Справа № 755/20836/21
Провадження № 2/755/1425/22
"20" жовтня 2022 р. Дніпровський районний суд міста Києва в складі:
Головуючого судді - Хромової О.О.
при секретарі - Кошель К.А.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін в приміщенні Дніпровського районного суду міста Києва цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Кредобанк» до ОСОБА_1 про стягнення боргу кредитором спадкодавця,
Акціонерне товариство «КредоБанк» (далі - АТ «КредоБанк») звернулося до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором від 03 грудня 2012 року № б/н в розмірі 8 953,84 грн та судові витрати в розмірі 2 270 грн.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 03 грудня 2012 року між ПАТ «Кредобанк», правонаступником якого є АТ «Кредобанк» та ОСОБА_2 укладено Кредитний договір № 0201.09.01.2055, згідно з яким ОСОБА_2 було надано кредит у розмірі 94 338,84 грн, строком до 01 грудня 2019 року. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 померла, у зв'язку з чим
30 травня 2018 року АТ «Кредобанк» звернулося до Десятої Київської державної нотаріальної контори з претензією - вимогою про задоволення вимог кредитора та надання інформації щодо спадкоємців позичальника ОСОБА_2 та повідомленням спадкоємців померлого про наявність заборгованості перед Банком. Згідно повідомлення нотаріальної контори єдиним спадкоємцем до майна померлої є ОСОБА_1 .
Позивач стверджує, що відповідач прийняв спадщину, до складу якої входять, в тому числі, боргові зобов'язання померлого позичальника. Спадкування обов'язків відбулося відповідно до частини третьої статті 1268 ЦК України, оскільки відповідач не відмовився від спадщини у передбачені цивільним законодавством строки.
17 серпня 2020 року позивачем було направлено лист-претензію до відповідача, однак до даного часу відповідачем боргові зобов'язання спадкодавця ОСОБА_2 не виконано.
Станом на дату смерті ОСОБА_2 остання мала заборгованість перед АТ «КредоБанк» за кредитним договором від 03 грудня 2012 року № 0201.09.01.2055 в загальному розмірі 8 953,84 грн.
Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 28 грудня 2021 року відкрито провадження у справі, постановлено розгляд справи проводити у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Сторонам роз'яснено їх процесуальні права подати заяви по суті справи та встановлено відповідні строки.
Також даною ухвалою витребувано у Десятої Київської державної нотаріальної контори матеріали спадкової справи № 245/2018 до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2
31 травня 2022 року від Десятої Київської державної нотаріальної контори надійшов лист, в якому зазначено, що ухвалу суду від 28 грудня 2021 року перенаправлено до Першої Київської державної нотаріальної контори, оскільки спадкова справа № 245/2018 щодо майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 заведене саме Першою Київською державною нотаріальною конторою.
16 серпня 2022 року на адресу суду надійшло клопотання представника позивача АТ «Кредобанк»» - Серпелінової Н.О., про направлення ухвали суду про витребування спадкової справи до Першої Київської державної нотаріальної контори.
Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 19 серпня 2022 року витребувано від Першої Київської державної нотаріальної контори завірену копію спадкової справи № 245/2018 до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2
19 вересня 2022 року на адресу суду від Першої Київської державної нотаріальної контори надійшла спадкова справа № 245/2018 до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 .
У встановлений судом строк відповідач ОСОБА_1 відзив на позов не подав. Ухвалу про відкриття провадження та копію позовної заяви з додатками, відповідач отримав, про що свідчить відмітка на повідомленні про вручення поштового відправлення.
Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі № 911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня
2018 року у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі № 913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15 червня 2020 року у справі № 24/260-23/52-б).
Строки для подання відзиву та відповіді на відзив закінчились, а тому відповідно до частини восьмої статті 178 ЦПК України та частини п'ятої статті 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Враховуючи те, що розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, керуючись частиною другою статті 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані позивачем докази, суд приходить до таких висновків.
З матеріалів справи вбачається, що 03 грудня 2012 року між ПАТ «Кредобанк», правонаступником якого є АТ «Кредобанк» та ОСОБА_2 укладено Кредитний договір № 0201.09.01.2055, згідно з яким ОСОБА_2 було надано кредит у розмірі 94 338,84 грн, строком до 01 грудня 2019 року.
Відповідно до пункту 2.2 Кредитного договору, кредит видається на наступні цілі:
для здійснення повної/часткової оплати за договором Купівлі-продажу транспортного засобу марки CHEVROLET, модель LACETTI, дата випуску 2012, № кузова НОМЕР_1 , укладеного між ОСОБА_2 та АСФ «Бліц-Авто» AT «Українська автомобільна корпорація»;
для здійснення повної/часткової оплати за договором Купівлі-продажу транспортного засобу марки CHEVROLET, модель LACETTI, дата випуску 2012, № кузова НОМЕР_1 , укладеного між ОСОБА_2 та АСФ «Бліц-Авто» AT «Українська автомобільна корпорація»;
для оплати страхування від нещасних випадків в сумі 2 738,84 грн.
Згідно із пунктом 2.5. Кредитного договору, для обліку виданих кредитних коштів Банк відкриває позичковий рахунок № НОМЕР_2 .
