Справа № 755/15505/21
"03" лютого 2022 р. м. Київ
Дніпровський районний суд м. Києва в складі:
Головуючого судді САВЛУК Т.В.
секретаря Бурячек О.В.,
учасники справи:
представники позивачів - адвокат Ляхов І.О.
представники відповідача - адвокати Воронцова М.О., Сидорова Ю.В., Андросович Г.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Дніпровського районного суду м. Києва, в залі суду, в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Акціонерного товариства «Альфа-Банк» про визнання договору про надання відновлювальної кредитної лінії та зобов'язання за ним припиненими, припинити іпотеку за договором іпотеки,
ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , звертаючись до суду з позовом до відповідача - Акціонерного товариства «Альфа-Банк», просили суд: «Визнати Договір про надання невідновлювальної кредитної лінії № 451/90025 від 14 травня 2008 року укладеного між ОСОБА_1 та Акціонерним-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк», правонаступником прав та обов'язків якого є Акціонерне товариство «Альфа-Банк» (код ЄДРПОУ 23494714)
Припинити іпотеку за Договором іпотеки №35.02-09/465 від 14 травня 2008 року укладений між Акціонерним-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк», правонаступником прав та обов'язків якого є Акціонерне товариство «Альфа-Банк» (код ЄДРПОУ 23494714) в забезпечення виконання грошових зобов'язань ОСОБА_1 за Договором про надання невідновлювальної кредитної лінії № 451/90025 від 14 травня 2008 року, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кравченко Іриною Сергіївною та зареєстрований в реєстрі за № 2694 та припинити обтяження в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна запис номер 30186491 (до 01.01.2013 р. номер 7183168) про реєстрацію обтяження заборони на нерухоме майно на двокімнатну квартиру АДРЕСА_1 , накладене на підставі Договору іпотеки № 35.02-09/465 від 14 травня 2008 року, яке зареєстроване в реєстрі за № 2695 заборона на відчуження іпотечного майна до припинення цього договору іпотеки та припинити в Державному реєстрі іпотек запис про іпотеку номер 30186533 (до 01.01.2013 р. номер 7183461) про державну реєстрацію обтяження об'єкту нерухомого майна (іпотека): двокімнатну квартиру АДРЕСА_1 , що є предметом позову».
21 вересня 2021 року Дніпровським районним судом м. Києва постановлено ухвалу про відкриття провадження у цивільній справі та призначено розгляд справи у порядку загального позовного провадження.
29 вересня 2021 року Дніпровським районним судом м. Києва постановлено ухвалу про відмову в задоволенні заяви представника позначив - адвоката Ляхова Ігоря Олександровича про забезпечення позову, яка подана в межах розгляду цивільної справи за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Акціонерного товариства «Альфа-Банк» про припинення кредитного та іпотечного договору.
Положеннями ст.174 Цивільного процесуального кодексу України закріплено, що при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи.
18 листопада 2021 року представник відповідача Акціонерного товариства «Альфа-Банк» - Воронцова Марія Олександрівна подала до суду відзив на позов з викладенням своїх міркувань по суті предмету позову з посиланням на норми чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, та просила відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.
18 листопада 2021 року Дніпровським районним судом м. Києва постановлено ухвалу про задоволення заяви представника відповідача ОСОБА_3 про поновлення строку для подання до суду відзиву на позов та прийнято відзив.
01 грудня 2021 року представник позивачів - адвокат Ляхов Ігор Олексійович подав відповідь на позовну заяву з викладенням своїх міркувань по суті відзиву по позов.
Представник позивачів - адвокат Ляхов Ігор Олексійович в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві, та на підставі наявних у справі доказів, додатково пояснив, що 14 травня 2018 року між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк» та ОСОБА_1 укладено Договір про надання невідновлювальної кредитної лінії № 451/90025, відповідно до якого позичальник отримав кредит у розмірі 79 100,00 доларів США, строком до 13 травня 2018 року, зі сплатою проценті за користування коштами - 14,00 % річних. В забезпечення виконання зобов'язань за Договором про надання невідновлюваної кредитної лінії № 451/90025, від 14 травня 2008 року між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк» та ОСОБА_4 , був укладений Договір іпотеки № 35.02-09/465, за умовами якого, іпотекодавці передають в іпотеку іпотекодержателю у якості забезпечення виконання зобов'язань іпотекодавця 1 за основними зобов'язаннями, що укладені між іпотекодержателем та іпотекодавцем 1, наступне нерухоме майно, яким є двокімнатна квартира АДРЕСА_1 . ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_4 та ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_5 . Після прийняття спадщини від своїх батьків, ОСОБА_6 є правонаступником прав та обов'язків відносно предмета іпотеки. Відповідно до абз. 1, 2 ч. 1 ст. 17Закону України «Про іпотеку», іпотека припиняється у разі припинення основаного зобов'язання або закінчення строку дії іпотечного договору. Оскільки, строк кредитування припинився 14 травня 2018 року в зв'язку із настанням обов'язку позичальника повернути кредит, а кредитні правовідносини припинилися, то дане в свою чергу сприяє закінчення строків за договором іпотеки та за спливом строку достатнього для реалізації сторонами своїх прав та обов'язків, що сприяє закінчення строку дії іпотечного договору, та є наслідком припинення іпотеки.
