Справа № 201/6715/22
Провадження 1-кс/201/2496/2022
20 вересня 2022 року м. Дніпро
Слідчий суддя Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська ОСОБА_1 , з секретарем судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши клопотання слідчого СВ ВП № 5 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській ОСОБА_3 , погодженого прокурором Правобережної окружної прокуратури міста Дніпра ОСОБА_4 про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні № 12022041650001273 від 17.09.2022, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України,
Слідчий звернувся із погодженим прокурором клопотанням про арешт майна.
В обґрунтування заявленого клопотання посилався на те, що 17.09.2022 року до ВП №5 ДРУП надійшло повідомлення про те, що о 18:14 год. за адресою: м. Дніпро, пр. Праці, 1, зупинено автомобіль "Volkswagen Polo" д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в ході огляду якого виявлено в автомобілі предмет схожий на вогнепальну зброю та бойові припаси.
17.09.2022 року проведено невідкладну слідчу дію огляд автомобіля "Volkswagen Polo" д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в ході якого встановлено що реєстраційний номер встановлений на автомобілі НОМЕР_1 не співпадає з вказаним у свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу " ОСОБА_6 " з ідентифікаційний номер транспортного засобу НОМЕР_2 реєстраційним номером НОМЕР_3 . Згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу автомобіль зареєстровано на ОСОБА_7 .
В ході проведення огляду виявлено та вилучено:
автомобіль "Volkswagen Polo" ідентифікаційний номер транспортного засобу НОМЕР_2 реєстраційний номер НОМЕР_3 ;
свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4 ;
ключі від автомобіля з брилком сигналізації Volkswagen;
мобільний телефон марки IPhone 11 Pro Max imei НОМЕР_5 ;
мобільний телефон LD з розбитим екраном;
мобільний телефон Redmi розбитий в робочому стані;
предмет схожий на пістолет з маркуванням на затворі Made by ATKK armsitol col 9 mm P.A.K. OD 914- НОМЕР_6 ;
13 предметів схожих на патрони з маркуванням ВІЙ 9мм Р.А.;
1 предмет схожий на патрон SOBR 9 mm P.A. та один магазин для патронів;
18.09.2022 року вказане вище, вилучене було визнано речовими доказами в кримінальному провадженні.
Враховуючи той факт, що речові докази, які вилучені в ході проведення огляду від 17.09.2022 року, які знаходяться в ВП №5 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області, за адресою: м. Дніпро, вул. Шевченка, 7, є речовими доказами, майном, яке може містити на собі сліди вчинення кримінального правопорушення, а також є тимчасово вилученим майном, має суттєве значення у даному кримінальному провадженні, а також враховуючи те, що в інакшому випадку воно може бути знищено ОСОБА_5 , у зв'язку з чим зазначені в протоколі огляду від 17.09.2022 предмети підлягають арешту.
Слідчий надав клопотання про слухання справи за його відсутністю.
Власника автомобіля надав клопотання про розгляд справи за його відсутністю.
Слідчий суддя, вислухавши у судовому засіданні учасників кримінального провадження, дослідивши клопотання та матеріали, додані до нього приходить до такого висновку.
З матеріалів клопотання встановлено, що у провадженні СВ ВП № 5 Дніпровського РУП ГУНП в Дніпропетровській області перебуває кримінальне провадження за № 12022041650001273 від 17.09.2022. за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 93 КПК України збирання доказів здійснюється сторонами кримінального провадження, потерпілим, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, у порядку, передбаченому цим Кодексом.
Сторона обвинувачення здійснює збирання доказів шляхом проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій, витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, службових та фізичних осіб речей, документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій та актів перевірок, проведення інших процесуальних дій, передбачених цим Кодексом.
За правилами ст. 100 КПК України речовий доказ, який був наданий стороні кримінального провадження або нею вилучений, повинен бути якнайшвидше повернутий володільцю, крім випадків, передбачених статтями 160-166, 170-174 цього Кодексу (ч. 1 ст. 100 КПК). Речовий доказ або документ, наданий добровільно або на підставі судового рішення, зберігається у сторони кримінального провадження, якій він наданий.
Статтею 100 КПК України визначено, що на речові докази може бути накладено арешт в порядку ст.ст. 170-174 КПК України, та згідно ч.ч. 2, 3 ст. 170 КПК України слідчий суддя накладає арешт на майно, якщо є достатні підстави вважати, що воно відповідає критеріям, визначеним в ч. 1 ст. 98 КПК України.
У відповідності до ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Частина 2 ст. 307 КК України передбачає відповідальність за незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення чи пересилання з метою збуту, а також незаконний збут наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів, якщо ці дії, вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб, або особою, яка раніше вчинила одне із кримінальних правопорушень, передбачених статтями 308-310, 312, 314, 315, 317 цього Кодексу, або із залученням неповнолітнього, а також збут наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів у місцях, що призначені для проведення навчальних, спортивних і культурних заходів, та в інших місцях масового перебування громадян, або збут чи передача цих речовин у місця позбавлення волі, або якщо предметом таких дій були наркотичні засоби, психотропні речовини або їх аналоги у великих розмірах чи особливо небезпечні наркотичні засоби або психотропні речовини
При цьому, протокол обшуку, інші матеріали кримінального провадження не містять достатніх даних, які б указували, що автомобіль, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, ключі від транспортного засобу відіграють роль речових доказів у кримінальному провадженні, кваліфікованому за ч. 2 ст. 307 КК України.
