20.10.22
33/812/183/22
Єдиний унікальний номер судової справи: 484/2389/22
Номер провадження: 33/812/183/22 Головуючий у місцевому суді: Мельничук О.В.
Категорія: ч.1 ст.130 КУпАП Головуючий у апеляційному суді: Крамаренко Т.В.
20 жовтня 2022 року м. Миколаїв
Миколаївський апеляційний суд у складі:
головуючого судді - Крамаренко Т.В.,
із секретарем судового засідання - Стрілець К.О.
без участі особи, притягнутої до адміністративної відповідальності,
розглянув у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову судді Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 26 вересня 2022 року, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17 000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік,
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ААБ № 0896988, 02 серпня 2022 року о 10 год. 10 хв. в м. Первомайськ по вул. Київська навпроти будинку №123 водій ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 керував транспортним засобом ВАЗ 2102 д.н. НОМЕР_1 перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, огляд на стан алкогольного сп'яніння проводився на місці зупинки транспортного засобу. за допомогою алкотестера «Драгер», результат огляду 2.76% тест №1589. Від проходження огляду в медичному закладі ОСОБА_1 відмовився. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п.2.9А ПДР України, чим вчинив адміністративне правопорушення передбачене ч.1 ст. 130 КУпАП.
Постановою судді Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 26 вересня 2022 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 17 000 грн, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.
Не погоджуючись із вказаною постановою суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду скасувати, а провадження у справі відносно нього закрити на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Апеляційна скарга мотивована тим, що постанова суду першої інстанції незаконна та необґрунтована оскільки винесена з порушенням норм процесуального права, крім того судом не повно з'ясовані усі обставини справи, не надано належної оцінки доказам наявним в матеріалах справи, а більш того суд підійшов формально до вивчення обставин справи, що потягло за собою необґрунтоване рішення суду. Разом з цим, суд не сприяв повному, всебічному та неупередженому розгляду справи.
В своїй апеляційній скарзі ОСОБА_1 , зазначав про те, що судом першої інстанції не були допитані свідки та інспектор ВРПП Первомайського РВ ГУНП в Миколаївській області ОСОБА_2 .
Вважає, що показник газоаналізатору Drager Alcotest 6810 є недопустимим доказом, а сам прилад в Україні поза законом, оскільки його використання вичерпане 10 лютого 2015 року.
Вказує на те, що протокол про адміністративне правопорушення за ч.1 ст. 130 КУпАП складений з порушенням вимог ст. 266 КУпАП та діючого законодавства, а тому не може вважатись допустимим доказом і бути покладеним в основу доведеності вини особи, що притягується до відповідальності.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Натомість просив апеляційну скаргу розглянути в його відсутність.
Вивчивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову без змін з таких підстав.
Згідно положень ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Порядок провадження в справах про адміністративні правопорушення в районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судах визначається цим Кодексом та іншими законами України ( ст. 246 КУпАП).
Розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється на засадах рівності перед законом і органом (посадовою особою), який розглядає справу, всіх громадян незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мови та інших обставин (ст. 248 КУпАП).
Відповідно до ч.1 ст. 249 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається відкрито, крім справ про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису), та випадків, коли це суперечить інтересам охорони державної таємниці.
Згідно ст. 280 КУпАП Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Зі змісту оскаржуваної постанови вбачається, що суддя першої інстанції при розгляді справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 вказаних вимог закону дотримався в повному обсязі, з'ясував всі обставини, дослідив і належним чином оцінив всі докази та дійшов правильного висновку про наявність в діях останнього складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, за обставин, викладених в оскаржуваній постанові суду.
З вказаним висновком суд апеляційної інстанції погоджується в повному обсязі з огляду на таке.
За положеннями пункту 2.9 «а» ПДР України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до п.2, 3, 6, 7 розділу І «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України № 1452/735 від 9 листопада 2015 року, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 року за №1413/27858, огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану. Ознаками алкогольного сп'яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.
Огляд на стан сп'яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі - спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - заклад охорони здоров'я).
