ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/21016/21
провадження № 2/753/881/22
"05" жовтня 2022 р. Дарницький районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді - Лужецької О.Р.,
при секретарі - Григораш Н.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити дії
В провадженні Дарницького районного суду м. Києва знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити дії.
В судове засідання, призначене на 07.07.2022 року позивач та його предстанвик не прибули.
07.07.2022 р. предстанвик позивача ОСОБА_2 подав клопотання про відкладення судовго засідання призначеного на 07.07.2022 р., у зв'язку із тим, що бере участь в іншому судовому засіданні по іншій справі.
Судове засідання було відкладено на 10.08.2022 р.
В судове засідання, призначене на 10.08.2022 р., позивач та його предстанвик не прибули. Надіслані судом 09.08.2022 р. на електронні адреси позивача - ІНФОРМАЦІЯ_1 та представника позивача Геруса Ю.М.- ІНФОРМАЦІЯ_1 документи в електронному вигляді «судова повістка про виклик до суду» про призначене судове засідання на 10.08.2022 р. о 10 год. 00 хв., були доставлені до електронних скринок 09.08.2022 р., про що свідчать довідки про доставку електронного листа.
Надіслана судом 09.08.2022 р. на номер телефону представника позивача ОСОБА_2 SMS-повідомлення «судова повістка про виклик до суду» про призначене судове засідання на 10.08.2022 р. о 10 год. 00 хв., було доставлено представнику позивача 09.08.2022 р., про що свідчить довідка про доставку SMS.
09.08.2022 р. предстанвик позивача ОСОБА_2 подав клопотання про відкладення судовго засідання призначеного на 10.08.2022 р., для вирішення спору в позасудовому порядку.
Судове засідання було відкладено на 05.10.2022 р.
В судове засідання, призначене на 05.10.2022 р., позивач та його предстанвик не прибули повторно. Надіслані судом 10.08.2022 р. на електронні адреси позивача - ІНФОРМАЦІЯ_1 та представника позивача Геруса Ю.М.- ІНФОРМАЦІЯ_1 документи в електронному вигляді «судова повістка про виклик до суду» про призначене судове засідання на 05.10.2022 р. о 12 год. 00 хв., були доставлені до електронних скринок 10.08.2022 р., про що свідчать довідки про доставку електронного листа.
Крім того, надіслана судом 10.08.2022 р. на номер телефону представника позивача ОСОБА_2 SMS-повідомлення «судова повістка про виклик до суду» про призначене судове засідання на 05.10.2022 р. о 12 год. 00 хв., було доставлено представнику позивача 10.08.2022 р., про що свідчить довідка про доставку SMS.
Відповідно до ч.1 ст.44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
На осіб, які беруть участь у справі, покладається загальний обов'язок - добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки. При цьому під добросовісністю необхідно розуміти таку реалізацію прав і виконання обов'язків, що передбачають користування правами за призначенням, здійснення обов'язків в межах, визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників цивільного процесу, заборона зловживати наданими правами.
Відповідно до ч.3 ст. 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання без поважних причин.
Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 р. № 475/97-ВР, гарантовано кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.
Листом Верховного Суду України від 25.01.2006 року № 1-5/45 визначено критерії оцінювання розумності строку розгляду справи, якими серед іншого є складність справи та поведінка заявника.
У справах «Осман проти Сполученого королівства» та «Креуз проти Польщі» Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) роз'яснив, що, реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя, держави-учасниці цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких полягає в запобіганні безладного руху в судовому процесі.
Як наголошує в своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
У справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С. А. проти Іспанії» від 7 липня 1989 року ЄСПЛ вказав, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Відповідно до частин 1, 2 статті 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку в тому числі з підстав неявки в судове засідання учасника справи, щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання та першої неявки в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними.
У разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Відповідно до ч.5 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Відповідно до п.3 ч.1 ст. 257 ЦПК України, суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
Системний аналіз вказаних норм процесуального права свідчить про те, що законодавець диференціює необхідність врахування судом поважності/неповажності причин неявки позивача до суду залежно від того, яке це судове засідання: перше чи повторне. Тобто процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов'язані із принципом диспозитивності цивільного судочинства, у відповідності до змісту якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами.
Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд залишає позовну заяву без розгляду. Зазначена норма дисциплінує позивача, як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він може подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи.
Таким чином, згідно з вимогами ЦПК України суд не зобов'язаний з'ясовувати причини повторної неявки в судове засідання належним чином повідомленого позивача і у випадку повторної неявки позивача, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Отже, правове значення в даному випадку має лише належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання заяви про розгляд справи за відсутності позивача.
Аналогічні висновки викладені в постановах Верховного Суду від 7 жовтня 2019 року у справі № 612/403/16-ц, від 26 вересня 2019 року у справі № 295/19734/13-ц, від 20 червня 2019 року по справі № 522/7428/15, від 6 червня 2019 року у справі № 760/3301/13-ц, від 22 травня 2019 року у справі № 310/12817/13, від 28 лютого 2019 року у справі № 752/9188/13-ц, від 24 жовтня 2018 року у справі № 569/347/16-ц, від 20 вересня 2018 року у справі № 756/8612/16-ц, від 2 вересня 2020 року у справі № 461/3580/15-ц та інших судових рішеннях суду касаційної інстанції.
У частині четвертій статті 263 ЦПК України визначено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
З огляду на викладене та приймаючи до уваги, що позивач не скориставшись належними йому процесуальними правами не цікавився провадженням у справі, повторно не прибув в судове засідання, хоча про судові засідання позивача було повідомлено завчасно та належним чином, суд вважає за необхідне залишити позов ОСОБА_1 до Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити діїбез розгляду.
Не зайвим буде зазначити, що залишення позову без розгляду не є порушенням права позивача на справедливий захист та не може вважатися обмеженням його права доступу до суду, адже після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, позивач має право звернутися до суду повторно відповідно до частини другої статті 257 ЦПК України.
На підставі викладеного, керуючисьст.ст. 257, 260 ЦПК України
Позовну заяву ОСОБА_1 до Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити дії- залишити без розгляду.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали. Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга на ухвали суду подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
СУДДЯ О.Р. ЛУЖЕЦЬКА