Справа № 201/7820/22
Провадження № 1-кс/201/2928/2022
19 жовтня 2022 року м. Дніпро
Слідчий суддя Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська ОСОБА_1 , з секретарем судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши клопотання слідчого СВ ВП № 5 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_3 , погоджене прокурором Правобережної окружної прокуратури м. Дніпра ОСОБА_4 про арешт майна за матеріалами досудового розслідування, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022041650001372 від 07.10.2022 року, за ознаками складу злочину передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України,
Слідчий звернувся до суду з клопотанням про арешт майна.
В обґрунтування заявленого клопотання прокурор посилався на те, що у провадженні слідчого відділу ВП № 5 Дніпровського ВП ГУНП в Дніпропетровській області перебувають матеріали кримінального провадження № 12022041650001372 від 07.10.2022, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.
До СВ ВП № 5 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області надійшла заява від гр. ОСОБА_5 , який повідомив, що гр. ОСОБА_6 , шахрайським шляхом заволодів майном, яке належало його матері ОСОБА_7 .
В ході досудового розслідування було встановлено, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є рідним сином ОСОБА_7 , яка ІНФОРМАЦІЯ_2 померла від захворювання на рак у м. Києві. Також встановлено, що у гр. ОСОБА_5 є сестра - ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яку його мати ОСОБА_7 удочерила у 2019 році.
З 2005 року на посаді водія нотаріуса ОСОБА_7 , а у подальшому - консультанта нотаріуса ОСОБА_7 , працював ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .
З 2017 року на посаді юрисконсульта нотаріуса ОСОБА_7 працював син ОСОБА_6 - ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_5
ОСОБА_6 за довгі роки знайомства та праці з ОСОБА_7 увійшов у її повну довіру, ОСОБА_7 вважала його близькою людиною, наче членом сім'ї.
Так, на початку 2020 року ОСОБА_6 , маючи заздалегідь спланований умисел на шахрайське поступове та ретельно заплановане заволодіння майном та грошовими коштами ОСОБА_7 шляхом зловживання її довірою, почав вигадувати про ОСОБА_5 неіснуючі ситуації та факти, у тому числі, неправдиві аморальні висловлювання начебто з його боку щодо доньки ОСОБА_10 , тим самим систематично створював конфлікти між ОСОБА_5 та ОСОБА_7 , внаслідок чого ОСОБА_5 був вимушений переїхати зі спільного з ОСОБА_7 місця проживання, за адресою: АДРЕСА_1 , до іншого міста проживання.
У квітні 2020 року ОСОБА_6 шляхом вмовлянь та розповсюдження неправдивих відомостей про ОСОБА_5 , вмовив ОСОБА_7 скласти на нього заповіт, який був складений та посвідчений 24.04.2020 року приватним нотаріусом Дніпровського районного нотаріального округу Дніпропетровської області ОСОБА_11 , згідно якого (заповіту) все належне ОСОБА_7 майно після її смерті переходило у спадок ОСОБА_6 та ОСОБА_12 , 2016 р.н.
З 24.02.2022 року, коли розпочалася повномасштабна війна росії проти України, ОСОБА_7 стала погано себе почувати, однак нікому окрім ОСОБА_6 про це не говорила.
01.04.2022 року ОСОБА_6 , реалізуючи свій умисел на шахрайське заволодіння грошовими коштами ОСОБА_7 шляхом зловживання її довірою, достовірно знаючи, що ОСОБА_7 щодня становить дедалі гірше за станом здоров'я та допускаючи наявність у ОСОБА_7 якоїсь тяжкої (невиліковної) хвороби, умисно умовчуючи близьким матері про актуальний стан її здоров'я, а також буди обізнаним про те, що ОСОБА_7 володіє готівкою у сумі майже 12 мільйонів гривень, шляхом озвучення ОСОБА_7 нікчемних цілей - начебто схоронності грошей та незалишення грошей без нагляду у такий складний для країни час, вмовив ОСОБА_7 покласти ці кошти до АТ «Банк Кредит Дніпро».