Представники відповідача Акціонерного товариства «Альфа-Банк» - Воронцова М.О., Сидрова Ю.В., Андросович Г.С.,в судовому засіданні просили в позові відмовити з підстав, викладених у відзиві на позов та долучених до нього доказів, додатково пояснили, що 14 травня 2008 року між ОСОБА_1 та ПАТ «Укрсоцбанк», правонаступником якого є АТ «Альфа-Банк», укладено Договір про надання невідновлюваної кредитної лінії № 451/90025. В забезпечення виконання зобов'язань за Договором про надання невідновлюваної кредитної лінії, 14 травня 2008 року між ПАТ «Укрсоцбанк» правонаступником якого є АТ «Альфа-Банк» та ОСОБА_4 , був укладений Договір іпотеки № 35.02-09/465, відповідно до якого іпотекодавці передають в іпотеку іпотекодержателю в якості забезпечення виконання зобов'язань іпотекодавця за основним зобов'язанням, нерухоме майно, двокімнатну квартиру АДРЕСА_2 . Кредитор свої зобов'язання перед ОСОБА_1 виконав в повному обсязі, ознайомив з умовами кредитування, сукупною вартістю кредиту (в тому числі платежами за розрахунково-касове обслуговування) та надав кредитні кошти на задоволення споживчих потреб. Позивач ОСОБА_1 не звертався з письмовим повідомленням до кредитора у передбачений строк 14 календарних днів, спростовує посилання, про порушення його прав як споживача фінансових послуги при укладенні кредитного договору. Це свідчить про прийняття стороною позивача спірного договору з усіма його умовами та про те, що такий договір вважав прийнятим. Крім того підстави припинення іпотеки окремо визначені в статті 17 Закону України «Про іпотеку», Конституція цієї статті дає підстави для висновку, що припинення іпотеки можливе виключно з тих підстав, які передбачені цим Законом. Так, згідно з указаною нормою іпотека припиняється у разі припинення основного зобов'язання, натомість Законом України «Про іпотеку», не передбачено такої підстави для припинення іпотеки, як сплив позовної давності до основної чи додаткової вимог кредитора за основним зобов'язання. Якщо інше не передбачено договором, сплив позовної давності до основної та додаткової вимог кредитора про стягнення боргу за кредитним договором і про звернення стягнення на предмет іпотеки, сам по собі припиняє основного зобов'язання за кредитним договором і відповідно не може вважатися підставою для припинення іпотеки за абзацом другим частини першої ст. 17 Закону України «Про іпотеку».
Таким чином, вислухавши учасників процесу, наведенні сторонами доводи та заперечення щодо підстав та предмету позову, з'ясувавши фактичні обставини, оцінивши наявні у справі докази у їх сукупність, суд прийшов до висновку, що надані сторонами докази та повідомленні ними обставини, на яких вони грунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, дають підстави для ухвалення судового рішення, виходячи з наступного.
Відповідно до ч.1 ст. 627 та ст. 6 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Положеннями ст. 638 Цивільного кодексу України визначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк зобов'язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Істотними умовами договору с умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду.
Відповідно положень ст. 1048-1052, 1054 Цивільного кодексу України, істотними умовами кредитного договору щодо яких сторони повинні дійти згоди в належній формі виступають: мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов'язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, порядок зміни і припинення дії договору, відповідальність сторін за невиконання або неналежне виконання умов договору.
Судом встановлено, що 14 травня 2008 року, між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк» та ОСОБА_1 укладено Договір про надання невідновлювальної кредитної лінії № 451/90025, відповідно до якого позичальник отримав кредит у розмірі 79 100,00 доларів США, строком до 13 травня 2018 року, зі сплатою проценті за користування коштами - 14,00 % річних.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору, актів цивільного законодавства.
