Справа № 635/976/22
Провадження № 1-кп/545/203/22
18.10.2022 року Полтавський районний суд Полтавської області в складі :
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4
захисника адвоката ОСОБА_5
розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в режимі відеоконференції м. Полтаві обвинувальний акт по кримінальному провадженню внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 42019221080000276 від 29.10.2019 року відносно ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 1 ст. 317 КК України, -
встановив:
В зв'язку зі зміною територіальної підсудності до Полтавського районного суду Полтавської області надійшло кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 1 ст. 317 КК України.
Ухвалою судді Полтавського районного суду Полтавської областівід 31.08.2022 року призначено проведення підготовчого судового засідання у вказаному кримінальному провадженні.
Прокурор у підготовчому судовому засіданні просив призначити обвинувальний акт до судового розгляду, оскільки він складений із дотриманням вимог ст.291 КПК України, підстав для закриття провадження, внесення подання про визначення підсудності немає.
Обвинувачений та його захисник в судовому засіданні не заперечували відносно призначення справи до судового розгляду.
Вислухавши думку прокурора, обвинуваченого та його захисника, ознайомившись з матеріалами кримінального провадження, суд дійшов такого висновку.
Дане кримінальне провадження підсудне Полтавському районному суду Полтавської області.
Підстав для закриття чи зупинення кримінального провадження в підготовчому судовому засіданні не встановлено.
Обвинувальний акт складено у відповідності до вимог кримінального процесуального законодавства, при його затвердженні прокурором дотримані вимоги закону.
За таких обставин, суд приходить до висновку про можливість призначення судового розгляду на підставі обвинувального акта у кримінальному проваджені № 42019221080000276 від 29.10.2019 року, за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 1 ст. 317 КК України.
Судовий розгляд, з урахуванням принципу гласності та відкритості судового провадження, слід здійснювати у відкритому судовому засіданні. Обмежень, передбачених положеннями ч. 2 ст. 27 КПК України, не встановлено.
У судове засідання викликати прокурора Київської окружної прокуратури м. Харкова, обвинуваченого та його захисника.
У підготовчому судовому засіданні прокурор заявив та подав письмове клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_4 строком на 60 діб, посилаючись на те, що наявні у даному випадку ризики, передбачені ст. 177 КПК України продовжують існувати. Зокрема існують ризики передбачені п. 1, 3, 5 ч.1 ст. 177 КПК України, а саме те, що обвинувачений може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, у зв'язку з тим, що обвинувачений скоїв тяжкий злочин, за вчинення якого передбачено покарання у вигляді позбавлення волі строком до 10 років з конфіскацією майна, незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки ОСОБА_4 офіційно не працевлаштований і в нього відсутні законні джерела існування.
Захисник обвинуваченого адвокат ОСОБА_6 подав письмове заперечення на клопотання прокурора вказуючи, що суд не може розглядати клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу, оскільки попередня ухвала суду від 28.06.2022 року не набрала законної чинності, оскаржена до Полтавського апеляційного суду і до теперішнього часу апеляційна скарга не розглянута. Прохав замінити обраний запобіжний захід на більш м'який, а саме нічний домашній арешт із забороною залишати житло з 22.00 год. до 06.00 год., оскільки прокурором не доведено жодних ризиків із зазначених щодо необхідності продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Дослідивши матеріали клопотання, заслухавши думку прокурора, обвинуваченого та його захисника, суд приходить до наступного.
Згідно зі ч. 3 ст. 315 КПК України, під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом ІІ цього Кодексу.
Так, відповідно до ст. 176 КПК України, запобіжними заходами є: 1) особисте зобов'язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт; 5) тримання під вартою. Тимчасовим запобіжним заходом є затримання особи, яке застосовується з підстав та в порядку, визначеному цим Кодексом.
Метою застосування будь-якого запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується (ст. 177 КПК України).
Під час досудового розслідування зазначеного кримінального провадження ухвалою слідчого судді Київського районного суду м.Харкова від 09.12.2021 року ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Харківський слідчий ізолятор», який в подальшому продовжувався, останній раз ухвалою Полтавського районного суду Полтавської області від 26.08.2022 року до 24.10.2022 року включно, однак дана ухвала не набрала законної чинності, оскаржена до Полтавського апеляційного суду і до теперішнього часу апеляційна скарга не розглянута.
Суд вважає встановленим та доведеним прокурором існування ризиків, передбачених п.п. 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України: незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні з метою зміни їх показів на його користь, вчинити будь-яке інше кримінальне правопорушення.
Відповідно до ч. 3 ст. 176 КПК України, слідчий суддя, суд відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам. При цьому найбільш м'яким запобіжним заходом є особисте зобов'язання, а найбільш суворим - тримання під вартою.