Відповідно до пункту 2.6. Кредитного договору, кредит видається Позичальнику в безготівковій формі після укладення договорів, зазначених у п. 6.1 цього Договору, на підставі заяви Позичальника (іншого документу Позичальника, адресованого Банку) на рахунок НОМЕР_3 .
Відповідно до пунктів 3.2, 3.3, 3.4 Кредитного договору за користування кредитом встановлюється змінювана процентна ставка на умовах визначених розділом 3 Кредитного договору. На момент укладення договору сторонами обумовлено значення процентної ставки в розмірі
18,49 % річних, яка діє протягом першого Періоду Дії Ставки (Первинна Процентна Ставка). Починаючи з другого та всіх наступних Періодів Дії Ставки проценти за користування кредитом сплачуються згідно встановленого розміру Змінної Процентної Ставки.
Пунктом 3.13 Кредитного договору передбачено, що проценти за користування кредитом нараховуються щомісячно на суму заборгованості по кредиту за методом «факт/360» (фактична кількість днів у місяці, але умовно в році 360 днів), за ставкою, визначеною у пункті 3.2. цього Договору з моменту видачі кредиту до терміну, вказаному у пункті 2.1 цього Договору, або до дати звернення Банку із заявою до суду із вимогою про дострокове повернення суми кредиту та сплати процентів, комісії та інших належних до сплати за цим договором платежів.
Згідно із пунктом 4.2 Позичальник зобов'язаний повернути Банку кредит у повному обсязі в порядку і терміни, передбачені цим Кредитним Договором та/або додатками до нього.
Банком своєчасно виконано свій обов'язок стосовно надання кредитних коштів, що підтверджується меморіальними ордерами від 05 грудня 2012 року № 32409426 на суму 91 600,00 грн та від 05 грудня 2012 року № 32410132 на суму 2 738,84 грн.
З свідоцтва про смерть серія НОМЕР_4 встановлено, що ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
30 травня 2018 року ПАТ «Кредобанк» звернулось до Десятої Київської державної нотаріальної контори з претензією-вимогою за вих. № 27-22719/18 про задоволення вимог кредитора та про надання інформації щодо спадкоємців позичальника ОСОБА_2 та повідомленням спадкоємців померлого про наявність заборгованості перед Банком.
12 червня 2018 року вказана заява-претензія перенаправлена Десятою Київською державною нотаріальною конторою до Першої Київської державної нотаріальної контори, якою заведена спадкова справа до майна померлої.
Згідно повідомлення від 25 червня 2018 року за вих. № 6328/02-14, Перша Київська державна нотаріальна контора повідомила ПАТ «Кредобанк», що 02 березня 2018 року заведено спадкову справу №245/2018 до майна ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , єдиним спадкоємцем до майна померлої є ОСОБА_1 , який був належним чином повідомленим про надходження відповідної претензії Банку.
Згідно із частиною першою статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Відповідно до частини першої статті 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
За змістом статті 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Відповідно до правового висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 17 квітня 2018 року у справі № 522/407/15-ц (провадження № 14-53цс18), оскільки зі смертю позичальника зобов'язання з повернення кредиту включаються до складу спадщини, строки пред'явлення кредитодавцем вимог до спадкоємців позичальника, а також порядок задоволення цих вимог регламентуються статтями 1281 і 1282 ЦК України.
Відповідно до статті 1281 ЦК України в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин, спадкоємці зобов'язані повідомити кредитора спадкодавця про відкриття спадщини, якщо їм відомо про його борги.
Кредиторові спадкодавця належить протягом шести місяців від дня, коли він дізнався або міг дізнатися про відкриття спадщини, пред'явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, незалежно від настання строку вимоги.
Якщо кредитор спадкодавця не знав і не міг знати про прийняття спадщини, він має право пред'явити свої вимоги до спадкоємців, що прийняли спадщину, протягом одного року від настання строку вимоги.
Кредитор спадкодавця, який не пред'явив вимоги до спадкоємців, що прийняли спадщину, у строки, встановлені частинами другою і третьою цієї статті, позбавляється права вимоги.
Стаття 1281 ЦК України не встановлює певного порядку пред'явлення вимог кредиторів. Пред'явлення вимог може відбуватися як безпосередньо спадкоємцю, так і через нотаріуса.
Такий висновок висловлений Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 17 квітня 2018 року у справі № 522/407/15-ц (провадження № 14-53цс18).
Згідно із статтею 1282 ЦК України спадкоємці зобов'язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен зі спадкоємців зобов'язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині. Вимоги кредитора вони зобов'язані задовольнити шляхом одноразового платежу, якщо домовленістю між спадкоємцями і кредитором не встановлено інше. У разі відмови від одноразового платежу суд за позовом кредитора накладає стягнення на майно, яке було передано спадкоємцям у натурі.
У разі смерті фізичної особи - боржника за зобов'язанням у правовідносинах, що допускають правонаступництво у порядку спадкування, обов'язки померлої особи (боржника) за загальним правилом переходять до іншої особи, її спадкоємця, тобто відбувається передбачена законом заміна боржника у зобов'язанні, який несе відповідальність у межах вартості майна, одержаного у спадщину.