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. (ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України)
Одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання. (ч.2 ст. 615 Цивільного кодексу України)
Відповідно до частини першої статі 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
В забезпечення виконання зобов'язань за Договором про надання невідновлюваної кредитної лінії № 451/90025, від 14 травня 2008 року між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк» та ОСОБА_4 , був укладений Договір іпотеки № 35.02-09/465, за умовами якого, іпотекодавці передають в іпотеку іпотекодержателю у якості забезпечення виконання зобов'язань іпотекодавця 1 за основними зобов'язаннями, що укладені між іпотекодержателем та іпотекодавцем 1, наступне нерухоме майно, яким є двокімнатна квартира АДРЕСА_1 .
Договір іпотеки посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кравченко І.С. зареєстровано в реєстрі за № 2695.
На момент укладання Договору іпотеки № 35.02-09/465, предмет іпотеки належав ОСОБА_5 і ОСОБА_4 на праві приватної власності: 2/3 частини на підставі Свідоцтва про право власності на житло від 09.12.1997 року, та 1/3 частина на підставі Договору купівлі продажу 1/3 частини квартири (згідно свідоцтва про право власності на житло від 09.12.1997 року дана квартира належала на праві приватної спільної сумісної власності в рівних долях - ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 ; 28.07.2005 року ОСОБА_6 продала ОСОБА_4 1/3 частину квартири). Право власності зареєстровано в законному порядку.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 померла, що підтверджується Свідоцтвом про смерть Серії НОМЕР_1 , виданого Виконавчим комітетом Новосілківської сільської ради Макарівського району Київської області.
ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_5 ., що підтверджується Свідоцтвом про смерть Серії НОМЕР_2 , виданого Відділом державної реєстрації смерті Головного територіального управління юстиції у місті Києві.
Відповідно до повідомлення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Добвах Наталії Петрівни від 17 січня 2022 року за №07/02-14, міститься інформація, що в провадженні приватного нотаріуса знаходиться спадкова справа №12/2017 до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 , 1946 року народження, яка на день смерті була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 , станом на 17 січня 2022 року, спадкоємцем до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 , 1946 року народження, заявлена ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Відповідно до повідомлення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Добвах Наталії Петрівни від 17 січня 2022 року за №11202-14, міститься інформація, що в провадженні приватного нотаріуса знаходиться спадкова справа №9/2018 до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який на день смерті був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 , станом на 17 січня 2022 року, спадкоємцем до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , заявлена ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
06 лютого 2019 року АТ «Укрсоцбанк» звернувся до КП «Реєстраційне бюро» із заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень на квартиру АДРЕСА_4 . До заяви додано Іпотечний договір № 35.02-09/465 від 14.05.2008 року; Договір про надання невідновлювальної кредитної лінії № 451/90025 від 14.05.2008 року; Додаткова угода від 28.10.2008 року, Договір про внесення змін від 13.12.2013 року; повідомлення № 365/2018 від 17.10.2018 року на ім'я ОСОБА_1 , ОСОБА_5 та ОСОБА_4 про сплату боргу за кредитним договором та про намір звернути стягнення на предмет іпотеки в порядку ст. 37 Закону України «Про іпотеку»; Статут АТ «Укрсоцбанк», та конверти на ім'я ОСОБА_1 , ОСОБА_5 та ОСОБА_4 та повідомлення про їх невручення.
07 лютого 2019 року державний реєстратор Тарасенко Ігор Миколайович виніс рішення, щодо проведення державної реєстрації права власності за АТ «Укрсоцбанк», індексний номер 45410399.
15 жовтня 2019 року АТ «Укрсоцбанк» було прийнято рішення № 05/2019 щодо припинення АТ «Укрсоцбанк» шляхом приєднання до АТ «Альфа-Банк», яке є правонаступником всіх прав та обов'язків АТ «Укрсоцбанк».
Як з'ясовано судом, 02 червня 2021 року Дніпровським районним судом міста Києва, в межах розгляду цивільної справи №755/5576/19, ухвалено рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_6 до Акціонерного товариства «Альфа-Банк», Комунального підприємства «Реєстраційне бюро», третя особа: ОСОБА_1 , про визнання неправомірними дій та скасування рішення про державну реєстрацію права власності та їх обтяжень, задоволено частково.
Скасовано рішення державного реєстратора Комунального підприємства «Реєстраційне бюро» Тарасенка Ігоря Миколайовича про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) від 07.02.2019 року, індексний номер 45410399, та припинити право власності за Акціонерним товариством «Альфа-Банк», код ЄДРПОУ 23494714 (правонаступник Акціонерного товариства «Укрсоцбанк», код ЄДРПОУ 00039019) на квартиру АДРЕСА_4 , загальною площею 44,1 м2, житловою площею 29,6 м2, зареєстроване 07.02.2019 року.