Згідно ч. 4 ст. 194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 ч. 1 цієї статті (тобто, наявність обґрунтованої підозри, наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України), але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 ч. 1 цієї статті (тобто, недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним в клопотанні), слідчий суддя має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений в клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені ч. 5 цієї статті, необхідність покладання яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
Під час розгляду клопотання судом вивчалась можливість застосування щодо ОСОБА_4 більш м'якого запобіжного заходу для запобігання вищезазначених ризиків.
Надані стороною обвинувачення дані кримінального провадження не свідчать про те, що застосування більш м'яких запобіжних заходів є недостатнім для запобігання ризиків, доведених в судовому засіданні.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 18.02.2010 року у справі «Гарькавий проти України» зазначив, що особа не може бути позбавлена або не може позбавлятися свободи, крім випадків, встановлених у п. 1 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.
Відповідно до ст. 5 п. «С» Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року, нікого не може бути позбавлено свободи інакше ніж відповідно до процедури, встановленої законом, і в таких випадках, як: законний арешт або затримання особи, здійснені з метою припровадження її до встановленого законом компетентного органу на підставі обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо є розумні підстави вважати за необхідне запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення.
На підставі викладеного, суд вважає, що прокурором належним чином не доведено підстави необхідності продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 , а тому клопотання задоволенню не підлягає, при цьому суд вважає за необхідне застосувати до обвинуваченого запобіжний захід у вигляді нічного домашнього арешту, який на даний час забезпечить належну процесуальну поведінку обвинуваченого, виконання ним покладених на нього процесуальних обов'язків та можливість навчатись або працювати.
Крім того, одночасно з цим, суд вважає за необхідне покласти на ОСОБА_4 відповідні обов'язки згідно з положеннями ч. 5 ст. 194 КПК України.
Керуючись ст.ст. 176, 177, 178, 181, 183, 193, 194, 196, 206, 372, 376, 395 КПК України, суддя, -
ухвалив:
Обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42019221080000276 від 29.10.2019 року відносно ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 1 ст. 317 КК України, призначити до судового розгляду на 27 жовтня 2022 року на 14 годину 30 хвилин у приміщенні Полтавського районного суду Полтавської області.
Судовий розгляд необхідно здійснювати у відкритому судовому засіданні суддею одноособово за участю учасників кримінального провадження.
У задоволенні клопотання прокурора Харківської окружної прокуратури ОСОБА_3 про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні №42019221080000276 від 29.10.2019 року відносно ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч .2 ст. 307, ч. 1 ст. 317 КК України - відмовити.
Клопотання обвинуваченого ОСОБА_4 та його захисника адвоката ОСОБА_6 про зміну запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на домашній арешт - задовольнити.
Змінити запобіжний захід, обраний ОСОБА_4 , у виді тримання під вартою на запобіжний захід у виді у вигляді домашнього арешту в нічний час доби, заборонивши залишати житло з 22.00 год. до 06.00 год. за адресою: АДРЕСА_1 строком на 60 днів, а саме до 16 грудня 2022 року включно.
Звільнити ОСОБА_4 з під варти негайно.
Зобов'язати обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 :
1) прибувати до суду за викликом;
2) не відлучатися від свого місця проживання без дозволу суду, повідомляти суд про зміну місця проживання;
3) утримуватися від позапроцесуального спілкування зі свідками у даному кримінальному провадженні;
4) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;
Попередити обвинуваченого ОСОБА_4 , що в разі невиконання покладених обов'язків, до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід та може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 до 2 розмірів мінімальної заробітної плати.
Зобов'язати працівників в ХРУП №1 ГУНП в Харківській області на території обслуговування якого проживаєпоставити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на облік за місцем домашнього арешту за адресою: АДРЕСА_1 , та повідомити про це суд.
Початок строку дії ухвали суду про запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, обчислювати з 18.10.2022 року до 16.12.2022 року, включно.
Контроль за виконанням запобіжного заходу покласти на ХРУП №1 ГУНП в Харківській області на території обслуговування якого проживає обвинувачений ОСОБА_4 .
Роз'яснити обвинуваченому, що відповідно до ч.5 ст. 181 КПК України, працівники органу внутрішніх справ з метою контролю за його поведінкою, мають право з'являтися в житло, під арештом в якому він перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього зобов'язань.
У разі невиконання вищевказаних зобов'язань, до обвинуваченого може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід.
Роз'яснити, що за умисне невиконання ухвали суду передбачена відповідальність за ст. 382 КК України.
Копію ухвали передати для виконання органу Національної поліції за місцем проживання обвинуваченого для негайної постановки на облік обвинуваченого, щодо якого застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, і повідомлення про це суду.
Ухвала судді щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала судді в частинні застосування запобіжного заходу може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення.
Повний текст ухвали проголошено 19 жовтня 2022 року.
Суддя: ОСОБА_1