01.04.2022 року ОСОБА_7 , не будучи обізнаною у злочинному умислі ОСОБА_6 , уклала договір банківського вкладу № Д-55557/01042022/0006 з Акціонерним Товариством «Банк Кредит Дніпро», згідно якого АТ «Банк Кредит Дніпро» прийняв від ОСОБА_7 її особистий вклад у розмірі 11 974 838,99 грн. (одинадцять мільйонів дев'ятсот сімдесят чотири тисячі вісімсот тридцять вісім гривень дев'яноста дев'ять копійок) під 9 % річних, які були розміщені на особистому рахунку ОСОБА_7 у АТ «Банк Кредит Дніпро» № НОМЕР_1 , зі строком повернення вкладу до 01.08.2022 року.
Вказані грошові кошти у розмірі ОСОБА_7 у розмірі 11 974 838,99 грн. були сплачені особисто ОСОБА_7 у касі АТ «Банк Кредит Дніпро», за адресою: м. Дніпро, вул. Гоголя, 1, що підтверджується меморіальним ордером № 7167 від 01.04.2022 року.
25.07.2022 року з метою комплексного обстеження та належного лікування ОСОБА_7 відправилася на лікування до універсальної клініки «Оберіг», розташованої за адресою: м. Київ, вул. Зоологічна, 3, де вона в подальшому перебувала на стаціонарному лікуванні.
Далі ОСОБА_6 , дізнавшись вже офіційно про тяжку хворобу ОСОБА_7 , реалізуючи свій умисел на шахрайське заволодіння грошовими коштами , ОСОБА_7 шляхом зловживання її довірою, достовірно знаючи, що ОСОБА_7 з 25.07.2022 року не знаходиться у м. Дніпрі та перебуває на стаціонарному лікуванні у м. Києві, з метою шахрайського заволодіння грошовими коштами ОСОБА_7 у розмірі 11 974 838,99 грн. (одинадцять мільйонів дев'ятсот сімдесят чотири тисячі вісімсот тридцять вісім гривень дев'яноста дев'ять копійок), які у якості вкладу знаходилися у АТ «Банк Кредит Дніпро», маючи умисел на підроблення офіційних документів з подальшим використанням завідомо цього підробленого документу, 29.07.2022 року прибув разом зі своїм сином ОСОБА_9 до приватного нотаріуса Дніпровського районного нотаріального округу Дніпропетровської області ОСОБА_11 , за адресою: АДРЕСА_2 , де остання за невідомих підстав та обставин виготовила та посвідчила довіреність серії НСА № 955723 від 29.07.2022 року, в якій підпис від імені ОСОБА_7 шляхом імітації її підпису поставив скоріш за все ОСОБА_9 , згідно якої (довіреності) ОСОБА_7 уповноважила ОСОБА_6 та ОСОБА_9 бути її представниками (кожен має право діяти окремо один від одного) у будь-якому банку на території України та розпоряджатися належними ОСОБА_7 рахунками у будь-якій валюті, з правом отримання та розпорядження належними ОСОБА_7 грошовими коштами.
Після цього ОСОБА_6 , продовжуючи реалізовувати свій умисел на шахрайське заволодіння грошовими коштами ОСОБА_7 шляхом зловживання її довірою, діючи за попередньою змовою зі своїм сином ОСОБА_9 , в період з 30.07.2022 року та по невідомий мені термін (можливо і по сьогоднішній день), з метою шахрайського заволодіння грошовими коштами ОСОБА_7 у розмірі 11 974 838,99 грн. (одинадцять мільйонів дев'ятсот сімдесят чотири тисячі вісімсот тридцять вісім гривень дев'яноста дев'ять копійок), шляхом використання завідомо підробленого документу - нотаріально посвідченої довіреності серії НСА № 955723 від 29.07.2022 року, особисто знімають в касі АТ «Банк Кредит Дніпро», за адресою: м. Дніпро, вул. Гоголя, 1, грошові кошти ОСОБА_7 з її особистого рахунку № НОМЕР_1 , що підтверджується касовими ордерами АТ «Банк Кредит Дніпро» та скріншотами смс-повідомлень на особистий номер ОСОБА_7 .