Присуджено до стягнення з Акціонерного товариства «Альфа-Банк» на користь ОСОБА_6 судовий збір у розмірі 1 152,60 (одна тисяча сто п'ятдесят дві гривні 60 копійок) грн.
В частині вимог до Комунального підприємства «Реєстраційне бюро», відмовлено.
10 листопада 2021 року Київським апеляційним судом міста Києва винесено постанову, якою апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Альфа-Банк», залишено без задоволення. Рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 02 червня 2021 року, залишено без змін.
Згідно ізч.1ст. 4 Закону України «Про іпотеку» обтяження нерухомого майна іпотекою підлягає державній реєстрації в порядку, встановленому законодавством.
Правові, економічні та організаційні засади проведення державної реєстрації речових та інших прав, які підлягають реєстрації за цим Законом, та їх обтяжень визначені Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».
Відповідно до ч.3 ст.3 цього Закону права на нерухоме майно та їх обтяження, які підлягають державній реєстрації, виникають з моменту такої реєстрації.
Аналогічні положення містяться й у ч.2 ст.3 Закону України «Про іпотеку», відповідно до якої взаємні права й обов'язки іпотекодавця та іпотекодержателя виникають з моменту державної реєстрації іпотеки відповідно до закону.
Крім того, порядок державної реєстрації іпотек у спірний період регулювався Тимчасовим порядком державної реєстрації іпотек, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 31березня 2004 року №410 (втратив чинність 31 січня 2013 року).
На підставі п. 1 ч. 1 ст. 17 Закону України «Про іпотеку» іпотека припиняється у зв'язку із припиненням основного зобов'язання.
Підстави припинення зобов'язання врегульовані Главою 50 Цивільного кодексу України, серед яких: проведення належним чином виконання зобов'язання; зарахування зустрічних вимог; домовленість сторін; прощення боргу; поєднання боржника і кредитора в одній особі, тощо.
Аналіз наведених норм свідчить про те, що відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 17 Закону України «Про іпотеку» припиняється іпотека, якою забезпечено дійсне кредитне зобов'язання, що виникло на підставі договору, який укладено відповідно до закону щодо його форми та змісту та за яким відбулася фактична передача грошових коштів від банку до позичальника, за однією з підстав, передбачених ст. ст.598-609 Цивільного кодексу України або договором, але не пов'язаних із недійсністю кредитного договору, його нікчемністю чи неукладеністю.
Виходячи зі змісту статей 526, 599 Цивільного кодексу України зобов'язання буде вважатися виконане належним чином, якщо таке виконання здійснене відповідно до умов договору та вимог законодавства, а якщо умови виконання не визначені у договорі або законі, то вони повинні бути виконані відповідно до звичаїв ділового обороту або до вимог, що зазвичай ставляться.
Суду не було надано документів, що б свідчили про належне виконання боржником зобов'язань та погашення кредитних коштів, сплати пов'язаних з кредитом платежів відповідно до умов, передбачених кредитним договором.
Юридичним наслідком належного виконання зобов'язання відповідно до статей 598, 599 Цивільного кодексу України є припинення зобов'язання. Таким чином, з моменту виконання боржником зобов'язань й прийняття їх кредитором, припиняється існування прав і обов'язків сторін, що складають зміст конкретного зобов'язального правовідношення.
Відповідно до частини 5 статті 3 Закону України «Про іпотеку» іпотека має похідний характер від основного зобов'язання і є дійсною до припинення основного зобов'язання або до закінчення строку дії іпотечного договору.
Підстави припинення іпотеки визначено статтею 17 Закону України «Про іпотеку». Зокрема, іпотека припиняється у разі: припинення основного зобов'язання або закінчення строку дії іпотечного договору; реалізації предмета іпотеки відповідно до цього Закону; набуття іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки; визнання іпотечного договору недійсним; знищення (втрати) переданої в іпотеку будівлі (споруди), якщо іпотекодавець не відновив її. Якщо предметом іпотечного договору є земельна ділянка і розташована на ній будівля (споруда), в разі знищення (втрати) будівлі (споруди) іпотека земельної ділянки не припиняється; з інших підстав, передбачених цим Законом. Наступні іпотеки припиняються внаслідок звернення стягнення за попередньою іпотекою. Відомості про припинення іпотеки підлягають державній реєстрації у встановленому законодавством порядку.
Зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом, зазначено в частині 1 статті 598 Цивільного кодексу України. Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 Цивільного кодексу України).
Комісія та пеня за неналежне виконання договору іпотеки не є складовою кредитного зобов'язання та не можуть бути підставою для відмови у позові про визнання зобов'язання за договором іпотеки припиненим, виключення запису з Державного реєстру іпотек та Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна.