З протоколу про адміністративне правопорушення серії ААБ № 0896988 вбачається, що 02 серпня 2022 року о 10 год. 10 хв. в м. Первомайськ по вул. Київська навпроти будинку №123 водій ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 керував транспортним засобом ВАЗ 2102 д.н. НОМЕР_1 перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, огляд на стан алкогольного сп'яніння проводився на місці зупинки транспортного засобу за допомогою алкотестера «Драгер», результат якого становить 2.76% (тест №1589). Від проходження огляду в медичному закладі ОСОБА_1 відмовився. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху України, за що відповідальність передбачена ч.1 ст.130 КУпАП (а.с.1).
Протокол водієм ОСОБА_1 підписано, зауважень щодо його складання не зазначено. В графі пояснення зазначив «управлял автомобилем ВАЗ продул алкотестер показания 2,76 согласен».
Відповідно до показників тестування на алкоголь, проведеного за допомогою приладу Alcotest 6810, тест № 1589, результат - 2,76 ‰. ОСОБА_1 погодився з результатом тестування, про що свідчить його підпис на чеку (а.с.2).
Крім того, працівниками поліції складено Акт огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, з якого вбачається, що огляд проведений у зв'язку з виявленими ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: різкий запах алкоголю з ротової порожнини, невразлива мова, нестійка хода. Акт водієм ОСОБА_1 підписано без будь - яких зауважень (а.с.3).
Факт проходження водієм ОСОБА_1 огляду на стан алкогольного сп'яніння у відповідності до вимог діючого законодавства також підтверджено відеозаписом, що міститься в матеріалах справи (а.с.9).
Разом з тим, в матеріалах справи наявні письмові пояснення свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , з яких вбачається, що вони були запрошені працівниками поліції в якості свідків. В їх присутності водій ОСОБА_1 пройшов огляд на місці зупинки, а саме продув прилад Драгер з результатом 2,76 ‰. З цим результатом ОСОБА_1 погодився та не бажав проїхати до медичного закладу з метою проходження огляду на стан сп'яніння (а.с. 6,7).
Вказані докази свідчать, про те що водій ОСОБА_1 02 серпня 2022 року о 10 год -10 хв в порушення пункту 2.9 «а» ПДР України керував транспортним засобом ВАЗ 2102 д.н. НОМЕР_1 в стані алкогольного сп'яніння, тобто суддя першої інстанції дійшов вірного висновку про наявність в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП.
При накладенні стягнення на водія, визначенні його виду та розміру, суддею місцевого суду дотримані загальні правила накладення стягнення за адміністративне правопорушення, визначені статтею 33 КУпАП.
Доводи апеляційної скарги про те, що протокол про вчинення адміністративного правопорушення за ч.1 ст. 130 КУпАП, складений посадовими особами патрульної поліції з грубим порушення вимог діючого законодавства є безпідставними, оскільки істотних порушень співробітниками поліції при оформленні відносно ОСОБА_1 матеріалів про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст.130 КУпАП положень ст. 256 КУпАП, а також Інструкції, судом апеляційної інстанції не встановлено. А крім того, матеріали справи про адміністративне правопорушення не містять жодних доказів щодо протиправності дій працівників поліції, зокрема на час складання протоколу, щодо оскарження таких дій та його результатів.
Апеляційний суд також вважає безпідставними доводи апеляційної скарги про те, що судом першої інстанції не було допитано свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , оскільки таке клопотання в матеріалах справи відсутнє, а письмові пояснення свідків містяться в матеріалах справи, які були досліджені судом першої інстанції.
Посилання в апеляційній скарзі на необхідність допиту працівників поліції, що складали документи за фактом вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, не може бути прийнято до увагу з огляду на наступне.
За положеннями ст. 272 КУпАП як свідок у справі про адміністративне правопорушення може бути викликана кожна особа, про яку є дані, що їй відомі які-небудь обставини, що підлягають установленню по даній справі.
Цінність свідка полягає в його безпосередньому об'єктивному сприйнятті обставини справи за допомогою органів чуттів і відсутності юридичної зацікавленості у вирішенні справи. І саме з огляду на своє нейтральне становище людина здатна об'єктивно та правильно засвідчити події і факти так, як вони дійсно відбувалися для можливості уникнення формалізму та зловживання процесуальними правами. За такого, інспектор не може бути об'єктивним свідком а відтак їх свідчення не можуть бути допустимими доказами по справі.
Доводи апелянта про те, що газоаналізатор алкотестер «Drager» 6810, відсутній у переліку відомостей державного реєстру медичної техніки та виробів медичного призначення до переліку дозволених для застосування на території України медичних виробів, не заслуговує на увагу як на підставу для скасування постанови судді, виходячи з наступного.
