Справа № 758/7318/22
3/758/3631/22
Категорія 200
Київ
29 вересня 2022 року cуддя Подільського районного суду м.Києва Скрипник О. Г. , розглянувши матеріали, які надійшли від Подільського управління поліції ГУНП у м. Києві про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: не відомо, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за ч. 1 ст. 160 КУпАП, -
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення, 09.08.2022 року приблизно о 11:00 годині ОСОБА_1 , знаходячись за адресою: м. Київ, пр-т. В. Порика, 12, здійснювала продаж тютюнових виробів з рук у невстановленому для цього місці, чим вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 160 КУпАП.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явилася, причини неявки не повідомила, клопотання про відкладення до суду не подавала.
Згідно з ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнов проти України» зазначено, що в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.
Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував на тому, що розумність тривалості розгляду справи повинна визначатися з огляду на конкретні обставини справи з урахуванням критеріїв, сформованих у практиці Суду, зокрема складності справи, поведінки сторін та відповідних державних органів (рішення Європейського суду з прав людини від 29.05.2008 р. «Якименко проти України»; рішення Європейського суду з прав людини від 21.12.2006 р. «Мороз та інші проти України» та інші).
Враховуючи скорочені строки розгляду справ зазначеної категорії, суд вважає можливим розглянути справу за відсутності ОСОБА_1 .
При вирішенні питання про відповідальність особи, суд враховує характер вчиненого правопорушення, дані про особу, докази, які містяться в матеріалах справи.
Адміністративне стягнення є мірою відповідальності та застосовується з метою виховання особи, що вчинила адміністративне правопорушення, у дусі точного і неухильного додержання Конституції, законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, запобігання вчинення нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.
Відповідно до ст. 33 КУпАП при накладенні адміністративного стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Вивчивши матеріали справи, суд дійшов висновку про те, що в діях ОСОБА_1 вбачається склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 160 КУпАП, її винність повністю доведена і підтверджується всією сукупністю доказів по справі.
Враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, суд вважає, що ОСОБА_1 необхідно піддати адміністративному стягненню у вигляді штрафу у межах санкції ч. 1 ст. 160 КУпАП, оскільки це стягнення за встановлених обставин є необхідним і достатнім для перевиховання правопорушника та попередження вчинення нових правопорушень.
На підставі викладеного, керуючись статтями 160, 279, 283-285 КУпАП,
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: не відомо, визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 160 КУпАП, та накласти на неї адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі п'яти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 85 (сімнадцять) гривень у дохід держави з конфіскацією предметів торгівлі.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: не відомо, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , на користь держави судовий збір у сумі 496 грн. 20 коп.
Згідно з ч. 1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Відповідно до ст. 308 КУпАП у разі не сплати правопорушником штрафу у строк, установлений ч. 1 ст. 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби і у порядку примусового виконання постанови з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, зазначеного у постанові про стягнення штрафу.
Постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її винесення і набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду.
Строк пред'явлення постанови до виконання 3 (три) місяці.
Суддя О. Г. Скрипник