Підстави для вилучення транспортного засобу, ключів, свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, ані у клопотанні ані у постанові про визнання речовими доказами - не обґрунтовані.
Отже жодним ознакам зазначеним у ст. 98 КПК України, вилучені речі не відповідають. Доказів протилежного слідчим не надано та слідчим суддею не встановлено.
Слідчий суддя вважає, що слідчим у відповідності до вимог ст. 170 КПК України не доведено сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що вилучене майно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Відповідно до ст. 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Крім того, ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, відповідно до якої будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб'єкт, який ініціює таке обмеження повинен обґрунтувати свою ініціативу в контексті норм закону.
У своїх висновках ЄСПЛ неодноразово нагадував, що перша та найважливіша вимога статті 1 Протоколу 1 полягає в тому, що будь-яке втручання публічної влади в право на мирне володіння майном має бути законним: друге речення п. 1 дозволяє позбавлення власності лише «на умовах, передбачених законом», а п. 2 визначає, що держави мають право здійснювати контроль за користуванням майном шляхом введення в дію «законів». Більше того, верховенство права, один з фундаментальних принципів демократичного суспільства, є наскрізним принципом усіх статей конвенції (рішення у справах «Амюр проти Франції», «Колишній король Греції та інші проти Греції» та «Малама проти Греції»).
Разом з тим, згідно зі ст.ст. 7, 16 КПК України, загальною засадою кримінального провадження є недоторканість права власності. Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Кримінальний закон не вимагає аби зібрані органом досудового розслідування на підтвердження вчинення кримінального правопорушення докази були достатніми на даній стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред'явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого злочину. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість в тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків.
Слідчий суддя приходить до висновку про відсутність підстав для накладення арешту на вилучене майно з метою збереження речових доказів, оскільки слідчим у клопотанні не доведено, що вилучений мотоцикл, ключі від нього та свідоцтво про реєстрацію ТЗ, відіграють роль речових доказів у кримінальному провадженні, у зв'язку із чим клопотання про арешт майна не підлягає задоволенню.
Відповідно до ч. 3 ст. 173 КПК України відмова у задоволенні або часткове задоволення клопотання про арешт майна тягне за собою негайне повернення особі відповідно всього або частини тимчасово вилученого майна. Частина 5 ст. 173 КПК України містить положення про необхідність зазначення в ухвалі слідчого судді згідно переліку тимчасово вилученого майна, яке підлягає поверненню особі, у разі прийняття рішення про задоволення клопотання.
З урахуванням вказаних вимог, суддя слідчий вважає за необхідне зобов'язати уповноважену особу органу досудового розслідування, прокурора у кримінальному провадженні або іншу уповноважену особу повернути користувачеві ОСОБА_8 тимчасово вилучене майно.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 107, 110, 131, 132, 170-173, 369-372 КПК України,
Клопотання задовольнити частково.
Накласти арешт, заборонивши користування, використання та розпорядження на:
мобільний телефон марки IPhone 11 Pro Max imei НОМЕР_5 ;
мобільний телефон LD з розбитим екраном;
мобільний телефон Redmi розбитий в робочому стані;
предмет схожий на пістолет з маркуванням на затворі Made by ATKK arms itdl cal 9 mm P.A.K. OD 914- НОМЕР_6 ;
13 предметів схожих на патрони з маркуванням ВІЙ 9мм Р.А.;
1 предмет схожий на патрон SOBR 9 mm P.A. та один магазин для патронів;.
В частині клопотання про накладення арешту на майно а саме:
автомобіль "Volkswagen Polo" ідентифікаційний номер транспортного засобу НОМЕР_2 реєстраційний номер НОМЕР_3 ;
свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4 ;
ключі від автомобіля з брилком сигналізації Volkswagen - відмовити
Зобов'язати уповноважену особу органу досудового розслідування, прокурора у кримінальному провадженні або іншу уповноважену особу повернути власнику ОСОБА_7 вилучене під час проведення обшуку майно, а саме:
автомобіль "Volkswagen Polo" ідентифікаційний номер транспортного засобу НОМЕР_2 реєстраційний номер НОМЕР_3 ;
свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4 ;
ключі від автомобіля з брилком сигналізації Volkswagen.
Ухвала підлягає негайному виконанню на всій території України. Відповідно до ч. 1 ст. 175 КПК України ухвала про арешт майна виконується негайно дізнавачем, слідчим, прокурором.
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з моменту її оголошення.
Подання апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.
Слідчий суддя ОСОБА_1