Так, п. 1 та п. 3 Розділу ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11.11.2015 року, передбачено, що поліцейський проводить огляд на стан сп'яніння за допомогою спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом, та які мають, зокрема, сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки.
Законом України «Про метрологію та метрологічну діяльність», який набрав чинності 01 січня 2016 року, засоби вимірювальної техніки, які застосовуються у сфері законодавчо регульованої метрології, є законодавчо регульованими засобами вимірювальної техніки. До таких засобів вимірювальної техніки відносяться і вимірювачі вмісту алкоголю в крові та повітрі, що видихається. Пунктом 1 статті 17 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність» встановлено, що законодавчо регульовані засоби вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, підлягають періодичній повірці та повірці після ремонту. Законом України «Про метрологію та метрологічну діяльність» не встановлено вимог до законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, що вже перебувають в експлуатації, пов'язаних з наявністю чинних сертифікатів відповідності засобів вимірювальної техніки затвердженому типу, які видавалися Міністерством економічного розвитку і торгівлі України до 01 січня 2016 року.
Відповідно до листа (який є в вільному доступі в мережі Іnternet) заступника директора Українського медичного центру сертифікації МОЗ України № 45 від 18 січня 2018 року на запит Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, використання медичних виробів «Газоаналізатори Alkotest Drager №6810», які були завезені та введені в експлуатацію користувачем протягом терміну дії Свідоцтва та знаходження його у реєстрі медичної техніки та виробів медичного призначення у період з 10 лютого 2010 року по 10 лютого 2015 року, є можливим, за умов додержання вимог щодо повірки (калібрування), що підтверджує вірність результатів вимірювання.
Наказом МВС України від 1 березня 2010 року №33, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 30 березня 2010 року за №262/17557, частиною 3 встановлено перелік спеціальних технічних засобів для проведення огляду водіїв транспортних засобів з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння:
газоаналізатор "AlcoQuant 6020";
газоаналізатор "Alcotest 6510";
газоаналізатор "Alcotest 6810";
газоаналізатор "Alcotest 7410 Plus com";
прилад спеціалізований визначення концентрації парів етанолу
в повітрі, що видихається, "Алконт 01".
В Державному реєстрі затверджених типів засобів вимірювальної техніки, Газоаналізатор Drager Alkotest, в тому числі 6810 включений до вказаного переліку під № У 788-14.
Окрім того, згідно з наказом Державної служби України з лікарських засобів від 29 грудня 2014 року №1529 «Про державну реєстрацію медичних виробів» Газоаналізатор Drager Alkotest має свідоцтво про державну реєстрацію №14455/2914, у якого необмежений строк дії.
Виробник Drager Safety AG & Co. KGaA Revalstrasse 1/23560 Lubek Germany, що відповідає реєстраційним матеріалам, згідно з наказом Державної служби України з лікарських засобів від 29.12.2014 №1529 внесений до Державного реєстру медичної техніки та виробів медичного призначення і дозволений для застосування на території України.
Як слідує із роздруківки приладу газоаналізатора «Alcotest 6810» (а.с. 2) його повною назвою являється «Drager Alcotest 6810», а номер зазначений на даній роздруківці вказаний, як АRАМ 2290.
Як убачається з сертифікату відповідності засобів вимірювальної техніки серії А №007292, цей сертифікат засвідчує, що ідентифіковані належним чином газоаналізатори Alcotest…., які серійно виробляються фірмою Drager Safety AG & Co. KGaA, Німеччина, відповідають затвердженому типу, зареєстрованому в Державному реєстрі засобів вимірювальної техніки за номером У788-14, а також вимогам технічної документації виробника. Газоаналізатори Alcotest….Interlock XT під час випуску з виробництва підлягають повірці. Міжповірочний інтервал, установлений під час затвердження типу засобів вимірювальної техніки, - 1 рік. Даний сертифікат був виданий 01 вересня 2014р.