Аналогічний висновок висловлений Верховним Судом України в Постанові від 11 листопада 2015 року у справі № 6-2127цс15.
За системним аналізом вищезазначених норм права іпотека припиняється в разі припинення основного зобов'язання, зокрема, на підставі виконання.
При цьому законодавство не вимагає від іпотекодавця будь-яких дій, пов'язаних з припиненням іпотеки оскільки іпотека, за відсутності іншої обґрунтованої заборгованості припиняється за фактом припинення виконанням основного зобов'язання.
Отже, за відсутності обґрунтованої заборгованості позичальника та вимог кредитора на момент виконання рішення суду про дострокове стягнення заборгованості та припинення у зв'язку із цим основного зобов'язання іпотека припиняється.
Аналогічна позиція викладена в постанові ВСУ від 06.07.2016 року по справі № 6-118цс16.
Враховуючи те, що у матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази на підтвердження припинення основного зобов'язання за кредитним договором забезпеченого іпотекою в повному обсязі та зобов'язання за договором іпотеки, яке є похідним від кредитного договору, не вважаються припиненими, а тому в задоволенні позову в частині вимог, які пред'явленні ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Альфа-Банк» про визнання договору про надання відновлювальної кредитної лінії та зобов'язання за ним припиненими, припинити іпотеку за договором іпотеки, слід відмовити.
Відповідно до частини першої статті 3 Цивільного процесуального кодексу України, частини першої статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Частиною першою статті 15 Цивільного кодексу України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
З урахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, уповноважених захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Суд повинен установити, чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.
Підставою заявленого позову є обставини, якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги. Такі обставини складають юридичні факти, які тягнуть за собою певні правові наслідки. Фактична підстава позову - це юридичні факти, на яких ґрунтуються позовні вимоги позивача до відповідача. Правова підстава позову - це посилання в позовній заяві на закони та інші нормативно-правові акти, на яких ґрунтується позовна вимога позивача.
Позивач звертаючись до суду з позовом самостійно визначає у позовній заяві, яке його право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред'явлено позов, та правову підставу вимог, а також зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. У свою чергу, суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, у тому числі щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах.
Обґрунтованість позовних вимог, а відтак наявність підстав для захисту порушеного права позивача про яке ним зазначається в позовній заяві визначається судом крізь призму оцінки спірних правовідносин та обставин (юридичних фактів), якими позивач обґрунтовує заявлені вимоги.
Виходячи з обраного позивачами способу захисту, відповідно до предмету позову, спірні відносини стосуються належного виконання зобов'язань сторонами кредитного договору де позичальником виступає ОСОБА_1 , в той же час позивач ОСОБА_2 є спадкоємцем майна померлих батьків - ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , які виступали іпотекодавцями по договору іпотеки.
В межах даного спору позивачем не доведено, які права та інтереси порушені та потребують захисту з урахуванням обраного позивачами способу захисту, оскільки факт прийняття спадщини дає підстави для реалізації прав потенційного спадкоємця на отримання спадкового майна у спосіб визначеним чинним законодавством, однак звернення до суду зумовлено захистом інтересів позичальника, що є окремим предметом доказування та похідною вимогою для вирішення питання припинення зобов'язань за іпотечним договором.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 4 Цивільного - процесуального кодексу України Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. У випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересах.
Відповідно до ст. 12 Цивільного процесуального кодексу України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст.89 Цивільного процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Акціонерного товариства «Альфа-Банк» про визнання договору про надання відновлювальної кредитної лінії та зобов'язання за ним припиненими, припинити іпотеку за договором іпотеки, є необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню.
В порядку ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України суд не вирішує питання розподілу судових витрат, враховуючи, що в межа даного спору судом ухвалено рішення про відмову в задоволенні позову в повному обсязі.
На підставі викладеного та керуючись, статтями 3, 4, 17 Законом України «Про іпотеку», Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», статтями 526, 598-609, 615, 627, 638, 1048-1052, 1054 Цивільного кодексу України, статтями 2-5, 12, 13, 76-81, 89, 141, 258, 259, 263-265, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -
Відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Акціонерного товариства «Альфа-Банк» про визнання договору про надання відновлювальної кредитної лінії та зобов'язання за ним припиненими, припинити іпотеку за договором іпотеки.
Відповідно до ч.1 ст. 354 Цивільного процесуального кодексу України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до п. 15.5 Перехідних положень Цивільного процесуального кодексу України в редакції Закону № 2147-VIII від 03.10.2017 року, апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.