кримінального провадження передбачає забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування, з тим щоб жоден невинуватий не був обвинувачений чи засуджений.
Суддя слідчий зазначає, що завданнями кримінального провадження, відповідно до ст. 2 КПК України, є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу та щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
На підставі ч. 2 ст. 9 КПК України керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов'язані всебічно, повно та неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
Згідно з ч. 1 ст. 92 КПК України обов'язок доказування обставин, передбачених ст. 91 цього Кодексу, за винятком випадків, передбачених частиною другою цієї статті, покладається на слідчого, прокурора та, в установлених випадках, - на потерпілого.
Статтею 93 КПК України встановлено, що сторона обвинувачення здійснює збирання доказів шляхом проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій, витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, службових та фізичних осіб речей, документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій та актів перевірок, проведення інших процесуальних дій, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 94 КПК України слідчий за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
У свою чергу, слідчий, прокурор під час досудового розслідування, зобов'язаний детально та всебічно перевірити доводи особи, що подала таку заяву.
Зокрема, якщо слідчим закрито провадження за відсутністю в діях особи складу злочину чи самої події, то він має звернути увагу на те, що б така постанова у обов'язковому порядку містила детальний виклад обставин, за яких заявник вважав, що особою (особами) вчинено злочин, а у разі, якщо особі (особам) ставилося в вину декілька протиправних діянь, які підпадають під ознаки різних статей кримінального закону, то чи містить вона висновки щодо відсутності вини особи (осіб) у вчиненні кожного з них.
Практика Європейського суду з прав людини щодо проведення ефективного офіційного розслідування кримінальних справ є сталою та вказує на те, що згідно з мінімальними критеріями ефективності, які Суд визначив у своїй практиці, таке розслідування має бути незалежним, безстороннім і підлягати громадському контролю, а компетентні органи повинні діяти зі зразковою ретельністю та оперативністю. Розслідування має бути ретельним. Це означає, що органи влади завжди повинні добросовісно намагатись з'ясувати, що трапилось, і не покладатися на поспішні та необґрунтовані висновки для закриття кримінальної справи або використовувати такі висновки як підставу для своїх рішень. Вони повинні вживати усіх розумних і доступних їм заходів для забезпечення збирання доказів, що стосуються події, включаючи, зокрема, показання свідків та висновки судових експертиз тощо. Будь-який недолік розслідування, який підриває його здатність встановлення причини … або винних осіб, створюватиме небезпеку недотримання цього стандарту (див. рішення у справі «Мута проти України», «Карабет та інші проти України»).
А в рішенні ЄСПЛ у справі «Бучинська проти України» Суд констатував факт того, що не може дійти висновку, що органи влади зробили усе від них залежне для забезпечення оперативного та всебічного вжиття заходів для збору доказів, встановлення місцезнаходження та притягнення до відповідальності винних (див. рішення у справі «Бучинська проти України» заява № 35493/10 від 30.04.2015, п. 49), бо за потреби зростаючих високих стандартів у сфері захисту прав людини та основоположних свобод, неминуче вимагається більша рішучість при оцінці порушень основоположних цінностей демократичного суспільства (див. рішення у справі «Сельмуні проти Франції, заява № 235803/94, параграф 95, «Нечипорук і Йонкало проти України», заява № 42310/04, параграфи 148, 149), оскільки тягар доведення можна покласти на органи влади, адже саме вони мають надати задовільні та переконливі пояснення (див. рішення у справі «Салман проти Туреччини, заява № 21986/93, п. 100, «Нечипорук і Йонкало проти України», заява № 42310/04, параграф 150).
Відповідно до вимог п. 2 ч. 5 ст. 110 КПК України постанова слідчого, дізнавача, прокурора повинна бути вмотивованою та містити відомості про зміст обставин, які є підставами для прийняття постанови, мотиви прийняття постанови, їх обґрунтування та посилання на положення КПК України, однак дані вимоги кримінально процесуального закону прокурором не були виконані, оскільки постанова про закриття кримінального провадження не містить мотивів прийняття такого рішення та їх обґрунтування.
Постанова про закриття кримінального провадження повинна містити достатні відомості, які б свідчили про те, що усім обставинам справи у порядку ст. 94 КПК України було надано необхідну правову оцінку в сукупності, що свідчить про те, що встановлена, на даний час, органом досудового розслідування сукупність доказів, якою обґрунтовуються зроблені ним висновки, не може вважатися такою, що не залишає місце сумнівам, а наявність останніх (сумнівів) не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (див. рішення від 18.01.1978р. у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom), п. 161, Series A заява № 25), який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть «випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту» (рішення Європейського суду з прав людини, справа «Коробов проти України» № 39598/03 від 21.07.2011р. (ч. 2 ст. 8, ч. 5 ст. 9 КПК України).
Проте, суддя слідчий вважає, що прокуроромне було дотримано вимог ст. ст. 9, 91, 110 КПК України, оскільки висновки щодо обставин, які обумовлюють закриття провадження у справі були зроблені передчасно, без належної перевірки обставин, викладених за фактом можливого вчинення кримінального правопорушення службовими особами правоохоронних органів Дніпропетровської області, а саме, невиконання рішення суду та інше, не надавши відповідної оцінки доказам, які були здобуті під час проведення досудового розслідування у всій їх сукупності та без збирання доказів, на які вказував заявник.
Слідчий суддя вважає за доцільне, з урахуванням принципу диспозитивності (ст. 26 КПК України), не перебираючи на себе дискреційні повноваження слідчого, які передбачають самостійність слідчого у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень забороняється (ч. 5 ст. 40 КПК України), звернути увагу на де-які обставини, що вказують на неповноту слідства, але які не є вичерпними і їх усунення не позначатиме зворотнє.
Приймаючи до уваги вищевикладене, приходжу до висновку, що прокуроромпід час досудового розслідування у кримінальному провадженні не були дотримані вимоги чинного кримінально-процесуального закону щодо всебічності та повноти, що в свою чергу робить необґрунтованою відповідну постанову, яка на підставі цього підлягає скасуванню.
Керуючись ст.ст. 2, 9, 91, 93, 94, 110, 303 - 307 КПК України, слідчий суддя,
Скаргу ОСОБА_3 на постанову прокурора другого відділу процесуального керівництва управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих регіональної прокуратури Дніпропетровської області молодшого радника юстиції ОСОБА_4 від 01.08.2019р. про закриття кримінального провадження № 42018040000000211 від 01.03.2018р. за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 364, ч.ч. 1, 2 ст. 365, ч. 1 ст. 367 ч.ч. 1, 2, 3 ст. 382 КК України - задовольнити.
Постанову прокурора другого відділу процесуального керівництва управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих регіональної прокуратури Дніпропетровської області молодшого радника юстиції ОСОБА_4 від 01.08.2019р. про закриття кримінального провадження № 42018040000000211 від 01.03.2018р. за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 364, ч.ч. 1, 2 ст. 365, ч. 1 ст. 367 ч.ч. 1, 2, 3 ст. 382 КК України - скасувати.
Ухвала слідчого судді оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1