Згідно роз'яснень ДП «Всеукраїнський державний науково-виробничий центр стандартизації, метрології, сертифікації та захисту прав споживачів» від 04.04.2017р., Законом України «Про метрологію та метрологічну діяльність», який набрав чинності 01.01.2016р. засоби вимірювальної техніки, які застосовуються у сфері законодавчо регульованої метрології, є законодавчо регульованими засобами вимірювальної техніки. До таких засобів вимірювальної техніки відносяться і вимірювачі вмісту алкоголю в крові та повітрі, що видихається. П.1 ст. 17 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність» встановлено, що законодавчо регульовані засоби вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, підлягають періодичній повірці та повірці після ремонту. Даним Законом України не встановлено вимог до законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, що вже перебувають в експлуатації, пов'язаних з наявністю чинних сертифікатів відповідності засобів вимірювальної техніки затвердженому типу, які видавалися Міністерством економічного розвитку і торгівлі України до 01.01.2016р. Таким чином газоаналізатори виробництва компанії Drager Safety AG & Co. KGaA, Німеччина, що вже перебувають в експлуатації, можуть експлуатуватись і надалі за умови своєчасного проведення їх періодичної повірки та повірки після ремонту. Міжповірочний інтервал для категорії законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки «Вимірювачі вмісту алкоголю в крові та повітрі, що видихається» встановлено наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 13.10.2016р. № 1747 і становить 1 рік.
Як убачається з роздруківки тесту, його останнє калібрування проведене 27 вересня 2021 року, а ОСОБА_1 проходив огляд на стан сп'яніння 02 серпня 2022 року тобто в межах річного строку.
Отже, огляд на стан алкогольного сп'яніння ОСОБА_1 було проведено за допомогою сертифікованого приладу газоаналізатор Drager Alcotest 6810, термін повірки (калібрування) якого не сплинув на час огляду. Даний огляд проводився за згодою ОСОБА_1 , а у разі не згоди з використанням вказаного приладу, він мав можливість пройти такий огляд в медичному закладі, однак відмовився.
Між тим, свою незгоду з застосуванням для вимірювання стану алкогольного сп'яніння приладу газоаналізатор «Drager Alcotest 6810», ОСОБА_1 висловив лише в апеляційній скарзі, в той час як ні під час проведення такого огляду працівниками поліції на місці зупинки, ні після цього, ОСОБА_1 не виказував жодним чином свою незгоду щодо його застосування.
За такого газоаналізатор «Drager Alcotest 6810», який був застосований працівниками поліції під час огляду ОСОБА_1 на стан сп'яніння, дозволений МОЗ, має свідоцтво про державну реєстрацію, а відтак, є спеціальним технічним засобом, який був правомірно застосований працівниками поліції, чим спростовуються доводи апелянта про незаконність та безпідставність використання газоаналізатора.
Не є підставою для скасування постанови суду також твердження ОСОБА_1 про те, що в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки ці є твердження є необґрунтованими та спростовуються матеріалами справи, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ААБ № 089698 від 02 серпня 2022 року; Актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів; відеозаписом з нагрудного відео регістратора та результатом тесту № 1589 з показником 2,76 ‰.
Інші доводи апеляційної скарги зводяться до заперечень, яким суд першої інстанції надав належну правову оцінку, а тому не впливають на обґрунтовані висновки суду.
Всі інші заперечення ОСОБА_1 суд розцінює як намагання уникнути відповідальності, а тому не бере їх до уваги.
Переконливих доводів, які б спростовували висновки суду першої інстанції про наявність в діях водія ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, апеляційному суду не надано.
Враховуючи наведене, суд першої інстанції в межах наданих йому матеріалів справи про адміністративне правопорушення провів судовий розгляд, дослідив надані йому докази, з'ясував обставини, що підлягали з'ясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення, ухвалив законну та обґрунтовану постанову про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
При цьому, апеляційний суд звертає увагу, що адміністративне правопорушення, передбачене ст.130 КУпАП України відноситься до тих правопорушень, яке за своїм характером є грубим суспільно небезпечним проступком в сфері забезпечення безпеки дорожнього руху та є небезпечним як для самого правопорушника так і для інших учасників дорожнього руху.
Отже, підстав для скасування постанови суду першої інстанції та закриття провадження в справі за відсутністю у діях ОСОБА_5 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, апеляційним судом не встановлено, а тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. ст. 283, 294 КУпАП, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Постанову судді Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 26 вересня 2022 року, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 17 000 грн. з позбавленням права керування усіма видами транспортного засобу строком на один рік - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Миколаївського
апеляційного суду Т.В. Крамаренко