Станом на 06.10.2022 року з особистого рахунку ОСОБА_7 № НОМЕР_1 , відкритого в АТ «Банк Кредит Дніпро», незаконно знято ОСОБА_6 та ОСОБА_9 грошові кошти у сумі не менше п'яти мільйонів гривень.
14.10.2022 року на підставі ухвали слідчого судді №201/7657/22 від 13.10.2022 року було проведено обшук транспортного засобу Mitsubishi L200, білого кольору, д.н.з. НОМЕР_2 , яким користувався ОСОБА_9 .
В ході проведення обшуку було вилучено:
-Свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 на т.з. Mitsubishi L200 д.н.з. НОМЕР_2 на ім'я ОСОБА_6 ;
-1 ключ від авто Mitsubishi L200 д.н.з. НОМЕР_2 ;
-Транспортний засіб Mitsubishi L200 д.н.з. НОМЕР_2 білого кольору.
14.10.2022 року вказане вище, вилучене було визнано речовими доказами в кримінальному провадженні.
Транспортний засіб марки Mitsubishi L 200, державний номерний знак НОМЕР_2 , VIN НОМЕР_4 ,білого кольору на праві власності належить ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Слідчий надав суду заяву з проханням розглядати клопотання без його участі та задовольнити.
Від представника власника майна ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_13 до суду надійшло клопотання з проханням відмовити у задоволенні клопотання про арешт майна та розглядати справу без його участі.
Слідчий суддя, дослідивши клопотання та матеріали, додані до нього приходить до такого висновку.
07.10.2022 до ЄРДР були внесені відомості про кримінальні правопорушення, передбачені ч. 4 ст. 190 КК України за № 12022041650001372.
Слідчий просить накласти арешт у кримінальному провадженні № 12022041650001372 від 07.10.2022 року.
Доказами у кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.
Відповідно до ст. 131 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна. Заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду.
Згідно ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
За ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення, зокрема, збереження речових доказів.
Як визначено ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Відповідно до вимог ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення. Документи є речовими доказами, якщо вони містять ознаки, зазначені в частині першій цієї статті.
Відповідно до ч. 1 ст. 173 КПК України слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.
Частиною 2 ст. 173 КПК України визначено, що при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати, зокрема:
1) правову підставу для арешту майна;
2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу).
Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя, згідно зі ст.ст. 94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього конфіскації, в тому числі і спеціальної, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.
У наданому слідчим клопотанні відсутні відомості яким саме чином вилучене майно може виступати об'єктом кримінального правопорушення, зберегти на собі сліди злочину або той факт, що дане майно набуто протиправним шляхом внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Зважаючи, що слідчим в клопотанні не доведено, що існують правові підставі для накладення арешту на майно; не доведено необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим ч.1 ст.170 цього Кодексу; можливість спеціальної конфіскації майна, наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб; клопотання слідчого є необґрунтованим та немотивованим. Тому суд вважає, що у задоволенні клопотання про накладення арешту необхідно відмовити.
Керуючись ст.ст. 107, 110, 131, 132, 170-173, 369-372 КПК України,
У задоволенні клопотання слідчого СВ ВП № 5 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_3 , погоджене прокурором Правобережної окружної прокуратури м. Дніпра ОСОБА_4 про арешт майна за матеріалами досудового розслідування, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022041650001372 від 07.10.2022 року, за ознаками складу злочину передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України - відмовити.
Зобов'язати уповноважену особу органу досудового розслідування, прокурора у кримінальному провадженні або іншу уповноважену особу повернути вилучене майно, а саме: автомобіль Mitsubishi L 200, державний номерний знак НОМЕР_2 , VIN НОМЕР_4 ; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 на т.з. Mitsubishi L200 д.н.з. НОМЕР_2 на ім'я ОСОБА_6 ; 1 ключ від авто Mitsubishi L200 д.н.з. НОМЕР_2 , особі, у якої воно було вилучене
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня отримання її копії.
Слідчий суддя ОСОБА_1