Таким чином, правовідносини, що виникли між банком та боржником (який помер), після його смерті трансформуються у зобов'язальні правовідносини, що виникли між кредитодавцем та спадкоємцями боржника і вирішуються у порядку статті 1282 ЦК України.
Вирішуючи спори про стягнення заборгованості за вимогами кредитора до спадкоємців боржника, судам для правильного вирішення справи необхідно встановлювати такі обставини:
- чи пред'явлено вимогу кредитором спадкодавця до спадкоємців боржника у строки, визначені частинами другою та третьою статті 1282 ЦК України, оскільки у разі пропуску таких строків на підставі частини четвертої статті 1281 ЦК України кредитор позбавляється права вимоги;
- коло спадкоємців, які прийняли спадщину;
- при дотриманні кредитором строків, визначених статтею 1282 ЦК України, та правильному визначенні кола спадкоємців, які залучені до участі у справі як відповідачі, суд встановлює дійсний розмір вимог кредитора (перевіряє розрахунок заборгованості станом на день смерті боржника, який є днем відкриття спадщини);
- при доведеності та обґрунтованості вимог кредитора боржника суду належить встановити обсяг спадкового майна та його вартість, визначивши тим самим межі відповідальності спадкоємця (спадкоємців) за боргами спадкодавця відповідно до частини першої статті 1282 ЦК України.
Відповідно до статей 525, 526, 530 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та у встановлені договором строки. Одностороння відмова від зобов'язань або одностороння зміна умов договору не допускається.
Частиною першою статті509 ЦК України визначено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилась, та сплати процентів.
Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Статтею 1056-1 ЦК України визначено, що розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Відповідно до статей 610, 611 ЦК України порушення зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.
Дослідивши матеріали справи та матеріали спадкової справи № 245/2018, суд приходить до висновку, що позивач АТ «Кредобанк» у встановлений частиною другою статті 1281 ЦК України строк направив на адресу нотаріальної контори претензію до спадкоємця боржника та просив довести до відома спадкоємця ОСОБА_1 вимоги АТ «Кредобанк» про сплату боргу в розмірі 8 953,84 грн.
Досліджуючи питання обсягу спадкового майна та його вартості як межі відповідальності спадкоємця (спадкоємців) за боргами спадкодавця відповідно до частини першої статті 1282 ЦК України, суд приходить до висновку про те, що сума заборгованості спадкоємця в розмірі 8 953,84 грн є в межах реальної вартості успадкованого майна, а тому підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
Відповідно до частин першої, третьої статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Згідно із частиною першою статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Статтею 89 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Згідно із практикою Європейського суду з прав людини за своєю природою змагальність судочинства засновується на диференціації процесуальних функцій і відповідно правомочностей головних суб'єктів процесуальної діяльності цивільного судочинства - суду та сторін (позивача та відповідача). Диференціація процесуальних функцій об'єктивно призводить до того, що принцип змагальності відбиває властивості цивільного судочинства у площині лише прав та обов'язків сторін. Це дає можливість констатувати, що принцип змагальності у такому розумінні урівноважується з принципом диспозитивності та, що необхідно особливо підкреслити, - із принципом незалежності суду. Він знівельовує можливість суду втручатися у взаємовідносини сторін завдяки збору доказів самим судом. У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони. Суд тільки оцінює надані сторонам матеріали, але сам жодних фактичних матеріалів і доказів не збирає.
Саме на позивача покладено процесуальний обов'язок довести заявлені позовні вимоги.
У зв'язку з тим, що відповідачем не надано до суду заперечень проти позову, щодо суми заборгованості спадкодавця, обсягу успадкованого майна та інших обставин, які в певній мірі могли б вплинути на прийняття судом рішення у даній справі, суд вважає, що вимоги позивача АТ «Кредобанк» щодо стягнення заборгованості за кредитним договором зі спадкоємця позичальника ОСОБА_1 є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись статтями 526, 549, 550, 611, 613, 615, 627, 629, 631, 638, 639, 1048, 1054, 1218, 1268, 1281, 1282 ЦК України, статтями 12, 13, 81, 141, 259, 263-265, 353 ЦПК України, суд,
Позов Акціонерного товариства «Кредобанк» до ОСОБА_1 про стягнення боргу кредитором спадкодавця задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 , зареєстрованого за адресою:
АДРЕСА_1 , на користь Акціонерного товариства «Кредобанк» (адреса місцезнаходження: 79026, м. Львів, вул. Сахарова, буд.78, ЄДРПОУ 09807862, МФО 325365, НОМЕР_6 в АТ «Кредобанк»), заборгованість за кредитним договором від
03 грудня 2012 року № 0201.09.01.2055 в розмірі 8 953,84 грн (вісім тисяч дев'ятсот п'ятдесят три гривні 84 коп.) та судовий збір в розмірі 2 270,00 грн (дві тисячі двісті сімдесят гривень 00 коп.).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
Повне рішення суду виготовлено 20 жовтня 2022 року.
Суддя О.О. Хромова